UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГончар Юлія 'Ґендерний аспект сучасного Шевченкознавства'
Автор
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуМатериал
Продивилось1205
Скачало119
Опис
Матеріал з педагогічної конференції чи семінару. Передовий педагогічний досвід
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Юлія Гончар,

 

м. Черкаси

 

ҐЕНДЕРНИЙ АСПЕКТ СУЧАСНОГО Шевченкознавства

 

Врахування вчителем ґендерних аспектів на уроках української літератури

має значний потенціал щодо формування формування ґендерної культури

школярів. Розгортання дискусій про природу жіночого й чоловічого начал

із залученням нової соціокультурної аргументації та перегляд домінуючих

позицій біологічного обумовлюють становлення ґендерного дискурсу.

Міждисциплінарність поняття «ґендер» – передумова його активного

використання у всіх дисциплінах гуманітарного циклу. Ґендерні

дослідження ведуться на межі загальної ґендерології і багатьох інших

наук, у тому числі і літературознавства, про що свідчать теоретичні

роботи В.Агеєвої, Т.Дороніної, Н.Зборовської, Г.Улюри та ін. Ґендер

репрезентує соціальні і «культурні маски статі» у межах тих або інших

соціокультурних уявлень, що закріпилися у певному суспільстві. Зокрема,

літературознавча енциклопедія Ю.Коваліва розглядає поняття ґендер «як

рольові, зумовлені впливом соціуму особливості поведінки представників

обох статей, зафіксовані у поняттях «фемінність» (жіночість) і

«маскулінність» (чоловічість), тлумачення яких відрізняється від

біологічного трактування статі [4, с.215]».

 

Теорія ґендеру дозволяє по-новому інтерпретувати твори художньої

літератури. В.Агеєва підкреслює: «Ґендерний аналіз, зміщуючи акценти на

індивідуально-психологічну проблематику, враховуючи часто не визнані

суспільством чи панівною патріархальною ідеологією погляди, дає змогу

відчитувати різні рівні художнього тексту, враховувати різні ціннісні

орієнтації» [1, с. 426]. У контексті сучасного українського

літературознавства у ґрунтовній монографії «Психоаналіз і

літературознавство» Н.Зборовська вперше формулює чітку дефініцію:

«Ґендерне літературознавство спрямоване на вивчення соціальних і

культурних конфігурацій жіночого та чоловічого, різних форм

сексуальності у літературних текстах [2, с.294]». Об'єктом ґендерного

літературознавства вчені визначають ґендерну картину світу, засновану на

стереотипах маскулінності і фемінності, специфіку авторської свідомості,

що визначається ґендерною ідентичністю, особливу точку зору автора –

чоловіка або жінки – і його героїв, жанрову систему, що також має

ґендерне вимірювання. Об'єкт досліджень, що безперервно розширюється,

стимулює розробку критеріїв ідентичності, в якій головну роль виконує не

біологічна стать автора, а його ґендер і художня своєрідність його

творів. На означення понять «жіночність», «чоловічність» вітчизняне

літературознавство сприйняло і використовує конкретні, вільні від

емоційних нарощувань терміни «фемінний» і «маскулінний» як культурно

осмислені означення жінок і чоловіків. Постають базові поняття

ґендерного літературознавства: фемінне і маскулінне письмо. Г.Улюра у

тексті доповіді «Деякі міркування щодо базових понять ґендерних студій з

літературознавства» завважує, що потрібно розрізняти поняття жіноча

література, жіноча проза і жіноче (фемінне) письмо, стосовно

використання яких авторка відзначає мішанину. Дослідниця висновує, що

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ