UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Хільченко Ніна Іванівна. Посмішка Дитини – запорука життя у Всесвіті. 
Автор
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуМатериал
Продивилось712
Скачало135
Опис
Матеріал з педагогічної конференції чи семінару. Передовий педагогічний досвід
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Хільченко Ніна Іванівна,

 

вчитель початкових класів

 

Смілянської загальноосвітньої

 

школи I-III ступенів №4

 

Матеріали

 

для участі в інтернет-семінарі з обміну досвідом роботи з проблеми

«Істина школи у щирості стосунків з дітьми»

 

«Посмішка Дитини – запорука життя у Всесвіті»

 

Ось уже майже 25 років я працюю з дітьми. Як і більшість моїх колег,

часто вчилася на своїх помилках, але багато почерпнула із досвіду інших

вчителів, за що їм вдячна. І ось тепер хочу поділитися своїми думками з

іншими педагогами.

 

Я вважаю, що кожен в цьому житті повинен робити те, що приносить

задоволення, радість, успіх. Перш ніж вчити дітей – треба дати самому

собі відповідь на запитання: чи люблю я дітей ? Чи любитиму їх завжди?

Навіть тоді, коли мала заробітна плата, не дали винагороду, коли

втомлена, коли витрачаю своє здоров’я і свій час, коли розумію що щось

марно. Якщо я працюю за покликанням, це приносить мені радість і щастя,

а значить я можу зробити щасливими і своїх учнів. Адже саме я відповідаю

за дитину, за перетворення цієї дитини на громадянина. Я творю

поступово, терпляче. Я не втрачаю віри в можливості своїх учнів і в свої

можливості допомогти їм обрати вірний шлях. Складно направляти дітей,

які ще не знають ціни ні часу, ні своєму здоров’ю.

 

Моє життя, як сучасного вчителя, життя моїх учнів не менш динамічне,

ніж життя в суспільстві. Я повинна триматися на рівні сучасної науки.

Мій шлях – завжди вперед, постійна праця над собою піднімає мене над

моїми слабкостями. Своїм власним прикладом я вчу дітей. Досягаючи

якихось успіхів діти будуть відчувати себе щасливими. А що може бути

кращим ніж щоденна посмішка дитини. Це мій обов’язок – дати дитині

радість пізнання, допомогти дитині розкрити власні здібності. Я

продовжую себе у своїх дітях, щоб у них виросли крила для польоту у

майбутнє, життя у Всесвіті. Діти як діти, з ними неважко працювати,

покоління відрізняється одне від одного, але діти гіршими не стають. Я

змінююсь разом з ними, крокую в ногу з часом.

 

В.О.Сухомлинський писав: «Від того, що відкрилося дитині в навколишньому

світі в дитячі роки, що її здивувало чи викликало радість, що

потрясло... – від цього залежить, яким громадянином буде наш

вихованець...» І з цим важко не погодитися.

 

Душевна скарбничка дитини працює день і ніч. Її цінність залежить від

того, що ми туди вкладаємо. Від знаків вітання, схвалення, любові у

дитини складається відчуття «зі мною все гаразд», «я хороший», «у мене

все вийде».

 

Розуміючи сучасні вимоги виховання, я прагну організувати виховний

процес так, щоб сформувати повноцінну цілісну особистість,

індивідуальність, совість і честь кожного вихованця. Постійно працюю над

розвитком власного «Я» кожного учня, розкриттям його здібностей в

колективі, прагну допомогти кожній дитині знайти себе. Тому свою роботу

я планую на принципах співпраці. Я вірю в творчі здібності кожної

дитини. Себе я бачу як члена дитячого колективу і разом з дітьми ми

будуємо цікаве життя класу. Створюю у класі такий мікроклімат, щоб кожен

учень окремо і всі разом одержали можливість проявити себе з кращого

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ