UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Степанова Наталя Михайлівна. 'Феномен довіри як основа соціальності особистості'. 
Автор
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуМатериал
Продивилось1434
Скачало116
Опис
Матеріал з педагогічної конференції чи семінару. Передовий педагогічний досвід
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Н.М. Степанова,

 

викладач Черкаського навчального центру ОНЮА

 

Феномен довіри як основа соціальності особистості

 

У житті сучасної людини поліфонічно поєднані сенси багатьох культур, що

генерують смислову перспективу персонального, особистісного ставлення до

життя, що осягається. Можливість і здатність осмислити навколишнє і своє

життя з’являється у взаємодії індивіда із зовнішнім світом, у

спілкуванні з іншими людьми і самим собою.

 

На певному рівні соціально-психологічної зрілості особистості в

структурі самосвідомості виникає потреба, задоволення якої являє собою

складне і необхідне завдання: осмислення питання довіри, як тієї

невидимої, на перший погляд основи, на якій тримається будь-яка

соціальність, і яка набула настільки розвинених і розгалужених форм у

певний період розвитку багатьох країн світу, що саме завдяки цьому,

власне, вони і здобули світовий успіх.

 

Метою цієї статті буде окреслити основне коло філософських впливів на

формування концепції довіри.

 

Проблема довіри відсилає, передусім, до традиції розгляду соціального

ладу як корельованого за своєю природою з природою особистості – звідки

й пізнання суспільства виявляється взаємопов’язаним із розумінням

особистості. Ми переконані, що слід розглядати феномен довіри в

контексті філософських досліджень природи людини як засадничо «доброї»,

альтруїстичної, чи «злої», егоїстичної [1]. Крім того, варто оцінити

саму традицію філософського дослідження (і особливо – філософської

апологетики) глобалізації. Нарешті, концепція довіри явно апелює до

традиції дослідження громадянського суспільства як справжнього творця

соціальності. Спробуємо послідовно розглянути ці основні філософські

передумови виникнення концепції довіри.

 

Отже, передусім, поняття довіри значною мірою повторює долю

філософського дослідження такої чесноти як справедливість. Так, як і

справедливість, довіра є водночас характеристикою суспільства взагалі, і

особистості, зокрема. Як про людину можна сказати, що вона справедлива,

так і про суспільство, щонайменше, з часів Платона [3], говорять про

«справедливе». Однак, у Платона містком, який поєднував справедливість

індивідуальну і соціальну, виявлялося виховання. Саме виховання

дозволяло виявляти справжні душевні нахили людини, і тим самим робити

істинне благо для цієї людини очевидним як для неї самої, так і для

суспільства. Більше того, в ідеальному суспільстві індивідуальне благо

співпадало із суспільним – те, що людина робила у відповідності до своїх

нахилів, якраз і було потрібно суспільству, адже, за Платоном, всі

можливі душевні нахили людини мають свої природні канали розвитку і

реалізації у суспільстві: розумні – в управлінні суспільством, вольові –

у військовій справі, чуттєві – у виробництві.

 

Утім, така ідеалізація була можливою лише за умови максимального

спрощення суспільної структури і організації: у Платона суспільство

суттєво поділялося лише на три страти і суспільна організація також

виходила лише з відповідних цим стратам трьох основних функцій. З часом

така спрощена картина перестала бути задовільною навіть у якості певної

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ