Крикун Наталія Миколаївна, вчитель математики Смілянської
загальноосвітньої школи I-III ступенів №7 Смілянської міської ради
Організація профільного навчання в Смілянській загальноосвітній школі
I-III ступенів №7
Ми помиляємося лише двічі:
коли оцінюємо себе
й коли оцінюємо інших.
Л.БАЛЦАН
Впровадження в шкільну практику диференційованого навчання сприяє
реалізації основної мети сучасної освіти – формування покоління,
здатного навчатися протягом життя, створювати й розвивати цінності
громадянського суспільства. Однією з форм диференціації є профільне
навчання. Профільне навчання – вид диференційованого навчання, який
передбачає врахування освітніх потреб, нахилів і здібностей учнів,
створення умов для навчання відповідно до професійного самовизначення,
що забезпечується шляхом змін у темі, змісті та структурі організації
навчання [1]. Воно спрямоване на формування єдиної життєвої,
світоглядної, наукової, культурної та професійної компетентності учнів,
що забезпечить їх подальше самовдосконалення та самореалізацію.
Профільне навчання здійснюється за основними напрямами, які визначені
державними навчальними планами. Профіль навчання охоплює таку сукупність
предметів: базові, спеціальні та курси за вибором.
Основними завданнями профільного навчання є:
створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і
професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи
в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки;
виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їхнього
життєвого і професійного самовизначення, формування готовності до
свідомого вибору й оволодіння майбутньою професією;
формування соціальної, комунікативної, інформаційної, технічної,
технологічної компетенції учнів на допрофільному рівні, спрямування
підлітків щодо майбутньої професійної діяльності;
забезпечення наступно-перспективних зв’язків між загальною середньою і
професійною освітою відповідно до обраного профілю [1].
Ефективність профільного навчання залежить від професійної
компетентності вчителя, тобто рівня його знань, умінь та навичок,
мотивації до здійснення навчально-виховного процесу, здібностей та
якостей особистості. Як правило, значна частина нас, вчителів шкіл,
продовжує вчити і виховувати учнів вчорашнього дня. Ми не готуємо їх до
життя в реальному світі, ми не відчуваємо себе комфортно в сучасному
інформаційному середовищі, а дехто з нас взагалі не встигає слідкувати
за розвитком науки і техніки, чим, м’яко кажучи, не підвищує свій
авторитет сучасного вчителя. Більшість з нас вчить своїх учнів добре
навчатися, отримувати гарні знання, щоб потім знайти роботу і в
майбутньому стати висококваліфікованим спеціалістом. Але наші учні
отримують багато інформації з інших джерел, і для них переконливішими є
приклади успіхів людей, які досягли значних результатів в політиці,
спорті, бізнесі, літературі, математиці, техніці, маючи проблеми у
вивченні інших предметів в школі, коледжі чи університеті, або взагалі
не закінчивши їх. Для них авторитетами є Білл Гейтс, якого вигнали з
Гарвардського університету і який, заснувавши Microsoft, став
найбагатшою людиною Америки, Томас Едісон – засновник General Electric,
Генрі Форд – засновник Ford Motor Co., Майкл Делл – засновник компанії
Dell Computer, Ральф Лаурин – засновник Polo та інші, які мали неабиякі
проблеми в навчанні. Зовсім недавно учні запитували: «Чому ми повинні
витрачати свій час на вивчення предметів, які нам не знадобляться в
реальному житті?», «Чому у нас так мало уроків математики і фізики? Ми
плануємо вступати в технічний вуз», «Навіщо нам стільки математики? Ми
хочемо бути юристами». На ці та інші запитання дає відповідь профільне
навчання, яке, враховуючи бажання, нахили і здібності, може задовольнити
потреби кожного учня.
Профільна освіта з математики повинна допомогти школі подолати деяку її
відокремленість від суспільства та реалій сьогодення. Молодій людині
потрібні не лише «основи математичних наук», а справжнє світобачення
засобами математичного мислення, які стають метою математичної освіти, а
не відчужені знання, вміння та навички, які насильницьким навчанням та
постійними перевірками відбивають бажання вчитися взагалі.
Ми маємо усвідомити, що метою математичної освіти і освіти в цілому має
стати виховання в учнів вміння вчитися, як потреби розвитку
самовдосконалення, як потреби діяти розумно. Вчити учнів моделювати
соціологічні, фізичні, хімічні та інші процеси й за допомогою
математичного апарату вивчати їх, а то навіть і впливати на їх
розвиток. Ми повинні виховувати успішних людей, які ставлять перед собою
мету і рішуче й наполегливо шукають шляхів її досягнення, не боячись
помилятися, які зможуть реалізувати дані природою активи та одержані в
школі сучасні знання для самоствердження.
Зупинюся на моделі внутрішньошкільної профілізації, яка створена в
Смілянській загальноосвітній школі I-III ступенів №7. Наша школа є
багатопрофільною. З метою створення умов для диференціації та
індивідуалізації навчання, врахування та забезпечення подальшого
розвитку інтересів, нахилів, здібностей учнів у тій сфері діяльності, з
якого у них пов`язаний вибір майбутньої професії, для розвитку сучасної
освіти, профілізації навчання учнів старшої школи, профільне навчання у
10-11 класах ЗОШ №7 здійснюється за такими напрямами:
суспільно – гуманітарний,
природничо – математичний,
філологічний,
технологічний,
художньо – естетичний,
спортивний.
Профільне навчання впроваджується відповідно до положень національної
доктрини розвитку освіти України ХХІ ст., закону України „Про загальну
середню освіту”, Концепції загальної середньої освіти, Концепції
профільного навчання в старшій школі.
Профіль навчання охоплює базові загальноосвітні, профільні предмети та
курси за вибором. Злагоджено працюють всі ланки системи навчальної
роботи: поряд з урочною системою організовуються предметні тижні,
проводяться інтелектуальні ігри, конкурси, олімпіади, налагоджено
видавничу діяльність, роботу в мережі Інтернет. Науковий супровід
профільного навчання збагачується за рахунок співпраці Шкільного
наукового товариства з МАН. Збагаченню навчально-виховного процесу
сприяє впровадження нових освітніх технологій, а саме: розвивального
навчання, інтерактивних, проектних технологій, технології навчання як
дослідження, новітніх інформаційних технологій.
p
t
В 1994 році в школі відкрився перший клас з поглибленим вивченням
математики, який і поклав початок допрофільної освіти в нашій школі. В
2010 – 2011 н. р. різними формами профільного навчання охоплено 72
учні, що складає 100% старшокласників.
1996/1997 н.р. 20010/2011 н.р.
Допрофільне навчання в основній школі здійснюється у 8-9 класах для
професійної орієнтації учнів, сприяння у виборі ними напряму профільного
навчання у старшій школі. Форми її реалізації – введення курсів за
вибором, факультативів, консультацій, гуртків, поглиблене вивчення
окремих предметів. Підготовка учнів допрофільного навчання з математики
ведеться з початкової школи.
Школа І ступеня:
курси за вибором: «Логіка» (математика) – 1класи, 2 класи, 4 класи;
«Скарбниця знань» (інформатика) – 2
класи;
гурток «Цікава інформатика»- 1 класи.
Школа ІІ ступеня:
курси за вибором: «Шукачі скарбів» (інформатика) – 5 клас;
«Логіка» (математика) – 5 клас, 6 клас;
«Математика – 8» – 8 клас;
«Математика – 9» – 9 клас;
факультативи: «Інтелектуальні ігри» (математика) – 5 клас, 6 клас;
«Вступ до інформатики» – 8 клас;
консультація з інформатики – 7 клас, 5 клас.
поглиблене вивчення математики: 8клас, 9 клас.
На жаль, в загальноосвітніх школах, не передбачається поділ учнів на
групи в класах з поглибленим вивченням математики, на відміну від
іноземної мови, не відкриваються в міських школах профільні класи, якщо
лише 15 – 16 учнів виявили бажання обрати той чи інший профіль, щороку
учні класів з поглибленим вивченням математики купують підручники, в той
час, коли іншим учням вони видаються безкоштовно. Зрозуміло, що все це
пов’язане з фінансуванням освіти, але економлячи на навчанні, країна
економить на своєму майбутньому.
Заходи щодо впровадження профільного навчання в школі №7
Моніторингові дослідження запитів учнів щодо задоволення освітніх
потреб.
Організація роз’яснювальної роботи серед учнів та їхніх батьків про
формування мережі профільних класів.
Проведення профорієнтаційної роботи серед учнів 8-9 класів.
Поповнення та оновлення банку даних через інформаційно-ресурсний
термінал Центру зайнятості.
Діагностика професійної підготовленості вчителів до роботи у профільних
класах та організація методичної роботи для них.
Забезпечення психолого-педагогічного та методичного супроводу учнів,
батьків та педагогічних працівників щодо впровадження профільного
навчання.
Посилення навчально-методичної та матеріальної бази навчальних кабінетів
з предметів поглибленого вивчення та профільного навчання.
Забезпечення бібліотеки школи комплектами наукової, довідкової,
науково-популярної літератури та програмними засобами навчання.
Вивчення нормативно-правової бази, законодавчих актів,
інструктивно-методичних рекомендацій щодо профільного навчання учнів.
Організація роботи з Центром зайнятості з діагностики професійного
спрямування учнів, розробці пам’яток, анкет, діагностик, визначенню
нахилів та потреб учнів.
Вивчення мотивів вибору школярами майбутнього профілю навчання,
забезпечення відстеження змін у освітніх запитах учнів через моніторинг
учнів 7-х та 9-х класів.
Запровадження у 8-9-х класах предметів поглибленого вивчення, введення
курсів за вибором, консультацій та факультативів, що забезпечують
поглиблення предметів майбутньої профілізації.
Організація дотримання наступності між допрофільною підготовкою та
профільністю навчання.
Створення умов для зміни профілю навчання учнів, які не визначились у
допрофільній підготовці.
Здійснення моніторингу працевлаштування випускників та вибору їхніх
професій.
Про результативність профільного та допрофільного навчання з математики
в нашій школі свідчать підсумки Всеукраїнських предметних олімпіад, де
учні посідають перше місце серед загальноосвітніх навчальних закладів
міста, участь учнів у міжнародному математичному конкурсі «Кенгуру»,
захисті наукових робіт МАН, успішне складання ЗНО, високий відсоток
вступу у внз щодо профілю навчання.
З погляду на те, що профільна освіта – це вимога сучасності, в нашій
школі створені умови для навчання учнів старших класів відповідно до
їхнього професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у
меті, змісті та структурі організації навчання. Таким чином профілізація
– це форма і засіб навчання старшокласників, це процес, який:
спрямовується на реальне життєве та соціальне самовизначення випускника
школи;
диференційований за змістом навчання з урахуванням запитів і професійних
намірів учнів у регіональних умовах;
прогнозований з урахуванням структури та потреб ринку праці та
перспектив зайнятості для молоді;
забезпечує поглиблене вивчення профільних предметів за програмами повної
загальної середньої освіти;
створює умови для диференціації і варіативності змісту освіти учнів
старших класів;
забезпечує рівний доступ до якісної повноцінної середньої освіти;
розширює можливості соціалізації, самореалізації, самовизначення
учнівської молоді.
ЛІТЕРАТУРА
Лист МОН “Про концепцію профільного навчання в старшій школі від
30.05.2003 N 1/9-273.
Головах Е.І. Життєва перспектива і професійне самовизначення молоді.
-Київ: Наукова думка, 1988.
Климов Е.А Психологія професійного самовизначення. — Ростов над: Фенікс,
1996.
Критерії готовності учнів до професійного самовизначення / Під. ред.
С.Н. Чистякової. -М.: Філологія, 1998.
Лернер П. С. Інформаційні технології в продуктивному утворенні старших
школярів//Школьные технології.- 2002.-№4.
Методика діагностики готовності до вибору профілю навчання / Під. ред.
С.Н. Чистякової. М.: ИОСО РАО, 2002.
Пряжников Н. С. Методи активізації професійного самовизначення. Комплект
з 4-х книг під загальною назвою. — М.: Інститут практичної психології,
Вороніж: НВО «МОДЭК», 1997.
Пряжников Н. С. Психологічний сенс праці.-М.: Інститут практичної
психології.- Вороніж: НВО «МОДЭК», 1997.
Психологічний супровід вибору професії / Під. ред. Л.М. Мітіной, М.:
«Флінта», 1998.
Родичев Н. Ф. Професії, які ми вибираємо // Абітурієнт. -2002 -№7.
Руденко О. М. Дидактичне забезпечення викладання математики в профільних
класах, як важливий аспект підвищення якості освіти.
Твоя професійна кар’єра. Підручник для учнів 8-11-х класів. Під. ред.
С.Н, Чистякової. М.: Освіта, 2003.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
