.

Яворський М.В. Соціальні аспекти сприйняття суспільством дітей з обмеженими можливостями.

Язык: украинский
Формат: материал
Тип документа: Word Doc
136 998
Скачать документ

СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ СПРИЙНЯТТЯ СУСПІЛЬСТВОМ

ДІТЕЙ З ОБМЕЖЕНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ

Яворський М.В.

аспірант Інституту соціальної та політичної

психології АПН України

Проблема інвалідності широко висвітлюється у працях як зарубіжних, так і
вітчизняних психологів. Їхні дослідження охоплюють різні сторони даної
проблеми. Основна увага приділяється закономірностям розвитку і проявів
психіки дітей з обмеженими потребами: розумової діяльності, мови,
сприйняття, пам’яті, а також впливу вад фізичного та психічного розвитку
на процес формування повноцінної особистості. З метою оптимізації цього
процесу розробляються психологічні тренінги, методики, що дозволяють
задіяти компенсаторні можливості людського організму тощо.

Другий напрям роботи полягає у психологічних дослідженнях сімей, в яких
виховується дитина. Необхідність такої роботи зумовлена тим, що,
по-перше, саме від сім’ї залежить адекватність сприйняття дитиною із
особливими потребами суспільства та свого місця в ньому; адже
неправильне виховання в сім’ї, надмірна опіка з боку близьких може
сформувати у дитини-інваліда егоїстичне ставлення до соціального
оточення, упевненість, що основною метою існування цього оточення є її
обслуговування. По-друге, здорові члени сімей, де виховується дитина із
обмеженими можливостями, стикаються з дуже серйозними психологічними
проблемами. Тому психологи розробляють тренінги, що спрямовані на
подолання цих проблем.

Третім важливим аспектом досліджень науковців-психологів, є проблема
сприйняття інвалідів здоровими людьми, оскільки ставлення до інвалідів у
суспільстві далеко не завжди є позитивним.

Ми дотримуємося думки, що інвалідність визнається проблемою суспільства,
а не окремої особистості. Виходячи з цього, зрозуміло, що дослідження і
вирішення цієї проблеми має відбуватися шляхом переходу з особистісного
на соціальний рівень. Проблеми людей з особливими потребами у сучасному
суспільстві мають вирішуватися не індивідуально, а узагальнено, на рівні
соціальної групи.

Важливо розуміти, що як явище інвалідність має два смислових рівня:
фізичне обмеження можливостей людини та її соціальна обмеженість. Доволі
часто другий рівень здійснює більший тиск на особистість, ніж другий.

B D ?

?

B D ?

Так, транзакційні аналітики Е. Беланджер та Дж. Лейб виділяють певні
причини соціального утиску людей з особливими потребами: відсутність або
викривлення інформації щодо взаємодії з даними людьми; страхи та
фантазії щодо подібної взаємодії; попередній негативний досвід від
взаємодії.

Виходячи з наявності в суспільстві зазначених проблем, людину з
особливими потребами сприймають часто крізь неконструктивні
соціально-психологічні образи:

– образ «не до кінця людини». Особливо часто «надягається» на людей з
явними фізичними недоліками;

– образ «предмет для жалості». У соціумі діти з обмеженими можливостями
сприймаються як такі, що повинні обов’язково очікувати та приймати
будь-яку допомогу (навіть тоді, коли їм ця допомога й не потрібна);

– образом «святої невинності» наділяються індивіди, які, на противагу
попередньому образу, сприймаються як окрема категорія людей, від яких
очікують творення дива та нестандартного філософського сприйняття світу;

– образом «об’єкта насміхання» соціум може наділяти та одночасно
принижувати людей, які, в наслідок органічних або психічних розладів не
можуть контролювати власні способи реагування.

Із вищезазначеного випливає, що система соціально-психологічної роботи з
дітьми із особливими проблемами буде неефективною доти, поки соціальне
оточення не почне ставитися до них як до повноцінних членів суспільства,
які мають специфічні потреби, що викликані особливостями захворювання.
Тому комплекс заходів для оптимізації життєдіяльності таких дітей
повинен бути спрямований не лише безпосередньо на них, а й на
суспільство в цілому, оскільки процес соціальної адаптації, в його
класичному визначенні, як відомо, передбачає не лише пристосування
індивіда чи групи до соціуму, а й навпаки, соціуму до потреб індивіда.

Література

Беланджер Е. та Лейб Дж. Обезцінення інвалідів // Транзакційний аналіз.
– №1. – 1979. – С. 142.

Романов П. В., Ярская-Смирнова Е. Р. Политика инвалидности. Проблемы
доступной среди и возможности занятости / В.П. Романов, Е.Р.
Ярская-Смирнова // Социологические исследования. – 2005. – № 2. – С.
44-55.

Талан М. Шлях гармонійної інтеграції в суспільство / М. Талан //
Соціальний захист. – 2007. – № 12. – С. 6-7.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020