.

Формування компетенції дошкільника через провідну діяльність – гру

Язык: украинский
Формат: материал
Тип документа: Word Doc
201 4875
Скачать документ

Формування компетенції дошкільника через провідну діяльність – гру
Стукальська Тетяна Олександрівна, вихователь ДНЗ №18, місто Умань

Гра як провідна діяльність відіграє визначальну роль у розвитку психіки
та особистості дошкільника: в ній формуються довільна увага і пам’ять;
розвивається розумова діяльність, почуття, вольова регуляція поведінки;
вдосконалюється уява; відбувається подальший соціальний розвиток.

Ми бачимо, що сучасна дитина вже з перших років життя дивиться
телепередачі, мультфільми, слухає музику, чує мову різних стилів,
опановує комп’ютерну грамотність. Словарний запас малюків значно більше,
чим їх ровесників ще кілька років тому. Але сучасний ритм життя не
дозволяє батькам цілеспрямовано і планомірно розвивати культуру мовної
поведінки дитини.

Працюючи в дошкільному навчальному закладі №18 міста Умань, ми звернули
свою увагу на те, що молодший дошкільник в іграх, і в повсякденному
житті в достатній мірі опановує невербальні (немовні) засоби виразності,
такі як: міміка, жести, пантоміма вживає їх для вираження своїх емоцій,
дій, рухів, спілкування. В той час забуває чи не повною мірою
використовує вербальні (мовні) засоби виразності. А саме інтонаційні
засоби мовлення, тембр, темп, гучність втрачаються. Перед нами постала
проблема в оволодінні дошкільниками рідної мови в процесі спілкування
під час ігрової діяльності. Ми помітили не сформованість навичок техніки
мовлення та її образності у дітей молодшого дошкільного віку.

Виходячи з сказаного вище, через ігрову діяльність у дитини 4-6 років ми
поставили завдання формувати наступні мовні уміння:

– оволодіти голосом: силою, темпом, тембром, інтонацією;

– користуватися засобами мовної виразності в ігровій діяльності та
повсякденному житті;

– орієнтуватися в різних комунікативних ситуаціях, враховуючи, до кого
звертається той, хто говорить, з якою метою, які форми мовного етикету
використовуватиме;

– співвідносити, поєднувати вербальні і невербальні засоби спілкування;

– уважно і стримано слухати співбесідника, адекватно реагуючи на мову
того, хто говорить.

Гра відіграє важливу роль у розвитку мовлення старшого дошкільника:
ігровий сюжет потребує мовленнєвого спілкування, вміння висловлюватися,
обґрунтовувати думки, звертатися з пропозиціями, проханнями, вибаченнями
тощо, здатність інтонувати мову різних персонажів. Ці питання і
допомогли нам обрати новий напрямок роботи групи, а саме «Риторика»

Риторика – це наука про те, як навчитися красиво говорити.

Ми переконані, що риторика розвиває не лише культуру спілкування дітей в
іграх, а й є зразком підготовки для вихователя, особливо «молодого».
Підготовка вихователів до виразного читання та розповідання дошкільникам
починається з оволодіння ними техніки мовлення, яка включає: роботу над
дикцією, якісними характеристиками голосу, розвитком мовленнєвого
дихання, а також засвоєння орфоепічних норм рідної мови. Другий напрямок
припускає оволодіння вихователем засобами мовленнєвої виразності, до
яких належать інтонаційні та жестово-мімічні компоненти. Третя складова
– вивчення специфіки теоретичної і практичної підготовки до читання та
розповідання дітям творів художньої літератури різних жанрів. Четвертий
напрямок – вивчення методики проведення різних форм роботи за творами
художньої літератури та навчання дошкільників розповідання.

Враховуючи вікові особливості дошкільників, ми працюємо над питання, які
стосуються усної форми мовної діяльності, а саме:

Засоби виразності:

інтонація (передавання певних почуттів: радість, гнів, страх, образа,
сум, веселість, ненависть, подив, за допомогою слова.;

темп, швидкість мови (відображення емоційного забарвлення вислову за
допомогою швидкого, повільного, уривчастого темпу мовлення та ритмічного
чергування пришвидшення і сповільнення. Протяглість і швидкомовність,
напруження і послаблення темпу);

гучність звучання;

тембр;

логічний наголос (змінювання змістового відтінку вислову. Визначення
нового слова та виділення його наголосом);

пауза (застосування логічних та психологічних пауз для впливає на
емоційний стан слухачів та зміст вислову).

Засоби емоційно-образної виразності:

міміка (роль виразу обличчя у передачі свого внутрішнього стану чи
змісту вислову або ж характеру персонажа);

жести (роль рухів в уточненні, підсиленні думки. Естетика рухів);

поза (поза тіла – демонстрування характеру чи почуттів оратора,
відображення ставлення до співрозмовника, події чи факту. Використання
пози для емоційно-образної виразності мовлення в іграх та під час
ситуативного спілкування з однолітками або дорослими).

Культура слухання.

Мовний етикет в різних ситуаціях спілкування:

вітання (різноманітність форм привітання: “Добрий день”, “Доброго
ранку”, “Раді Вас бачити”, “Вітаю” тощо. Інтонація радості й
доброзичливості у звертанні);

прощання (варіативність форм прощання: “До побачення”, “До зустрічі”,
“До завтра”, “На все добре”, “Бувайте здорові” тощо);

подяки (форми подяки: “Дякую”, “Спасибі”, “Дуже Вам вдячний”);

вибачення (готовність та вміння просити вибачення: “Пробачте”, “Вибачте
мені, будь ласка”, “Даруйте”, “Перепрошую”);

розмова по телефону (формування думки про телефон як засіб оперативного
обміну інформацією; “телефономанія”, аморальність телефонних жартів;
правила телефонного спілкування(діловитість, стислість, привітність);
використання реплік-штампів для початку та завершення телефонної
розмови);

компліменти (вміння побачити красиве (приємне) в людині й щиро це
відзначити, вибравши відповідну форму: “Тобі це личить”, “З тобою
приємно розмовляти” та ін.);

прохання (“Будь ласка”, “Зробіть ласку”, “Прошу Вас” і т.д.);

знайомство (“Як Вас (тебе) звати?”, “Будьмо знайомі”, “Мені приємно з
вами познайомитись” тощо);

спілкування у громадських місцях ( у крамниці, театрі, в транспорті, на
вулиці, в гостях (звертання з виявом поваги, привітності, чемності,
розмова помірної сили голосом, пропозиція допомоги).

Виразне декламування віршів.

Розповідь близько до тексту.

Творча розповідь.

Оволодіння основами ораторського мистецтва:

зовнішній вигляд оратора;

поведінка оратора (його постава, виразність: текстів, природність,
відповідність змістові виступу, міміка, техніка мовлення);

уміння говорити зрозуміло;

уміння говорити переконливо;

мистецтво усного змалювання пейзажу, портрета, події тощо.

Ми проводимо риторичні ігри, завдання в ігровій кімнаті та під час
Подорожей до джерела живої думки, де діти вслухаються, розуміють,
захоплюються звуками природи, та намагаються відтворити їх.

Обов’язковим елементом є дихальна гімнастика і розминка артикуляційного
апарату, які готують мовний апарат до мовлення. Щоб нам було легко
спілкуватися, стільці ставимо півколом в ігровій кімнаті.

^ v ? ? >

@

?????

h?

h?

hi

hi

h?

hi

hi

hi

hi

hi

h?

hU

h

, які ми використовуємо у своїй роботі.

Розвиток артикуляційної риторики

Смачне варення (активізація м’язів язика)

Коник (активізація кінчика язика)

Хованка (активізація кореня язика)

Веселий язичок (активізація м’язів язика)

Маятник (активізація м’язів язика) – вправо, вліво

Розвиток фізіологічного дихання

1. Уважні птахи (закріпити знання по темі “Птахи”). Музичні духові
іграшки: дудочка.

2. Впізнай квітку (знання по темі “Квіти”). Розвиток глибокого вдиху,
плавного видиху.

3. Чий пароплав краще гуде (подуй у пляшечку). Розвиток довготривалого
плавного видиху. (Активізація м’язів губ).

4. Чия пташка полетить далі? (розвиток довготривалого плавного видиху,
активізація м’язів губ).

Кульбабки (розвиток довготривалого плавного видиху).

Надуй іграшку (розвиток сильного плавного видиху).

Капітани (чергування довготривалого плавного і сильного видиху) М-л:
миска з водою, кораблики.

Розвиток мовного дихання

Приємний запах (розвиток фразової мови на плавному видиху (квітка,
яблука і т.д.)).

Дощик, дощик, що ти ллєш, погуляти не даєш? (розвиток ритмічної і
виразної мови, координація рухів, орієнтування в просторі)

Розвиток мовного слуху

Вгадай, хто це (виховання слухової уваги) ку-ку-рі-ку, гав-гав і т.д.

Горщечок (закріплення: гарячий, холодний).

Принеси іграшку (орієнтування в просторі і кількісних уявлень).

Слухай і виконуй (розвиток словесних інструкцій і фразової мови).
Відтворити рухи в тій послідовності, в якій вони були названі.

Хто лежить (біжить, іде, стрибає) (нагромадження і уточнення слів, які
означають предмет і дію предмета).

Розвиток фонематичного слуху.

Де звук? (знаходження місця звуку в слові)

“Город” – розповісти, що збирали діти на городі – назвати перший,
останній звук.

Попроси

Мета. Добирати переконливі аргументи для висловлення певного прохання,
використовувати мовні етикетні формули (привітання, вибачення, звертання
після вибачення, комплімент).

Хід. Діти, які виконують ролі персонажів відомих казок, стають у коло,
тримаючись за руки. Всередині кола — одна дитина. Щоб вийти з кола, їй
слід від імені героя увічливо й аргументовано попросити дозволу.
Учасники заперечують. Якщо дитині вдалося переконати опонентів, то її
випускають.

Придумай оповідання

Мета. Вправляти у складанні оповідання у визначенні за ілюстраціями до
нього послідовності подій.

Хід

Дитині пропонують серію картинок, які вона має розкласти в певній
послідовності та придумати оповідання.

Малювання зі слів

Мета. Розповідаючи про предмети, події, явища, описувати їх за різними
ознаками (величина, колір, відстань, форма, співвідношення,
взаємозв’язок тощо).

Хід. Двоє дітей стають обличчям одне до одного. Одній дитині пропонують
картинку із зображенням нескладного візерунка (сюжету, пейзажу, явища)
чи набору предметів, а другій — мольберт. Перша дитина розповідає, про
свою картинку не називаючи її, інша — зображає почуте на аркуші паперу.
В процесі роботи дитина має право уточнити деталі, запитуючи про форму,
колір, відстань, розташування та ін.

Наприклад:

Колюча, струнка, вічнозелена, запашна, лісова красуня …(ялинка) в колі
своїх подружок.

Закінчи прислів’я

Мета. Вправляння дітей у лаконічному висловлюванні, вмінні логічно
закінчувати думку.

Хід. Вихователь називає дітям першу частину прислів’я, а діти придумують
різні варіанти його закінчення.

Наприклад:

Якомога менше говори, а побільше… (працюй, слухай, думай);

Хто багато обіцяє, той… (нічого не виконує, на вітер слова не кидає);

З добрим дружи, а … (злого уникай, бідному допомагай).

Заборонене слово

Мета. Використовувати порівняння для опису характерних ознак та
асоціативних вражень, уявлень, понять.

Хід. Ведучий ставить запитання, а гравець відповідає. Відповіді можуть
бути різними, лише не можна вимовляти заборонене слово, про яке
попередньо домовилися, скажімо, слово “білий”.

Наприклад: : Якого кольору халат у лікарів? (як сніг, як пелюстки
ромашки тощо). )

Обґрунтуй

Мета. Вправляння дітей в умінні добирати переконливі аргументи для
пояснення власної думки чи узвичаєного правила.

Хід. Вихователь називає правило або пораду і просить дитину переконати
інших, чому треба (не треба) діяти саме так.

Наприклад:

Під час їди належить мовчати.

Телевізор можна дивитися не довше, як півгодини.

По глибокому снігу краще ходити на лижах.

Не дивлячись на те, що в даний час у нашому закладі ще не створені
спеціальні засоби наочності для уроків риторики, ми використовуємо
роздатковий образотворчий матеріал, який психологічно настроює дітей на
розігрування певних комунікативних ситуації, стимулює їх мовну
діяльність.

Розглядаючи теми, пов’язані з виразністю усної мові, ми використовуємо
записи маршових, колискових пісень, казок “Три ведмеді”, “Червона
Шапочка”, “Рукавичка” та ін. Постійно на заняттях у нас присутня лялька
(краще з лялькового театру, оскільки вона може рухатися), яка стимулює
дітей до активного, зацікавленого включення в мовну ситуацію.

Напрямок роботи групи «Риторика» ми почали впроваджувати з дітьми
молодшого дошкільного віку (середня група). І в даний час ми бачимо
ефективність навчання дітей старшого дошкільного віку елементів
риторики, які в свою чергу безпосередньо впливають на збагачення.
урізноманітнення ігрової діяльності дошкільника. А саме через ігрову
діяльність дитина оволодіває знаннями, набуває життєвого досвіду.

Певний час працюючи над даною проблемою ми помітили, що діти навчились:
уважно і стримано слухати співбесідника; володіти своїм голосом;
дотримуються етичності в побудові реплік; засвоїли правила мовного
етикету в різних ситуаціях; активно відповідати, вступати в діалог,
доповнювати та розвивати тему, бесіду; говорити зрозуміло; ставити
запитання; вести бесіду на різні теми; розуміти свого співрозмовника;
обговорювати цікаві події; використовувати слова у різних значеннях.
Діти збагатили активний словник епітетами, метафорами.

В с/р грі «Льотчики» діти значно розширили сюжет, зуміли безконфліктно
визначити ролі. В грі «На пошті» вправлялися в мовному етикеті, який
потім батьки помічали і вдома, у спілкування з дітьми. Діти не бояться
вільно висловлювати свою думку, обґрунтовувати, доводити свою позицію. В
народних іграх діти удосконалили навички спілкування з природою,
удосконалюється барвистість мови, вправно поєднують вербальні і
невербальні засоби спілкування, удосконалюється. В театралізованих іграх
діти вправно використовують засоби емоційно-образної виразності (міміку,
жести, позу, ходу, інтонацію), самостійно розподіляють та виконують дії
за ролями.

Але на цьому ми не зупиняємось, а й надалі будемо шукати оптимальні
форми по вдосконаленню мовленнєвої компетенції в ігровій діяльності.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020