.

Чередніченко Тетяна Володимирівна Роль школи у становленні майбутнього громадянина

Язык: украинский
Формат: материал
Тип документа: Word Doc
129 1060
Скачать документ

Чередніченко Тетяна Володимирівна,

учитель початкових класів

Воронівського навчально-виховного комплексу

«загальноосвітня школа І-ІІ ступенів—

дошкільний навчальний заклад»

Роль школи у становленні майбутнього громадянина

Анотація

Школа має різні напрямки діяльності для виховання молодого покоління:
взаємозв’язок школи і сім’ї, виховання моральних цінностей, психологічна
підтримка дітей, створення умов для розвитку їх творчих здібностей,
укорінення інтерактивних технологій навчання, попередження девіантної
поведінки.

На думку провідних вчених зі світовими іменами ХХІ століття — це
століття освіти та інформації. Пріоритет інформації в нашому сучасному
житті беззаперечний. Саме тому освіта повинна враховувати темпи
розширення інформаційного простору і розвиватися, трансформуватися, йти
в ногу зі світовим прогресом. Чому ж на освіту покладаються завдання
глобального масштабу? Тому, що саме освіта готує до життя завтрашніх
науковців, винахідників, митців і просто молодих людей, на плечі яких
покладено завдання творити життя на землі у всіх його аспектах та
цінувати ті моральні і духовні надбання, які створювалися століттями, на
яких виросло багато поколінь. І як би швидко не розвивались наука,
індустрія, які б не з’являлись нові технології в нашому житті, ми
повинні пам’ятати, що людина створена для того, щоб залишатися людиною.
Крім наукового, споживчого рівнів розвитку ключове місце в житті людини
займає моральний рівень. А для нас – це ціннісне ставлення до себе, до
ближнього свого, до сім’ї, до здібностей, до уподобань, інтересів. Саме
тому, на мою думку, завдання, яке стоїть на сьогоднішній день перед
школою і потребує нагального вирішення, — це створення такої взаємодії
«вчитель –учень – батьки», за наявності якої здійснюватиметься розвиток
особистості дитини, який дійсно готуватиме маленького громадянина до
справжнього дорослого життя.

Чого ж потребують діти ХХІ століття?

1) Діти сьогоднішнього покоління дуже відрізняються від своїх
попередників. На відміну від попередніх поколінь, цим дітям притаманне
зневажливе ставлення до суспільних норм та інститутів. Молоді люди
сьогоднішнього покоління зосереджені лише на власних інтересах, причому,
тільки споживацьких. Їм характерні неспроможність планувати майбутнє,
потяг до екстриму, нездатність до налагодження міцних і тривалих
стосунків, життєва короткозорість.

Висновок: Взаємозв’язок «освіта – сім’я» повинен бути
налаштований на розвиток ціннісного ставлення до себе, до людини як
особистості, до сім’ї як найважливішого соціального інституту. Іншими
словами, школа має навчати та виховувати не лише дітей, але і їхніх
батьків. Батьки – це вчорашнє покоління. Діти – це сьогоднішнє
покоління. Школа – це єдиний посередник, спроможний створити повноцінний
місток взаєморозуміння між батьками та дітьми. Тільки завдяки
цілеспрямованому освітньому впливу батьки зможуть зрозуміти специфіку
життя і розвитку дитини — особистості нового покоління: її уподобання,
прагнення, страхи. А діти, в свою чергу, зрозуміють, що загальнолюдські
цінності, я яких виховувалися ще їхні предки, є невід’ємною частиною і
їхнього життя. Потрібно розвивати моральні і духовні цінності,
звертаючись до сучасних етнопсихологічних здобутків.

2) У житті дітей сьогоднішнього покоління побутує основний
пріоритет — висока оплата праці, причому молодь переконана, що гроші
обов’язково повинні бути легкими. Завдання школи — змінити прагнення
здобувати легкі гроші на прагнення робити корисні справи, які приносять
користь і задоволення не лише тобі, але й суспільству.

?Т?Т??????????????????повинні носити не примусовий характер (методом
«батога і пряника» тут не досягнемо ніякого результату, крім бунтарства
та ігнорування), а виходити із прагнень самих учнів. Завдання вчителя —
розгледіти в кожному учневі позитивні якості і спрямувати їх у правильне
русло. Немає дітей, у яких відсутній позитив, є дорослі, неохочі до його
виявлення.

3) Сучасна молодь дуже схильна до стресів, уразлива, неспроможна
знаходити шляхи подолання стресових ситуацій. Що ж, цьому сприяє
середовище нашого життя із дуже різними моделями поведінки, різними
стилями та способами життя. Молодь переконана, що можна до всього
звикнути і не виявляє прагнення піти проти течії, змінити щось на краще.
Відбувається деградація суспільства.

Висновок. Сучасній молоді необхідна психологічна підтримка, яка не
тільки допоможе знаходити вихід із стресу, але й налаштовуватиме на
життя як на процес змін на краще. У кожному навчальному закладі повинна
діяти психологічні і соціально-педагогічна служби, здатні допомогти
учням психологічно справлятися із проблемами їхнього непростого життя, а
також запобігати негативним проявам, будувати взаємодію
«психолог-соціолог — сім’я». У роботі школа повинна обов’язково
враховувати вплив наявних в суспільстві протиріч.

4) Ще один важливий аспект становлення учня як особистості —
розвиток творчих здібностей дитини. Кожна дитина талановита. Потрібно
лише вчасно помітити та відкрити в ній талант, не дати дитині закритися
в собі.

Висновок. Не кожен учень може досконало вивчити математику чи
англійську мову, проте дитина може проявити себе у творчості. Завдання
школи — розкрити потенціал дитини, хай то будуть високі знання у певній
галузі чи широкі можливості у образотворчому мистецтві, музиці,
мистецтві спілкування, переконання, ораторському мистецтві, танцях.
Сучасна педагогіка орієнтує вчителя не нав’язувати учневі шляхи його
розвитку, а створювати умови і якомога більше можливостей для
саморозвитку в межах соціокультурних норм і гуманістичних моральних
цінностей.

5) Статистика свідчить, що для молодого покоління нашого часу
характерною є агресія у великих масштабах. Це викликає занепокоєння і
примушує зосередити увагу на профілактиці девіантної поведінки серед
дітей, підлітків і учнівської молоді. Науковці підтверджують, що
агресивна поведінка та нестійкість емоційних реакцій у дітей зумовлена
не тільки гормонально-фізіологічними, психічними змінами, а й умовами
виховання, у першу чергу, сімейними.

Висновок. Школа повинна ставити перед собою завдання
попередження та профілактики девіантної поведінки. А саме:

здійснювати повноцінне правове виховання школярів;

організовувати консультативну роботу (причому, й анонімну) як для дітей,
так і для їхніх батьків;

проводити роботу з батьками, яка підвищить рівень обізнаності дорослих
з питань громадянського і морально-правового виховання дітей у сім’ї,
спільні тренінги для дітей та батьків;

використовувати у своїй роботі інноваційні педагогічні технології,
кращий вітчизняний та зарубіжний досвід виховної діяльності щодо
запобігання негативним проявам в учнівському середовищі.

6) І заключний етап — укорінення у навчально-виховному процесі
інтерактивних технологій, які допоможуть формуванню (підкріпленню)
позитивної «Я»- концепції (уявлення про себе) учня, оскільки саме в ній
зосереджується ціннісна система індивіда (те, яким він себе вважає, хоче
стати і яким не хоче бути).

Чого ж прагнуть діти ХХІ століття?

Напевне, нашої підтримки, нашого розуміння і спрямування правильним
шляхом у житті без утисків їхніх прагнень, інтересів, життєвих позицій.
І ким не є дитина — відмінником навчання чи порушником поведінки — кожен
на рівні підсвідомості чекає від нас допомоги. І ми зможемо її надати,
але повноцінною вона буде лише за умови врахування особливостей їхнього
життя, темпів розвитку нашої цивілізації та національних цінностей
нашого народу. Ми здатні зробити дітей сьогоднішнього покоління
щасливими!

Література

1. Кожна дитина талановита. // Початкова школа. №1, 2010

2. Позитивне мислення в навчанні // Завуч №31, 2009

3. Учнівська молодь постмодерного часу. //Шкільний світ, №47, 2009

4. Цінності навчання і пізнання. // Завуч, №25, 2007

PAGE 1

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020