.

Креативноий розвиток дошкільників у різни х видах дитячої діяльності

Язык: украинский
Формат: материал
Тип документа: Word Doc
149 1297
Скачать документ

Холод Оксана Миколаївна,

вихователь Мартинівського

навчально-виховного комплексу

Канівського району

Креативноий розвиток дошкільників у різни х видах дитячої діяльності

Дитині замало просто їсти, пити, спати, їй необхідно гратися,
спілкуватися з ровесниками і дорослими людьми, дивуватися і пізнавати,
веселитися і жартувати. Діти сприймають усе і думають про все по своєму.
Загальні здібності дитини, її здатність до творчості – одна з базових
якостей особистості. Тому однією з важливих та пріоритетних ліній
розвитку дошкільнят є креативний.

Для дитини основною діяльністю, в якій виявляється її творчість, є гра.
Але гра не лише створює умови для такого вияву, а в значній мірі сприяє
розвиткові творчих здібностей малюків. У самій природі дитячих ігор
закладені можливості розвитку гнучкості й оригінального мислення,
здатності конкретизувати та розвивати ж свої власні задуми, так і
пропозиції інших дітей.

Ще одна винятково важлива властивість ігрової діяльності – це внутрішній
характер її мотивації. Діти граються тому, що їм подобається сам ігровий
процес. І дорослим залишається лише використати цю природну потребу для
поступового залучення дітей до більш складних творчих форм ігрової
активності. При цьому дуже важливо мати на увазі, що під час розвитку їх
творчих здібностей важливіше значення має сам процес, експериментування,
а не прагнення досягнути якогось конкретного результату гри.

Прикладом гри для тренування творчих здібностей є гра «Чомучка». Гра
призначена для розвитку дослідницької активності, вміння ставити
різноманітні запитання, спрямовані на вивчення сприйнятого об’єкта.

Як матеріал для гри можна використати будь-який сюжетний малюнок, який
має проблемний зміст – невідому для дитини ситуацію, подію.

У грі використовую завдання двох рівнів складності: перший рівень для
дітей з не високим рівнем творчих здібностей. Дітям показую цікаві
малюнки, а вони запитують про все, що незрозуміле, про все, про що їм
хочеться дізнатись. Можна ставити різні умови гри – залежно від
обставин. Скажімо, хто більше поставить запитань до малюнка, той і
виграв. Або давати такі запитання, щоб на них важко було відповісти:
якщо дорослий не відповідає на них, дитина перемогла.

Другий рівень з вищим рівнем творчих здібностей. Скласти невелике
оповідання. Ті запитання, які «не потрапили» в оповідання, але є
важливими для розуміння змісту сюжету, адресуйте дитині.

Почесне місце у розвитку творчої особистості займають розвивальні ігри,
а саме гра-стратегія. Це складна, багатопланова діяльність, яка
передбачає не тільки усвідомлення ігрового задуму, сюжетної лінії, а й
певну послідовність спрямованих сукупних дій усіх учасників гри, з якими
треба домовитися, об’єднати зусилля, не раз робити особистий та
колективний моральний та інтелектуальний вибір. Стратегічна гра стає
можливою лише за умови, що її учасники здатні передбачити можливі
результати своїх дій, знаходити нестандартні способи розв’язання
проблеми, планувати послідовність дій, уміють визнавати помилки та
вчасно коригувати їх.

По ходу гри я кілька разів ускладнюю завдання – «чиню» перепони, які
діти мають долати. Так у грі «Відпустка на безлюдному острові», діти
спочатку вирішують в який спосіб вони дістануться до острова,
домовляються, які речі треба взяти із собою обов’язково. Кожна
пропозиція аргументується, обговорюється. Завдання ускладнюється –
загальна кількість багажу не може бути більшою, наприклад, за дванадцять
одиниць. По ходу гри виявляється, що з різних причин від частини багажу
треба звільнитися (перевантаження в літаку, проблема з рятувальним
човном то що). І кожного разу діти мають визначити, від яких речей вони
відмовляються, чим зможуть замінити їх на острові. На прикінцевому етапі
гри, «опинившись» на острові, «мандрівники» оцінюють значення,
функціональні можливості кожної речі, планують способи організації
процесу харчування, побутових справ, розваг, дозвілля тощо.

Отже, як бачимо, обговорюючи кожний свій крок, діти міркують, роблять
припущення, обстоюють правильність власної думки, учаться сприймати
позицію іншого, підкорятися загальному рішенню. Нерідко буває так, що
після закінчення гри діти, усвідомивши власні помилки, пропонують:
«Давайте почнемо спочатку, тільки тепер не братимемо дрібниць, візьмемо
тільки найпотрібніше».

gd±8¶

`„?gd±8¶

gd±8¶

з природними об’єктами формувався комплекс інтелектуальних та
особистісних якостей, що сприяє становленню і прояву творчості. Останнє
тісно пов’язано з практичними перетвореннями об’єктів природи, які
набувають характеру експериментування, нескладної пошуково-дослідницької
діяльності. Завдяки такому пізнанню природи під керівництвом педагога
здійснюється глибока самостійна діяльність дітей з об’єктами та явищами,
відбувається їх різноплановий аналіз, порівняння, зіставлення тощо.

Дошкільник не може споглядати, він прагне активної взаємодії з
навколишнім середовищем. Безпосередній контакт дитини з предметами дає
змогу пізнати ті властивості, якими вони різняться. А це, у свою чергу,
породжує у дитини безліч питань. Отже світ, який ледь відкрив свої
таємниці, пробуджує у маленької людини допит-живість, бажання пізнати
більше.

Звичайно, організація та проведення дослідницької діяльності потребує
багато часу для підготовки, особливого обладнання та різноманітних
матеріалів, які не завжди є у наявності.

Виникали і проблеми іншого плану. Чому в моїх дітей слово випереджає
думку? Чому вони так поспішають висловитися першими, не подумавши. Треба
насамперед навчити дітей думати, довести до їхньої свідомості, що процес
осягнення набагато важливіший і цікавіший за прагнення виділитися. Як я
це робила? Часто сама міркувала вголос і на очах у дітей виконувала
різні дії з предметами, унаочнюючи таким чином процеси мислення і дій.
Пропонувала вихованцям спеціальні завдання, розв’язати які було
неможливо без напруження думки. Заохочувала прагнення кожної дитини бути
вдумливою, мислити, не поспішаючи з відповіддю. Наприклад: діти
вирізували вбрання для Снігурки та Діда Мороза, оздоблювали його
візерунками (вирізання), оформляли виставку цих костюмів у «Будинку
моделей», а потім відвідували виставку вже у ролях: хлопчики – дідів
морозів, дівчатка – снігурок з метою дібрати собі відповідне вбрання.
Кожний мав обґрунтувати вибір тієї чи іншої моделі.

У розв’язанні завдань креативного розвитку важливу роль надаю
мовленнєвій діяльності. Проблема розвитку словесної творчості завжди
була однією з найбільш актуальних для дошкільної освіти. Одним з
найефективніших методів розвитку словесної творчості є творче
розповідання як продуктивна діяльність, результатом якої є зв’язна,
послідовна розповідь. Обов’язковим компонентом такої розповіді мають
бути самостійно створені дитиною нові образи, ситуації, дії. При цьому
діти використовують свій набутий досвід, знання, але по новому
комбінують їх.

У роботі з дітьми використовую різні прийоми творчого розповідання.
Особливо розповідь за сюжетною ігровою обстановкою, яка дуже подобається
дітям. Дітям пропоную скласти невелику сюжетну розповідь про розміщену в
певному порядку групу іграшок. Специфіка цих розповідей полягає у тому,
що дитина одночасно розв’язує три завдання: вигадує сюжет, рухає іграшки
по столу, та розповідає слухачам про дії іграшок. Тобто дитина –
драматург, режисер і актор одночасно.

Намагаюсь підтримувати у моїх вихованців гарний настрій протягом усього
дня, розвивати дотепність, почуття гумору, інтерес до парадоксів. Вчу їх
з гумором ставитися до життя, передавати таке своє ставлення до
побаченого, почутого, придумувати різні небилиці, анекдоти, головоломки.
Наприклад, дуже сподобалося моїм вихованцям повідомлення: нещодавно
вченні зробили відкриття, що бувають неслухняні діти, які все роблять
навпаки. От, наприклад, дають їм корисну пораду: «Умивайтеся щоранку», а
вони не вмиваються. їм кажуть: «Треба вітатися одне з одним» – вони
відразу ж забувають про це. Тож вирішили вченні, що таким дітям треба
давати поради навпаки, тоді й вийде все правильно. Даю кілька порад для
неслухняних дітей.

Діти охоче розв’язують жартівливі, творчі завдання, що потребують
кмітливості, вигадки:

Як розвеселити плакучу вербу?

Чи є руки у восьминога?

Птахи повернулися – їхнє гніздо зайняте… Як їм бути?

У принципі кожну дитину можна навчити мислити творчо, але часом на
заваді цьому стають брак знань, а подекуди й традиції. Проблеми
виникають у недостатній кількості якісного дидактичного матеріалу,
забезпеченні ігрового матеріалу (іграшок), відсутності матеріалу для
театральної діяльності та недостатнє технічне забезпечення дошкільних
груп.

PAGE

PAGE 5

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020