UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Забудська Марина Борисівна. 'Мораль як соціальний феномен'. 
Автор
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуМатериал
Продивилось1681
Скачало131
Опис
Матеріал з педагогічної конференції чи семінару. Передовий педагогічний досвід
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

Мораль як соціальний феномен.

 

Основна суспільна функція моралі, яка визначає специфіку її соціального

буття, — це функція регуляції людської поведінки та міжлюдських

стосунків. Жодне суспільство не може скластися й існувати на грунті

хаотичного зіткнення сліпих егоїстичних інтересів, нічим не нормованого

й не впорядкованого. Такий гіпотетичний стан нульової впорядкованості

суспільного життя англійський філософ Т. Гоббс (1588—1679)

охарактеризував як «bellum omnium contra omnes» («війну всіх проти всіх»

— лат.). Нестерпність такого стану суспільства змушує людей, на думку

Гоббса, укласти між собою своєрідну угоду, соціальний договір, який,

обмежуючи на засадах взаємності права кожного індивіда, тим самим має

гарантувати реалізацію основних серед них, передусім права на життя і

його захист (що передбачає виникнення держави й закону). Втім, ще до

Гоббса ідею соціального договору висували мислителі пізньої античності;

в XVI ст. ми знаходимо її в нідерландського соціолога й правника Г.

Греція (1583—1645); згодом її розвивали такі видатні мислителі, як Дж.

Локк, Б. Спіноза, І. Кант, Ж. Ж. Рус¬со. Це уявлення відбивало

переконання в іманентності (внутрішній притаманності) суспільному життю

людей певних форм його нормативної регламентації. Реально ми бачимо, що

вже в первісному людському колективі в міру його виходу за межі

загально-біологічних детермінант поведінки — інстинктів стадності,

збереження виду, материнського інстинкту — починає утверджуватися і

розгалужуватися система власне нормативної регуляції життя, тобто такої,

що в той або інший спосіб звертається до людської свідомості. Набуваючи

інколи у своїх конкретних проявах уже цілком осмисленого характеру, ці

первісні поведінкові норми являють разом з тим приклади такої

жорстокості, такої цілісності й всеосяжності тиску на людського

індивіда, подібні до яких ми навряд чи знайдемо в усій подальшій історії

людства. В примусовості цих норм синкретично (нерозчленовано, до

майбутнього розмежування) поєднувався вплив магії, звичаю, міфу, а також

того, що в пізніші часи дістало назву моралі, — недарма в літературі

інколи йдеться про «мононорми» первісного життєустрою.

 

 

 

Яскравим прикладом таких «мононорм» є вироблена в родовому

суспільстві система заборон — табу або табуація (з полінезійської). Те,

що відомо сучасним дослідникам про феномен табу, дає підстави вбачати в

ньому складний, але цілісний комплекс уявлень, в основі якого —

категорична заборона певних дій і намірів, спрямованих на «недоторканні»

об'єкти, що збуджують відчуття смертельного жаху, загрози — й водночас

благоговіння, принадності, якщо не звабливості. Наскільки ми можемо

судити, табу були пов'язані насамперед із забороною інцесту — статевих

зв'язків між родичами, а також з культом тотему — священної тварини,

ім'ям якої називав себе даний рід. З розвитком первісного людства

з'являються все нові й нові різновиди табу; якщо звести їх у єдиний

перелік, він налічував би тисячі заборон. Серед найважливіших груп табу

можна навести такі: захист вогню і житла; захист трудових операцій;

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ