Кабаняча Л.І.
вихователь ДНЗ №11 „Теремок” м. Ватутіне,
„Диференційований підхід у здійсненні креативного розвитку дошкільників
у різних сферах життєдіяльності”
Нова Базова програма розвитку дошкільника „Я у Світі” орієнтує на
цілісний підхід до формування особистості. Очікування суспільства
пов’язані сьогодні передусім із формуванням життєздатної, гнучкої,
свідомої, творчої людини. І тому опікуватися цією проблемою слід
починати з дошкільного дитинства.
Творчість (за словником з філософії) – процес людської
діяльності, який створює якісно нові матеріальні та духовні цінності.
Неповторність, оригінальність, унікальність – основні риси творчої
діяльності. Завжди там, де створюється, відкривається, винаходиться
щось нове, діяльність обов’язково стає творчою.
Креативність – сукупність властивостей особистості, що
забезпечує її входження у творчий процес; це рівень творчої
обдарованості, здатності до творчості, що складає досить стійку
характеристику особистості.
Одним із завдань Базової програми „Я у світі” є формування у
дошкільника основ креативності: почуття новизни, здатність продумувати
оригінальні ідеї, висувати гіпотези, відходити від заданих шаблонів,
швидко мислити, реалізувати задумане, вдаватися до аналогій, виявляти
почуття гумору, правильно прогнозувати.
Оскільки дошкільна освіта є першою ланкою у неперервній системі
освіти, від того, який старт буде надано малюкові, значною мірою
залежатимуть якість та динаміка особистісного розвитку, життєві
настанови та світорозуміння дорослої людини. Тому необхідно створити
сприятливі умови для особистісного становлення і творчої самореалізації
кожної дитини, формування її життєвої компетентності. Це передбачає
поступовий перехід від навчально – дисциплінарної моделі до особистісно
– орієнтованої, яка спрямована на організацію повноцінної
життєдіяльності самої дитини як її активного суб’єкта.
Успішний розвиток пізнавальної активності і самостійності
дитини можливий тоді, коли навчальний процес організований як
інтенсивна, інтелектуальна діяльність кожної дитини з урахуванням його
особливостей і можливостей; тільки знаючи потреби, інтереси, рівень
підготовки, пізнавальні особливості дитини, можна створити оптимальні
умови для оволодіння знаннями, уміннями і навичками, розвитку
здібностей.
Так, як немає однакових листочків на дереві, так і немає дітей, що
володіють однаковим набором здібностей, умінь, поведінкових реакцій і
т.д. Одне і те ж завдання для одних дітей є складним, майже
нерозв’язаною проблемою, а для інших воно зовсім легко виконуване. Один
і то й же текст (казки чи оповідання) одні діти розуміють після першого
читання, іншим потрібне повторення, а третім необхідні роз’яснення.
Успішність засвоєння матеріалу, темп виконання завдання, рівень розвитку
дитини залежить не тільки від однієї діяльності вихователя, але й від
пізнавальних можливостей і здібностей дітей, обумовлених багатьма
причинами, у тому числі особливостями сприйняття, пам’яті, розумової
діяльності та фізичним розвитком.
Базова програма розвитку дошкільника „Я у Світі” проголошує
важливість реалізації педагогом індивідуального підходу до розвитку,
виховання й навчання дошкільника. Вона орієнтує педагога на обов’язкове
врахування в педагогічному процесі індивідуальності кожної конкретної
дитини, а також повинні бути враховані вимоги відповідності
предметного, розвивального середовища віковим особливостям
дітей, що дозволяє задовольнити індивідуальні інтереси дітей, зробити
навчально – виховний процес диференційованим.
Диференціація дослівно означає розподіл, розчленування
цілого на різноманітні і чисельні форми та ступені. Найбільш
розповсюдженим є таке визначення: диференціація – врахування
індивідуальних особливостей дітей, коли вони групуються за якимось
ознаками: віковими, статевими, національними, професійними, за
інтересами, метою та ін.
Диференційоване навчання – спеціально організована
пізнавальна діяльність, яка, враховуючи індивідуальні відмінності,
спрямована на оптимальний інтелектуальний розвиток кожної дитини й
передбачає структурування змісту навчального матеріалу, добір форм,
прийомів, методів навчання відповідно до особливостей дітей. Суть цього
навчання полягає у всебічному розвитку творчих сил кожної дитини,
розширення його інтересів, кругозору, розвитку пізнавального інтересу.
Диференційоване навчання слід розуміти як таку організаційну систему, в
якій групи формуються за певними загальними ознаками, і, відповідно,
навчання проводиться за різноманітними програмами, темами, планами з
максимальним урахуванням індивідуальних особливостей. Диференційований
підхід у навчанні – це індивідуальний підхід до кожної дитини.
Диференційований підхід – це особливий підхід до різних груп
дітей, що лежить в основі організації навчальної роботи, різної за
змістом, обсягом, складністю, методами і засобами.
Диференційований підхід в процесі навчання ґрунтується на
умовному виділенні груп дітей – в основному на основі ступенів
навченості („сильні”, „середні” та „слабкі” діти). На цій основі
всебічна характеристика різних рівнів здібностей : високий, середній,
низький.
В дошкільному закладі педагоги, впроваджуючи в навчально –
виховний процес диференційований підхід у здійсненні розвитку
дошкільників, враховують індивідуальні особливості окремих дітей та
особливості підгрупи дітей в умовах перебування їх у межах однієї
вікової групи. Диференційований підхід вимагає від вихователів уміння
вдало організувати навчально виховний процес, для цього існує
діагностична основа. Вихователі, враховуючи можливості дітей здійснюють
диференціювання індивідуальних та групових завдань, передбачають
труднощі і при потребі своєчасно надають допомогу дітям , та прогнозують
роботу з дітьми в майбутньому.
Педагоги дошкільного навчального закладу завжди шукають
найоптимальніших способів донесення до дітей знань, організації їхньої
пізнавальної діяльності. Кожна дитина перебуває у полі зору вихователя:
сильніших дітей стимулюють до ще кращих результатів, даючи їм складніші
завдання, а слабким – легші завдання, поступово ускладнюючи їх,
підтягуючи дітей до того рівня засвоєння знань без яких неможливі
подальший їхній розвиток та успішне навчання в школі.
З досвіду роботи можна визначити, що для здійснення завдань
диференційованого підходу потрібно вивчити те, як діти сприйняли
конкретний матеріал, які труднощі можуть виникнути під час виконання
того чи іншого завдання.
H ¬
dha$gd{a
$
a$gd8Due
$
#, проблемне, непряме та опосередковане навчання. Але лише непряме
навчання дає ефективні результати в креативному розвитку дітей.
Здійснюють його у процесі неповного формулювання дитині навчального
завдання коли вона конкретизує, вносить елементи творчості у мету і
способи виконання навчального завдання або надають дітям матеріал без
формулювання конкретного завдання, що спонукає їх самостійно визначати
завдання, способи його реалізації. Використовуючи непряме навчання
вихователі здатні виявити креативність дітей як однієї з їх базових
характеристик: активну позицію особистості; готовність ухвалювати
миттєві рішення; допитливість; здатність коментувати процес та
результати діяльності; стійку мотивацію досягнень; розвинену уяву;
здатність до створення творчого образу; варіативністю, гнучкістю та
рухливістю.
Пропонуємо до уваги фрагменти занять, розвиваючих ігор,
дидактичних вправ та завдань з впровадженням диференційованого підходу в
креативному розвитку дітей. У даних фрагментах відображено в плануванні
мети діяльності дітей лише завдання на креативний розвиток.
Сфера життєдіяльності „Люди”
Тема: „Складання розповідей про життя дитячого садочка”.
Мета: сприяти розвитку творчості, фантазії під час складання розповідей.
І підгрупа (високий рівень) – дати завдання дітям скласти розповідь
про свій дитячий садок, його життя, перспективи на майбутнє (чого не
вистачає в садочку, що можна змінити).
ІІ підгрупа (середній рівень) – дати завдання скласти розповідь про
групову кімнату, що в ній є, що б хотіли змінити або дообладнати.
ІІІ підгрупа (низький рівень) – розповісти про ігровий майданчик, які
нові споруди хотіли б бачити діти на ньому.
Сфера життєдіяльності „Природа”.
Тема: „Ліс”(з використанням інноваційної техніки „Три кути”)
Мета: розвивати здатність фантазувати, робити умовиводи, учити
обґрунтовувати власну думку, використовуючи практичні надбання.
Матеріал: картинки з зображенням тварин (перший стіл), квітів (другий
стіл), дерев (третій стіл).
І підгрупа (високий рівень) – завдання: дітям самостійно придумати
невелику казку „Історія лісової квітки”
ІІ підгрупа (середній рівень) – завдання: придумати загадки про
лісових тварин.
ІІІ підгрупа (низький рівень) – завдання: дидактична вправа „Продовж
речення” ( „На дереві… я побачив(ла)…”)
Сфера життєдіяльності „Природа”.
Розвиваюча гра „Подорож хмаринками”.
Мета: розвивати здатність фантазувати, придумувати творчі образи які
характеризуються оригінальністю.
І підгрупа (високий рівень) – дати дітям виготовлені форми хмаринок,
діти самостійно придумують на що схожа форма „хмаринки”,
обґрунтовують відповідь.
ІІ підгрупа (середній рівень) – підготувати форми „хмаринок” з
частковими контурами які нагадують знайомі об’єкти
(предмети,
тварини, птахи..)
ІІІ підгрупа (низький рівень) – підготувати форми „хмаринок” з явними
контурами знайомих об’єктів (предметів, тварин, птахів..)
Сфера життєдіяльності „Культура”.
Дидактична гра „Уяви собі”.
Мета: розвивати фантазію, здатність коментувати процес та результати
діяльності, варіативність мислення.
Дати дітям завдання:„Якби раптом ожили твої іграшки, то що вони робили
б…”
І підгрупа (високий рівень знань) – дати такі іграшки: кубик, робот,
обруч…
ІІ підгрупа (середній рівень) – іграшоки: поїзд, корабель, літак..
ІІІ підгрупа (низький рівень) – іграшоки: лялька, ведмедик, зайчик..
Сфера життєдіяльності „Культура”
Тема: „Подарунок мамі”(з використанням інноваційної техніки „Робота в
парах”.
Мета: удосконалювати вміння дітей довільно вибирати собі завдання
відповідно своїм бажанням, вмінням та уподобанням.
Діти розподіляються по парам, домовляються, залежно від
задуму,
своїх бажань та практичних здібностей , вибирають матеріал
(аплікація,
ліплення, малювання) і відповідно виконують завдання.
Сфера життєдіяльності „Культура”.
Аплікація.
Тема: „Прикрасимо торт”.
Мета: розвивати вміння ухвалювати миттєві рішення (елементи оздоблення
торту), творчо використовувати практичні надбання.
І підгрупа – оздоблюють триярусний торт (діти з високими навиками
вирізання ножицями).
ІІ підгрупа – оздоблюють двоярусний торт (діти з середніми навиками)
ІІІ підгрупа – оздоблюють одноярусний торт (діти з низькими навиками).
Сфера життєдіяльності „Люди”
Малювання
Тема: „Будинок”
Мета: розвивати прояви творчості дитини, вміння відтворювати бажання в
практичній діяльності, задоволення від кінцевого результату.
І підгрупа (високий рівень ) – діти самостійно малюють будинок,
оздоблюють його за власним бажанням.
ІІ підгрупа (середній рівень) – дітям дається заготовка (контур)
квадрата, самостійно домальовують дах, оздоблюють за бажанням.
І підгрупа (низький рівень) – дітям дається заготовка ( контур)
будинку, діти самостійно обводять контури будинку, оздоблюють самостійно
за бажанням.
Сфера життєдіяльності „Природа”.
Ліплення.
Тема: „Осіннє дерево” (на пластині)
Мета: виховувати бажання виконувати завдання по – своєму, не
дотримуючись звичайного шаблону.
І підгрупа (високий рівень) – діти самостійно виконують завдання
користуючись різнокольоровим пластиліном .
ІІ підгрупа (середній рівень) – дітям дається заготовка пластини з
нанесеним фоном. Діти ліплять дерево самостійно.
ІІІ підгрупа (низький рівень)– дітям дається заготовлена пластина з
стовбуром дерева, діти доробляють гілки, листочки і т.д.
Розвиваюча гра „Домалюй..” (по типу асоціації за друдлами)
Мета: розвивати креативне мислення, здатність бачити предмет з різних
боків і включати його у зв’язок з іншими предметами.
І підгрупі дітей дати картки з незавершеним зображенням фігур
(незнайомих дітям).
Завдання: домалювати так, щоб вийшло щось цікаве і зрозуміле, можна
скласти коротеньку розповідь про те, що (хто) вийшло на малюнку.
ІІ підгрупі дати картки з незавершеним зображенням фігур (добре
знайомих дітям). Завдання: домалювати, пояснити що (хто) це, коротко
розповісти.
Реалізовувати диференційований підхід у здійсненні креативного розвитку
дітей дошкільного віку означає брати до уваги індивідуальну
своєрідність, неповторність кожної окремої дитини як особистості.
Отже, вихователь, який творчо працює з дітьми і використовує в своїй
роботі диференційований підхід, стає уважнішим до проявів дитячої
індивідуальності, зможе допомогти дитині проявити і розвинути неповторні
риси.
PAGE
PAGE 1
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
