Дмитрук Галина Олександрівна,
вчитель початкових класів
Уманської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3.
Свято
«Любіть Україну всім серцем своїм і всіма своїми ділами!»
Патріотами не народжуються. Ними стають у процесі становлення
особистості, в процесі виховання і впливу засобів масової інформації на
кожну людину. Патріотичні почуття – це сплеск емоцій, які виникають у
пориві спільної праці, щоб знайти вихід із безвиході, щоб захистити свою
незалежність і волю. Патріотизм – це святе почуття, яке не піддається
осміюванню, яке кличе на подвиг і навіть приводить до самопожертви в
ім‘я Батьківщини.
(О.А. Захаренко)
Школа – жива духовна істота зі своїм призначенням. Вона веде
суспільство, але не являється його слугою. Вона зміцнює державу, але не
є зброєю в руках держави. Вона служить людині, але не обслуговує її. Яка
ж сила спрямовує Школу? Її спрямовує сила власного Духу. Дух Школи має
свої вічні основи і змінювати їх не буде. Інакше не буде самої Школи.
Цими основами являються загальнолюдські цінності, які визначають норму і
якість життя: Віра, Любов, Гуманність, Справедливість, Культура,
Совість, Праведність. Те, що виникає в людині через освіту на основі цих
цінностей, можна назвати духовністю і духовним життям.
Але загальнолюдські цінності не існують як щось абстрактне, вони
проявляються як національний дух, національна самосвідомість,
національна культура.
Все національне є джерелом загальнолюдського.
Школа є ревним хранителем національного духу. Місія Школи встановлює
закон: Школа кожного народу повинна вирощувати в своїх вихованцях
національний дух цього народу. Порушення цього закону приводить до
виродження нації, народу, краху держави.
«Кожному народу судилося грати в історії свою особливу роль, і якщо він
забув цю роль, мусить зійти зі сцени: він більше не потрібен. Народ без
народності – тіло без душі…»
(Ш.А. Амонашвілі)
Тема: «Любіть Україну всім серцем своїм і всіма своїми ділами!»
Мета: Ознайомити дітей з традиціями українського народу виховувати любов
до рідної мови, гордість за те, що ми є громадянами України.
Виховувати почуття національної свідомості, гідності; прищеплювати
глибокі почуття любові до рідного краю.
Розвивати творчі здібності дітей.
Вчитель: Як мислять про державу наші діти?
Ми спробуємо про це поговорити,
Чи розумієш ти, моя дитина,
Що є для нас з тобою Україна?
Учень: Що Україна є для мене?
То рідна батьківська земля,
Пахучі трави, гай зелений
І хліба стиглого поля.
Учениця: Що є для мене Україна?
Світанки чисті над Дніпром
І пурпуровий кущ калини,
Що пломеніє за вікном.
Учень: Моя Батьківщина – велика країна
Весь Всесвіт – для мене вона.
Найкраща у світі моя Україна,
У цілому світі одна.
Учениця: Я тут народився у добру годину,
Тут світ пізнавати учусь.
Люблю я всім серцем свою Україну!
І нею пишаюсь, горджусь!
Вчитель: А хто ми є? Яка у нас культура?
Освіта? Мова? В чім пріоритети?
Яка духовність в нас? Література?
Чи є свої пісні? Свої поети?
(Звучить пісня про Батьківщину «Україна».)
Вчитель: Потяглись до сонця віти,
Сіє музику дзвінок
Починаємо любі діти,
Мови рідної урок.
Учень: Рідна мова! Рідна мова!
Що в єдине нас злива?
Перше материнське слово,
Перша пісня колискова.
Учениця: Колисанка… Що за слово!
Як звучить воно чудово,
Особливо з уст матусі.
Я до неї пригорнуся
І в дитинство повернуся.
gd(…
колискова у виконанні мами.)
Вчитель: У мові народу відбивається глибинна душа українця, який вмів
тяжко працювати, веселитись і приперчене слово сказати.
(Інсценізація гуморески П.Глазового.)
Учень: Обереги мої українські,
Ви прийшли з давнини в майбуття.
Рушники й сорочки материнські
Поруч з нами ідуть у життя.
Учениця: Нам любов’ю серця зігрівають,
Доброта і тепло в них завжди
Вони святість і відданість мають,
Захищають від лиха й біди.
Учень: Й образи, що на стінах у хаті,
Наставляють на істинну путь.
Українці, душею багаті
Крізь віки у майбутнє ідуть.
Учениця: Для людей відкрита
Хата наша біла.
Тільки б жодна кривда
В неї не забігла.
Учень: Нехай рясніють ниви колоскові,
У нашій хаті буде злагода і мир.
На чистому як сонце рушникові
Дозвольте вам піднести хліб і сіль.
(Звучить пісня «Ой зелене жито»)
Учениця: Що за дівчинка маленька
Стоїть в лісі між дубів?
Може дівчинка маленька
Назбирать прийшла грибів.
Учень: Ні, не дівчинка там стала,
То калина виростала,
Ту хустинку гаптувала
Щедра осінь золота.
(Звучить «Пісня про калину».)
Учениця: Є і нам про що згадати.
Пісня душу возвелич.
Ой була в нас ненька мати
Запорозька Славна Січ!
(Звучить козацький марш.)
Учень: Нашої заслуги в тім не бачу,
Нашої не знаю в тім вини,
Що козацьку бунтівливу вдачу
Нам лишили предки з давнини.
Учень 1-й: Козак – чесна, смілива людина,
Найдорожча йому Батьківщина
Учень 2-й: Козак – усім народам друг,
І лицарський у нього дух!
Учень 3-й: Козак – слабкому захисник,
Цінити побратимство звик!
Учень 4-й: Козак вкраїнську любить мову,
Він завжди здержить своє слово!
Учень 5-й: Щоб козацькому роду не було переводу,
Присягнемо на вірність Вітчизні й народу.
(У виконанні хлопчиків звучить козацька пісня.)
Учень: Затуляли чужинці в обіймах нам рот,
І перевертні кривдили зраджену мову,
Вилив душу в пісні український народ,
І живе мій народ у співучому слові.
Учениця: Мій народе, пісень триста тисяч твоїх
Уяви, сколихнули б умить Україну –
Захотіли б, мабуть, всіх земель солов’ї
Вивчить мову і пісню твою солов’їну.
(Легенда про Україну І.Шоломей.)
Віночок українських народних пісень
Учень: Хто це так голосно хропе?
Учениця: Та це ж Гриць!
(«Грицю, Грицю до роботи»)
Учениця: Ой і ледачий наш Гриць, до роботи неохочий.
Учень: Та хіба ж я ледачий? Он в тій хаті , що за тином, живе ще більше
ледащо.
(«Чом я не хазяйка?»)
Учениця: Отож два чобітки пара.
(«Ой на горі два дубки»)
Учень: Можливо, щось скажу не те я,
Бо знаю, може небагато,
Та в мене є така ідея,
Коли люблю свою я хату,
Коли на крилах я злітаю,
Від співу Ніни Матвієнко,
Коли з захопленням читаю
Шевченка, Стуса і Костенко
І декламую їх я вірші,
Де біль чи радість в слові кожнім,
То відчуваю все частіше,
Що не любити це не можу.
Вчитель: Так, сонечко, ти маєш рацію,
Є нам з тобою чим пишатися,
Адже ми українська нація,
І нею хочемо лишатися.
(Звучить заключна пісня «Моя Україна»
К.Бужинської і танець.)
Учень: Хай вам щастить у ваших родинах!
Хай вам щастить у вашім житті!
Хай вам щастить у вашій країні!
Хай вам щастить на рідній землі.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter