UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Ящук Л. В. Роздуми про щирість стосунків з дітьми. 
Автор
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуМатериал
Продивилось627
Скачало149
Опис
Матеріал з педагогічної конференції чи семінару. Передовий педагогічний досвід
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Ящук Л. В., вчитель початкових класів,

 

Уманська загальноосвітня школа I-III ст. №4

 

Уманської міської ради Черкаської області

 

Роздуми про щирість стосунків з дітьми

 

У школі працюю досить давно. Стаж роботи – 24 роки. Час від часу

доводиться переглядати періодику минулих літ.

 

І ось натрапила на статтю „ Повернута радість” Є. П.

Простовойтова, директора спецшколи – інтернату № 15 м. Києва. (Поч.

школа № 12, 98)

 

У школі навчаються і лікуються діти, що страждають одним із

тяжких захворювань дитячого віку – церебральним паралічем – порушеннями

опорно-рухового апарату.

 

Нещодавно у нашому місті теж з’явився такий центр. У ньому

створені всі умови для навчання і розвитку дітей з обмеженими

можливостями.

 

Ця стаття навіяла на мене спогади.

 

Наша школа дуже „посередня”, з ненайкращою матеріально-технічною

базою у місті.

 

Одного вересневого дня до першого класу батько приніс Сашуню і

посадив за передньою партою. Хлопчик ловив кожне слово вчителя своїми

великими допитливими очима, старанно виводив літери у зошиті, не впускав

жодної можливості відповісти на уроці. На перерві навколо першої парти

збирався увесь клас. Діти весело гомоніли, ділилися своїми секретами,

грали в ігри. Після уроків приходили батьки і несли сина додому.

 

Хлопчик часто хворів, і тоді вчителька навчала його вдома, бо ж

він рахувався на індивідуальному навчанні. А діти з нетерпінням чекали,

коли ж Саша знову прийде до школи, покаже свої малюнки, розповість

цікаву історію з прочитаної книги.

 

Закінчуючи перший клас, хлопчик уже самостійно міг зробити два

кроки до дошки. А на кінець четвертого – з допомогою учителя, сходив на

перший поверх у кабінет німецької мови.

 

І за весь цей час жоден учень школи ні словом, ні поглядом не

образив Сашу. Здавалось, діти навіть не помічають, що хлопчик „не такий,

як усі”.

 

А тепер настав час, що закони шкільні забороняють дітям, які

знаходяться на індивідуальному навчанні, відвідувати школу. І що ж

робити Сашиним батькам? Адже кількість годин дуже обмежена, а хлопчик –

не розумово відстала дитина. І їм пропонується альтернатива – центр для

дітей з обмеженими можливостями, де зібрали всіх „нещасних” дітей міста.

 

 

Хотіли, як краще...

 

 

І ще одна історія.

 

f

 

h

 

Ц

 

Ш

 

??~? Поблизу нашої школи знаходиться дитячий будинок, в якому

виховуються діти-сироти, або діти, позбавлені батьківського піклування.

І уже стало традицією, що вихованці цієї установи, які досягли 6-ти

річного віку, приходять до нашої школи на навчання.

 

У дитбудинку діти отримують гарне виховання і підготовку до школи,

тому, коли приходять у новий колектив, то досить вільно себе почувають.

І батьки міських дітей ніколи не заперечують, щоб їхні діти сиділи за

однією партою з дитбудиновцями.

 

І от, одного року, разом з трьома іншими дітками з дитячого

будинку, до мене в перший клас прийшов Ромчик. Дуже гарненький хлопчик

із циганської родини. Батьки – наркоділки – були позбавлені

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ