.

Кузьмінська Юлія Миколаївна ‘Організаційно-методичний супровід професійного саморозвитку педагогічного працівника дошкільного навчального закладу’ 

Язык: украинский
Формат: материал
Тип документа: Word Doc
141 1812
Скачать документ

Організаційно-методичний супровід професійного саморозвитку
педагогічного працівника дошкільного навчального закладу.

Кузьмінська Ю.М.

м. Монастирище

Модернізація системи освіти вимагає суттєвих і якісних змін в роботі
педагогічних працівників та методичної служби. Головний ресурс
підвищення якості дошкільної освіти – професійно-особистісне зростання
педагога, тому головною метою є – розвиток особистості протягом життя та
неперервний характер навчання і професійного удосконалення кожного
суб’єкта освітнього процесу. На різних стадіях індивідуального розвитку
людина залишається особистістю. Особистість – це цілісна структура, яка
проявляється в різноплановій діяльності, спрямованій на пізнання і
перебудову себе і оточуючого світу.

Особистість педагога також здатна до постійного пошуку і як наслідок
саморозвитку. Слід пам’ятати, що той досягне найкращих результатів у
свої діяльності – хто зуміє показати оточуючим свою неповторну і
прекрасну особистість. Можна виділити чинники, що стимулюють
саморозвиток педагога тобто індивідуальний його розвиток :

?         Методична робота

?         Навчання на курсах підвищення кваліфікації

?         Приклад і вплив колег

?         Організація праці в ДНЗ

?         Увага до цієї проблеми керівників

?         Довіра

?         Новизна діяльності, умови роботи

?         Заняття самоосвітою

?         Інтерес до роботи

?         Зростаюча відповідальність

?         Можливість отримати визнання в колективі

Все це і визначає стрижневі напрямки діяльності методичних служб, а
саме: професійне становлення педагогічних працівників, удосконалення
педагогічної майстерності і підвищення кваліфікації педагога. Щоб
педагог мав мотивацію на самоосвіту й саморозвиток потрібно, щоб у
нього, по перше, було адекватне уявлення про свою діяльність і
особистісні якості; по-друге, щоб він знав, якими є вимоги, що ставить
перед ним як професіоналом суспільство. Підтримкою в цьому є методичний
супровід. Методичний супровід-це система професійної діяльності,
спрямована не на об’єкт , а на роботу з об’єктом . Ціль – не впливати
на педагога своїми специфічними методами і прийомами, а взаємодіяти з
ним, пропонуючи різні шляхи розв’язання проблем, організовуючи
співпрацю, спрямовану на самопізнання та саморозвиток педагога.

Підготовка сучасного педагога дошкільного закладу, здатного
впроваджувати ідеї особистісно-орієнтованої освіти, оригінально
вирішувати актуальні навчально-виховні та соціокультурні проблеми,
вимагає особливої організації його практичної та мислительної
діяльності.

Діяльність методичної служби в цьому процесі повинна бути спрямована на:

– цілеспрямовану, системну роботу з педагогами щодо стимулювання
самоосвіти, саморозвитку, самореалізації;

– створення умов для реалізації особистісних функцій педагога, для
підвищення його професійного саморозвитку, готовності до інновацій ,
тобто до опанування нових програм і технологій;

– максимальну активізацію та поновлення у педагогів знань;

– формування мотиваційної та змістовної готовності педагогів до
професійного самовдосконалення;

– забезпечення оптимальних умов для обміну досвідом.

Мережа методичної служби району базується на діагностичній основі
з урахуванням рівня професійної компетентності педагогів та їх потреб.
Зміст науково-методичної роботи спрямований на науково-методичне
забезпечення навчально-виховного процесу, впровадження нової програми
розвитку « Я у Світі», залучення дошкільних закладів освіти району до
дослідно-експериментальної роботи.

Професійний саморозвиток педагогічних кадрів
спрямований на формування фахової компетентності, розвиток творчого
потенціалу педагогів, підготовки вихователів до роботи в нових умовах. В
основі лежить підвищення рівня професійної майстерності, створення
особистісно-орієнтованої моделі підвищення кваліфікації вихователя,
розвиток його творчих можливостей. Ефективних результатів у процесі
кваліфікаційного вдосконалення можна досягти, реалізуючи три
взаємопов’язані наявні навчальні форми: зокрема самоосвіту, курси
підвищення кваліфікації, між курсові заходи (участь у різноманітних
методичних заходах, що проводяться в навчальному закладі чи в районі,
місті.)

Усвідомлення вихователем важливості самоосвіти, її систематичності,
науковості в її здійсненні – шлях до самовдосконалення і саморозвитку,
що веде до формування вихователя-майстра, професійно самостійного і
творчо активного.

Сповідуючи концепцію освіти, як процесу саморозвитку, педагогічні
колективи дошкільних закладів району ведуть пошук нових педагогічних
технологій, що сприяють формуванню розвиваючого способу життя,
навчаючого і виховуючого середовища.

4

$ B D a

4

r

v

*,e

hH

hH

??¬

hH

/ласних можливостей, якостей, результатів професійної діяльності –
основна умова ефективної самоосвіти.

Форми самоосвіти: індивідуальна та колективна. Ініціатором є сам
педагог, хоча на її організацію часто впливають інші: керівники
методичних об`єднань, курсів підвищення кваліфікації, які ініціюють та
стимулюють діяльність вихователя. Групові форми у вигляді діяльності
методичного об`єднання, семінарів, практикумів, тощо організовуються
адміністрацією.

Проте результативність самоосвітня діяльність матиме тоді, коли
правильно спланована (можна щодня переглядати науково-методичну пресу
чи заходити на спеціальні сайти Інтернету і залишатися на низькому
професійному рівні). Саме тому виключного значення потрібно надавати
плану самоосвітньої діяльності вихователя. Правильно розроблені
програми, плани дадуть змогу педагогові відчути свої можливості,
зробити ще один крок далі. Педагог має визначати напрямки самоосвітньої
діяльності, виходячи з актуальних проблем сьогодення, регулярно
користуючись психологічним, філософським, тлумачним та іншими
словниками, оскільки усвідомлення змісту термінів полегшує педагогові
процес сприймання та засвоєння нових знань.

Важливу роль відіграє творча обстановка у процесі роботи, що можлива за
таких умов:

відсутність внутрішніх перепон творчим виявам;

організація активної роботи підсвідомості;

утримування від оцінювання;

використання метафор і аналогій, відшукування нових асоціацій і
зв’язків;

розвиток сприйнятливості, підвищення чутливості, широти й насиченості
сприйняття світу, що є основою розвитку професійної сенситивності;

знаходження сенсу у творчій діяльності.

Результат самоосвіти може подаватися у формі:

доповіді, виступу на семінарі, педагогічній раді, методичному
об`єднанні;

реферату;

програми;

методичного посібника;

статті до фахового видання;

дидактичного матеріалу;

науково-методичної розробки;

проекту;

. З появою в роботі вихователя комп’ютера та Інтернету,
значно підвищуються можливості педагогічної самоосвіти,
з`являються нові теми, цікаві завдання та способи їх розв’язання, нові
способи самореалізації.

Психологи доводять, що кожна особистість потребує досягнень, більш того,
стремління до успіху – процес керований, а до самовдосконалення і
саморозвитку – природний, даний людині від народження(в кожну
індивідуальність закладений механізм навчання, розвитку, самоорганізації
та самонавчання). Основна потреба людини за гуманістичними теоріями
особистості, це самоактуалізація, прагнення до самовдосконалення і
самовираження. Самоактуалізація – це прагнення людини до найбільш
повного виявлення і розвитку своїх можливостей, потреба в
самовдосконаленні, в реалізації свого потенціалу.

Стимулювання діяльності творчого вихователя є однією з функцій
адміністрації дошкільного закладу. Причому можна виділити зовнішні
стимули, які сприяють розвитку творчої активності, які є ведучими. Для
педагога особливо великого значення набувають такі стимули як: повага
батьків і членів колективу, доброзичливі стосунки з адміністрацією,
творча атмосфера у колективі, використання досвіду тощо. Важливим
етапом стимулювання творчості може стати , поставлена на науковому рівні
атестація вихователів. Усі види нагород і заохочень повинні обов’язково
враховувати не тільки добросовісну працю, а й творче ставлення до своїх
обов’язків, розвиток творчого потенціалу педагога кожного року.
Головна мета діяльності завідуючих і
методистів ДНЗ, та роботи районного методичного кабінету створити умови,
які дадуть можливість кожному педагогу виявити творчість, реалізувати
себе як особистість, підвищити свою професійну компетентність, сприяти
забезпеченню безперервної освіти вихователя, його творчому зростанню. На
допомогу педагогам в РМК створено «Банк матеріалів» по підвищенню
кваліфікаційного рівня:

списки рекомендованої літератури для самостійного опрацювання;

різні варіанти планів із самоосвітньої роботи;

тексти доповідей, зразки рефератів за результатами самоосвітньої роботи;

зразки конспектів, тез, планів науково-методичних джерел;

новинки психолого-педагогічних джерел;

періодичні видання з тематичними картотеками;

методичні розробки досвідчених педагогів;

картотека та матеріали інноваційного педагогічного досвіду

За В. Сухомлинським вивчення та впровадження педагогічного досвіду
відіграє важливу роль у саморозвитку педагога. «Чим більше ви вивчаєте й
спостерігаєте досвід своїх старших колег, тим необхідніші вам
самоспостереження, самоаналіз, самовдосконалення, самовиховання. На
основі самоспостереження. самоаналізу у вас народжуватимуться власні
педагогічні ідеї.»

Таким чином, робота по підвищенню кваліфікації
педагогічного працівника дошкільного закладу, повинна будуватися на
принципах розгортання реальної діяльності з обов’язковим подальшим її
аналізом і рефлексією; вільного обміну інформацією, доступу до джерел
інформації про педагогічний досвід колег; вільного і відкритого
обговорення проблем освіти усередині колективу; ставлення як до
коштовного ресурсу, яким можна обмінюватися, до власних напрацювань:
статтями, описами розроблених занять, презентацій, і до решти
дидактичних матеріалів. Як результат – відбувається зростання загальної
інноваційної свідомості як фактора і гаранта стимулювання педагогічної
творчості.

Використана література:

Кононко О. Попереду велика і відповідальна робота // Дошкільне виховання
– 1999-№1. – с.21.

Балл Г.О. Внутрішня свобода особи і особистісна надійність у контексті
гуманізації освіти // Практична психологія та соціальна робота –
2003.№9- с. 1-7

В.М. Веденский. «Моделирование профессиональной компетентности педагога
//Педагогіка». -2003- №10 с.51-55.

В. Сухомлинський. «Сто порад учителеві».

Е. Шулешко. «Понимание грамотности».

Відомості про автора: Кузьмінська Юлія Миколаївна , районний
методичний кабінет відділу освіти, методист

м. Монастирище, Черкаської обл..

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020