Відділ освіти Шполянської райдержадміністрації
Методичний кабінет
Матеріали
на інтернет-семінар з проблеми
«Інноваційні форми бібліотечно-бібліографічної роботи і використання
електронних інформаційних ресурсів»
методиста по бібліотечних фондах
Горбенко Любові Григорівни
м.Шпола
2011 рік
ХХІ століття проголошено ЮНЕСКО століттям освіти.
Бібліотеки є однією з найважливіших основ цивілізації: не було б їх –
зачинилися б навчальні заклади, припинився б розвиток науки. У
глобальному інформаційному просторі світовою професійною спільнотою
проголошено і підтримано розвинутими країнами: “Бібліотека – це серце
інформаційного суспільства». І дійсно, сьогодні на бібліотеки
покладено важливе завдання – забезпечення інформаційних потреб розвитку
освіти, науки, виховання і підвищення духовності. Багато пишуть і
говорять про інформатизацію суспільства. Прийняті закони України “Про
інформацію”, “Про національну програму інформатизації”. Створюються
різні інформаційні служби. І все-таки основними і найбільш повними
сховищами і розповсюджувачами набутої людством інформації залишаються
бібліотеки. Оперативне і якісне забезпечення інформацією наших
користувачів – завдання, якому надається велике значення. Погіршення
економічної ситуації в країні призвело до значного скорочення обсягу
надходжень літератури у бібліотечні фонди. З-за нестачі літератури у
програші залишився читач, який опинився в інформаційній “ізоляції”. Але
необхідність отримання якісної освіти, зміни в програмах освітніх
закладів викликали підвищений попит на економічну, правову, соціологічну
та іншу інформацію, що, в свою чергу, призводить до збільшення кількості
користувачів бібліотеки, а також до зростання обсягу
довідково-інформаційної роботи. Це й примушує замислитися про
впровадження в роботу шкільних бібліотек інноваційних, комп’ютерних
технологій, що дозволяють кардинально поширити можливості, які надаються
читачам, підвищити оперативність доступу до наявних ресурсів. Взагалі,
автоматизація та впровадження нових інформаційних технологій – один з
головних напрямків роботи бібліотек.
На сьогодні шкільні бібліотеки, реалізуючи концепцію інформаційного
суспільства, тобто зберігаючи, обробляючи, поширюючи інформацію на
традиційних і електронних носіях, займають ключову позицію серед
постачальників інформаційних послуг. Усю свою роботу бібліотекар
спрямовує на забезпечення навчально-виховного процесу всіма
формами та методами бібліотечного та інформаційного
обслуговування. В арсеналі бібліотекаря вся наукова, технічна,
художня, довідково-методична й навчальна література, коло періодичних
видань, ілюстрованих та тематичних матеріалів, картотеки, тому робота
бібліотекаря органічно поєднана з навчально-виховним процесом. Шкільні
бібліотеки приєдналися до всесвітніх інформаційних ресурсів через
Internet, читачі отримали можливість використовувати e-mail,
телеконференції, електронні публікації. Принципово іншим став підхід
до використання джерел інформації. Тепер нема необхідності довго
розшукувати джерела по бібліотеках, збільшилась оперативність отримання
інформації. Читачі активно використовують віддалені інформаційні
ресурси: бібліотечні каталоги, бази даних. Пошук інформації здійснюється
бібліотекарем за замовленням читача. Шукаючи інформацію активно
використовуються інформаційно-пошукові системи RAMBLER, ALTA-VISTA,
YAHOO та ін. Якщо необхідні документи відсутні у бібліотеці, проводиться
пошук у фондах інших бібліотек за допомогою електронних каталогів
національних бібліотек України і СНД. Девізом роботи являється афоризм
«Не можна знати все, треба знати, де знайти необхідні відомості».
Підвищуючи якість послуг, змінюючи форми роботи відповідно до потреб
користувачів, бібліотека стала інформаційним центром навчально-виховних
закладів. На шляху реалізації головної функції бібліотеки обраний
пріоритетний напрямок її розвитку — інформатизацію.
Інформатизація – впровадження інноваційних технологій, елементів, які
підвищують якість і ефективність праці бібліотекарів та якнайшвидший
доступ і отримання інформації читачами. Одним із компонентів
інформатизації є автоматизація, яка дозволяє поетапно позбавити
бібліотекарів рутинної праці, а користувачам — створити ефективний і
комфортний сервіс у пошуку інформації. Ус і ці зміни приносять
комп’ютери, локальні обчислювальні мережі комп’ютерів і програмні
системи, які працюють на них.
a”
$
f
h
&дисциплін літературою, самі виступають цінними бібліографічними
ресурсами. Розвитку інформаційної культури учнів сприяє вивчення «Основ
бібліотечних знань». Застосування мультимедійного обладнання при
проведенні бібліотечних занять дає змогу більш яскраво та наочно
познайомити учнів з різноманітною інформацією, використовуючи заочні
подорожжі, розповіді. Навички роботи, які учні здобувають на цих
заняттях, допомагають їм зорієнтуватися в тому розмаїтті інформації, яку
вони можуть отримати в бібліотеці: від підручників до монографій та
журнальних статей. Заняття показали зацікавленність учнів в отриманні
саме таких знань і змінило їх ставлення до бібліотеки в кращий бік.
В останні десятиріччя у сферу філософських, культурологічних,
психологічних, політологічних досліджень стрімко увійшов термін
«віртуальна реальність». В повсякденній мовній практиці цей термін
розуміється як щось штучно створене за допомогою комп’ютерної техніки.
З розвитком Інтернету бібліотеки отримали і нову категорію користувачів
– віртуальних. В останні роки з’явилися нові послуги їхнього
обслуговування: пошук в електронних каталогах бібліотек, виставлених на
сайтах бібліотек, віртуальне довідково-бібліографічне обслуговування,
віртуальні виставки тощо. Віртуальна виставка – електронна виставка в
форматі «PowerPoint» – електронна презентація. Автор пропонує таку
виставку при відповідному звуковому оформленні і наявності
мультимедійного проектора. Застосовуються віртуальні виставки як
ілюстративний матеріал на комплексних заходах : літературних вечорах,
днях інформації. Можна її використовувати і в роздрукованому вигляді як
ілюстрований рекомендаційний бібліографічний покажчик. До переваг
створення віртуальних виставок як форми бібліотечного обслуговування
відноситься: можливість індивідуальної самостійної роботи читача з
поданими матеріалами, нетрадиційну подачу матеріалу, наочність,
структурування матеріалу. До віртуальних виставок ставляться такі ж
вимоги, що й до традиційних. Головною перевагою виставок творів друку є
можливість не тільки отримати зорове враження від демонстрації книг
(навіть оформлення обкладинки в символічному вигляді виражає основну
ідею книги), а й ознайомитися з їхнім змістом, передмовою, зробити
попередню оцінку
Ще однією специфічною рисою виставок є обмеженість у часі, бо вони
служать, насамперед, для пробудження інтересу, мимовільної уваги.
Третьою ознакою виставки є цілеспрямованість. Вона має розвивати
мислення читача, а добір літератури та її розміщення – підпорядкуватися
спільній ідеї.
Впровадження інноваційних, Інтернет-технологій стає дедалі помітнішим
у бібліотечній справі. Сьогодні вже можна сміливо вживати термін
«український бібліотечний сегмент Інтернету». Збільшується кількість
сайтів, розширюються існуючі проекти. Сукупність сайтів бібліотек
України набуває системних рис, а тому потребує відповідного ґрунтовного
аналізу в рамках системного підходу, визначення основного напрямку
розвитку української бібліотечної частки Інтернету, виявлення проблем та
недоліків в існуючих проектах. Комп’ютеризація бібліотек, відкриття в
них Інтернет-центрів стали поштовхом для створення бібліотечних
веб-сайтів та накопичення електронних баз даних.
Аналізуючи веб-ресурси шкільних бібліотек, враховуються такі критерії:
• наявність вичерпної інформації про бібліотеку (історія, структура,
ресурси, послуги, контактна інформація);
• наявність матеріалів, що можуть зацікавити широке коло користувачів
(повнотекстові бази книг та статей, оцифровані видання тощо);
• наявність регіональної інформації;
• наявність новин та частота їх поновлення;
• наявність онлайнового електронного каталогу та забезпечення доступу
до корпоративних каталогів;
• наявність додаткових інформаційних серверів (віртуальна довідка,
електронна доставка документів тощо);
• наявність інтерактивних форм спілкування (гостьові книги, опитування,
форуми та ін.);
• наявність посилань на корисні джерела інформації;
• регулярність оновлення інформації;
• відвідуваність сайтів.
Слід зазначити, що існує декілька шляхів вирішення завдання створення
електронної сторінки. По-перше, багато навчальних закладів мають свої
сторінки в Інтернеті. Одна із сторінок – про бібліотеку (як правило
бібліотекар на свій смак і розсуд подає інформацію, яка, на його думку,
буде цікава і корисна користувачам: інформація про фонди, літературу,
каталоги, картотеки, тематичні заходи, план роботи бібліотеки, режим її
роботи, правила користування бібліотекою, поради як користуватися
каталогом, як навчитись аналізувати та систематизувати прочитане, поради
батькам щодо залучення дітей до читання, книжкові виставки, які
представлені у бібліотеці, інформаційні послуги, що надає бібліотека
користувачам). Як правило, така інформація не потребує досить частих
змін та оновлення сторінки, розміщує її найчастіше, вчитель інформатики
або спеціаліст у галузі комп’ютерної техніки. Інший варіант –
бібліотекар створює сторінку самостійно, з учителем інформатики і
учнями старших класів.
Отже, сучасну бібліотеку неможливо уявити без комп’ютерної
техніки, тож стоїть перед бібліотекарями завдання – навчитися досконало
володіти комп’ютером, комп’ютерною технікою, Інтернетом. Ця вимога часу
сприяє розвитку читацьких вмінь учнів, запитів, інтересів, культурі
читання, піднесенню іміджу бібліотекаря, адже вони повинні бути
компетентними, доброзичливими, привітними, товариськими, тактовними,
відповідальними, з почуття гумору. А вміння спілкуватися допомагає
створювати атмосферу психологічного комфорту, довіри, відкритості,
усвідомлено будувати взаємини з читачами на засадах взаємоповаги і
взаєморозуміння. А для того, щоб встигати за плином часу і знати всі
новинки потрібно підвищувати свою кваліфікацію, адже, бібліотекарі
знайшли себе в сьогоднішньому дні. Але це означає, що пошук
інноваційних послуг триває.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
