Інтернет-семінар з обміну досвідом роботи з проблеми
«Істина школи у щирості стосунків з дітьми»
Тема:
Уроки Радості, Добра..
Григор Світлана Владиславівна, вчитель початкових класів Смілянської
спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №5
ТЕМА. ІДЕ СВЯТИЙ МИКОЛАЙ.
МЕТА: пробуджувати в дітей бажання бути моральними; формувати інтерес до
традицій українського народу.
( Вистава у трьох діях)
У дійстві беруть участь:
ведуча, Миколай, ангели, зірочки, Антипко, тато, мама, діти.
1 дія.
(Сцена закрита. Завіса прикрашена паперовими сніжинками)
Вчитель: Шановні батьки і вчителі, дорогі діти! Хто не знає про святого
Миколая? Малий і старий знає про нього. Весь християнський світ вважає
його за великого угодника Божого. З великим нетерпінням чекають на
прихід Миколая діти. Неможливо описати очікування кожної дитини, щоб
побачити його з ангелами і дарунками. Наслідуймо добро і вчинки Миколая!
Нехай це свято стане для нас святом Милосердя, святом Доброти, Прощення
і Любові до ближніх.
Є в нашого народу чудові традиції
Колядки, щедрівки, є й вечорниці.
Ось настав чудовий день, повний сонця і пісень,
Повний радощів для друзів, що зібрав їх в дружнім крузі
Показати хочем нині як у нашій Україні
Ми святкуєм Миколая.
Ішов Миколай лужком, бережком, хати до хати із своїм мішком,
Вже у вашій хаті святий Миколай, Поклоном, господар, його зустрічай.
В біді він розрадить і кожному порадить.
До смаку дарунки собі вибирай.
Ведуча: Жив колись давно на світі десь у Азії юнак,
Роздавав дарунки дітям той багатий одинак.
Бідним дітям у потребі дарувати він любив.
Аж Господь Вседобрий в небі Миколая полюбив.
Мати: (визираєу вікно, розмальоване візерунками на
шибках).
Хтось там дзвонить і тупоче. Мабуть, до хати зайти хоче. Підемо
подивимось. (Одягає теплу хустку, виходять).
Петрик: Цікаво, а що мені Миколай принесе?
Маруся: (хапається за голову). Ой, у нас ще не прибрано в хаті!
Як же ми Миколая будемо стрічати? (Порається в хаті
й
поправляє ряднину, бере віник і підмітає). А ти,
Петрику,
принеси образ святого Миколая.
Петрик: Ну, це вже не моя робота, мені пора спати, щоб скоріше завтра
встати.
Маруся: А дарунків хочеш ти? Від Антипка різки жди!
(Петрик приносить образ святого Миколая і вони вдвох
чіпляють його на стіні).Як би я хотіла дістати від
святого Миколая червоні чобітки, теплі рукавички.
Петрик: А я – гарну іграшку, солодощів багато.
Маруся: (бере Петрика за руку). Петрику, щоби вислухав нас
святий Миколай, то і сьогодні треба щиро помолитися (стоять перед
образом, моляться). Святий отче Миколаю, щиро ми тебе благаєм. Сповни
нині наші просьби, що на думці ми їх маєм. Звели дітям дарунки подати в
надії будемо Тебе чекати.
Маруся: А тепер пора спати. На добраніч. (Цілує брата).
Петрик: Цілу ніч буду чекати…
( Звучить музика. З ‘являється вовк. До нього підходять мати і
батько з дубцем ).
Мати: А хто тут ходить?
Вовк: Ху, добридень усім.
Мати: Як ти сюди потрапив?
Вовк: Ой, дайте передихну та зігріюсь трохи.
Батько: А чого ти такий злий?
Вовк: Бо Сьогодні ще нічого не їв, Я голодний через те я і злий,
Щось не стало в нашім лісі зайців.
Поховались, мабуть, гріх їх побив.
Полем (З р.), сірий зайчик пробігав
В чистім полі заєць – я давно його чекав,
Полем (З р.), сірий заєць десь пробіг
В чистім полі заєць – я догнать його не зміг.
Мати: Це тому, що ти голодний!.. Зараз ми тебе нагодуємо,
Але спершу розкажи, що сталося?
Вовк: Я за дорученням святого Миколая.
В небі метушня і рух, янголята працю мають
Швидко принесли кожух для святого Миколая.
Тихо стало вже надворі, сніг міленький мерехтить.
За селом, ген там під лісом, десь дзвіночок гомонить.
З лісу вибігли зайчата, поставали на лапках
Миколай везе дарунки чемним дітям на санках.
З дія.
(Чути дзвін дзвіночків).
Ведуча: У ніч грудневу місяць світить. Чарівні мрії, сни.
Тихо всюди, сплять всі діти. Вже заснули всі.
Біля ліжка ангел Божий, хоронитель ангел жде.
Він тихенько вчинить двері і дарунки покладе.
Але, що це?.. (Хтось тупотить, поспішає. На сцену, перед
завісою, вибігає чорт).
Чорт: Привіт, день добрий, гутен таг! (Кланяється)
Вітаю вас на різний смак.
Мене звуть чортом і Антипком,
Антихристом, нечистим, дідьком.
До вас примчав я аж із пекла,
У вас – зима, в нас – хата тепла,
У вас – мороз за хвіст щипа (показує хвоста),
І снігу в очі насипа.
Ух, ух який приємний дух.
О, а що вас так багато, може тут зібралось свято?
Танці, пісні затянули, а про мене ви забули?
А, ви Миколая чекаєте? Гостинців виглядаєте?
Будуть вам гостинці, коли я зараз свою братву
покличу:
Шури-мури, шари-ти,
Гей, ідіть сюди чорти!
Гей, чорти, мої рогаті!
Наведемо лад на святі!
Будем свято розганяти,
Треба нас лиш шанувати.
Виходять чорти.
Нечисть: Ми, чорти, рогата нечисть – вовкулаки, відьмаки. Ми собі
приносим радість та бісимось залюбки.
Танок чортів.
Чорт: Ну, як, подобаються вам мої чорти?
Ви найшли кого чекати, та кого тут прославляти
Нині я ось тут хазяїн, буде все як я скажу!
Йдіть до мене вуслужіння, я таке вам покажу.
(В кінці залу задзвонили дзвони)
О, це вже ангели сходять з неба,
Десь би тут сховатись треба.
(Шукає, де б сховатись, ховається за завісою. По залу йдуть
дівчата-ангели, в руках – дзвони, які дзвонять і виходять на сцену).
Ангели: Слава Ісусу Христу! (Кланяються глядачам).
Ангел: Дорогим діточкам – юним, щирим, милим
Ми бажаєм здоров’я, щастя та сили.
Бути чемним завжди з мамою і татом,
Щоб слухняністю була заповнена хата.
Ангел: Де з молока тече дорога, де безліч зір, де царство Бога.
Я звідти йду і вість несу у вашу я оселю.
Ангел: Ми прийшли із небес на зустріч із вами
$
&
(
n
p
¤
$
(
n
r
t
?
c
¤
iss?A¶YF›FFF?
u
gd©=E
gd©=E
gd©=E
)-) )4)f)h)TH)Z*Oe*T+ae+6,¤,u,T-AE-ooiia*EAAAAAAµµµ?
d“th1$^„AgdAM“
¤}1$gdB0-
gd-Ta
2B2p2 2I2ue2,3.3?aaOeaIIIIA???A¦™
gdcKi
gdAM“
gdAM“
d“th1$gdAM“
d“th1$^„AEgdAM“
„ ¤x1$`„gd©2?
gd©2?
gd©2?
gd©=E
Нас прислав Миколай з добрими вістями.
Ангел: Ще хвилька, діти, і між вами тут стане Миколай святий.
Він із щирим серцем і дарами опиниться у залі цій.
(Чорт пчихає за завісою)
Ангел: Тихо, діти! Хтось тут є. Треба подивитись.
(Ангели шукають когось на сцені, знайшовши, тягнуть за хвоста
чортів
на сцену)
Чорт: (плаче) Ой-ой-ой! Болить.
Ангел: Ось цей боягуз. Бачите, як сховався!
Чортик: І зовсім я не боягуз!
Ангел: Що ти тут, чортяко, брешеш, що ти бісе дуриш нас.
Знаємо твою оману, ти брехать завжди любив,
Лиш підступністю та злістю славу собі заробив.
Ангел: Сміла – це чарівне місто і прославлене в віках.
Чорт: До цих нечемних дітей
Я із самого пекла примчався.
Прутики я вербові приніс. (Показує в ‘язку)
І кожен з прутиків придається
Отим лінивим, що не вчаться!
(Бігає по сцені, розмахує в ‘язкою прутиків).
Ангел: (підходить до нього) Геть, Антипко, то дарма,
Лінюхів у нас нема. Правда, діти, що нема?
Діти: Нема!
Чортик: Хай ці прутики придбає, хто батькам не помагає.
Ангел: Геть, Антипко, то дарма – неслухняних в нас нема.
Правда, діти, що нема?
Діти: Нема!
Ангели і діти: Геть, Антипко! Геть, Антипко! (Проганяють, він втікає)
Ангел: Ви молитву пригадайте, на Антипка не зважайте.
Діти (читають молитву):
Ангеле, хранителю мій, завжди біля мене стій.
Вранці, ввечері, вдень і вночі, будь мені при помочі.
Ангел: Знає Миколай пригоди всі, бо живе святий на небесі
І тому за щирість, ласку, доброту,
Дарував Бог місію святу.
Ангел: Він на поміч поспіша завжди, береже від горя і біди
Всім увагу вділить, допоможе,
Бо відмовити, вважає, він не може.
Ведучий: Дивіться мерщій на сріблясті кущі,
Що там світиться, горить, наче зірка миготить?
Вовк: Чую, чую, дзвін небесний, ніби сон замріяно-чудесний.
Поспішає до нас я точно знаю,
Чуєте, це кроки святого Миколая.
(До залу заходять ангели, які тягнуть сани з подарунками, за
ними величаво йде Миколай, а біля нього – зірочки).
Ангели, зірочки: Сніг, сніжок, посипай! (сиплять «сніжок»)
Ось і добрий Миколай! (Всі аплодують).
Миколай: Слава Ісусу Христу!
Любі мої діти, шановна громадо! Я прийшов до вас із далеких небесних
просторів і приніс вам благословення від Бога, Отця нашого.
Незабаром настане велике радісне свято – Боже народження. Цілий світ на
нього чекає, бо це – початок нового життя, шлях до добра й миру, шлях до
квітучої весни й надія на краще.
Нині свято в нашім домі і я вас вітаю,
Гараздів, здоров’я і доброї долі щиро вам бажаю.
Саме сьогодні рік минув, як у школі цій я був,
Дарунки дітям роздавав, до праці всіх вас закликав,
Наказував вам чесно жити, від зла тікати, а добро творити.
,
Сьогодні я приніс вам солодкі й смачні подарунки й усіх ними наділю: і
чемних, і, навіть, не зовсім чемних, бо ви всі мені любі й милі.
Ангел: Може б ми тут відпочили і дарунки розділили?
Миколай: Добре, відпочинем, бо втомився я з дороги,
Трохи важко й болять ноги. (Сідає).
Ангел: А може, діти, нас тут не чекали?
Мабуть, і молитись уже перестали?
Ангел: О ні! Я чув їх мову щиру! Ми принесли дарунків силу!
(Знову вибігає чорт на сцену, в руках книга – «Гріхи»).
Чорт: Кому дарунків? Забіякам цим і пустунам?
Чорт: Боягузам, лінюхам? (Сміється)
Чорт: Антипкам краще знати, кому дарунки роздавати.
Миколаю, зупинися. Подарунки заховай,
Чорт: Тут зібрались діти грішні (показує книгу),
Ти нічого їм не дай! О! Гріхів у них багато!
(Одягає окуляри, сідає на краю сцени, відкриває «Гріхи» і читає).
Чорт: Ось вчора Гриць тихцем у друга кинув
камінцем.
Чорт: Іванко бігав над потоком і Ганнусі підбив око.
Чорт: А малий Андрій до кави своїй мамі всипав солі.
Чорт: Павло часто не ходив до школи.
Чорт: А мала Оксана, що й казати, не раз без молитви пішла спати.
Чорт: Нагрішили, нагрішили, ти дарунків їм не дай.
Дай мені, я їх швиденько всіх донесу у свій край!
Ангел: Ах ти, чортяко, чого вдерся у нашу хату?
Бачиш, тут святий Миколай, ану швидко звідси втікай!
Чорт: Ні, я вам не помішаю, я ще щось сказати маю…
Ангел: Досить, досить! Щось ти крутиш, баламутиш.
Не дійдеш ти так до цілі.
Всі крутійства ті – намарне, бо всі діти наші – гарні.
Згинь, нечиста сило! Пропади звідсіль!
Не ходи по цьому світу, зла ніде не сій!!! Геть звідси!
(Виганяє чорта).
Миколай: Я дарунки оті просто так не даю.
За всі гарні справи я торбину свою
Розв’яжу для дітей, що достойні наград,
Котрі мають повагу і до буднів, і свят.
Котрі Бога шанують в юнім серці завжди,
Він спасе від невдач, відверне від біди.
Ці дарунки, діти, роздадуть ангели господні,
А ви нам розкажіть вірші.
(Діти виходять на сцену і стають по обидві сторони Миколая)
Діти: Миколаю, Миколаю, я тебе чекаю,
Тебе люблю, тебе кличу, святий Миколаю.
Діти: Миколаю, Миколаю, ти прийди до мене.
Є у мене чемні ручки, чемні ніжки в мене.
Куди тато скаже, туди ніжки ходять,
І що мамця скаже, теє ручки роблять.
Діти: Сині дзвіночки молитву дзвонять,
Зложім в молитві щирі долоні
Ніч проминула і сонце світить
Вислухай, Боже, що просять діти.
Діти: Нехай цей ранок, що в школі лине,
Принесе запах квіток України.
Нехай ця днина додасть нам сили,
Щоб ми Вкраїну завжди любили.
Діти: О, Боже, ти моя надія, маленьке серце зогріва.
Даєш мені добро і силу, охороняєш ти від зла.
Діти: За птахів, що літають у синьому небі,
За рибок, що плавають у глибині.
Діти(разом): Дякуєм, Боже, тобі!
Діти: За сонце, що гріє промінням світ.
За місяць і зорі, що світять уночі.
Діти:(разом) Дякуєм, Боже, тобі!
Діти: За сніг і за лід, що в зимі на землі,
За квіти, що всюди цвітуть навесні.
Діти: (разом) Дякуєм, Боже, тобі!
Вчитель: Настав час і нам прощатися.
А ви одне за одного подбайте
Добро і ласку іншим дайте.
І вам сторицею воздасться,
Творіть для інших тільки щастя.
Щоб і в наступний мирний рік
Вам був приємний медяник.
Хай в нас і нас все буде гаразд,
Щоб ви і ми щасливі були.
2
Став єпископом всезнаним Миколай і чемно жив. Особливої пошани він у
Бога заслужив.
Запитав Господь: «Що хочеш за свої заслуги ти?» – Хочу, Господи, я хочу
раз на рік на Землю йти.
Завітати в кожну хату, всіх вітати знов і знов. Чемним дітям роздавати
подарунки за любов.
І отак щоразу, діти, вам щороку Бог дає:
Миколай мандрує світом – подарунки роздає.
Він за них не хоче плати, лиш, як то велить Господь.
Батька й матір шанувати, рідну церкву і народ.
(Звучить музика «Тиха ніч». Завіса відкривається. На сцені – нічне
зоряне небо, місяць, між зірками світяться лампочки новорічної гірлянди.
Дівчатка-зірочки та ангели складають подарунки, розкидані по підлозі, на
саночки).
Ведуча: В небі метушня і рух, янголята працю мають.
l
n
I
I
?
?
o
u/u////////aeu//ssssOAE?
??????$?Білий тріпають кожух для святого Миколая.
Інші лагодять санки, навантажують в них дари. Запрягають саночки,
розсувають сиві хмари.
Сріблом сяють небеса, мигають зірки, мов іскри.
Коні вихром так женуть – мчить швиденько чудна звістка.
Зірочки: Зірочки ми променисті, ніжні-ніжні, чисті-чисті. Ясним золотом
ми сяєм і святому Миколаю путь на Землю осяваєм.
Зірочка: Він в санчатах до зірок роз’їжджає.
Зірочка: Він даруночки дає і таке питає:
Зірочка:
Чи вмієте молитися?
Зірочка: Чи не любите сваритися?
Зірочка: Чи слухняні ви в батьків? Зірочка: Чи не маєте гріхів?
Разом: Сніг-сніжок, посипай! (Посипають конфеті) Вже іде Миколай, ти
мерщій поспішай!
(Дівчатка-ангели тягнуть саночки, а дівчатка-зірочки позаду, ніби
вітром, підштовхують їх).
Ведучий: На санчатах щедрі дари – все готове вже, як слід. Ангели стають
у пари і злітають вниз на світ.
Ведучий: Їдуть санчата поміж зірочками, переїжджають із хмарки на
хмарку, дзвоники ніжно дзвенять, а старий місяць весело посміхається.
Він знає, що в цю ніч всі мусять бути щасливі. І ті, що роблять
подарунки, і ті, кому їх роблять. Бо найбільше щастя в житті – це робити
добро.
&
,
>
@
\
^
&
(
*
,
\
^
????????th???????y???????th???????????y????????????????????????y???????н
ик, у печі палахкотить вогонь (їх можна намалювати на полотні). На лаві
сидять мати, голова у неї пов ‘язана хусткою (як у молодиці) та донечка,
одягнена у вишиту сорочку на голові у неї стрічка. Мати з донькою
вишивають. На підлозі, на ряднині, сидить Петрик, бавиться іграшкою).
2 дія.
(Чути, як гуде сильна віхола, рипнули двері, заходить батько із дровами
в руках. Підходить до печі, підкидає дрова).
Тато: Холодно надворі. Намело багато снігу. Саме цієї ночі
святий Миколай опускається на срібній вервечці з неба на
землю.
Сивобородий, у довгій золотистій накидці,
Свято Миколая вже прийшло до нас, Здійснились всі мрії, Миколай у нас,
Здійснились бажання всієї дітвори,
Він приніс малятам дарунки свої.
Любий Миколаю, прощення прийми, Будемо слухняні, будем чемні ми.
Будем пам’ятати заповіді всі,
Хочемо ми жити в щасті і добрі.
Миколай: Ось, слава Богу, все роздав
Що міг, і що з собою взяв.
Від десь за рік я знов прийду,
То може більше принесу.
Ангел : Вітаю вас, милі люди, при вашій родині.
Нехай добро з вами буде і щастя віднині.
Нехай смуток ваш і горе спливуть за водою,
І утопить їх хай море зі слізьми й бідою.
Ангел: Мир несу я вам в оселі, щирість, правду, згоду,
–
\
?
?
1/4
E
(
~
?
”
o
o
^
^
?
1/4
~
?
o
Щоб завжди були веселі діти в нашім роді.
Щоб серця в нас не черствіли, не були байдужі,
Щоб ви інших розуміли в голоді і стужі.
Миколай: Щоби неправда в домі вашім і не ночувала.
Щоб лиш правда в серці вашім завжди панувала.
Разом: Прощавайте, милі люди! Мир хай завжди з вами буде!
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
