Салій Світлана Петрівна,
учитель початкових класів,
Соколівська СЗШ Жашківського району Черкаської області
Спілкування – важлива умова успіху навчально-виховного процесу
На сьогоднішній день на уроках неабиякої ваги набуває реформування
змісту початкової освіти, нові підходи і методи щодо взаємного
спілкування між учителем і учнем. Здійснення його на гуманістичних
засадах потребує переходу до нової моделі освіти –
особистісно-орієнтованої, мета якої – розвиток інтересів учнів, їхніх
емоцій, почуттів. Особливе занепокоєння викликає загострення
суперечностей між новими цілями школи, спрямованими на гуманізацію
педагогічного процесу і невмінням учителів працювати в режимі гуманних
стосунків. Взаємини, як правило, складаються інтуїтивно. Діти не в
змозі пояснити й обґрунтувати своє негативне ставлення до ровесників, не
стурбовані таким станом і в більшості випадків уже звикли до грубості,
несправедливості, а подекуди – до жорстокості.
Одна з головних умов успіху – вміння учителя правильно
спілкуватися, вступати у взаємодію під час діалогу, спілкування з
класом. Часто, заглиблений у те, щоб правильно сформулювати запитання,
вчитель не стежить за своєю поведінкою, емоціями. І, здавалося, б на наш
погляд, правильні дії не сприймаються або викликають негативні емоції у
дітей, якщо вони відчувають нашу зверхність, холодність, зневагу,
відчуження. Діти можуть протестувати проти наших вимог, демонстративно
зневажати їх. І що ж дивуватись: ми були просто не готові до щирості і
відвертості. Я вважаю, нещирість учителя діти відчують своїм серцем
обов’язково. І тоді не буде відкритості, довіри, доброзичливих взаємин.
Саме тоді виникає потреба у самовихованні, яка активізує думку, волю,
змушує шукати нові шляхи самовизначення, самоствердження у сфері моралі.
V B
D
\
O
TH
ae
o
gd1/4~s
gd‘_9
Кожного разу, коли набираю перший клас, зустрічаюся з допитливим
поглядом дітей:
– Який ти, учителю, злий чи добрий, суворий чи лагідний, щирий,
вимогливий, який??
Ці погляди пронизують мене наскрізь, примушують задумуватись.
Адже, від цієї першої зустрічі залежить дуже багато в подальших наших
стосунках: і повага, і довіра, і щирість, і любов.
Я переконана, який буде учитель, такі будуть і діти: буде добрий
– і діти будуть добрі, буде злий – і вони будуть злими. Ми в них – як на
долоні. Немає страшнішого зла у вихованні, аніж черствість і
бездушність. Маленькі діти такі відверті. Вони так чекають від учителя
також відвертості і щирості. Не вміє вчитель співчувати, не переймається
бідами і печалями дитини, не співпереживає – такому вчителю не місце у
школі. Адже діти чекають на усміхненого, доброзичливого наставника, який
вислухає, зрозуміє, підтримає, допоможе.
Для учнів початкової школи надзвичайно велику цінність мають позитивні
почуття вчителя: любов і повага до людей, доброта, сердечність,
милосердя, здатність розуміти та сприймати будь-які негаразди. Негативні
почуття несумісні з діяльністю вчителя.
Перифразуючи знайомий вислів, можна з упевненістю сказати, що
школу врятує доброта і щирість.
Зараз такий жорстокий світ. Страшно стає за майбутнє наших дітей.
Тож хай у школі їм буде затишно і добре. «До школи учень має учень
бігти, а не йти, знаючи, що в школі він пізнає радість відкриття своєї
сутності в цьому мінливому світі. В школі його не образять, на нього не
гримнуть, а порадять, підтримають, дадуть можливість розкрити себе, свою
творчу обдарованість.» (О.А.Захаренко «Слово до нащадків». – К.: СПД
Богданова А.М., 2006).
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
