.

Савченко О.О. ‘Школа сприяння здоров’ю: традиції, інновації, проблеми та шляхи їх вирішення’ (186 Кb)

Язык: украинский
Формат: материал
Тип документа: Word Doc
121 2682
Скачать документ

Савченко Михайло Пилипович –

заступник директора з науково-методичної роботи Київської гімназії
східних мов №1,

заслужений вчитель України

ПРОЕКТ «ГРОМАДЯНИН» У МОДЕЛІ СТАНОВЛЕННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
ОСОБИСТОСТІ ГІМНАЗИСТІВ

Становлення громадянської компетентності особистості випускника
середньої школи – одне з головних завдань сучасної школи в умовах
розбудови української державності.

Громадянська освіта є важливою складовою становлення правової
демократичної держави й громадянського суспільства в Україні. Це
передбачає суттєву трансформацію світоглядних орієнтацій і
самосвідомості громадян України. Вона стає нині невід’ємним компонентом
навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі.

Упродовж останнього десятиліття в Україні відбувається широкомасштабний
процес становлення системи громадянської освіти (формування
нормативно-правової бази, методологічних засад, нового змісту загальної
середньої освіти, створення нових програм та навчально-методичної бази
для спеціальних курсів громадянської освіти для школи, узагальнення
педагогічного досвіду громадянської освіти та виховання учнівської
молоді, розробка навчально-методичних комплексів для урочної,
позаурочної, позашкільної діяльності з громадянознавства, перебудова
системи методичної роботи, післядипломної педагогічної освіти різних
категорій педагогічних працівників).

Цей процес відбувається у тісній співпраці України з міжнародними
інституціями, через реалізацію багатьох міжнародних проектів, які
сприяють становленню системи громадянської освіти в українській школі.

Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку
української державності, розроблена АПН Україною (2000р.) та затверджена
урядом, стала важливим підґрунтям становлення системи громадянської
освіти в нашій державі. Вона врахувала наявний міжнародний, європейський
досвід громадянської освіти та виховання школярів.

Освіта з питань демократичного громадянства – це, насамперед,
громадянська правознавча освіта та нові моделі формування, розвитку
громадянських компетентностей учнів протягом їх навчання в школі, що є
важливою умовою становлення громадянського суспільства в Україні. Але
громадянське суспільство формує не просто сукупність окремих громадян, а
така інтегральна якісна визначеність, як громадянство. Громадянство є
однією з фундаментальних категорій Концепції громадянського суспільства
й означає наділення громадян відповідними правами й створення умов
існування. Громадянська культура особистості є культурою участі й
підтримки з прихильним ставленням громадян до політичної системи.

Під громадянством розуміють стійкий правовий зв’язок особи з даною
державою, тобто визнання даною державою цієї особи як повноправного
суб’єкта всіх прав і обов’язків. Громадянські права та свободи є основою
конституційно-правового статусу громадянина держави, визначають
можливість його участі у суспільно-політичному та культурному житті [2,
с.48-50].

Проблема набуття особистістю життєвої компетентності, розвитку її
здатностей щодо осмисленого збереження та самостійного і творчого
відтворення власної життєдіяльності в усіх її проявах (діяльності,
спілкуванні, пізнанні та відносинах) та сферах (економічній, соціальній,
політичній, культурно-дозвіллєвій, сімейній, побутовій); розбудови
власної життєвої стратегії, свідомого визначення та здійснення людиною
свого життя, досягнення життєвого успіху є однією з найважливіших
проблем, які постали перед людством у ХХІ столітті.

Статус людини у суспільстві залежить від неї самої. Швидкоплинність
соціального прогресу, динамічних змін викликає необхідність постійної
роботи над собою, розвитку життєвої компетентності, посилення
відповідальності молодої людини за своє майбутнє, за можливість
досягнення життєвого успіху [4, с. 3-4].

У проекті ПРООН „Освітня політика та освіта для компетентісного підходу
до освіти в Україні” (2004р.) визначено ключові компетенції для
української освіти:

уміння вчитись (навчальна);

соціальна;

загальнокультурна;

здоров’язберігаюча;

з інформаційних і комунікативних технологій;

громадянська;

підприємницька

[1, с. 23-24].

Розробка компетентної моделі випускника-громадянина, патріота України
повинна найбільш адекватно відповідати як потребам сучасної особистості
(допомогти досягти життєвої компетентності та життєвого успіху), так і
вимогам сучасного суспільства (вищої освіти, виробництва,
суспільно-політичного, культурного життя) є одним з головних завдань
модернізації середньої освіти.

Розробка моделі компетентного випускника, розкриття та обґрунтування
структури його життєвої компетентності (виявлення життєвих компетенцій,
якими він повинен володіти) не можна вважати єдиною метою життєтворчого
підходу до моделювання компетентного випускника 12-річної школи, –
справедливо зазначає український дослідник І.Г.Єрмаков (Інститут
педагогіки HАПН України [5, с. 15].

Організація педагогічного процесу, спрямованого на навчання та
виховання компетентного випускника (тобто реалізацію компетентної
моделі) передбачає глибокі системні зміни, які торкаються:

викладання;

змісту, методів, форм та засобів навчання та виховання;

оцінювання;

зв’язку середньої освіти з вищою та середньою – спеціальною освітою.

У своїй педагогічній діяльності при розробці моделі компетентного
випускника 12-річної школи ми беремо також до уваги рекомендації
Єврокомісії відносно восьми ключових компетенцій, якими повинен володіти
кожен європеєць. До них належать:

компетенція у галузі рідної мови;

компетенція у сфері іноземних мов;

математична, фундаментальна природничо-наукова та технічна компетенція;

комп’ютерна компетенція;

навчальна компетенція;

міжособистісна, міжкультурна та соціальна компетенції, а також
громадянська компетенція;

компетенція підприємливості;

культурна компетенція (так само, с. 15-16).

Формування та розвиток громадянської компетентності учнів ми розглядаємо
в загальному контексті функціональних компетентностей (навчатися
впродовж життя; соціальної; комунікативної; інформаційної; політичної
(політико-правової; полі культурних компетенцій) (так само, с. 16) в
основному блоці наряду з компетенціями життєстійкості, життєздатності,
життєтворчих компетенцій.

На думку українського вченого-педагога О.І.Пометун, ключовими
компетентностями, яких має набути кожен випускник загальноосвітнього
навчального закладу, є:

навчальна;

культурна;

громадянська;

соціальна;

підприємницька компетенції

[2, с. 126-127].

Громадянська компетентність визначається О.І.Пометун, як здатність
захищати та піклуватися про відповідальність, права, інтереси та потреби
людини і громадянина Української держави та суспільства. А соціальна
компетентність – володіння сукупністю засобів, що дають можливість
особистості взаємодіяти з різними соціальними групами та соціальними
інститутами суспільства [2, с. 127].

Рада Європи розробила відповідний перелік умов формування громадянської
компетентності на уроці, в школі, у шкільному середовищі, в місцевій
громаді, для широкого кола громадян:

активна участь учнів, педагогів і батьків у демократичному управлінні
навчальним закладом;

демократизація методів навчання та виховання, відносин суб’єктів
навчально-виховного процесу;

КОМПОНЕНТ ЗМІСТ КОМПОНЕНТА

Знаннєвий а) знання, які стосуються правил колективного життя,
демократичних умов встановлення цих правил, про взаємодію влади,
суспільства і особистості, про розбудову демократії (правові, політичні,
соціальні); б) знання про свою національну культуру, історію, традиції,
звичаї, мову; в) знання про сучасний світ (глобалізація, міжнародні
відносини); г) знання принципів і цінностей прав людини, демократичних
свобод

Ціннісний а) повага до Батьківщини, народу, держави, її символіки,
традицій, мови; б) почуття власної гідності; в) повага до таких
цінностей, як права людини, свобода, рівність, солідарність; г) визнання
та дотримання законів, вміння орієнтуватись у проблемах сучасного
суспільно-політичного життя в Україні та визначати власну позицію; д)
толерантність, здатність до емпатії

Діяльнісний а) здатність робити вибір у ситуаціях реального життя; б)
здатність співпрацювати з органами державної влади та місцевого
самоврядування; в) здатність до порозуміння з іншими, здатність до
співпраці, роботи в команді; г) здатність розробляти і впроваджувати
спільні проекти; д) уміння розв’язувати конфлікти відповідно до законів
демократії

Процесуально-особистісний а) здатність критично й незалежно мислити; б)
здатність брати на себе відповідальність; в) здатність робити свідомий
вибір та застосовувати демократичні технології прийняття рішень; г)
здатність брати участь у дебатах, аргументувати; д) здатність поважати
погляди інших людей

? поширення методів, орієнтованих на особистість учня і студента,
зокрема реалізація педагогічних проектів, що ґрунтуються на спільній
колективній меті та співпраці учасників, які опікуються освітою з питань
демократичного громадянства (неурядові установи, підприємства,
професійні організації);

формування освітніх підходів, що тісно пов’язують теорію з практикою;

залучення учнів і студентів до індивідуального та колективного
оцінювання якості навчання;

заохочення обмінів, зустрічей та партнерства між учнями, студентами і
вчителями з різних навчальних закладів для міжособистісного
взаєморозуміння;

поширення підходів і методів освіти, що сприяють вихованню у суб’єктів
навчально-виховного процесу толерантності та поваги до культурної і
релігійної багатоманітності;

зближення формальної і неформальної освіти;

встановлення відносин громадянського партнерства між школою і сім’єю,
громадою, ЗМІ.

Ініціатором відповідних заходів та напрямів діяльності мають бути
заклади освіти.

Зростає роль не тільки загальнолюдських, а саме громадянських (правових)
цінностей в усіх сферах життєдіяльності як окремої особистості, так і
країни в цілому. Становлення громадянської, соціально-правової
компетентностей школярів повинно бути основою життєтворчості громадянина
– патріота України.

Київська гімназія східних мов №1 – Асоційована школа ЮНЕСКО як активна
учасниця міжнародних проектів „Освіта для демократії в Україні” –
Трансатлантичної Програми підтримки громадянського суспільства в Україні
(2000–2003рр.), „Громадянська освіта – Україна” Європейського Союзу
(2005-2008 рр.) напрацювала значний досвід у галузі громадянської освіти
та виховання гімназистів, у розвитку професійних компетентностей
педагогічних працівників навчального закладу по реалізації завдань
зазначених проектів, Концепції громадянського виховання особистості в
умовах розвитку української державності, активізації суспільної
активності школярів.

У навчальному закладі розроблена та апробована цілісна педагогічна
система „Модель становлення громадянської компетентності випускників
гімназії східних мов” (див. таблицю „Модель становлення громадянської
компетентності випускників гімназії східних мов”).

Модель становлення громадянської компетентності особистості в системі
підготовки компетентісного випускника Київської гімназії східних мов №1
передбачає набуття учнями:

громадянознавчих знань;

громадянських вмінь та досвіду;

громадянських чеснот.

Громадянознавчі знання забезпечуються в гімназії в ході опанування
такими предметами, спеціальними курсами, курсами за вибором: Права
дитини, Зростаємо громадянами (Конституція України – для школярів) – у
початковій школі; Практичне право, Живи за правилами, Вчимося бути
громадянами, Мистецтво жити в громаді, Ми – громадяни України, Права
людини (англійською мовою), Історія Голокосту (англійською мовою),
Основи правознавства – в основній школі; Ми – громадяни України,
Європейський вимір, Вчимося демократії (вчимося обирати), Права людини,
Людина і світ, Правознавство, Уроки Голокосту – уроки толерантності – в
старшій школі.

У гімназії забезпечено єдність навчання громадянській освіті учнів та
громадянського виховання юних громадян-патріотів України в ході
позаурочної діяльності гімназистів.

Яскравою ілюстрацією ефективності педагогічної моделі становлення
громадянської компетентності особистості в системі підготовки
компетентісного випускника гімназії східних мов у ході позаурочної,
позашкільної діяльності участь старшокласників у щорічній Суспільній
Акції школярів України „Громадянин” [7, 56 с.] (Організатори:
Всеукраїнська асоціація викладачів історії, громадянознавства та
суспільних дисциплін „Нова Доба” спільно з Міністерством освіти, науки,
молоді та спорту України за підтримки Верховної Ради України) в
2004-2011 роках.

У Суспільній Акції школярів України гімназисти започаткували та
реалізували такі соціальні (суспільні) проекти:

Гімназія східних мов №1 як пам’ятка історії українсько-китайських
відносин (2004р.).

Свободу й демократію Вкраїні обирають її доньки і сини (2005р.).

Алея миру єднає світи (2006р.).

Дипломатія юних в ім’я миру та дружби народів (2007р.).

Антона Макаренка справа жива (2008р.).

Козацьку славу бережемо й пам’ять гетьманських столиць (2009р.).

Подвиг в ім’я життя. Пам’ять жива (2010 р.).

Київ воєнного лихоліття (2011 р.),

які стали переможцями у конкурсах на кращий реалізований проект у
Суспільній акції „Громадянин”.

Участь у розробці, реалізації проектів сприяє становленню
громадянських компетентностей гімназистів, виховує відповідальність за
вирішення тих проблем, з якими школа, місцева громада зіштовхується вже
зараз, і тих, з якими доведеться зустрічатися після закінчення гімназії.

У ході реалізації проектів школярі ознайомлюються із методами та
технологіями суспільно-політичної активності, набувають навичок участі в
громадському житті через практичний досвід співпраці з місцевою громадою
та владними структурами.

Працюючи над проектами вирішення соціальних проблем в рамках Акції
„Громадянин”, школярі одночасно є безпосередніми учасниками становлення
громадянського суспільства в Україні. Успішна реалізація проектів
гімназистів передбачала об’єднання спільних зусиль учнів,
вчителів-консультантів, гімназійної адміністрації, органів місцевого
самоврядування, громадськості, які були спрямовані на вирішення важливих
для громади проблем.

Для прикладу наводимо звіти участі гімназистів у Суспільних акціях
школярів України « Громадянин – 2008» та «Громадянин – 2011».

ЗВІТ

про виконання проекту «Антона Макаренка справа жива» учнів Київської
гімназії східних мов №1 – Асоційованої школи ЮНЕСКО

(березень – квітень 2008 р.)

Україна, історія вітчизняної освіти славиться багатьма відомими іменами,
які золотими літерами вписані і українську педагогіку.

Педагог, учитель належить у нашій державі до найповажніших звань.
Учитель – інженер людських душ. Педагог вчить не лише певних предметів,
він допомагає дитині засвоїти найвищу науку – жити по совісті, за
головними законами народної моралі, високо шануючи українську народну
педагогіку, кодекс вартостей українського народу, священні почуття
патріотизму, колективізму, громадського обов’язку, життя за продуктивною
працею.

Саме таким був видатний педагог, письменник Антон Семенович Макаренко
(1888-1939рр.) Його ім’я включене ЮНЕСКО до п’ятірки найвидатніших
педагогів світу. Його педагогічну систему вивчали, вивчають науковці,
вчителі-практики багатьох країн світу. Його твори перекладені багатьма
мовами народів планети.

Ім’я А.С.Макаренка, його праці, педагогічна система з формування й
діяльності дитячого колективу, попередження дитячої бездоглядності,
безпритульності й у ХХІ столітті надзвичайно актуальні.

Злагоджена робота керівника й педагогічного колективу з виховання
соціально знедолених дітей під керівництвом А.С.Макаренка привела до
блискучих результатів. У пошуках нових імпульсів для подальшого розвитку
колективу вихованців А.С.Макаренко йшов на сміливі педагогічні
експерименти, сформулював думку про важливість перспективних ліній у
житті особи, розробив їх систему (ближня, середня і далека перспективи).
Вихідним положенням, на якому ґрунтувалася розробка цієї системи стала
теза: «Справжнім стимулом людського життя є завтрашня радість. У
педагогічній техніці ця завтрашня радість є одним з найважливіших
об’єктів роботи».

У своїй педагогічній діяльності А.С.Макаренко – випускник Полтавського
учительського інституту, систематично враховував індивідуальність
кожного вихованця, з одного боку, і необхідність створення гармонійного
існування спільноти таких індивідів, та ще й знедолених і морально
скалічених тяжкими життєвими обставинами, з іншого – привели
А.С.Макаренка до організації їхнього життя в колективі як громаді, котра
виховує і консолідує.

У практичній діяльності й теоретичних пошуках А.С.Макаренка ми,
ознайомившись із його педагогічною системою, знаходимо яскраві приклади
особистісно орієнтованого підходу, специфічні особливості якого цілком
можуть бути орієнтирами для сучасних педагогів.

Про важливість науково-педагогічної системи Антона Макаренка свідчить й
факт створення Міжнародної асоціації макаренкознавців. Її
Віце-президентом є визначний український вчений академік АПН України,
доктор філософських наук І.А. Зазюн, який тривалий час очолював
знаменитий Полтавський державний педагогічний інститут (нині –
педагогічний університет) ім. В.Г. Короленка.

За своєю результативністю система А Макаренка залишається необхідною для
нинішньої школи, педагогіки в Україні. У світі немає більше такого
досвіду, щоб з 3 тисяч дітей, які до перебування у виховному закладі
мали досвід асоціальної поведінки, жоден не потрапив згодом до закладів
перевиховання.

На вулицях м. Києва, із телепередач, із газет ми дізнаємося про
наявність в Україні бездоглядних, безпритульних дітей. Нас зацікавила
проблема ліквідації цього негативного явища в українському суспільстві (
що воно робить для попередження цих антиподів), як у цьому може
допомогти педагогічна система А.С.Макаренка.

На території нашої гімназії знаходиться пам’ятник А.С.Макаренку. У 2008
році світ відзначає 120 – річницю від дня народження А.С.Макаренка –
видатного педагога. На уроках історії України в 10 класі ми розглянули
актуальні для 20-30-х років ХХ століття проблеми розвитку освіти,
становлення особистості шкільного віку, й відкрили для себе наявність
паралелей у боротьбі українських педагогів за людину-особистість як у
середині ХХ ст., так й актуальність багатьох підходів для сучасної
освіти, школи.

Ми вирішили вивчити не тільки особливості комплексного підходу
А.С.Макаренка до виховання справжньої людини, а й діяльність нашої
держави, її соціальних інституцій по виявленню, попередженню дитячої
бездоглядності, безпритульності.

Ми вирішили таким чином відзначити 120 – річницю від дня народження
А.С.Макаренка. В цьому нас підтримали наші вчителі, викладачі ряду вищих
навчальних закладів м. Києва, вчені інституту педагогіки Академії
педагогічних наук України.

Познайомившись із досвідом проектної діяльності гімназистів у Суспільних
акціях школярів України «Громадянин» у попередні роки, ми вирішили
започаткувати власний проект «Антона Макаренка справа жива».

В ході реалізації складеного плану дій, ми провели таку роботу.

На першому етапі ми визначили значення діяльності А.С.Макаренка –
видатного вітчизняного педагога та необхідність його гідного пошанування
в рік його 120-ї річниці від дня народження. Вчителями гімназії східних
мов №1, вченими-педагогами, викладачами вищих навчальних закладів м.
Києва відзначається видатна роль А.С.Макаренка у вихованні особистості
підлітків, юнаків, значення створення педагогічної системи на
перевиховання „дітей вулиці”, її актуальність у діяльності з
попередження дитячої бездоглядності, безпритульності, у вихованні
свідомої дисципліни, правосвідомості, усвідомлення ролі особистості та
середовища у створенні умов для самовизначення, самоствердження та
самореалізації особистості молодої людини, її права на піклування зі
сторони родини, суспільства, на гармонійний всебічний розвиток.

. 0 i i ?

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020