.

Соціально-психологічний портрет учня першого класу

Язык: украинский
Формат: материал
Тип документа: Word Doc
185 4413
Скачать документ

Дяченко Наталія Олексіївна,

вчитель початкових класів,

колегіум «Берегиня», м.Черкаси

Соціально – психологічний портрет учня першого класу

Учні XXI століття істотно відрізняються від своїх ровесників минулих
десятиліть. Інші соціально-економічні умови, інші пріоритети і цінності
суспільства, а головне… ( на мою думку ) інші батьки. А які сьогодні
сучасні батьки, які дорослішали і розвивалися в часи стрімких політичних
і соціально-економічних змін?

Спостерігаючи за першокласниками на протязі 17 років, я ще раз
переконуюсь, що маленькі діти – це не чистий аркуш, а віддзеркалення
своїх батьків і того суспільства, в якому вони ростуть і здобувають
життєвий досвід. У школі розширюється набір соціальних ролей , які має
виконувати дитина в нових для неї умовах: роль учня, однокласника та
інше. Діти, як губки, всмоктують життєві принципи, котрих дотримуються
їхні батьки (родина), вчаться сприймати цінності та ідеали суспільства.

Шестирічні діти XXI сторіччя, так як і діти XX ст., мають свої потреби.
Задоволення яких є одним із важливих аспектів формування особистості
дитини. Але сучасні батьки, дуже часто, замінюють потребу повноцінного
спілкування дорогими подарунками, одягом, новими комп’ютерними
іграшками, забуваючи, що чим ближчі вони до своєї дитини, тим успішнішою
вона стане в житті.

Саме у спілкуванні із однокласниками починає дитина усвідомлювати й
оцінювати себе. У більшості дітей розвивається почуття власної гідності
і самоповаги (якщо батьки і ровесники до них ставляться доброзичливо).
Все частіше спостерігаю, як точно діти копіюють дорослих у своїх іграх і
вже не дивуюсь, якщо дитина вимовляє якесь нецензурне слово, адже батьки
часто не помічають, коли самі його вимовляють.

?

З анкетувань, тренінгів і тестувань, проведених для батьків і дітей, я
зробила висновок, що уявлення дитини про себе починають складатися
задовго до школи, і саме у формуванні самооцінки, сім”я відіграє
величезну роль. Мабуть, тому самооцінка у багатьох сучасних
першокласників або дуже завищена, або навпаки занижена. Велика кількість
дітей вважає себе найкращими, вони не помічають чеснот інших дітей і
тому агресивно ставляться до своїх невдач і зауважень. І саме на цьому
етапі формуванні самооцінки дитини важливим є схвалення батьків, а
особливо учителя.

І ми, вчителі, знаючи , що кожна дитина – індивід, який сприймає життя
по іншому, «ніж ми логічно мислячі», повинні змінювати методи і
методики, щоб дати можливість ефективно, незалежно від рівня успішності
виявляти, реалізовувати і закріплювати свою творчу індивідуальність.

Сучасні першокласники сприймають життя чуттєво, а як наслідок (на мою
думку) істотно змінився їх спосіб пізнання, зберігання та використання
інформації. Якщо в 2001р. першокласників – кінестетиків у моєму класі(35
учнів) було 5, то у наборі 2005року ( 32 учні) – вже третина. Тому діти,
які легко відволікаються, погано запам’ятовують (коли вчаться), реагують
роздратуванням на зауваження не соромляться і не розкаюються (коли щось
відчувають), люблять бешкетувати серед однолітків, щипають і лоскочуть
однокласників (коли серед однолітків ) не ходять, а радше бігають, як
очманілі (коли починають рухатись), пишуть спотворені літери і їх
художні вироби дуже брудні ( коли щось роблять руками), навчають нас
педагогів створювати обстановку, яка відповідає їхньому власному стилю
пізнання. Вчителі і батьки повинні вчитися, використовувати сильні
сторони дітей у процесі навчання і пізнання, щоб мати задоволення і
результат.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020