.

Чмига Т.І. Інноваційні форми роботи у діяльності позашкільного навчального закладу. 

Язык: украинский
Формат: материал
Тип документа: Word Doc
532 15490
Скачать документ

Чмига Тетяна Іванівна – директор Будинку дітей та юнацтва м. Тальне вул.
Соборна 120 тел. 31001

моб. 0968492655

«Інноваційні форми роботи у діяльності позашкільного навчального
закладу»

Життєдіяльність в закладі позашкільної освіти передбачає наповнення
життя вихованців розмаїттям суспільно-корисних справ, причому,
різними: навчальними, трудовими, благодійними, творчими, спортивними,
ігровими, пошуковими, краєзнавчими тощо. Зусилля директора,
педагогів, методиста повинні бути спрямовані на те, щоб кожен
знайшов собі справи по серцю, відчув радість успіху, впевненість у
собі, самоповагу. Важливо домагатися різноманітності практичних
справ, організації діяльності на користь людям. Слід зазначити,
що саме в позашкільному навчальному закладі є оптимальні можливості
для забезпечення справжньої життєдіяльності всіх сфер.

Головний критерій результативності роботи позашкільного навчального
закладу – це організація ефективності та різноманітної діяльності
вихованців, причому, в усіх сферах життя. Як відомо, життя кожної
людини – це п’ять основних сфер її життєдіяльності: навчання,
виробництво( професія), дозвілля, суспільне оточення, спілкування,
сімейні відносини. Вони обов’язково мають бути присутніми в житті
кожної дитини: а в майбутньому – дорослої людини. Це цілком можливо
реалізувати в освітній практиці позашкільного закладу, не виділяючи,
а синтезуючи всі сфери життя. Звичайно, школа теж має забезпечити
їх раціональне функціонування, але в реальному житті виразно
виокремлюється і домінує над усіма сферами навчання. Всі інші лише
підпорядковуються їй, доповнюють її. На противагу, в позашкільному
закладі є об’єктивна змога рівноцінно забезпечити функціонування всіх
сфер життєдіяльності дітей. Звісно, певна спеціалізація має бути.
Якщо вчитель спрямований більш на першу сферу – навчання, бо ж
його функція і полягає саме в цьому, то педагог позакласного закладу
– в першу чергу на сферу суспільного оточення і спілкування, дозвілля.

Основні зусилля педагогічних працівників позашкільного навчального
закладу спрямовані на забезпечення участі дітей у різних видах
діяльності: пізнавальній, громадській, ціннісно-орієнтаційній,
спортивно-оздоровчій, туристсько-краєзнавчій, художньо-естетичній,
дозвільно-розважальній. Причому, ми намагаємося у своєму закладі,
щоб один і той же вихованець мав змогу брати участь у
різноманітних заходах і видах діяльності, особливо у тих,
котрі відповідають його індивідуальним потребам, інтересам і
запитам душі та розуму. Кожен педагог і методист закладу чітко
усвідомлюють, їм необхідно творчо діяти вже тепер і тут.

Слід зазначити, що організацією життєдіяльності вихованців
займаються всі працівники позашкільного закладу, як
опосередковано, так і безпосередньо.

Від творчого педагога – до творчого гуртківця – така цільова
програма нашого позашкільного закладу – Тальнівського районного
Будинку дітей та юнацтва. Ми ставимо собі за мету створення умов
для всебічного розвитку педагога. Індивідуально-творчий підхід до
організації методичної роботи – це оптимальне зерно
науково-методичної роботи в цілому, адже творчість – це не тільки
здатність глибокого осмислення власного досвіду, але і вміння
орієнтуватися в інноваційному просторі, вишукувати новинки, завжди
бути в центрі подій.

Світ ідей змінюється швидше ніж покоління людей. Без інновацій
нічого робити в світі. Саме тому завдання методичної служби – (а в
нашому закладі методиста) створити атмосферу суспільного прийняття
інновацій у закладі, пам’ятаючи те, що розроблена і описана інновація
– це одне, а реалізація її на занятті – зовсім інше, бо несе
відбиток особистості кожного конкретного педагога.

ОСНОВНИМИ ЗАВДАННЯМИ методичної роботи в Будинку дітей та юнацтва
є:

– глибоке осмислення педагогами завдань, концептуальних основ і
принципів модернізації розвитку позашкільної освіти;

– визначення структури, змісту та форми роботи на основі врахування
рівня підготовки педагогічних кадрів;

– сприяння розвитку творчого потенціалу педагога;

– гармонійний вияв і розвиток загальних, професійних і педагогічних
здібностей працівників;

– пропаганда і впровадження надбань науки, передового
педагогічного досвіду, інноваційних педагогічних технологій.

ГОЛОВНИМИ ПРИНЦИПАМИ методичної роботи у нашому закладі є
оперативність та мобільність поєднання індивідуальних та
колективних форм роботи, практична спрямованість, культ
морально-етичних цінностей.

Структура і зміст методичної роботи визначаються завданнями, які
стоять перед РБДЮ, станом навчально-виховної роботи і рівнем
кваліфікації педагогічних кадрів, на основі
діагностико-прогностичного аналізу фахового рівня педагогів.

В РБДЮ створені і працюють методичні об”єднання керівників гуртків,
методичне об”єднання педагогів – організаторів шкіл району, творчі
постійні і тимчасові групи.

Плануючи роботу методоб”єднань, враховуємо такі показники, як
ефективність НВП, рівень навчальних досягнень та вихованості
гуртківців, зростання профмайстерності та загальної культури
педагогів, розвиток позашкільного закладу.Методична робота
спрямована передусім на реалізацію науково-методичної проблеми „
Впровадження прогресивних педагогічних концепцій, інноваційних
технологій, моделей оптимальних форм і методів організації
навчально-виховної роботи” та проблемними питаннями:
науково-методичним: „Особистісне зростання кожного педагога як мета
та результат педагогічного процесу”, виховним „ Співпраця педагогів і
батьків в особистісно-орієнтованому навчанні і вихованні
гуртківців”.

В закладі впроваджуються в життя освітні технології. І це є
темою розгляду практично на кожному засіданні педагогічної ради,
колегіального органу

обговорення різних проблем, експертних оцінок, прийняття певних
перспективних рішень. Саме на її засіданнях приймались рішення
щодо затвердження авторських програм керівника дитячої народної
кіностудії „Мальва” Чабанюка В.В., затверджувались методичні
матеріали керівника гуртка Віслобокової В.І., які брали участь у
Всеукраїнському конкурсі майстерності педагогічних працівників
позашкільних закладів „ Джерело творчості – 2006” , методиста Поліщук
Л. Л. «Джерело творчості 2008», керівника гуртка Маляренко Н. В.
Обласна виставка пед. технологій Черкащини (2010 р.).

Освітня технологія – це модель спільної роботи педагога і
гуртківця з планування, організації і проведення
навчально-виховного процесу за умови забезпечення комфортності
для всіх суб’єктів освітньої діяльності. Найновітніша технологія
на принесе бажаних результатів до тих пір, поки вона не
стане особистим надбанням педагога – позашкільника, об’єктом його
методичної роботи.

І дійсно, саме він, її професійний реалі затор, запланує і
опрацює технологію з огляду на можливості гуртка, передбачить
нормативний зміст і форми діяльності, сформує спільно з дітьми
потрібні прийоми і спроби виконання дій, підбере необхідні
засоби навчання, а найчастіше сам виготовить дидактичний матеріал)
і нестиме відповідальність за досягнуті результати.

Виходячи з вищезазначеного, можна сказати, що предметом роботи
РБДЮ має бути формування потрібного професійного забезпечення,
новий зміст технологічного потенціалу педагога, прогнозування
змісту, форм і способів організації та проведення педагогічного
процесу, характер діяльності педагогів, особливості
пізнавального спілкування, особистісні характеристики.

Адже провідним суб’єктом навчально-виховного процесу є педагог з
притаманними йому педагогічними вимогами і впливами,
особливостями фахової самореалізації.

Проблема інновації тісно пов’язана з проблемою самоактуалізації та
самореалізації особистості педагога.

Розвиток творчого потенціалу педагога вимагає формування у нього
мотивів пошукової діяльності через усвідомлення власної та
єдиної науково-методичної проблеми закладу, стимулювання розвитку
тих потреб, які сприяють його самореалізації через інноваційну та
самоосвітню діяльність. Ми в нашому закладі виходимо з того, що
творче ставлення до педагогічної діяльності – це один з
найважливіших якостей фахівця.

З метою підвищення професійної компетентності педагогів ми:

1. Впроваджуємо інноваційні педагогічні технології; творчі звіти
керівників, майстер – клас.

2. Залучаємо педагогів до участі в творчих групах „Світ захоплень”,
фокусних групах.

3. Створюємо умови, мотивації пошукової і дослідницької
діяльності педагогів. Кращі з них стають учасниками обласного
конкурсу „Джерело творчості”.

4. Формуємо команду однодумців.

Ми починаємо не тільки зважувати нові ідеї та концепції, а й
аналізувати систематизувати їх, співставляти з власним педагогічним
досвідом. Створення умов, які стимулюють педагога до творчого
пошуку, стає одним з пріоритетних завдань.

Намагаємось переходити від передачі знань до навчання життя.
Розв’язання цього завдання безпосередньо пов’язане із змістом
навчально-виховного процесу. І в цьому дуже допомагає ІНТЕРАКТИВНЕ
НАВЧАННЯ, при якому навчальний процес відбувається за умов
постійної, активної взаємодії всіх гуртківців.

Відвідуючи заняття керівників гуртків, помічаєш, що навчальний
процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії
вихованців. На заняттях досвідчені і молоді керівники гуртків
використовують такі методичні прийоми, як

співнавчання, колективне і групове взаємо навчання, навчання у
співпраці, де педагог і гуртківець є рівноправними партнерами.

Моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор,
спільне розв’язання проблем характерне для інтерактивного
навчання. Саме такий підхід ефективно сприяє формуванню цінностей,
навичок і вмінь, створенню атмосфери співпраці, взаємодії. А
це дає можливість педагогу стати лідером дитячого колективу.
Уся ця робота яскраво відбивається на інтересах вихованців,
пробуджує їхню цікавість бути співавторами діяльності на
занятті.

Підвищується і результативність занять. Залежно від того, як
педагог використовує на занятті інтерактивні технології, можна
спостерігати такі форми навчання, як парна, кооперативна,
самостійна. Все це сприяє формуванню вмінь, навичок і цінностей,
створенню атмосфери співробітництва, взаємодії.

ОСОБИСТІСНО-ОРІЄНТОВАНА ТЕХНОЛОГІЯ ставить у центр позашкільного
закладу особистість дитини, забезпечення комфортних та безпечних
умов її розвитку, реалізації її природного потенціалу. В системі
роботи нашого РБДЮ це – розвиток індивідуальних пізнавальних
здібностей, здатність до вибору, само визначеність та
самореалізація, ініціювання та використання власного досвіду,
формування культури життєдіяльності, пізнання себе, уміння
оцінити своє, пошук сенсу життя та творчості.

Способами впровадження ОСОБИСТІСНО-ОРІЄНТОВАНІ ТЕХНОЛОГІЇ у
науково-методичній діяльності педагогів РБДЮ є:

– використання форм і методів організації навчальної діяльності,
орієнтованої на конкретного керівника гуртка ( конкурси,
творчі звіти).

– створення атмосфери зацікавленості кожного педагога (моральне
заохочення);

– підтримка педагогів у їх бажанні знаходити власну методику на
заняттях;

– самовдосконалення та саморозвиток педагогів (участь у різних
конкурсах, друк методичних матеріалів, проведення відкритих занять
та виховних заходів).

В цілому, запровадження інноваційних технологій у
навчально-виховний процес закладу забезпечує високий рейтинг
гуртківців в міських, районних, обласних, всеукраїнських та
міжнародних творчих конкурсах та оглядах. А завдання методичної
служби – методично забезпечити інноваційні процеси у нашому
закладі.

Інноваційна діяльність у позашкільному навчальному закладі
вимагає не тільки наявності творчих, енергійних педагогів, які
фахово підготовлені, морально і матеріально зацікавлені щодо
проведення інноваційних змін, а й наявності достатнього
методичного забезпечення на всіх етапах інноваційного процесу.

Інноваційна діяльність у нашому закладі здійснюється за
наступним алгоритмом.

На першому етапі – усвідомлення колективом необхідності змін та
упровадження нововведень, методичною службою РБДЮ було
розроблено анкети для педагогів та батьків, проведено аналіз
та експертизу отриманих даних та сформовано відповідне
інформаційне поле.( ДОДАТОК № 1 ).

Другий етап – навчання колективу з метою формування нових
професійних навичок, На цьому етапі було проведено декілька
занять, які проходили у вигляді семінарів, „круглих столів”,
ділових ігор. Керівникам творчих об”єднань було запропоновано
методичні рекомендації щодо проведення занять з використанням
сучасних педагогічних технологій, розроблено схеми написання
плану-конспекту заняття творчого обєднання тощо ( додаток №2)

Третій етап – пошук та актуалізація нових
ідей. Він характеризувався розробкою педагогічних інновацій у
вигляді нових навчальних програм творчих об”єднань. На цьому
етапі було розроблено методичні рекомендації щодо написання
авторських програм творчих об”єднань.

Творчою групою педагогів нашого РБДЮ було розроблено декілька
проектів: „Веселий ярмарок” – формування у дітей умінь святкувати,
грати, змістовно проводити вільний час, „ Лідер” – формувати у
вихованців-активістів задатків лідера колективу, навчання їх
організаторській майстерності, вмінню згуртовувати колектив
однолітків. Усі проекти складались на основі розроблених
рекомендацій. (Додаток № 3).

Четвертий етап – первинне застосування нових технологій. Цей етап
передбачав і передбачає самостійну роботу педагогів за новими
технологіями. Для того, щоб усі колеги ставали співучасниками
творчого процесу, необхідне постійне відвідування відкритих
занять. Це допомагає якнайкраще проводити аналіз педагогічної
діяльності творчого об”єднання, а чи гуртка, з”ясовувати причини
труднощів. Методичною службою розроблено схему аналізу заняття за
інноваційним потенціалом.( ДОДАТОК № 4). Відтак створюється необхідне
мотиваційне поле для подальшого просування в засвоєнні системи
інновацій.

П’ятий етап – оцінка роботи педагогів та оприлюднення результатів
інноваційної педагогічної діяльності на рівні батьків,
вихованців, педагогів, органів державного управління. Кращі
педагогічні доробки накопичуються у „Банку інноваційних
технологій”, беруть участь у конкурсах на кращу методичну
розробку заняття, представляються на районній обласній виставках
передового педагогічного досвіду.

Так, у 2006 році керівник творчого об”єднання „Екос” Тальнівського
районного Будинку дітей та юнацтва Віслобокова В.І. взяла участь
у республіканському конкурсі педагогів-позашкільників „Джерело
творчості” і її творчий доробок був відмічений на обласному
етапі цього конкурсу.

ДОДАТОК
№ І

Питання для
опитування .

„Самоосвіта, підвищення кваліфікації та рівень

педагогічної майстерності”

1. У своїй роботі Ви користуєтесь лише власним досвідом та досвідом

тих, хто працює поруч?

2. Чи відвідуєте ви заняття своїх колег? Коли, у кого з них були
на заняттях?

3. Чи готували ви виступи на семінарах керівників гуртків, творчих
об”єднань РБДЮ, педагогів – організаторів шкіл міста, району, на
засіданнях методичних об”єднань? Коли? З якого питання?

4. Чи цікавитеся Ви роботою, яка проводиться у інших позашкільних
закладах? Яким чином?

5. Коли останній раз їздили у відрядження? Куди? З якою метою?

6. Яку спеціальну літературу ви читаєте?

7. Чи брали ви участь у заходах з обміну досвідом?

8. Чи передплачуєте ви професійні журнали?

9. Як ви розширюєте свій загальний кругозір? Чи цікавитесь сучасною
молодіжною літературою, мистецтвом?

Із відповідей, даних при опитуванні, можна зробити певні
висновки.

ВИСНОВКИ: більшість респондентів прикладають певні зусилля для
підвищення свого професійного рівня та педмайстерності, але при
цьому частіше користуються досвідом колег – працівників РБДЮ.

Спостерігається зацікавленість педагогів в поповнені свого
інформаційного багажу, але не завжди вистачає для цього
можливостей або наполегливості. На жаль, є випадки не використання
у роботі сучасних інформаційних технологій. Усі опитувані відчувають
дефіцит спілкування з колегами з інших позашкільних закладів.
Бажано

частіше проводити заходи з обміну досвідом саме з колегами з
Будинків творчості інших районів області.

ДОДАТОК № 2

РЕКОМЕНДОВАНА СХЕМА ПЛАНУ – КОНСПЕКТУ ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНОГО
ЗАНЯТТЯ ТВОРЧОГО ОБ”ЄДНАННЯ, ГУРТКА.

Дата проведення заняття.

Тема заняття.

Мета заняття ( навчальна, виховна, розвиваюча).

Форма проведення заняття (бесіда, лекція, опитування, показ –

демонстрація, рольові ігри, тестування, співпраця у групах,

дослідне проектування, розучування партій та інше).

Заняття з групою, індивідуальні заняття.

Наочність.

ХІД ЗАНЯТТЯ:

І. Організація колективу.

1.Відмітка явки вихованців.

2. Актуалізація уваги ( привернення уваги вихованців, забезпечення

необхідної мотивації, позитивна установка на діяльність).

3. Вступна бесіда ( лаконічні і точні попередні вказівки щодо плану

заняття, приваблива мета, завдання, основні етапи), залучення

вихованців ( по можливості) до планування наступної
діяльності,

опора на особистий досвід вихованців з проблеми заняття,
створеної

емоційно-актуального фону заняття).

М е т о д и: проблематизація, інтрига, ігрова ситуація, подив,
формування пізнавального інтересу тощо.

ІІ. Повторення, узагальнення та закріплення попереднього матеріалу
(опитування, тестування, вікторина, розв’язання кросвордів та
ребусів, використання проблемних творчих завдань, робота в
групах тощо).

М е т о д и : заохочення; навчально-пізнавальна гра; створення ситуації
успіху, кооперація вихованців; створення ситуації взаємодопомоги
тощо.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Опанування теоретичних понять ( чітке пояснення змісту, пояснення
за допомогою аналогій та прикладів, використання дидактичного
матеріалу та наочності ( таблиці, схеми, опори, ілюстрації,
роздатковий матеріал, зразки тощо), використання елементів
проблемності ( діалог з самим собою: відповіді на запитання, які
існують, хоча вихованці їх не ставлять), попередні завдання
вихованцям ( випереджувальні завдання, повідомлення, підготовка
наочності тощо), цікава додаткова інформація, використання аудіо-
відео записів тощо).

2. Практична робота (Інформування про етапи виконання роботи,
нагадування правил техніки безпеки, контроль та корекція
діяльності вихованців, створення та підтримка продуктивної
атмосфери на занятті (варіювання форм

форм навчальної активності, використання активних методів
навчання (дискусії, розподіл ролей, варіативність завдань, вибір
вихованцями способів виконання завдання), індивідуальна робота.

3. Закріплення засвоєного матеріалу ( навчально-пізнавальна гра,
виконання творчих завдань, спонукання до пошуку альтернативних
рішень тощо).

М е т о д и : створення яскравих наочно-образних уявлень,
навчально-пізнавальна гра, пізнавальний інтерес, створення
проблемної ситуації, виконання творчих завдань тощо.

ІV. Підсумок заняття ( оцінювання не тільки кінцевого результату,
а й процесу навчання; взаємоконтроль вихованців у парі чи групі,
самоконтроль; взаємо та самоаналіз; участь вихованців у виправлені
зроблених помилок; осмислення їх причин; порівняння отриманого
результату із зразком; усвідомлення ситуації досягнення мети,
переживання ситуації успіху).

V. Домашнє завдання.

VІ. Перелік використаної літератури. ( в алфавітному порядку прізвищ
авторів).

ДОДАТОК № 3

МЕТОДИКА НАПИСАННЯ ПРОЕКТУ

І. Формулювання проблеми.

1. Стисло охарактеризуйте ситуацію, яка склалася та опишіть
проблему, яку Ви збираєтесь вирішити.

Визначте коло людей ( цільова аудиторія), яких стосується ця
проблема, наведіть кількісну та якісну інформацію.

2. Визначте мету.

Мета – це те, заради чого ви починаєте проект. Це загальні
ствердження, які важко оцінити кількісно, головне призначення
яких показати тип проблеми, на вирішення якої направлено проект.

3. Завдання проекту.

Завдання проекту – це конкретні кроки, які необхідно зробити
для того, щоб змінити ситуацію, яка склалася на кращу, це кроки
для досягнення Вашої мети. Ці зміни повинні здійснитися у ході
реалізації Вашого проекту.

Мета та завдання проекту логічно витікають із поставленої проблеми.

4. Робочий план.

Робочий план вашого проекту повинен пояснити, як ви будете
виконувати проект, щоб досягти виконання поставленого завдання:

Хто буде відповідати за виконання поставлених завдань?

Що буде зроблено?

Які ресурси буде задіяно під час виконання завдань?

Строки виконання завдань.

5. Оцінювання виконання проекту.

Тут Ви повинні пояснити, як Ви збираєтесь оцінювати успіх
виконання проекту. Чи є кількісні та якісні показники ефективності
проекту

( як можна перевірити, чи досягли Ви того, що планували?)

Це необхідно для того, щоб можна було зрозуміти, наскільки
вдалося досягти поставлених у проекті завдань.

6. Бюджет проекту.

Складайте бюджет після того, як напишете проект. Бюджет повинен
включати достовірну фінансову інформацію. Визначте строки бюджету.
Насправді ви повинні скласти два бюджети. Перший продемонструє
вартість усього бюджету в цілому, тоді, як мета другого –
продемонструвати вартість кожного кроку проекту. Вкажіть вартість
одиниці, кількість одиниць, тривалість проекту, наявні власні
кошти, наявні кошти спонсорів та необхідні кошти, вартість
кожної окремої категорії та загальну вартість проекту.

7. Обов”язково вкажіть партнерів, за допомогою яких Ви плануєте
досягти поставленої у проекті мети.

8. Очікуваний результат.

Виконання поставлених завдань надасть можливість

Укажіть переваги та недоліки проекту.

Укажіть слабкі місця ( незалежні від проекту фактори, які
можуть затримати його виконання).

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ПРОЕКТУ

Ясність поставленої мети та завдань.

Чіткий та логічний зв’язок між специфікою діяльності Вашого проекту
та сформульованою проблемою.

Реалістичність поставленої мети.

Чи приведе реалізація проекту до зміни ситуації, що склалася?

Чи видно, хто буде користуватися результатами реалізованого
проекту?

Чи зрозумілі методи оцінювання результатів реалізації проекту?

Чи є реальним бюджет?

Чи продемонстровано фінансову та моральну допомогу спонсорів?

Чи є проект вигідним ( у резюме необхідно вказати відносні переваги
проекту)?

Проект повинен бути малобюджетним.

ДОДАТОК № 4

АНАЛІЗ ЗАНЯТТЯ ТВОРЧОГО ОБ”ЄДНАННЯ

he

&

&

________

2. Прізвище, ім.”я по батькові керівника творчого об’єднання_______

3. Тема заняття __________________________________________

4. Мета заняття ___________________________________________

5. Мета відвідування _______________________________________

6. Кількість вихованців по списку ___________________________

7. Кількість вихованців на занятті ___________________________

8. Підготовленість керівника творчого об”єднання до заняття(
наявність плану-конспекту, наочність, ТЗН, роздаткового матеріалу,
схем, таблиць, технологічних карток, підручного матеріалу, зразків
тощо).____________________________________________________

9. Готовність до заняття вихованців ( наявність матеріалу,
інструментів, схем, креслень, тощо)._____________________________

10. Хід заняття творчого об”єднання ( короткий запис)

__________________________________________________

11. Методи та методичні прийоми, використані під час заняття (
потрібне підкреслити): метод емоційного дійства, розповідь, метод
вправ, проблемно-пошуковий, порівняння, метод здивування, дискусія,
аналіз, узагальнення, творча робота, слухання музики, хорове
виконання, прослуховування записів; перегляд відео матеріалів,
портретів, фотографій; театралізація, конкурсні завдання, пластичне
експериментування ( танцювальні етюди), завдання на сприймання і
аналіз музичного твору, дидактична гра, демонстрація,
виготовлення; самостійна робота вихованців спрямована на
узагальнення теоретичних знань і формування практичних умінь з
теми; виготовлення дидактичного матеріалу по темі, виконання
завдання з наростаючим рівнем складності, диференціація, „мозкова
атака” з елементами логічних операцій, розвиток уваги через зміну
об”єкту дії, показ схем, рольова гра (педагог –вихованець) тощо.

12. Характеристика заняття за інноваційним потенціалом ( потрібне
підкреслити): орієнтація на особистісні досягнення вихованців,
створення емоційно-актуального фону заняття, використання активних
методів навчання, (самостійна робота, проблемні та творчі завдання;
запитання, що розвивають творче мислення тощо), використання
інтенсивних методів навчання (моделювання життєвих ситуацій,
рольові ігри, спільне розв’язання проблеми на основі аналізу
обставин), заохочування прагнення вихованців знаходити свій спосіб
виконання робіт, їх самостійність у творчості; використання
сценарного варіанта за заняття, створення умов для діалогового
спілкування з вихованцями тощо.

13. Самоаналіз керівника творчого об”єднання
___________________________________________________________________

14. Аналіз заняття

Позитивне _____________________________________________________

Негативне _____________________________________________________

15. Висновки і пропозиції __________________________________

Заняття відвідала (в) _______________________________________

Ми часто ставимо перед собою питання: як створити у
позашкільному навчальному закладі умови для творчості педагога та
його вихованців і як керувати її розвитком?

Поняття творчості. Ознаки та східці творчості, сучасна наука дає
наступне визначення творчості: діяльність, яка породжує щось
якісно нове та яка відрізняється неповторністю, оригінальністю й
суспільно-історичною унікальністю.

Специфіка педагогічної творчості керівника визначається передусім тим,
що об’єктом і підсумком її є створення особистості. Це дуже точно
помітив відомий російський педагог В.Вахтеров: „ Якщо виховання –
мистецтво, то це вище з усіх мистецтв, тому що має справу не з
мармуром, не з полотном і фарбами, а з живими людьми, і тоді
школа є вищою художньою студією”.

До того ж, перед педагогом-позашкільником постає величезна кількість
важко прогнозованих чинників, які впливають на формування
особистості

( приміром: умови, характери, смаки, спадкоємність, традиції, долі,
оточення тощо). Не кажучи вже про зміст, теми, форми, засоби,
прийоми, що завжди варіюються. Усе це, з одного боку, створює
великі труднощі в роботі, з іншого – надає простору для творчості.

Таким чином, праця педагога –позашкільника нетворчою не буває і
бути не може, бо неповторні діти, обставини, особистість самого
вихователя, і будь-яке педагогічне оптимальне рішення має виходити
завжди з нестандартних умов.

Які ж здібності людини слугують сходинками до педагогічної
творчості? Творчого керівника гуртка вирізняє постійний пошук
оптимальних виховних, методичних та будь-яких інших педагогічних
рішень.

Успіх у роботі є супутником тільки тих педагогів-позашкільників, у
кого й загальнолюдські якості, загальна культура особистості є
високорозвиненими. Останнє поняття багатогранне, воно вміщує в себе
різнобічність зацікавлень, розвинутий інтелект, широкий кругозір,
ерудицію, суспільну активність, гнучкість мислення і коректність
поведінки, скромність і такт, уміння спілкуватись, працювати в
колективі, доброзичливість, оптимізм, порядність тощо. Та навіть
за розвиненої у педагога спроможності до творчості, але за
недостатнього рівня загальної культури, його знахідки, винаходи не
дають виховного ефекту, а нерідко призводять навіть до негативних
результатів.

Професіональне зростання педагога-позашкільника, без сумніву, завжди
пов’язане із пошуком відповіді на запитання „як виховати творчу
особистість?” Але, на жаль, деякі педагоги не усвідомлюють, що
відповідь на нього ніколи не формується на пустому місці. У його
основі стоять запитання: „Що? Навіщо? Чому? Як?” А основою
професіоналізму є теоретична підготовленість.

Творчість керівника гуртка та студії позашкільного закладу: шляхи
звільнення від штампів та стереотипів.

„ Педагогіка життєтворчості – це спроможність допомогти людині
пізнати свій внутрішній світ, насамперед свій розум: допомогти їй
напружити інтелектуальні сили, навчити розуміти та створювати
красу своїм трудом, своїми зусиллями. Хай дитина повторює те, що
було вже зроблено, створено іншими людьми, але якщо це діяння
і плід власних зусиль, вона – творець, а її розумова
діяльність – творчість”. Так визначив педагогічну творчість великий
педагог В.Сухомлинський. Загальновідомо, що практично немає
жодної нормальної дитини, яку б природа не наділила прихованим
творчим потенціалом. Який же чинник є умовою та засобом його

виявлення? Досвід дає однозначну відповідь – творчий педагог. Але
виховання творчості вихованців гуртків та студії РБДЮ є в першу
чергу результатом роботи педагога.

А продуктивними сьогодні є г н у ч к і п е д а г о г і ч н і т е х н
о л о г і ї.

Розвиток творчості слід планувати, спираючись на аналіз виховного
процесу, вияв проблем у житті конкретного позашкільного закладу,
вивчення особистості кожного педагога.

З цією метою в Тальнівському районному Будинку дітей та юнацтва на
засіданнях методоб”єднань, семінарах-практикумах традиційно
проводиться анкетування керівників гуртків та студій естетичного
напряму. Тішить те, що більша частина керівників гуртків, секцій
самокритично ставиться до своєї роботи, вміє побачити
проблему, що важливо для розвитку творчості. Свої стосунки з
дітьми вважають „добрими” всі анкетовані, а ось конфліктних
стосунків практично не виявилось.

Тішить те, що наші педагоги цікавляться проблемами методики
виховної роботи, розробкою та проведенням занять з використанням
інтерактивних методів навчання.

Навіть серед інтерактивних методів навчання є інноваційні й
традиційні, і популярні і не дуже. Безперечно одне: усі вони
цікаві, якщо добре продумані і підготовлені.

Ми запам’ятовуємо 10% із того, що читаємо, 20% того, що чуємо,
30 % того, що бачимо, 50 % того, що бачимо і чуємо, 70% того, що
самі кажемо, і 90% того, що говоримо і робимо. Інтерактивні
методи навчання: ми кажемо, слухаємо і робимо водночас.

Найпопулярніший метод – мозковий штурм. Це – метод, за допомогою
якого група людей, зібравшись разом, намагається розв’язати якусь
проблему.

Перший і основний принцип мозкового штурму полягає в тому, що
ніхто не повинен висловлювати оцінку або критику на адресу
будь-якої ідеї, що виникла в ході обговорення.

Мозковий штурм починається з того, що всім пропонується
поділитися ідеями, які прийшли їм на думку з приводу
обговорюваної проблеми. Особливо вітаються незвичні ідеї.
Учасникам мозкового штурму пропонується відійти від традиційного
підходу до проблеми.

Метод мозкового штурму припускає, що кожна людина має творчі
здібності, але певні внутрішні та соціальні чинники не дають ій
змоги повною мірою використовувати свій творчий потенціал. У
ході мозкового штурму всі обмеження усуваються, і потенціал
може бути використаний повністю.

Мозковий штурм ( МШ) – один із найпопулярніших методів навчання і
групової роботи. Мета першого етапу МШ – запропонувати якнайбільше
варіантів відповідей на запитання. Ця стадія не передбачає
обговорення, критики, оцінювання пропозицій. Тому МШ дуже добре
працює на самому початку процесу розв’язання проблеми або в
тому випадку, якщо цей процес зайшов у глухий кут.

„Мозковий штурм” або „Брейн-штурмінг” – групове розв’язання творчих
ігрових проблем, яке може сприяти подоланню стереотипів.
Вихованці-гуртківці – учасники „ штурму” розміщуються обличчям одне
до одного, педагог ставить характерну ознаку перед групою і
пропонує розв’язати цю проблему в кількох варіантах за невеликий
проміжок часу. Всі виступи записуються. Гуртківцям не
забороняється для уточнення використовувати навчальний матеріал,
свої записи. Проведенню „штурмінгу” передує список навідних
запитань або завдань, заохочення вихованців до несподіваних
асоціацій. Педагог не повинен допускати критику учнівський
ідей. Вихованців у процесі дискусії: обговорення підводять до
формулювання висновків. Іноді доцільно поділити учасників на дві
групи – генераторів ідей та критиків.

Хотілося б звернути увагу на використання інформаційних інтерактивних
методів навчання ( ІМН). Це способи діалогічної взаємодії
учасників навчання з метою

обміну матеріальними або духовними цінностями.

Наведу деякі ідеї, що можуть зреалізувати ці методи і які
використовуються на практиці в роботі керівників гуртків та
творчих об”єднань нашої позашкільної установи.

„МОЄ ІМ”Я”. Учасники ( гуртківці0 вихованці) називають своє ім”я,
пригадують цікаву, кумедну, яскраву історію, пов’язану з ним. Така
інформація дає змогу запам’ятати ім”я кожного учасника.
Особливо це важливо під час перших організаційних занять в
гуртках, об”єднаннях тощо.

„ПЕРШЕ ЗНАЙОМСТВО”. Учасники працюють в парах. Перш ніж назвати
своє ім”я, запропонуйте їм подивитись один на одного і
всміхнутися.

„ХВИЛИНИ МОГО ЖИТТЯ”. Учасники записують щось цікаве, дивовижне,
що відбулось в їхньому житті. Керівник збирає описи, формує
сторінку „ Хвилина мого життя”. Наступне заняття починає із цієї
сторінки. Отримана інформація прискорює знайомство в групі, дає
змогу запам’ятати ім”я кожного.

„ПАПЕРОВІ ЛІТАКИ”. Слухачі записують своє імя та номер телефону.
Запускають „паперові літаки”. Учасники вибирають один „літак” і
знаходять його господаря. Цей учасник може бути партнером для
роботи в парі.

„ІМЕННІ ЖЕТОНИ”. Учасники готують особисті жетони за допомогою
підготовленого викладачем матеріалу ( папір, клей, ножиці, стрічки
тощо). На жетонах пропонується подати характерологічну інформацію.

„ МАНДРУЄМО РАЗОМ”. Слухачам дається нитка. Кожен учасник по черзі
подорожує пальцями вгору і вниз, називаючи своє ім”я і розповідаючи
щось цікаве про себе. „Мандри” припиняються тоді, коли всі учасники
назвуть себе і розкажуть цікаву історію з власного життя.

Як відомо, на людину впливають численні інформаційні потоки, що
сприймаються за допомогою слухового, зорового та кінестетичного
каналів. Наприклад, до слухових інформаційних ІМН, із наведених
вище, можна віднести „ Моє ім”я, до зорових – „Перше знайомство”, до
кінестетичних „Мандруємо разом”.

Як відомо, гратися люблять усі, а особливо діти. Звичайно, для
того щоб правильно і професійно гратися, навчаючись, мають бути
відпрацьовані правила гри.

Чим чіткіші і конкретніші правила, тим ефективнішим буде результат.
Адже, конструюючи гру, ви уявляєте чітку мету і завдання. На
сьогодні найефективнішим методом навчання визнано ігрові методи,
основною особливістю якої є емоційна напруга учасників. Чим
конкретніші правила гри, тим ефективніший результат.

У правилах гри віддзеркалені характеристики реальних процесів і
явищ, які існують у прототипах моделюючої реальності. Крім
того, наявні правила суто ігрового характеру. Якщо ними не
керуватися, то гра перестає бути грою, перетворюється на
заняття тренувального типу.

Вимоги до правил гри сконцентровані в кількох п о л о ж е н н я х:

– правила містять обмеження, що стосуються технології гри,
регламенту ігрових процедур, ролей і функцій педагогів-ведучих,
системи оцінювання;

– правил не повинно бути занадто багато ( не більше 5 -10), вони
можуть бути продемонстровані аудиторії на плакатах або за
допомогою технічних засобів;

– характер правил забезпечує відтворення реального і ділового
контекстів гри;

– правила пов’язані із системою стимулювання та інструкціями
гравцями.

До переліку основних правил можна віднести дотримання
регламенту, застосування активних форм подання інформації, питання
дискусійного характеру.

СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ забезпечує самоконтроль і контроль рішень, що
приймаються, створює атмосферу змагання; дає змогу оцінити
роботи ігрових груп. Система, перш за все, має будуватися, як
система само оцінювання гравців, а потім – як система оцінювання
педагогом – ведучим.

Висновки педагога та рефлексія учасників на завершальному її
етапі становлять основу навчального і виховного сенсу гри. Тут
здійснюється аналіз причин, що зумовлюють фактичні результати.

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ гри передбачає наявність таких матеріалів,
як проспект і параметри гри, набір реальної та ігрової
документації. Методичні рекомендації деталізуються залежно від
рівня професійної підготовки слухачів для роботи з об’єктом
імітації.

ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ гри : У сценарії гри обґрунтовується
застосування ТЗН, які обираються залежно від цілей і змісту
гри.

Керівники гуртків та творчих об”єднань нашого РБДЮ мають в
своєму творчому доробку розробки, сценарії ділових ігор для
вихованців різного віку.

ДОДАТОК № 5

ЯК ПРОВЕСТИ МОЗКОВИЙ ШТУРМ ТАК, ЩОБ ВІН БУВ

МАКСИМАЛЬНО ПРОДУКТИВНИМ.

Одразу заявіть, що вітаєте всі ідеї. Один з головних принципів
мозкового штурму – „ Свобода думки”. На ранній стадії на має бути
ні зауважень, ні критики.

Дозвольте „пропускати хід”. Дуже важливо, щоб кожен учасник не
почувався так, ніби він випав із процесу, якщо в дану хвилину
йому нічого запропонувати.

Попросіть учасників записувати свої ідеї на аркушах паперу.
Потім ці аркуші можна буде прикріпити на дошці ( або стіні) у
будь-якому порядку і змінювати порядок у міру того, як починає
вимальовуватися загальний напрям думок.

Об”єднайте учасників мозкового штурму у групи. Це особливо
корисно у випадках, коли ви знаєте, що деякі учасники обізнані
в галузі, що розглядається, гірше, ніж інші, і їм нічого
запропонувати. Потім усі, хто працює в групах, повинні розмістити
ідеї за ступенем важливості.

Продовжуйте мозковий штурм доти, поки не перестануть з”являтися нові
ідеї. Іноді ви можете відчути, що всі корисні думки вже пролунали,
проте краще дати змогу висловитись кожному. Завдяки цьому всі
учасники відчують, що роблять свій внесок у проведення зборів (
наряди, круглого столу, заняття секції, об”єднання тощо), і будуть
розглядати результат як особисте досягнення.

З”ясуйте, які з висловлених ідей більш менш важливі з погляду
учасників. Наприклад, пронумеруйте найбільш істотні ідеї від 1 до
12 і попросіть кожного з учасників назвати шість найважливіших
для нього ідей. Потім підрахуйте результати „ голосування”.

Вітайте нові ідеї. Після закінчення мозкового штурму учасники
можуть запропонувати ще якісь цікаві думки.

– Нехай результати мозкового штурму завжди будуть перед очима.
Наприклад, прикріпіть їх до дошки або на стіну. Продемонструйте,
що всі ідеї мають важливе значення – наприклад, періодично
повертайтесь до них під час зборів ( наради, „круглого столу”
….) Пам’ятайте, що додати нові ідеї ніколи не пізно.

ЯК СТВОРИТИ ТВОРЧУ АТМОСФЕРУ.

Творчий процес передбачає такі основні кроки:

постановка проблеми;

збір даних, що стосуються проблеми;

детальне вивчення даних;

вироблення можливих рішень;

перевірка обраного рішення.

На творчі здібності значною мірою впливає та атмосфера, в якій
працює людина. Атмосфера всередині має бути такою, щоб кожен
учасник мав якомога ширший доступ до інформації. Вільний обмін
інформацією й існуючими в даній галузі ідеями має відбуватися
як по горизонталі, так і по вертикалі; як між людьми, що
займають однакове положення ( керівники гуртків, об”єднань) так і
між керівником і підлеглими ( директор РБДЮ – керівники гуртків;
керівник гуртка – вихованці).

Важливо правильно сформулювати проблему у вигляді запитання,
так, щоб учасники генерували свої пропозиції, відповідаючи на
це запитання.

ПРАВИЛА МОЗКОВОГО ШТУРМУ.

– Кожний може вільно висловлювати пропозиції;

– учасники висловлюються по черзі, точно і коротко;

– будь-які пропозиції приймаються і схвалюються учасниками;

– ведучий записує всі пропозиції;

– не можна критикувати і коментувати пропозиції;

– можна розвивати попередні ідеї.

Ведучий також може брати участь у генеруванні пропозицій і навіть
має це робити, якщо інші учасники зупинились. Але головне, він
повинен фіксувати всі пропозиції. Бажано, щоб усі пропозиції
записувалися на плакаті або дошці і їх постійно бачили всі учасники
МШ. Записувати може ведучий або його помічник. Ведучий в жодному
разі не повинен спотворювати зміст пропозицій, наполягати на
своєму варіанті формулювання. Він також не може наполягати,
змушувати учасників генерувати ідеї.

Другий етап МШ – обговорення, класифікація, добір перспективних
пропозицій, Іноді залучені до процесу розв’язання проблем учасники
навіть поділяються на дві групи – генераторів ідей ( проводять
перший етап МШ) та аналітиків ( проводять другий етап МШ). Другий
етап передбачає обговорення і оцінювання ідей. Він може бути
проведений у малих групах, з використанням різних форм дискусії
і прийомів обговорення проблем. Метод мозкового штурму
використовують на заняттях, з виховання , як керівники гуртків та
творчих об”єднань РБДЮ, так і під час проведення семінарів,
методобєднань, «круглих столів» з педагогічними працівникам.

ДОДАТОК № 6.

СЦЕНАРІЙ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГРИ.

„СТВОРИ СВОЮ ПЛАНЕТУ”.

Завдання.

– створити в дитячому колективі ( гурток, об”єднання)

товариську атмосферу.

виховувати в дітей позитивну мотивацію до гурткової роботи;

запровадити систему самоврядування;

навчити деяких навичок самоаналізу;

розвивати творчі можливості.

Учасники гри : учні 4 -5 – 6 класів, запрошені батьки.

Гра відбувається за трьома етапами.

І ЕТАП.

ПІДГОТОВКА ДО ПОДОРОЖІ.

Завдання: створити структуру самоврядування та формувати навички
оцінювання.

Форма: КТС ( колективна творча справа)

Умови: – участь беруть гуртківці 4 – 5 – 6 класів

– колектив дітей ділиться на 3 – 5 екіпажів ( за
бажанням), які вирушають у подорож;

– кожен екіпаж вибирає собі назву;

– екіпажі вигадують назву планети, на яку вони
полетять;

– усі разом виробляють систему оцінювання.

ІІ ЕТАП.

ПОДОРОЖ НА СВОЮ ПЛАНЕТУ.

Завдання: продемонструвати вихованцям, що їхні знання з предметів
можна застосувати під час вивчення планет, проте цих знань не
завжди вистачає.

Форма: КТС, бесіди, ігри.

Умови:

– участь беруть всі учасники гри;

– батьки допомагають дітям на кожному етапі подорожі;

– керівник гуртка координує дії на кожному етапі подорожі;

ПОДОРОЖ відбувається за такими етапами:

1 етап – „ Намалюйте карту своєї планети”

2 етап – „ Чи є на вашій планеті корисні копалини? Де? Які?”

3 етап – „ Чи зустрічаються на вашій планеті тварини? Назвіть їх?”

4 етап – „ Чи є на вашій планеті розумні істоти? Опишіть їх”.

5 етап – „ Чи є на вашій планеті народи, міста, держави?”

6 етап – „ Якими мовами розмовляють на вашій планеті? А ви їх

розумієте?”

7 етап – „ знайдіть на своїй планеті щось незвичайне і розкажіть про
це”

ІІІ ЕТАП

ЗАВЕРШЕННЯ ПОДОРОЖІ

Завдання: підбиття підсумків подорожі та аналіз дій кожного
учасника під час польотів.

Форма: КТС

Умови:

спільний аналіз проведеної гри;

справу готують екіпажі разом з батьками;

призи та подарунки готують батьки.

СЦЕНАРІЙ ЗАВЕРШАЛЬНОГО ЕТАПУ ГРИ

„СТВОРИ СВОЮ ПЛАНЕТУ”

Мета: підбиття підсумків гри, визначення найкращого екіпажу.

Підготовка: кожен екіпаж готує розповідь про незвичайне на своїй
планеті.

Оформлення: вивішено карти планет; на дошці записано бали,
які заробили екіпажі під час гри.

ПЛАН ВЕЧОРА

Ведучий: Радий привітати всіх слухачів школи астронавтів та
представників дружніх планет, які цікавляться справами нашого
гуртка та Будинку дітей та юнацтва. Отже, розпочинаємо завершальний
етап гри

„ Створи свою планету”. Сьогодні кожен екіпаж має показати,
наскільки добре він вивчив свою планету.

І –й конкурс

„ Намалюй жителя своєї планети”

Ведучий: А тепер спробуйте передати привіт жителям своєї планети.

2-й конкурс

„ Чи зможеш порозумітися з інопланетянином?”

Ведучий: жителі різних планет розмовляють різними мовами. А чи
вдасться вам зрозуміти цю дивну розмову?

3 й- конкурс.

„ Розв’яжи ребус”

Ведучий: А тепер до вашої уваги – ребуси. Ваше завдання зрозуміти
і прочитати, що там написано.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Ведучий. Домашнє завдання – це своєрідний конкурс. Треба підготувати
розповідь про незвичайне на вашій планеті.

Наприкінці вечора проводять загальний аналіз гри, нагороджують
призерів. А після – чаювання та весела дискотека, яку проводять
вихованці разом зі своїми батьками.

БІБЛІОГРАФІЯ

Амонашвили Ш. А. Личностно – гуманная основа педагогического процесса.
– Минск, 1990.

Бех І. Д. Особистістно- зорієнтоване виховання. – К., 1998

Бойчук В. О. Суспільні потреби і стратегічні напрями розвитку
позашкільних навчальних закладів: Навчально-методичний посібник.
–Кіровоград. ТОВ. «Імекс-ЛТД», 2005. -295 с.

Мистецтво життєтворчості особистості: Науково-методичний посібник:У2ч. –
К.: ІЗМН, 1997, – 936 с.

Нові педагогічні та інформаційні технології в системі освіти, під
ред..Полат Є. С. –М., 2001

Селевко І. К. Сучасні освітні технології, – М. «Народна освіта,» 1998

Сущенко Т.І. Позашкільна педагогіка, – К., 1996

PAGE

PAGE 1

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020