.

Методи активізації ігрової діяльності дитини дошкільного віку як засоби формування життєво-компетентної особистості

Язык: украинский
Формат: материал
Тип документа: Word Doc
157 1554
Скачать документ

Методи активізації ігрової діяльності дитини дошкільного віку як засоби
формування життєво-компетентної особистості Сілікіна Ірина Іванівна,
вихователь дошкільного навчального закладу №3, м. Умань, вул.. Горького,
54, кв.33.

Тел.: 3-20-45

Все життя дитини пов’язане з грою. Що менша вона, то більше часу має
виділятися для ігор. Для того, щоб діти повноцінно розвивалися,
веселилися, раділи життю, належить дбати про те, щоб ігри малюків були
достатньо різноманітними, їх зміст поступово збагачувався.

Особливу увагу слід приділяти розвивальному предметно-ігровому
середовищу, матеріалам куточка самостійної художньої діяльності.
Створюючи таке середовище, насамперед я намагалася врахувати його
специфіку. Адже малюки дуже непосидючі, швидко переключаються з одного
виду діяльності на інший, поспішаючи засвоїти якомога більше інформації
і мають велике бажання діяти. Дитина розглядає та обмацує всі предмети,
які потрапляють до її рук, розбирає їх на частини, пробує скласти з
окремих частин щось нове.

Необхідно не тільки забезпечити малят іграшками, необхідними
матеріалами для розвитку сенсорних відчуттів, але й викликають їх
радість, захоплення, стимулювати їх до активності, до пошуку, до цікавої
самостійної діяльності, тобто розвивати їх креативні здібності.

Для активізації ігрової діяльності дитини раннього віку дуже важливим
вважаю встановлення позитивного емоційного контакту з малюком. Це можуть
бути і ігри перед дзеркалом, і ігри з пальчиками, ручками, ніжками
дитини, з використанням віршиків та забавлянок – головне «заразити»
малюка емоціями радості.

Поступово у дитини формується позитивне відношення до взаємодії з
дорослим, до іграшки. Від розважальних ігор можна поступово переходити
до предметних дій, а потім і до простих ігрових.

Головне завдання – сформувати у дитини пізнавальний інтерес до предметів
та явищ навколишньої дійсності. Це можуть бути сюрпризні моменти:
відгадати, що це в коробочці, мішечку чи під серветкою? При цьому
необхідно активізувати дії дитини: «Відкрий коробочку, підніми серветку
і роздивися іграшку». Цим самим розвивається інтерес до предметів, що
оточують дитину.

Дуже корисна іграшка для малюків – пірамідка. Для дітей третього року
життя пірамідка повинна складатися з 6-7 кілець різного кольору. При
складанні іграшки навчаю малюків визначати розмір кільця на дотик і так
само, на дотик, визначати, чи правильно складена пірамідка. Можна
запропонувати закрити очі, обмацати пірамідку і визначити, рівна вона чи
ні. Це справді дуже важливо, адже коли дитячі руки обстежують об’єкт,
досліджують його, м’язи та шкіра рук дослідника, так би мовити, вчать
око і мозок бачити, розрізняти, запам’ятовувати. Відкривати дітям такі
цікаві властивості, як форма і величина, я допомагаю в колективній грі
«Розберемо і зберемо». Кількість кілець пірамідки має відповідати
кількості ігроків. Спочатку звертаю увагу дітей на нову пірамідку, даю
змогу всім по черзі провести руками вздовж пірамідки і відчути різницю в
розмірі кілець (руки поступово розходяться в сторони). Від імені іграшки
звертаюся до кожного з дітей: «Зніми, будь ласка, мій ковпачок» (далі –
«моє колечко») – поки на іграшці не залишиться нічого. Перед кожною
дитиною на столі лежить кільце, а у вихователя – паличка з підставкою.

Починається друга частина гри. Від імені пірамідки звертаюся до дітей:
«Набридло паличці одній стояти, холодно їй без одягу, і позвала вона
свої колечка додому. У кого моє найбільше колечко?». Якщо ніхто не
відповідає, можна звернутися до того, у кого найбільше кільце: «Будь
ласка, дай мені моє найбільше кільце і надінь на мою паличку». Таким
чином поступово збираються і надіваються на паличку всі колечка і
ковпачок. Гра починається спочатку. Одне з «золотих правил »
розвивальних ігор відомого педагога Б.П. Нікітіна стверджує, що
повторення – необхідна умова розвивального ефекту; ігри необхідно
повторювати.

Малюкам і справді дуже подобаються короткочасні ігри та повторюваність
ігрових дій у незмінному вигляді. І ось чому.Малюк знає, що буде робити
далі, і знає, що будуть робити його товариші. Отже, він краще розуміє
свої дії. Крім того, перетворювання пірамідки – у нього на очах і за
його активної участі наводять на думку про змінюваність зовнішнього
вигляду предмету та зворотність цього процесу. А це вже сприяє
розумовому розвитку. Головне в проведенні такої гри – захопити дітей її
змістом і спільним рішенням спільного завдання.

«Сонечко». Гра допомагає малятам зрозуміти, що величина предметів не
змінюється зі зміною положення предмета в просторі. Гра проводиться з
невеликою групою – 5-6 дітей. Всі ігрові дії виконуються одночасно, за
показом вихователя. Для гри потрібні одноколірні пірамідки з товстими
кільцями за кількістю гравців (враховуючи вихователя). Для визначення
центру, куди сходяться промені, з картону оранжевого кольору вирізається
коло.

Діти сідають круг загального столу. Всі отримують однакові пірамідки. У
центрі столу – круг з картону. Вихователь звертається до дітей: «Ось
стоять пірамідки і дивляться на вас. Набридло ім. стояти, захотілося
полежати. Допоможемо їм відпочити! Дивіться, як це можна зробити».
Подаючи приклад ігрових дій, вихователь знімає ковпачок зі своєї
пірамідки і ставить до краю стола. Потім пропонує зняти верхнє кільце
(звертає увагу, що воно найменше) і підсунути його до свого ковпачка,
після нього – наступне. Коли всі кільця зняті і розкладені на столі в
порядку зростання, вихователь підрівнює ряди кілець, так щоб промені, що
йдуть з круга, вийшли рівними. На столі виникає візерунок у вигляді
променів, що відходять від центрального круга і звужуються до країв
столу. Дорослий звертає увагу: вийшло сонечко з різнокольоровими
променями, і кожний гравець зробив свій промінчик.

Після того, як діти помилувалися сонечком, вихователь питає: «А де ж
наші пірамідки? Подивіться, від них лишились тільки палички та
підставочки. Набридло ім. без одягу стояти. Давайте покличемо колечка
додому і знову поставимо їх, як раніше. Яке колечко позвемо спочатку?».
Вихователь нагадує: внизу завжди найбільше кільце. Діти вибирають великі
кільця і надівають на свої пірамідки. «А тепер яке кільце позвуть
палички? – питає дорослий. – Правильно, теж велике, тільки трошки менше,
ось таке». Так, діючи за зразком, діти збирають свої кільця і складають
пірамідки. Зібрані пірамідки можуть «погуляти, пострибати і покружитися»
в руках дітей, а потім знову лягають відпочивати. Гра повторюється. При
повторюванні гри, можливо, вже не треба буде кожен раз підказувати
величину потрібних кілець – діти навчаться вибирати самостійно, тобто
мета буде досягнута. Ця гра відповідає віковим потребам дітей раннього
віку діяти з предметами і маніпулювати ними.

Ще одна дуже корисна для малюків іграшка – мотрійка. Цю іграшку можна
розглядати як класичний дидактичний матеріал, справжній народний дарунок
маленьким дітям. З допомогою мотрійки я навчаю дітей виділяти різні
якості величини, порівнювати предмети за вишиною, шириною, кольором та
об’ємом. Дії ці, звичайно ж, сприяють координації руки і ока, розвивають
сприйняття і мислення. Але для того, щоб мотрійка мала розвивальний
ефект, недостатньо дати її дитині в руки. Необхідно відкрити чудові
якості іграшки та навчити малюка грати з нею. Для цього я використовую
п’яти-шестимісну мотрійку. Для цікавої діяльності потрібні також
палички, кружечки або кубики різної величини.

Дуже важливим є момент знайомства, відкриття головного секрету мотрійки.
Звичайно, треба зробити так, щоб цей момент став радісним і сюрпризним.

Давши змогу дітям помилуватися великою мотрійкою, її хустиночкою, її
фартушком і щічками, називаю її ім’я – Мотрійка.

– «Щось вона важка. Може, щось всередині є? Подивимось!». Разом з дітьми
промовляємо 2 рази: «Мотрійко, відкрийся!». Щоб ще більше зацікавити
дітей, треба посилити очікування та розігріти цікавість дітей. Нарешті,
відкривши велику мотрійку і знайшовши в ній іншу, показую своє
здивування.

Тільки після того, як діти побачать поряд дві мотрійки і порівняють їх
(одна велика, друга менша), можна поставити нове завдання: довідатись,
чи не сховався в новій мотрійці ще хтось. Під ті ж слова: «Мотрійко,
відкрийся!» з’являється наступна, третя мотрійка. Її ставлять поряд з
попередніми і порівнюють. Процес знайомства продовжується до останньої
мотрійки.

|iEiEiEgEQ|E;* h

Ae a a ae ae e oe

gd)-»

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020