UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Шилова Тетяна Антонівна. 'Етика спілкування: загальний огляд проблеми'. 
Автор
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуМатериал
Продивилось1135
Скачало126
Опис
Матеріал з педагогічної конференції чи семінару. Передовий педагогічний досвід
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Виступ на Інтернет-конференції з проблеми „Етика і духовний світ людини”

на тему: „Етика спілкування. Загальний огляд проблеми”.

 

Як багато говорить про гідність людини те,

 

наскільки вона вміє бути мудрим володарем слова,

 

майстром, який володіє цим тонким

 

людським інструментом.

 

(В.А.Сухомлинський)

 

Спілкування – це взаємодія двох або більше людей, складовими

якої є обмін інформацією та задоволення потреби людини в контактах з

іншими людьми.

 

Таке визначення дає нам наука. Та чи можемо ми все, що

вкладаємо у поняття спілкування, втиснути у ті скупі рядки? Згадаємо

твір Джонатана Свіфта „Мандри Лемюеля Гуллівера”, де герої вирішили

замінити процес спілкування речами, які показували один одному, коли

треба було щось сказати. Головний герой твору вирішив, що вони несповна

розуму. Нам відомо, що одним із давніх покарань злочинців було

відосіблення, тобто відмежування людини від інших людей. Для покараних

не було найстрашнішим те, що їх ув’язнили, найстрашнішим було те, що

вони були позбавлені можливості спілкуватися із собі подібними.

 

Отже, ми усвідомлюємо, яке величезне значення для людини має

процес спілкування . При цьому ставимося до спілкування як до буденної

процедури, нехтуючи ним, порушуючи всі правила, перетворюючи спілкування

на важкий обов’язок, засіб покарання. Сучасна людини, оточена

інструментами, які множать інформацію, проте забирають у людини

можливість висловлювати власну думку точно, грамотно, красиво; людина

перестала вміти доносити потрібну інформацію. Сучасна преса,

телебачення, яке не знає цензури, Інтернет, який перетворився на

„сміттєзбірник” для почуттів і слів, не дають можливості сучасній

молоді навчитися спілкуватися. Спілкування, звичайно, є, але воно

примітивне, малоінформативне, почасти варварськи нівечить словарний

запас навіть грамотної людини. Д.С.Ліхачов писав: „Найвірніший спосіб

пізнати людину – її розумовий розвиток, її моральний облік, її характер

– прислухатись до того, як вона говорить”.

 

Про що ж ми забуваємо, спілкуючись?

 

Про ввічливість у комунікації (формули звернення, формули звернення до

чоловіка/жінки, слово формули зустрічі/прощання). Ми забуваємо про те,

що до чоловіка ми не звертаємося „мужчина”, „молодий чоловік”, а

звертаємося – „пане, добродію, громадянине”. Так само ми не звертаємося

до жінки „женщина, дєвушка”, а звертаємося – „добродійко, пані”.

Китайська мудрість каже: „Одне гарне слово і в сильний мороз гріє,

погане слово зі спеки в холод кидає”. Ще Володимир Мономах в поучанні

дітям писав: „При старших мовчати, мудрих слухати, старших слухатися, з

рівними собі і молодшими в любові перебувать, без лукавого умислу

бесідуючи, а побільше вдумуватися, ... не засуджувати мовленням”.

 

Про толерантність в комунікації – це повага до думки та переконання

іншої людини, навіть якщо ви її не розділяєте. При спілкуванні сторони

мають бути рівними, хоча інтолерантність (нетолерантність) інколи

приводить до успіху при спілкуванні, коли ситуація ставить за мету

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ