Царенко Оксана Юріївна,
вчитель початкових класів,
Хмільнянський НВК
Канівської районної ради
Переваги гурткової роботи
Проблема розвитку художньої творчості дитини набуває в наш час
особливого значення. Як сформувати творчу, інтелектуально розвинену
особистість? Для успішного вирішення цієї проблеми велике значення має
розвиток творчих здібностей, дитячої активності та самостійності.
Творчість, звичайно, зумовлює всі дії дитини, оригінальної у
спілкуванні, іграх, малюнках, розповідях. На жаль, розвиток творчих
здібностей у дітей часто стає випадковим і здебільшого залишається на
низькому рівні. Проте не треба забувати, що всі діти наділені
здібностями, а тому потрібно їх виявляти і максимально розвивати. Цей
посібник пропонує розвивальні ігри-заняття з аплікації та орігамі.
Спробуємо з’ясувати, який зв’язок існує між розвитком інтелекту і
творчості та орігамі з аплікацією. Дослідники стверджують, що ці види
мистецтва є сильним засобом для розвитку інтелектуальної, творчої і
емоційно-вольової сфери дошкільників. Основним завданням технологічних
ігор є оволодіння і закріплення дітьми різноманітних прийомів і способів
складання та наклеювання. Під час таких ігор розвивається просторове
уявлення, діти ознайомлюються з різноманітними геометричними формами,
виявляють творчу активність. Важливим є спонукання дітей до
вдосконалення своїх виробів, створення власних способів їх
реконструкції. Розвиток інтелекту, як стверджують психологи, тісно
пов’язаний з розвитком дрібної моторики рук. Саме на це звернули увагу
вчителі початкових класів , які і розробили серію занять з орігамі з
кружечків, різних за розмірами. Кружечок – це універсальна геометрична
фігура, з якої легко одержати трикутник, прямокутник, конус, квадрат,
трапецію, півколо. Зі звичайного кружечка можна створити цілий світ!
Світ орігамі об’єднує різноманітні галузі нашого життя: науку і
культуру, технологію та мистецтво, відпочинок і ремесло, інтелект і
натхнення, інженерне мислення та естетику. Але насамперед – це радість
дії, що формує безмежну творчість, породжує красу, веде до істини,
гармонії, мрії. Цей світ – це умови для всебічного розвитку творчості та
інтелекту дитини. Розвивати творчу активність необхідно з дошкільного
віку.
Одним із важливих чинників у навчанні дітей дошкільного та молодшого
шкільного віку є розвиток дрібної моторики рук. І це цілком зрозуміло:
дитина у майбутньому повинна правильно і чітко володіти вміннями і
навичками написання літер і цифр, вміти обслуговувати себе, виконувати
фізичні вправи. Особлива роль у цьому належить рухам пальців рук.
Цей вид мистецтва сприяє концентрації уваги, розвиває конструктивне
мислення, творчу уяву, художній смак. У будь-якій продуктивній
діяльності існує два взаємопов’язаних процеси: відтворення і творчість.
Орігамі стимулює і розвиває пам’ять, оскільки дитина для того, щоб
зробити фігурку, повинна запам’ятати послідовність її виготовлення,
прийоми і способи складання.
Цей метод розвивального навчання ознайомлює дітей з основними
геометричними поняттями, активізує розумові процеси, вдосконалює трудові
вміння дитини, формує культуру праці.
Систематичні заняття з дитиною аплікацією та орігамі – запорука її
всебічного розвитку та успішної підготовки до шкільного навчання.
Аплікація – дуже цікавий і доступний вид образотворчої діяльності.
Традиційне вирізування з паперу приносить користь, але менше активізує
дитячу творчість. Для того щоб поліпшити у дітей результати творчої
роботи, потрібно організувати заняття з орігамі й аплікації. Дитині не
потрібно вирізати, треба лише вибрати кружечок необхідного кольору і
розміру, певним чином скласти його і наклеїти. Саме це розвиває у дітей
почуття форми, кольору, пропорції, а під час згинання круга в різних
напрямках тренуються м’язи пальців рук, удосконалюються окомір та
зорово-рухова пам’ять.
І найбільша, на нашу думку, користь – це творче втілення всіх дитячих
задумів, це розвиток уяви. Неповторність дитячих задумів буває часто не
зрозумілою для дорослого, але вона так близька і зрозуміла дітям! У
дошкільному віці діти досить часто фантазують, але не можуть свої наміри
виконати з паперу і на папері. Орігамі з аплікацією вирішують цю
проблему.
Залишається лише додати, що ці заняття допомагають розвинути творчість,
оригінальність, неповторність особистості дитини, а це є одним з
головних завдань виховання та навчання в дитячому садку.
Слово “орігамі” японського походження і складається з двох слів: “орі”
складати і “камі” — папір.
Орігамі — це ідеальний конструктор, що складається з однієї деталі —
аркуша паперу, який дозволяє складати тисячі й тисячі різноманітних
фігурок.
Нескладні прийоми складання і безмежна фантазія здатні створити зі
шматочка паперу цілий світ. Інтерес до орігамі підтримується перш за все
незвичайно широкими можливостями, які сховані в цьому найпростішому і
доступному для всіх матеріалі – папері.
Крім фігурок тварин і пташок, у техніці орігамі можна скласти маски і
квіти, човники і літаки, геометричні фігури, орнаменти
найрізноманітніших форм і розмірів та багато іншого.
Складання з паперу — це не просто забава. Для того щоб скласти фігурку,
потрібні певні навички роботи з папером. Застосування орігамі може бути
несподіваним і дивовижним.
Крім іграшок і прикрас для свят, нині орігамі активно використовують у
педагогіці. Складання паперових фігурок розвиває просторову уяву і
творчі здібності на ранніх етапах розвитку дитини — в дитячому садку або
в початковій школі.
Основним матеріалом для всіх видів художнього конструювання таких, як
орігамі, вирізування всіх типів, плетіння, аплікація та об’ємна
пластика, є папір.
Папір. Товстий і тонкий, білий і кольоровий, газетний і альбомний, З ним
людина зустрічається щодня вдома, коли пише або читає книгу, у
транспорті, коли отримує квиток тощо. Це настільки звично, що людина не
задумується над тим, що був час, коли паперу не було, і для вираження
своїх думок і почуттів треба було видряпувати гострим камінцем або
малювати на скелях і стінах печер різні знаки, візерунки, сцени побуту і
полювання.
Такий звичний і необхідний для нас матеріал – папір – є одним з
найвеличніших винаходів людства поруч з колесом, компасом і комп’ютером.
З часу появи папір став активним засобом спілкування людей.
Появі паперу передували тисячоліття пошуків матеріалу, який був би
придатний для фіксування мови та передачі знань і досвіду.
Отже, папір – універсальний і доступний матеріал.
Використовуючи його для листів і малювання, люди звернули увагу па папір
сам по собі. Виявилося, що, звично згортаючи чистий аркуш паперу, можна
отримати цікаві фігурки і предмети, а якщо взяти ножиці або гострий ніж,
то з паперу вийде чудова витинанка.
Нині з паперу складають різні фігурки, роблять ялинкові прикраси
(гірлянди, сніжинки), вирізають силуети і серветки, ажурні малюнки і
композиції, закладки й орнаменти. А художнє конструювання з паперу дало
поштовх багатьом напрямкам у науці та мистецтві.
Виразність, наочність, міцність і дешевизна – ці якості визначили
тривале життя паперу як вихідного матеріалу для творчості.
Аплікація – це ще один вид мистецтва виготовлення різних візерунків і
сюжетних та предметних картин з паперових форм, що потім закріплюються
на відповідному тлі.
Аплікація – це найдавніший вид мистецтва, тому що її виникнення
відноситься до тих часів, коли з’явилися перші голки і шви на одежах зі
шкір тварин. Саме тоді стали прикрашати одяг, взуття, предмети побуту,
житло, і це існує у багатьох народів до нашого часу. Аплікація з паперу
з’явилася в XVI столітті й одержала свій розвиток у наступному столітті.
На початку XVII століття у Франції виникла мода на силуети з паперу, і
за короткий проміжок часу це поширилося по всіх країнах Європи. Стіни
житла стали прикрашати невеличкими силуетними портретами, побутовими
сценками. Свою назву силует отримав від прізвища Етьєна Силуета –
французького чиновника XVII століття, котрий, наслідуючи моду, був
захоплений вирізуванням з паперу. Про нього розповідали різні історії, а
одного разу один художник намалював на нього карикатуру, яка була
зроблена як тінь. Цей засіб зображення почали називати силуетом.
Мистецтвом силуету цікавилося чимало художників-професіоналів: Дюрер,
Рубенс. Це мистецтво залювало і відомого казкаря Ганса Кристіана
Андерсена. Чимало художників-графіків і в наш час з успіхом
використовують силует як самостійний засіб художнього вираження під час
створення екслібрисів, плакатів, в оформленні книжок. Аплікація має свої
особливості, приваблює своєрідністю виконання роботи.
Звернімося до слова “аплікація” і розкриємо його значення. Що таке
аплікація? Латинське слово “аплікатіо” означає прикладання. Аплікація –
художня техніка, яка полягає в тому, що зображення, які вирізані з
одного матеріалу, накладаємо на тло з паперового або іншого матеріалу.
Тло може бути різноманітним, як і матеріал для аплікацій: папір, картон,
фольга, тканина, фетр, шкіра; природні матеріали: дерево, кора, листя,
мох, стебла, солома, лусочки шишок тощо. Аплікацію можна виконувати,
накладаючи два однорідні матеріали, наприклад, папір на папір, тканину
на тканину. Але можна поєднувати два різні матеріали. Цікавий вигляд має
робота з тканини, яка накладена на папір.
$найбільш простий і доступний засіб створення художніх робіт, при якому
зберігається реалістична основа самого зображення. Це дає можливість
займатися цим видом мистецтва з дітьми дошкільного навчального закладу.
Основними ознаками аплікації є: силуетність, площинне, узагальнене
трактування образу, локальність великих кольорових плям.
Заняття можна проводити вранці або ввечері по 10-20 хвилин.
Щоб зацікавити дітей і викликати в них бажання самостійно робити чудові
аплікації, бажано виготовити подарунки для малят у техніці орігамі.
Перші заняття необхідно присвятити вільним діям з папером, щоб дати
дитині можливість ознайомитися з його властивостями. Кружечки доцільно
давати невеликі за розміром. Папір має легко згинатись і не ламатися на
згинах. Спочатку треба відпрацьовувати точність рухів, адже від
сполучення сторін залежить зовнішній вигляд аплікації. Заняття повинні
минати жваво й емоційно, в ігровій формі. Необхідно багато разів
показувати кожен прийом у різних ситуаціях, пояснюючи його словами.
Дітям дошкільного віку необхідні заохочення та підтримка, тому на перших
порах можна намічати лінії згину. Разом з умінням у дітей з’являться
впевненість у собі, у своїх силах і бажання працювати далі. Одержані
навички добре закріплювати в іграх та на інших заняттях (наприклад, з
математики). Тільки після цього можна починати виготовляти більш складні
аплікації.
Важливе місце повинні займати ігрові прийоми, художнє слово, поради,
запитання. Не потрібно вимагати, щоб усі одночасно закінчили роботу.
Коли діти закінчили роботу, краще з ними пограти і помилуватися
виробами. Роботи потрібно оцінювати позитивно і не забувати оформляти
виставку дитячих робіт, щоб батьки також могли помилуватися досягненнями
своїх малят.
Заняття з аплікації у техніці орігамі навчають дітей бути більш
уважними, посидючими, з’являється інтерес до самостійної творчості.
Цікавими темами для роботи є предметна і сюжетна аплікація. Найбільш
проста з них предметна аплікація. У цьому випадку тло і розміщені на
ньому предмети та фігури підкреслюють значущість об’єкта, розташовують
його у відповідне казково-ігрове середовище.
Сюжетна аплікація включає розміщення декількох різних об’єктів,
пов’язаних разом загальною темою або історією. Перш ніж розпочати таку
роботу, треба продумати, що, де, як і навіщо буде розташовано. Таким
чином, робота над сюжетними аплікаційними роботами в техніці орігамі
дозволяє розвивати у дітей почуття пропорції і композиції.
Заняття в гуртку з бісероплетіння теж має важливий вплив в на розвиток
творчої особистості учнів. Дивлячись на гарні , яскраві візерунки ,
примхливі композиції, іноді дивуєшся, скільки любові і терпіння
докладено до цього шедевра. Праця в цій техніці потребує посидючості,
терпіння , працьовитості. Діти навчаються планувати свою роботу,
планувати свою роботи, розподіляти час. А найголовніше – праця з бісером
і його замінниками виробляє вміння бачити прекрасне, намагання самому
створити щось гарне, надзвичайне. Значення виготовлення виробів із
бісеру дітьми дуже велике. Процес виконання потребує від дитини спритних
дій, якими дошкільнята і молодші школярі володіють погано. Під час
систематичної праці рука набуває впевненості, точності, а пальці стають
гнучкими, що виявляє вирішальний вплив на становлення гарного, рівного
почерку. Така праця сприяє розвитку сенсомоторики – узгодженості в
роботі рук і очей, вдосконаленню координації рухів, гнучкості, точності
у виконанні дій. В процесі виготовлення таких виробів поступово
створюється система спеціальних навичок та вмінь. Великий вплив має
виготовлення робіт з бісеру на розумовий розвиток дітей, на розвиток
їхнього мислення. Техніка бісероплетіння напрочуд різноманітна і дає
можливість не лише в способах виконання, але і у виборі матеріалу.
В наш час бісерне плетіння набуває свого нового розвитку. Ручна праця
почала дуже цінуватися в сучасному світі. І від того, з якого віку діти
знайомитимуться з маловідомими видами робіт, залежить наскільки цікавим
і творчим буде їхній подальший розвиток.
Здібності дитини розвиваються також і в процесі її взаємодії з
навколишнім світом. Виходячи з цього, розроблена і впроваджується
програма гурткової роботи з учнями 1-4 класів «Спілкування з природою».
Використовуючи педагогічну спадщину великого педагога В.О.
Сухомлинського, для розвитку творчої особистості дитини проводяться
подорожі в природу — до першоджерел думки і слова, які сприяють розвитку
інтелектуальних і мовленнєвих обдарувань дітей. Школярі на таких
заняттях роблять власні маленькі відкриття, вчаться аналізувати
побачене, самостійно формулюють певні висновки. Подорожі підсумовуються
написанням творчої роботи. Таким чином поширюється інтерес дітей до
слова, відчуття його образних значень, розуміння багатства рідної мови.
А головне — діти отримують задоволення від перших вдалих літературних
спроб.
Метою таких занять є розширення знань учнів про навколишній світ,
розвиток логічного мислення, творчої уяви і зв’язного мовлення.
Гурткові заняття проводяться під відкритим небом. У такий спосіб
виховуються спостережливість, любов до природи, змінюється ставлення до
навколишньої флори і фауни. Знаючи і люблячи природу, дитина стає її
захисником.
Заздалегідь визначається тема і мета такого заняття, добирається
додаткова література, з якої готуються цікавинки-повідомлення.
Використовується і художня література (легенди, загадки, вірші та ін.),
дається домашнє завдання щодо певних спостережень у природі.
Із собою на годину спілкування з природою учні «беруть»
спостережливість, мислення, уяву і фантазію, «відкидаючи» байдужість,
сум і лінь. Дитина має змогу розповідати, слухати, роздивлятися,
міркувати, творити і робити відкриття. Всі висловлюються й доводять свою
думку. Діти настільки серед природи винахідливі, активні, знаходять те,
чого учитель і не міг передбачити.
Заняття під відкритим небом подобаються дітям і приносять велику
користь. Школярі вчаться помічати в знайомому незнайоме, порівнювати,
аналізувати і робити висновки. Набуті у природі знання поглиблюють
вивчене на уроках природознавства, образотворчого мистецтва, рідної мови
та читання, зміцнюють здоров’я дітей.
Велика увага приділяється розвитку мовленнєвої творчості дітей, оскільки
мовленнєвий розвиток молодших школярів вважається пріоритетним напрямом
роботи початкової школи. Важливим елементом творчих здібностей є почуття
кольору. Тож в роботі він використовується як засіб, за допомогою
якого можна щонайтонше передати, виразити свої думки. Іноді у дитини є
потреба зобразити щось через малюнок, який може «сказати» більше, ніж
слова. Аналізуючи художню творчість дитини, обов’язково схвалювати її
працю, її успіхи, а також підтримувати й заохочувати малих творців.
Розвиваючи почуття кольору, який символічно виражає емоції, переживання,
почуття, у дітей розвивається творчий потенціал.
Технологія розвитку творчої особистості нерозривно переплітається з
технологією створення психологічних умов підготовки школярів до творчої
діяльності.
Завжди в класі виділяються діти, яким властиве нестандартне мислення. З
ними дуже цікаво працювати, але я ні в якому разі не можна залишати поза
увагою інших учнів, оскільки творчі здібності можна розвинути в кожної
дитини, хоча й до певного рівня. Така робота передбачає внутрішню
диференціацію, точніше індивідуалізацію. Будувати навчання слід
відповідно до можливостей кожної дитини, стимулювати їхні здібності.
Завдання вчителя усіма можливими засобами стимулювати творчу активність
учнів, адже основне завдання вчителя «сучасної» школи — допомогти дитині
розкрити свої творчі здібності. Хто ж, як не вчитель початкових класів,
має побачити в кожній дитині неповторну особистість, навчити здобувати
знання та зуміти їх використовувати в подальшому навчанні.
Отже, є реальна потреба в інтенсивному розвитку інтелектуального
потенціалу кожної людини. І найважливіше значення в цьому процесі
належить школі, навчання в якій має бути підпорядковане ідеї розвитку
творчих здібностей учнів. Школа має навчити кожного вихованця самостійно
мислити, діяти в нестандартних умовах, вирішувати найрізноманітніші
проблеми.
Необхідність діяти не так, як завжди, використовуючи здобуті раніше
знання в новій незвичайній ситуації, стимулює розумову діяльність,
сприяє інтелектуальному і творчому розвитку дитини, часто спонукає до
справжнього відкриття, хай незначного і важливого, для самої лише
дитини, але це відкриття особисте, власне, і тому дуже цінне.
Лише створивши творчу атмосферу в учнівському колективі можна
забезпечити розвиток творчої особистості дитини.
Література
Н. Копалова. Гурткова робота з аплікації та орігамі. Тернопіль:
«Мандрівець». 2007.
М. А. Гусакові. Аплікація. Москва. «Просвіта». 1988.
«Розкажіть онуку». № 6 .1999
«Початкова освіта». №2 .2008.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
