.

Піхлик В.І. Розвиток творчих здібностей дошкільників – важлива мета навчально-виховного процесу

Язык: украинский
Формат: материал
Тип документа: Word Doc
328 4564
Скачать документ

Піхлик Віта Іванівна,

вихователь Бобрицького

навчально-виховного комплексу,

Канівський район

Розвиток творчих здібностей дошкільників – важлива мета
навчально-виховного процесу

«У своїх думках, десь у собі він відкриває новий, ще дивовижний світ. А
надалі потрібно знайти себе в суспільстві, себе в людстві, себе у
Всесвіті». В.Леві

Сучасна школа висуває високі вимоги до майбутніх першокласників, тож
нам належить подбати, щоб у дошкільному віці діти накопичили певний
запас знань, розвинули мовлення, мислення, пам’ять, навчилися бути
уважними. Виконання цих вимог вимагає від вихователя творчості,
активного пошуку ,знання індивідуальних особливостей кожної дитини,
вміння прогнозувати її можливості при зміні змісту і методів організації
діяльності.

Щоб навчання було легким і бажаним, важливо пропонувати такий зміст
знань, який дитина на даному етапі розвитку своєї психіки може сприйняти
найбільш оптимально – зацікавлено, з найменшими труднощами. Саме тому,
працюючи з дошкільнятами, слід враховувати особливості їхньої психіки та
фізичні можливості організму.

Розвиток сучасної дитини як особистості передбачає максимальну
реалізацію нею своєї активності, самостійності, творчої ініціативи,
прагнення обирати на власний розсуд шляхи й засоби досягнення цілей,
намірів, реалізувати свої власні потреби та інтереси. На жаль, виховання
і навчання орієнтоване не на формування в неї механізму саморозвитку, а
на те, щоб виховати особу, яка б у своїй діяльності та поведінці
відтворювала соціально задані зразки. Дошкільний заклад ніби бере на
себе обов’язок передати суспільству істоту, здатну функціонувати у
заданих дорослими умовах. А це аж ніяк не сприяє розвитку творчості
дошкільника, його вміння само організовуватися, приймати елементарні
рішення, проявляти вигадку й фантазію, висловлювати власні судження,
довіряти власним самооцінкам.

Жорстока обумовленість розвитку дошкільника виховними і навчальними
впливами призвела до того, що творчу активність теж почали розглядати як
похідну цих впливів. Поширеним виразом у практиці дошкілля є «формування
творчості», тобто надання творчості певної форми. Прояв такого підходу –
заняття «за задумом», на початку яких вихователь пропонує дітям
пригадати все, чого їх навчали раніше, і відтворити щось з уже
знайомого. Це формує виконавця розпоряджень дорослого, зумовлює
становлення одноманітних форм свідомості та поведінки дошкільника. Щоб
спонукати дитину до прояву творчої активності, слід з довірою
поставитися до її природної схильності діяти на власний розсуд,
самостійно перетворювати життєві враження, покладатися на власний
досвід. Саме включеність індивідуального досвіду дошкільника у процес
пізнання робить його власне розвивальним, сприятливим для розкриття
внутрішніх сутнісних сил.

Творча активність дошкільника має два тісно пов’язані між собою, проте
не тотожні джерела -навчально-виховні впливи людей, що навколо
(насамперед дорослих), та особистий досвід самої дитини, який включає
досвід її індивідуальної взаємодії зі світом та результати попереднього
навчання і виховання. Якщо перше джерело задає нормативну побудову
учбової діяльності як моделі суспільно вироблених форм пізнання, то
друге несе у собі риси відкритості світу, цілісне ставлення до
навколишньої дійсності, відображення особистісно значущих для
дошкільника аспектів життя, які не завжди є істотними з погляду
дорослого.

До уваги береться не лише те, що зробила дитина, а й те, як саме вона
діяла – відтворювала запропоновану схему чи перетворювала її на основі
суб’єктивного досвіду. Технологія засвоєння знань обов’язково має
включати досвід творчості самого виконавця.

Реалізація досвіду творчості передбачає створення педагогом
різноманітних умов, які поєднують принципи індивідуальності й
варіативності. Чим різноманітніше середовище дошкільного закладу, тим
легше дитині проявляти самостійність, критичність, творчу активність.
Урахування індивідуальних інтересів та переваг, довірчі форми
спілкування з дитиною, надання їй права на вільний вибір,відсутність
жорсткої регламентованості буття -важливі умови для розвитку
креативності як базової якості особистості середовища.

Таким чином, характеризуючи активність дошкільника в усіх видах
діяльності (ігровій, предметно – практичній, учбовій, спілкуванні) та
формах активності (фізичній, соціальній, моральній, емоційній,
пізнавальній, мовленнєвій, художній), слід кваліфікувати їх як більш або
менш творчі. Творчість – це активність дитини, спрямована на створення
нового продукту в нерегламентованій ситуації. Аналізуючи та оцінюючи
особистісні якості, здібності дошкільника, педагог вживає поняття
креативність. Показниками її сформованості в дошкільника є:

чутливість до проблем, готовність їх розв’язувати власними силами;
відкритість новим ідеям, інтерес до невідомого;

схильність руйнувати чи змінювати стереотипи, відмовлятися від шаблонів,
відходити від зразків; спроможність виходити за рамки заданої іншими
ситуації;

швидкість аналогій протиставлень, асоціацій;

загострене сприйняття неточностей, недоліків, відхилень,
незвичності,складності;

уміння підійти до проблеми з різних точок зору;

уміння вносити щось нове, видавати оригінальні ідеї, розв’язувати нові
завдання, досягати незвичних результатів;

пошуково – перетворювальне ставлення до дійсності; висока пізнавальна
активність; допитливість;

уміння швидко переходити від одного способу розв’язання до іншого;
переключатися;

• дотепність, почуття гумору, інтерес до парадоксів;

сміливість та незалежність суджень;

здатність до постановки власної мети;

об’єктивність суджень, неупередженість оцінок;

самокритичність, здатність посміятися із себе;

o

gdAE!?

$a$gd-~O

O

o

oe

??y?!????????????????????????y?!???????????????????г????y?!?????????????
???????y?використання різних форм доказів;

здатність сприймати об’єкти комплексно, цілісно, виділяти в них головне,
істотне, відкривати потенційне;

розвинена уява, метафоричність (створення фантастичних ідей);

уміння дивуватися;

здатність прогнозувати, передбачати, висувати гіпотези, робити
припущення;

орієнтація на високі стандарти якості, ідеальні еталони.

Якщо діяльність дошкільника характеризується більшістю з означених
особливостей, це означає, що його можна вважати креативом, практично та
інтелектуально продуктивною особистістю. Педагог має усвідомлювати:
розвиток у вихованців креативних здібностей – важлива мета
навчально-виховного процесу. Креативними мають бути як процес
діяльності, так і її результат, як процес виховання, так і навчання
старших дошкільників.

Основні етапи творчого процесу:

виникнення в дитини відчуття неясності;

виникнення ряду запитань до дорослого, однолітків, самої себе;

виділення значущих для успішного розв’язання проблеми елементів,
диференціація головного і другорядного;

усвідомлення проблеми;

формулювання гіпотези;

пошук і знаходження розв’язку.

У реальному житті дошкільникові доводиться виконувати як творчі, так і
нетворчі завдання. Надаючи перевагу завданням творчого характеру,
вихователь виховує в старших дошкільнят інтерес до складних завдань,
бажання виконувати їх самостійно, ризикувати без шкоди здоров’ю, не
боятися помилитися.

Для прояву дитиною творчої активності, важливо забезпечити їй
розвивальне середовище, бо ж творчість не формують, а стимулюють! Щоб
вона проявлялася й розвивалася, педагог має створити в дитячому садку
сприятливі умові, для чого треба вміти допомагати дітям задовольняти
природне прагнення до креативності. З цією метою доцільно
використовувати розвивальні завдання; правильно оцінювати досягнення
дітей у творчій діяльності не переривати творчого процесу; утримуватися
від використання негативних оцінок під час прояву дитиною творчої
активності; без критики приймати всі дитячі твердження, не зловживати
гальмівним

впливом критичних зауважень; створити ситуації вільного спілкування,
обміну думок. Педагог має диференціювати різні стадії прояву
дошкільником творчої активності:

Наслідування – копіювання готового. Потрапляючи у нову ситуацію, дитина
репродукує готовий спосіб дії, повторює його за дорослим заради
досягнення бажаного результату.

Творче наслідування – внесення елементів новизни, прояв самодіяльності
без внесення істотних змін у запропоновану іншими схему дій, зразок,
ідею. Це – перша заявка дитини про себе, своє бажання самовиразитися.
Саме на цій стадії вона ознайомлюється з різними варіантами здійснення
інноваційної діяльності, визначає свої переваги відповідно до власних
схильностей та вмінь.

Репродуктивна творчість – уміння взяти за основу запропоновану схему
(ідею), але істотно її переробити, внести зміни. Тут дитина відпрацьовує
переробку інновацій, пропускаючи їх крізь себе, перевіряє їх
відповідність вимогам ситуації, вносить елементи новизни й
оригінальності. Ця стратегія характерна для дошкільників-креативів.

Справжня творчість створення нового. Вона не доступна дошкільникові:
адже створити оригінальну ідею можна лише на піску свого креативного
розвитку й у сфері своїх інтересів, здібностей.

Під час виконання дошкільниками завдань творчого характеру педагог має
використовувати продуктивні прийоми, урізноманітнювати їх. Пропонуємо
приклад завдань творчого характеру:

обери ілюстрацію, яка сподобалася. Спробуй поставити до неї якомога
більше запитань, зробити припущення щодо ймовірних причин і наслідків
зображеного, придумати якомога більше цікавих і незвичних способів зміни
зображеної ситуації.

Знайди якомога більше цікавих та незвичних способів використання
відомого побутового предмета, зроби якомога більше здогадок щодо
можливих наслідків незвичного використання.

Наклей на аркуш паперу фігуру неправильної форми, яку ти вирізав з
кольорового паперу. На її основі створи оригінальну картину.

Намалюй якомога більше предметів на основі прямих ліній, кругів і т.д.
Аналогічно педагог може придумати ще багато цікавинок, які
допоможуть виробити у дітей смак до виконання творчих завдань, привчати
їх не побоюватися незвичного, сприятимуть формуванню гнучкості,
оригінальності, старанності.

Якщо старший дошкільник легко продукує конструктивні ідеї; аналізує
свої дії; урізноманітнює пошуки способів розв’язання ; ніколи не кидає
розпочате на півдорозі; прагне виявити оригінальність, не схильний
епродукувати зразок, можна вважати, що в такої дитини розвинені
креативні здібності.

кщо ж педагог не може оптимістично оцінити за поданими вище
характеристиками здатність вихованця до творчої діяльності, доцільно
з’ясувати причини цього; розробити індивідуальну стратегію виховання і
навчання дитини; частіше спонукати її до фантазування, прогнозування,
самостійних припущень та висновків. Важливо налагодити тісніші контакти
з родиною цього дошкільника.

Ось чому вкрай важливо допомогти батькам збалансовувати схильність сина
чи доньки до творчої уяви і здатністю використовувати її в реальному
житті – в гровій, предметно-практичній, пізнавальній, художній,
комунікативній діяльності. Активна, конструктивна творчість має стати
постійним супутником дитячої життєдіяльності в сім’ї та дитячому садку.

аме такий підхід забезпечить умови для повноцінного розвитку
особистості дошкільника, гарантує йому всебічну психологічну захищеність
і сприятиме успішній діяльності дитини в майбутньому.

PAGE

PAGE 1

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020