Василенко І. В.,
вихователь-методист
НВК №1 м.
Умані
Розвиток креативності дітей в умовах навчально-виховного комплексу
«Загальноосвітній навчальний заклад І ступеня – дошкільний навчальний
заклад»
На сучасному етапі, в умовах динамічного розвитку суспільства
підвищуються вимоги до особистості дитини. Сьогодні батьки і педагоги як
ніколи стурбовані тим, як зробити так, щоб дитина, яка входить у цей
світ, стала впевненою, розумною, доброю і щасливою.
Одним з головних завдань початкової школи – дитячого садка є
виховання активної особистості, здатної до творчості, самопізнання, в
умовах динамічно мінливого соціального середовища.
У цих умовах необхідне розуміння педагогами актуальності питання
розвитку нестандартного мислення, навчання дитини узагальненим прийомам
творчої діяльності, які вона могла б самостійно застосовувати в різних
предметних галузях. Засвоєні на одному матеріалі, ці прийоми стають
інструментами для відшукування способів вирішення нових завдань в інших
видах діяльності.
Проблема розвитку креативності дітей може бути вирішена в умовах
наступності між дошкільною та початковою загальною освітою. Завдання
дошкільного виховання полягає не в максимальному прискоренні розвитку
дитини, не у форсуванні термінів і темпів переходу на «рейки» шкільного
віку, а, перш за все, в тому, щоб створити всі умови для більш повного
розкриття і реалізації її неповторного вікового потенціалу. Педагоги
початкової школи підхоплюють те багатство, яке закладене в дошкільнят та
розвивають його на шкільній сходинці навчання. Якщо в дошкільному
дитинстві у дитини не розвинене вміння вирішувати нестандартні завдання,
відстоювати свою точку зору, складати казки, вона не буде успішною у
школі. Важливо розвивати креативність не тільки у дошкільнят, а й у
молодших школярів, як спосіб самостійного вирішення творчих (розумових,
художніх) та інших завдань, як засіб, що дозволяє бути успішним в різних
видах діяльності, у тому числі навчальній.
Говорячи про засоби розвитку креативності, не можна знижувати значення
самоцінності самого феномена «Дитинства» як особливої субкультури, де
найбільш повно розкриваються особливості внутрішнього світу дитинства.
Вивчивши його структуру і потенціал, ми прийшли до висновку про
можливість і необхідність розглядання дитячої субкультури як одного з
механізмів розвитку креативності дитини.
Дорослі пізнають в основному зовнішню, об’єктивну форму існування світу
дитинства. Але не можна заперечувати очевидного: світ дитинства існує і
як суб’єктивна реальність, в якій кожна дитина і дитяче суспільство в
цілому проживають свій, унікальний світ дитинства, для якого характерні
істотні особливості сприйняття і пізнання світу. При цьому роль педагога
– вміло використовувати цінності дитячої субкультури: дитячий правовий
кодекс, дитячий фольклор, захоплення, дитяча мода, субкультурні форми
(нісенітниці, небилиці, словотворчість, казковий світ), дитяча картина
світу, забавлянки, примовки. Чи не впливати на дитину, а розвивати те
цінне, що має у собі дитинство? Ефективність цієї роботи залежить від
ступеня та якості індивідуальних творчих можливостей кожного педагога.
Один з важливих принципів творчості, що пройшов випробування
часом і залишається доцільним сьогодні, – принцип стимулювання і
розвитку індивідуальної творчості педагога, вміння виявляти
індивідуальну творчість і працювати в режимі співтворчості.
Педагогічна творчість є одночасно найголовнішим умовою і важливим
фактором розвитку креативності дитини в умовах дитячого співтовариства.
Педагог сам повинен знати і розвивати в собі цінність креативності як
основу будь-якої професії, усвідомлювати необхідність активного
саморозвитку, освіти, нестандартного мислення, нормами організації
творчої діяльності дітей та власної педагогічної діяльності. Отже,
пропонуємо до уваги педагогічний проект з розвитку креативності в умовах
навчально-виховного комплексу:
Гіпотеза:
розвиток креативності дошкільнят та молодших школярів можливе за умов:
– розвиток творчого, інноваційного потенціалу педагогічного колективу;
– вдосконалення теоретичних і практичних знань педагогів про креативний
розвиток особистості дитини засобами дитячої субкультури.
Мета проекту: Створення умов для розвитку педагогічної майстерності
вихователів, вчителів, спеціалістів початкової школи – дитячого садка з
питання розвитку креативності особистості дитини дошкільного та
молодшого шкільного віку засобами дитячої субкультури.
Завдання:
– формувати сприятливий психологічного клімату в колективі;
– розвивати творчий потенціал педагога;
– удосконалення теоретичних і практичних знань, умінь і навичок
використання специфічні дитячих діяльностей, (що реалізуються в рамках
дитячої субкультури), для розвитку креативності дитини;
– мотивувати педагога на інноваційну діяльність з даної проблеми.
Анотація проекту:
– Проект реалізується в умовах психологічної комфортності;
– саморозвиток, зростання рейтингу педагога є мотивами прийняття
цільових установок на формування творчої активності дитини;
– проект передбачає реалізацію завдань методичної системи з метою
підвищення професійного рівня в питанні розвитку креативності дитини
засобами дитячої субкультури.
– структура проекту:
4 взаємопов’язаних між собою блоки: «Педагог», «Педагог і дитина»,
«Педагог і батько», «Взаємодія з іншим соціальними інститутами».
– Реалізація проекту здійснюється по етапах.
На підготовчому етапі відбувається відбір матеріалу, висування
припущень, первинна діагностика. Основний етап характеризується
різноманітністю форм і методів роботи з педагогами. Педагоги мають
можливість розвивати свої особисті та педагогічні здібності, отримати і
розвинути знання, виконувати творчу роботу з розробки конспектів занять,
перспективного планування роботи з дітьми. Етапи проекту
Організаційно-підготовчий етап.
1.Діагностичний блок.
Мета: визначення творчого потенціалу педагогів, вивчення творчої
ситуації в установі.
№ Засоби Завдання
1.
Тест «Який я педагог»
Визначення ставлення педагога до своєї діяльності, вміння бачити
проблеми, розуміння шляхів вирішення.
2. Анкета «Психологічний клімат у колективі».
Характеристика колективу,
визначення умов інноваційної діяльності.
3. Тест «Задоволеність роботою». Вивчення ставлення педагогів до своєї
діяльності.
4. Методика вивчення задоволеності діяльністю педагогів в освітньому
закладі
(Автор Є. Н. Степанов)
Визначити ступінь задоволеності педагогів діяльністю в початковій школі
– дитячому садку і своїм становищем у ньому.
xe
$a$gdv ue ae
e
kd
Оцінка рівня інноваційного потенціалу педагогічного колективу
(Л. В. Поздняк, Н. Н. Лященко).
Визначення потенціалу колективу, готовності прийняти нове.
6. Опитувальник «Психологічне вигорання»
(Методика Н. Е. Водоп’янової та Є. С. Старченкової). Визначення
емоційного стану, відносини в колективі, рівня самооцінки педагогів.
7. Методика ранжирування. Визначення педагогами рейтингу своїх колег,
позначення місця в колективі.
8. Методика опитувального листа. Визначення самооцінки педагога.
9. Тестування педагогів за методом Торреса. Визначення креативності
особистості самого педагога.
10. Опитувальник «Що я знаю про креативності та творчості дітей».
Визначення рівня знань педагогів з даного питання.
11. Здатність педагога до емпатії.
Визначення здатності педагога до співпереживання, емоційної чуйності
12. Тест на оцінку самоконтролю в спілкуванні Визначення здатності
педагога до співпереживання, емоційної чутливості.
2. Прогностичний блок.
Індивідуальна і колективна робота з педагогами.
Круглий стіл «Творчість народжує творчість»
Зміст: повідомлення результатів аналізу педагогічного процесу.
Обгрунтування проблеми. Припущення результатів. Висунення гіпотез
педагогами, визначення тем (дитяче колекціонування, дитячі захоплення
«Каляки-маляки», ігровий світ дитинства, моделювання – словотоврчість
»).
3. Інформаційно – методичний.
– Створення інформаційно-методичної бази проекту, як умова
інтенсифікації педагогічної праці, підвищення якості та результативності
роботи з розвитку креативності дітей.
– Створення бази даних ППД.
– Забезпечення довідково-інформаційним обслуговуванням всіх педагогів.
– Створення комп’ютерної інформативної бази.
– Оформлення інформаційно – методичного стенду «Дитяча субкультура.
Інструкція із застосування »(методичні рекомендації, практичні поради з
розвитку креативності)
– формування творчих груп, розподіл обов’язків, завдань усередині груп.
Аналітичний етап
I блок «Педагог»
Мета: стимулювання і підвищення педагогічної майстерності та творчості
вихователя, систематизація та узагальнення цілеспрямованої роботи
методичної служби НВК з формування креативності.
Завдання:
Підготувати та провести семінари для педагогів НВК з проблеми:
«Креативність дошкільників та методи її розвитку»;
«Колекціонування як засіб розвитку креативності»;
«Дитяче експериментування: його вплив на розвиток креативності,
пізнавальної активності та допитливості дітей»;
«Можливості зображувальної діяльності та музичного виховання в розвитку
креативності дошкільників»;
«Театр та становлення креативного потенціалу особистості».
Провести декаду творчості.
Провести тематичний контроль «Стан роботи НВК з розвитку креативності
вихованців».
Провести педради з метою визначення нових підходів до вирішення проблеми
розвитку креативності, виявлення позитивного досвіду роботи:
«Творчість – для обраних або необхідність існування»;
«Творчий потенціал педагога – важлива умова розвитку креативності
дошкільників;
«Дослідницькі вміння та звички – один з ланцюжків успішного розвитку
креативності дошкільників»;
«Оптимізація педагогічного процесу з метою реалізації креативного
потенціалу дітей дошкільного віку»
ІІ блок. Педагог і дитина.
Мета: оптимізація методів і змісту навчально-виховного процесу.
Завдання:
– формування знань педагогів про специфіку дитячої субкультури та вмінь
використовувати її зміст з метою розвитку творчої ініціативи дитини;
– розвиток здатності педагога мотивувати дитину до творчої діяльності;
– удосконалювати вміння застосовувати технологію проектної діяльності з
дітьми, моделювання;
– формувати вміння використання дитяче колекціонування, як засіб
субкультури, з метою розвитку креативного мислення;
– створити умови для творчого самовираження педагогів в процесі
вирішення проблемних ситуацій;
– формувати вміння педагогів визначати рівень креативності дитини з
метою планування індивідуальної роботи з дітьми.
ІІІ блок. Педагог і батьки.
Мета: ознайомити батьків з методами і формами розвитку креативності
дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, надати їм педагогічні
поради щодо організації дозвілля з метою художньо-естетичного розвитку
дітей. Познайомити батьків вихованців з методичними рекомендаціями щодо
розвитку умінь дітей використовувати домашній покидьковий матеріал у
конструюванні.
Завдання:
Організувати лекторій для батьків «Роль сім’ї в розвитку креативності
дітей».
Провести консультацію для батьків «Організація дозвілля в сім’ї».
Провести загальні батьківські збори «Як навчити дітей винахідництву?»
Організувати та провести тематичні виставки робіт дітей та батьків.
ІV блок. Взаємодія з іншими соціальними інститутами.
Мета: підвищення педагогічної культури через взаємодію з іншими
освітніми закладами і закладами культури з проблеми розвитку
креативності вихованців НВК; пропаганда і поширення досвіду роботи
педколективу з розвитку креативності вихованців.
Завдання:
– привернути додаткові засоби збагачення педагогічного досвіду;
– координація спільних зусиль педагогів и співробітників інших закладів
з розвитку креативності вихованців.
.
Заключний етап.
Форма Тема Завдання
Тематична перевірка Стан роботи з розвитку нестандартного мислення
вихованців НВК. Визначення ефективності форм і методів розвитку
креативності вихованців НВК.
Педрада Вдосконалення системи роботи з формування творчої активності
особистості молодшого школяра та дошкільника. Аналіз моніторингу
творчого потенціалу колективу, систематизація методичних матеріалів з
проблеми розвитку креативності вихованців НВК.
Тиждень педмайстерності Відкриті заняття, позаурочні заходи. спільні
проекти Визначення якості методичної роботи з розвитку педагогічної
компетентності вихователів, вчителів, спеціалістів.
Педагогічна майстерня «Розвиток креативності дошкільників і молодших
школярів» Обмін досвідом.
PAGE \* MERGEFORMAT 7
Школа мистецтв
Початкова школа – дошкільний заклад
Станція юних натуралістів
Бібліотеки
Будинок дитячої та юнацької творчості
Взаємодія з іншими соціальними інститутами
Педагог и батьки
Педагог і дитина
Педагог
Развитие творческого потенциала личности
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
