Русява Наталія Олександрівна,
завідуюча;
Фабрика Оксана Володимирівна,
вихователь ДНЗ № 9 м. Умані
Завдання дошкільного навчального закладу щодо креативного розвитку
дошкільників
Дошкільний навчальний заклад ясла – садок компенсуючого типу № 9
розташований в м. Умань Черкаської області по вулиці Гоголя 3.
Одним із завдань річного плану дошкільного закладу є «Вивчення та
впровадження завдань Базової програми розвитку дитини дошкільного віку
«Я у світі». Шляхи реалізації завдань ми обрали такі:
– Створення творчої групи.
– Вивчення кожним педагогом нової Програми.
– Забезпечення груп методичною літературою.
– Створення естетичного середовища.
– Інформування батьків про апробацію Програми.
У процесі апробації Програми перед педагогічним колективом виникало
багато проблем, зокрема, як проводити диференційований підхід у
здійсненні креативного розвитку дошкільників, адже ми знаємо,
креативність – це здатність шукати абсолютно нові рішення дивитися на
світ не заляканим а свіжим поглядом, фонтанувати ідеями і придумувати
нові концепції ;як донести до свідомості педагогів , батьків значення
розвитку креативності , а не тільки уміння вчитись ,для становлення
дитини як особистості, адже кожен із батьків мріє про успішність своєї
дитини.
В різних формах роботи з педагогами : консультації, семінари, семінари
– практикуми, і ін, роботі з батьками – загальні батьківські збори,
групові батьківські збори з показом фрагментів заходів спрямованих на
розвиток дитини , консультацій ми переконались , що тільки при тісній
співпраці педагоги – батьки , батьки – діти, педагог – діти ми
зможемо розвивати у кожній дитині творче начало, тим самим посприяємо
його подальшої успішності в житті.
Розвиток креативності набуває сьогодні такої значущості тому, що вона є
базовою якістю особистості, її ядром, центральною характеристикою.
Саме включеність індивідуального досвіду дошкільника у процес пізнання
робить його власне розвивальним, сприятливим для розкриття внутрішніх
сутнісних сил.
Ми розуміючи, що творча активність дитини – дошкільника має два тісно
пов’язаних між собою, проте не тотожні джерела – навчально – виховні
впливи людей, що їх оточують (особливо батьки і вихователі), та
особистий досвід самої дитини, який включає досвід її індивідуальної
взаємодії зі світом та результати попереднього навчання і виховання ;
знаючи , що один і той самий результат може бути отриманий у різні
способи – як ефективні, так і малораціональні, аналізуємо і оцінюємо
процесуальний бік діяльності дитини, адже технологія засвоєння знань
обов’язково має включати досвід творчості самої дитини.
Спостерігаючи за бесідами батьків з дітьми, аналізуючи запитання
батьків, їх побажання , ігри і іграшки які батьки купують своїм дітям ми
зрозуміли , що перша і найпоширеніша помилка – спроба діяти батьків за
шаблоном.
У магазинах продається величезна кількість так званих «наборів для
творчості», де дитині по готовому трафарету пропонується створити виріб.
Батьки охоче купують ці набори. Старанність, посидючість, здатність
виконувати завдання – саме для цих цілей повинні служити ці товари, а
зовсім не для розвитку творчого початку. Чому? Легко здогадатися, що
трафарети не мають ніякого відношення до дитячої творчості. Їх можна
використовувати, безперечно, але зовсім для інших цілей і розвитку інших
якостей (старанність, ретельність, здатність діяти за завданням – ці
достоїнства обов’язково стануть у нагоді малюку!).
Друга поширена помилка – наші загальні заборони на спроби малюка
творити. Проводячи предметно – практичну діяльність ми на початку
переживали за реакцію батьків на, можливо, брудний одяг, що веде до
зайвого прання і прибирання; реакцію педагогів на необхідність
навчитись розуміти і допомагати творчому процесу дітей, як показали
результати – лише за допомогою диференційованого підходу до досягнення
мети суттєво змінюється в позитивну сторону ставлення дітей до навчання
діяти, яке стає більш гнучким і більш емоційним.
n p ¤
¦
ue
2?a*
?
hE%
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter