.

Крутенко О.В.Цілющі фактори природи.

Язык: украинский
Формат: материал
Тип документа: Word Doc
147 2072
Скачать документ

Крутенко О.В., завідувач лабораторії

виховної роботи Черкаського обласного

інституту післядипломної освіти педагогічних працівників

Цілющі фактори природи

Стан проблеми

Стан здоров’я дітей шкільного віку викликає занепокоєння. Із доповіді
заступника директора Інституту гігієни та медичної екології ім.
О.М.Марзєєва АМН України Надії Польки на розширеному засіданні колегії
Санітарно – епідеміологічної служби України стало відоме наступне:

«Захворюваність дітей шкільного віку за останні 10 років зросла на
26,8%.

У 1 класі налічується 30 % дітей, які мають хронічні захворювання, у 5
класі – 50%, у 9 класі – 64 %.

Вже у 1 класі відхилення з боку: опорно-рухового апарату мають до 11%
школярів; носоглотки – 25 %; нервової системи – 30%; органів травлення –
30%; алергійні прояви – 25 %.

Від 1 до 9 класу частота зниження гостроти зору зростає у 1,5 рази;
частота порушень постави – у 1,5 рази; розповсюдженість хвороб органів
травлення – у 1,4 рази; розповсюдженість хвороб ендокринної системи – у
2,6 рази.

У цілому, лише у 7% школярів спостерігається задовільний функціональний
стан організму.

Високий рівень фізичної підготовленості мають лише 9,3 % дітей з
хронічними захворюваннями і 40,0 % практично здорових дітей. У фізичному
розвитку школярів спостерігаються такі несприятливі тенденції, як
астенізація, зниження окружності грудної клітки, зменшення життєвої
ємкості легенів, м’язової сили».

Дослідження стану здоров’я дітей, що були проведені Інститутом
педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, показали невтішні
результати: 70% дітей старшого дошкільного віку мають певні порушення
стану здоров’я; 30% дітей приходять до школи із хронічними
захворюваннями. Розумова та фізична працездатність 50% першокласників не
відповідає тому фізичному та психічному навантаженню, яке очікує їх в
навчальному закладі. Стан здоров’я дітей, які навчаються у
спеціалізованих закладах освіти, ще гірший. Лікарі відмічають у значної
кількості школярів підвищення артеріального тиску, підвищену
невротизацію, погіршення зору, патології органів травлення, порушення
опорно-рухового апарату, нервово-психічні розлади.

Такі відхилення у здоров’ї підростаючого покоління пов’язують з так
званим “шкільним фактором”. Стан психічного здоров’я дітей погіршується
також внаслідок дидактогенії. Нетолерантне, грубе ставлення педагога
може призвести до виникнення в учнів страху, фрустрації, психічних
розладів.

Нераціональне харчування теж призводить до значного погіршення стану
здоров’я дітей та підлітків. Більше того, дослідженнями доведено, що
вживання їжі, що отримала назву «фаст-фуд», негативно впливає не тільки
на органи травлення, а й на розумовий розвиток. Ця проблема існує не
тільки на Україні – вона є глобальною та існує в усіх країнах світу.
Зокрема, британськими вченими було обстежено майже 6 тисяч дітей
молодшого шкільного віку. З’ясувалося: діти, що харчуються гамбургерами
або картоплею-фрі частіше, ніж тричі на тиждень, отримують більш низькі
оцінки за навчання у порівнянні з іншими; у деяких із обстежених оцінки
були на 16% нижчими за середній бал; кожна третя дитина Великобританії
має зайву вагу. Харчова промисловість України теж наповнила ринок
неякісними продуктами харчування, наражаючи на небезпеку захворювання
органів травлення підростаюче покоління.

Отже, погіршення стану здоров’я дітей відбувається через такі причини:

забрудненість повітря, води та ґрунту – тобто, навколишнього середовища,
в якому протікає життя дітей;

низька якість продуктів харчування, які насичені шкідливими добавками;

психологічне напруження, яке виникає внаслідок неефективної комунікації
дітей із однолітками, батьками, родичами, учителями;

незадовільні умови навчання в закладах освіти (погана освітленість
приміщень, недотримання температурного режиму, відсутність якісного
гарячого харчування, незручні шкільні меблі, порушення гігієнічних
принципів організації процесу навчання тощо);

перевищення норм навчального навантаження у закладах освіти.

За твердженням професора О. М. Лук’янової, академіка НАН і АМН України,
Російської АМН, «здоров’я дитини можна охарактеризувати як стан її
життєдіяльності, що відповідає біологічному віку, гармонійній єдності
фізичних та інтелектуальних характеристик, а також адекватному
формуванню адаптаційних та компенсаторних можливостей дитячого організму
в процесі його росту». Стан здоров’я дитини обумовлений її соціальним
станом, конкретним середовищем та місцем проживання, підкреслює О. М.
Лук’янова. Проблему збереження здоров’я дитини вона пропонує вирішувати
у контексті біопсихосоціальних та мультидисциплінарних підходів із
залучанням лікарів-педіатрів, акушерів- гінекологів, педагогів,
психологів, працівників соціальних служб. Вплив на дитину має
здійснюватися на індивідуальному, мікро- та макросоціальному рівнях.

Людина (усвідомлює вона це чи ні) постійно взаємодіє з природним
середовищем, завдяки чому і відбувається її життєдіяльність.
Неусвідомлене втручання людини у природу, небережливе ставлення до
природних ресурсів згубно впливає на цілісну систему «природа – людина».
Ретроспективний аналіз діяльності людини, спрямованої на перетворення
природи, свідчить про виникнення незворотних наслідків і у природному
середовищі, і в соціальній сфері. Негативні, руйнівні наслідки людина
відчуває на власному здоров’ї і житті. Миколі Бердяєву належить думка,
що людина своєю діяльністю підкорює, змінює зовнішню природу, але тим
самим руйнує і призводить до кризи свою внутрішню, людську природу.

Система «природа – людина» є настільки нерозривною і взаємообумовленою,
що людина, забруднюючи навколишнє середовище, неодмінно відчуває на собі
наслідки власної діяльності, коли дихає забрудненим повітрям, вживає
неякісну їжу та воду з домішками шкідливих речовин. Існує порівняння, що
система «природа – людина» схожа на сосуди, що сполучаються між собою, і
вплив людини на природу обертається для людства зворотною ланцюговою
реакцією. Відповідно до цієї закономірності, сьогодні є надзвичайно
важливим вивчати екологію внутрішнього середовища людини, тобто
ендоекологію, яка «відображає здатність організму адаптуватися до
мінливих умов навколишнього природного середовища» ( HYPERLINK
“http://uiec.org.ua/uk/endoekologiya-lyudini/endoekologicheskmy-defolt-k
letok-organizma.html”
http://uiec.org.ua/uk/endoekologiya-lyudini/endoekologicheskmy-defolt-kl
etok-organizma.html )

Оскільки людство не може існувати окремо від природи, виникає потреба
створити безпечні умови для розвитку природи і самореалізації людини в
природі. На наш погляд, ця проблема є актуальною для сьогодення,
оскільки право на здорове та безпечне середовище, в якому проживає
людина, є її природним і невід’ємним правом.

Взаємодію і взаємовплив між людиною і навколишнім середовищем вивчає
наука, яка отримала назву екологія людини. Предметом її уваги є природні
умови, в яких протікає життя людських популяцій, а також шляхи їхнього
розвитку і виживання.

Соціоекологічний підхід у питаннях збереження здоров’я підростаючого
покоління має бути одним із визначальних у системі освіти, оскільки саме
він забезпечує створення гармонії між природним і суспільним оточенням
людини, а також утворює її внутрішню гармонію.

Більшість науковців, які вивчали природу людини, прийшли до висновку, що
на людину діють ті самі закони, що є визначальними для всього, що існує
у Всесвіті. Отже, людина за умови цілісності внутрішнього ядра власної
особистості містить в собі світ природи. Пізнання людиною своєї
природної сутності відбувається в контексті філософських, валеологічних
та моральних законів буття – у цьому були переконані Вернадський,
Чижевський та ін.

На нашу думку, для розуміння причин, які впливають на стан здоров’я
підростаючого покоління, варто замислитися над теорією Н.Ф.Реймерса. Він
стверджував, що якість життя людини і, відповідно, стан здоров’я
залежать від того, чи задовольняються її потреби. Він класифікує потреби
людини таким чином:

базові, елементарні, до яких належать їжа, вода, повітря, земна
поверхня;

вторинні, інформаційні, з відсутністю яких Реймерс пов’язував виникнення
органічних захворювань;

псевдопотреби, які призводять до появи шкідливих звичок.

Автор цієї класифікації висловлює думку, що у тих випадках, коли не в
повній мірі задовольняються базові та інформаційні потреби людини, в
тому числі духовні, вона намагається задовольнити псевдопотреби за
допомогою алкоголю, паління, вживання наркотиків, веде нездоровий спосіб
життя.

Ураховуючи викладене, приходимо до висновку, що виникає нагальна
потреба у створенні ефективної технології збереження здоров’я людей, а
особливо – підростаючого покоління. На наш погляд, така технологія має
ґрунтуватися на усвідомленні того, що Людина є невід’ємною частиною
Природи. З усвідомлення себе частиною Природи починається формування
ціннісного ставлення до природи, до власного здоров’я и життя.

Авторська школа Олександра Захаренка

як приклад Школи сприяння здоров’ю

В основі концепції Авторської школи Олександра Захаренка як Школи
сприяння здоров’ю лежить твердження, сформульоване педагогом у
зверненні до школярів Сахнівської школи: «Пам’ятай, дитино, що ти є
центром Всесвіту». Лаконічне висловлювання видатного педагога має
глибокий зміст:

по-перше, воно свідчить про те, що Олександр Захаренко визнавав людину
найвищою цінністю;

по-друге, намагання педагога переконати вихованців у тому, що кожен із
них є унікальною цінністю, сприяє формуванню у кожного з них почуття
відповідальності за власне здоров’я і життя;

по-третє, у ньому зазначено, що основним принципом діяльності
навчального закладу є принцип дитиноцентризму, при якому всі складові
навчально-виховної системи мають бути спрямовані на збереження і
зміцнення здоров’я дітей;

по-четверте, оскільки людина є частиною Всесвіту, то вона у своїй
життєдіяльності має пам’ятати про нерозривний зв’язок із Природою;
визнання такого зв’язку надає людині відчуття власної цілісності;

по-п’яте, дитина у процесі навчання має отримати навички, які допоможуть
їй використовувати природні фактори на власну користь.

У теоретичній та практичній спадщині Олександра Захаренка накреслені
конкретні шляхи вирішення проблеми формування здорової дитини. Аналіз
того, яким чином була організована навчально-виховна діяльність у
Сахнівській школі, свідчить про те, що пріоритетного значення набували
питання збереження і зміцнення здоров’я школярів. Задля цієї мети
педагоги школи доцільно використовували усі природні фактори:
продуктивна праця на природі, плавання у басейні, спілкування із
природою, спостереження за природними явищами, вирощування лікарських
рослин та ін.

Повертаючись до наведеної вище фрази Захаренка, що дитина є центром
Всесвіту, хочемо зазначити, що вона має скоріше педагогічний підтекст і
свідчить про дитиноцентричну спрямованість його педагогіки. Наголошуємо
на цьому у зв’язку з тим, що історія людства має жахливі наслідки того,
що людина відчула себе центром і володарем Природи, який має право
змінювати її закони. Натомість, навіть питання щодо формування у
школярів почуття патріотизму Олександр Антонович Захаренко поєднував із
проблемою бережливого ставлення до землі та її багатств. Педагог звертав
увагу на те, як нераціонально використовується найбільший скарб
українського народу – плодюча земля, вказував на величезну кількість
необробленої і занедбаної площі, яка б могла дати величезні врожаї за
умови дбайливого і господарського ставлення до неї: «Киньте погляд на
стічні канави, лісосмуги, місточки — всюди сліди нерадивих ледацюг, хто
псує нам життя, а з нами і нашим нащадкам, хто врешті-решт псує нашу
матінку-землю, яка годує нас, зігріває, дає притулок і життя» [5]. На
його думку, справжній патріот має бути працелюбним і
екологічно-грамотним господарем, який живе не тільки проблемами
сьогодення. Ціннісне ставлення до природи – це гармонія з природою на
засадах раціонального використання її багатств.

Виходячи із твердження-аксіоми, що людина та її життя є найвищою
цінністю у суспільстві, Олександр Захаренко у своїй педагогічній
діяльності особливу увагу приділяв питанню збереження здоров’я школярів.
Більше того, необхідність турботливого ставлення до дитячого здоров’я
він вважав чи не найважливішою задачею навчального закладу і кожного
педагога.

Що стосується педагогів, то Захаренко висловлював таку думку: «Я за те,
щоб і вчителі приймали клятву Гіппократа, користуючись постулатом: ні за
яких обставин не нашкодити здоров’ю дітей». Ці слова Олександра
Антоновича підкреслюють міру відповідальності педагогів за стан здоров’я
дітей, які часто становляться заручниками любові вчителя до того
навчального предмету, який він викладає.

У багатьох своїх виступах він, звертаючись до слухачів, наполегливо
радив берегти і зміцнювати власне здоров’я. Аргументував свою
наполегливість тим, що здоров’я необхідне не тільки для самої дитини, а
й життя нащадків кожної людини у великій мірі залежить від здоров’я
кожного із представників попередніх поколінь. Тобто, здоров’я окремої
особистості впливає на міцність «козацького роду і національні традиції»
[6] .

9I gd9I & gd9I dh`„Aea$gd9I „h^„ha$gd9I gd9I & gd9I gd9I „h^„ha$gd9I & ? ? ?????????I ????ц????I?циди і тим самим допомагають хворим на бронхіальну астму. На шкільному подвір’ї був створений «зелений клас». Проведення уроків і годин спілкування на свіжому повітрі серед пахучих квітів та високих дерев, що створювали прохолоду у ясні сонячні дні, сприяло гармонізації стосунків дітей із природою. Вивчення учнями природничих наук надавало можливість поціновувати красу та багатство рідної землі та формували уявлення про природу як про цілісну систему, яка безпосередньо чи опосередковано здійснює вплив на життя та діяльність людей. Знання про природу знаходили відображення у практичній діяльності: у процесі догляду за рослинами, під час створення шкільного дендропарку, насадження живої аптеки тощо. Олександр Захаренко наголошував на дидактичному та виховному значенні такої простої, на перший погляд, форми роботи. Він пояснював, що жива аптека – це набір різних лікарських рослин, які діти вирощували на шкільній ділянці і здавали в аптеку. Ця діяльність поєднувалась із вивченням лікарських властивостей рослин; дослідженням таємниць народної медицини, що своїм корінням сягає сивої давнини; використанням досвіду дідів та прадідів і збереженням їхніх знань для майбутніх поколінь [7] . Великого значення надавалось загартуванню школярів, якому сприяло і відвідування басейну, вода в якому оброблялася сріблом і збагачувалася сіллю Чорного моря. Уроки плавання були дуже корисними для дітей із проблемами статури, підвищували імунітет. Своєрідною панацеєю від хвороб Захаренко вважав мудрість предків, які залишили корисні поради щодо збереження здоров’я, серед яких знаходимо інформацію про раціональне харчування, гігієну тіла та душі, рецепти та лікувальні властивості лікарських рослин тощо. У великій мірі одужання від хвороби залежить від віри людини у сили власного організму. Крім того, педагог висловлював думку, що підлітки 9-10 років мають бути ознайомленими з будовою людини, повинні навчитися контролювати найменші відхилення в роботі свого організму та запам’ятовувати перевірені причини, в результаті яких це сталося. Для більш старших школярів він пропонував вивести формулу довголіття, попередньо повідомивши, що тривалість людського життя, за висновками вчених, має складати приблизно 120 років. Формула довголіття, виведена Олександром Захаренком, представляє собі дріб, у чисельнику якого такі складові: по-перше, правильне, науково-обґрунтоване харчування; по-друге, фінансові можливості для харчування, профілактичного лікування, загартування; до цих двох складових необхідно додати власний розум, який дозволить краще організувати побут, і загартування, і самовдосконалення. Від отриманої суми необхідно відняти шкідливі звички (алкоголь, паління, наркотики) і бажано відняти спадкові патології. У знаменнику формули – стреси і нервові потрясіння, які можуть не тільки укорочувати життя, а й зупинити його. Формула, доведена з математичною точністю, була переконливим доказом того, що на світі немає нічого ціннішого за життя людини. Модель Сахнівської школи як Школи сприяння здоров’ю Додаток ІІІ Сонце як фактор впливу на здоров’я людини Позитивні фактори Небезпечні фактори Енергія сонця сприятлива для усього організму людини завдяки лікувальній дії. Вона діє через зоровий аналізатор і впливає на обмін речовин, тонус, ритм сну тощо. Воно діє як тепловий подразник, викликає відчуття тепла. Під впливом сонячного проміння на шкіру людини, в організмі здійснюються фотохімічні реакції, які позитивно впливають на обмін речовин. Ультрафіолетові промені впливають на створення у шкірі вітаміну D. Бактерії туберкульозу зникають під сонячним світлом буквально за декілька хвилин; стафілококи – через 15 хв. Тривалість багатьох інфекційних хвороб, які передаються повітряно-крапельним шляхом (грипу, дифтерії, скарлатини та ін.), може бути меншою за умови наявності сонячної погоди. Сонячне світло запобігає захворюванню на рахіт. Для людей з анемією корисно перебувати на сонці вранці. «Учені встановили, що під дією сонячного світла в мозку виробляються ендорфіни та підвищується рівень серотоніну, яких називають гормонами радості. Сонячне проміння впливає не лише на психіку, а й на фізіологічні процеси організму. Зокрема кістковий скелет у людини формується під його дією. Адже для кісток потрібен кальцій, який засвоюється за допомогою вітаміну D. Цей вітамін утворюється в шкірі лише внаслідок дії на неї сонячного проміння. Енергія людини теж виробляється в організмі під дією сонячного проміння. До речі, сонячну енергію людина отримує і з їжі, яка вирощувалася під промінням світила, - фруктів, овочів, трав. Нестача сонячного проміння спричинює різні порушення в організмі людини. Відомо, що у разі недостатнього перебування малюків на свіжому повітрі у них розвивається рахіт різного ступеня вираженості: облисіння потилиці, підвищена пітливість, збудливість, знижений тонус м'язів, зміни кісток черепа, грудної клітки, викривлення ніг. Сонячні ванни є чудовою профілактикою цього захворювання. Але їх потрібно приймати обережно, починаючи з 3-10-хвилинного перебування в тіні, кожного дня збільшуючи цей час на кілька хвилин. Сонячна енергія необхідна для забезпечення процесів обміну речовин, функціонування всіх органів і систем організму, підтримання нормальної температури тіла. Сонячні промені активують кровообіг, роботу серцевого м'яза, зміцнюють нервову систему, підвищують імунітет, фізичну активність, оздоровлюють весь організм». ( HYPERLINK "http://www.vz.kiev.ua/pop/28-06/1.shtml" http://www.vz.kiev.ua/pop/28-06/1.shtml ) Є небезпека теплового чи сонячного удару через порушення терморегуляції організму, це загрожує негативним впливом на функцію центральної нервової системи; з’являється кисневе голодування, порушується кровообіг. Надмірне перебування під впливом сонячного проміння впливає на шкіру, призводить до її старіння, може стати причиною мутації клітин, онкологічних захворювань. Потрібно усвідомлювати, що надмірне сонячне опромінення прискорює старіння шкіри, може спричинити мутацію клітин. Протипоказано перебувати тривалий час від впливом сонячного проміння людям, що мають доброякісні або злоякісні пухлини, хворим на гіпертонію, стенокардію, захворювання серцево-судинної системи, щитоподібної залози, печінки, нирок. Повітря як фактор впливу на здоров’я людини Позитивні фактори Небезпечні фактори Холодне повітря покращує усі внутрішні функції організму, затримує шкідливі речовини, зміцнює травлення. Помірні коливання температури сприятливо впливають на організм людини, забезпечують тренування терморегуляторних механізмів. Переохолодження є небезпечним, призводить до захворювання, зниження імунітету. Значне переохолодження може призвести до виникнення захворювання органів дихання. Хронічне переохолодження знижує опір організму до інфекційних захворювань. Небезпечними є коливання температури, оскільки організм не встигає пристосуватися до них, особливо для осіб, що страждають на хвороби серця, судин, нирок. Земля як фактор впливу на здоров’я людини Позитивні фактори Небезпечні фактори Контакт із землею лікарі вважають ефективним засобом загартовування організму. Ходіння по землі босоніж сприяє попередженню захворювань та зміцнює імунітет. За твердженням давніх філософів Сократа і Сенеки, завдяки ходінню босоніж підвищується рівень розумових здібностей людини. Німецький священик Севастіан Кнейп, якого вважають засновником водолікування, стверджував: «Кожний крок босоніж на хвилину продовжує життя людини». Ходіння босоніж запобігає плоскостопості. Завдяки впливу на біологічно активні точки, що знаходяться на підошви ступні, пов’язані із усіма внутрішніми органами, під час ходіння босоніж виникає оздоровчий ефект для організму в цілому. Тепловий ефект, що виникає внаслідок ходіння босоніж по прогрітій землі, призводить до рівноваги нервової системи. Завдяки ходінню по гострим камінцям, залишкам рослин тощо вплив на поверхню ступні буде ще більш інтенсивним і сприятиме профілактиці хвороб серцево-судинної системи Корисною вважають лікарі стоунтерапію, яка здійснює зміцнюючий вплив на весь організм («Вечерняя Москва» , №147 (24925), 15.08.2008) Під час руху тіло людини, одягнене в синтетичний одяг, набуває електричного заряду. Для того, щоб позбутися електричного заряду, живому організму потрібно заземлення. Взуття не дає такої можливості, тоді як при торканні до землі босою ногою електричні заряди уходять в землю. ( HYPERLINK "http://www.virtualern.com/new_page_112.htm" http://www.virtualern.com/new_page_112.htm ) Лікар-реабілітолог Володимир Ничипорук, який є Президентом Асоціації «Рух за здоровий спосіб життя», стверджує:"Загартовуючий ефект ходіння босоніж по росі виникає не тільки завдяки перепаду температур, але і через масаж біологічно активних точок стоп травою і ґрунтом, зволоженню стоп росою — біологічно активною і цілющою рідиною, а також ефекту заземлення, коли земля забирає з поверхні тіла статичну електрику. Все це  людину заспокоює". ( HYPERLINK "http://health.unian.net/ukr/detail/189946" http://health.unian.net/ukr/detail/189946 ) Небезпечним є ходіння босоніж для тих, у кого на ногах є подряпини, нариви, рани. Протипоказано ходіння босоніж для людей із ревматичними захворюваннями нижніх кінцівок, для тих, хто має хронічні хвороби сечостатевої системи. Наявність на стопах тріщин, грибка – теж протипоказання для такої процедури загартовування. Переохолодження при ходінні босоніж може призвести до простудних захворювань. Вода як фактор впливу на здоров’я людей Позитивні фактори Небезпечні фактори Вода є необхідною для життєдіяльності людини, зневоднення організму несе загрозу життю людини. До складу води входять такі потрібні людині мікроелементи, як йод, фтор, цинк, марганець, мідь; вони потрібні для обміну речовин. Корисним для здоров’я є купання у відкритих водоймах, оскільки сприяє загартовуванню організму і зміцненню здоров’я. Ефективність загартовування значно підвищуються завдяки одночасній дії води, повітря та сонця. Неякісна вода негативно впливає на стан здоров’я. Нестача або надлишок мікроелементів у воді, яку споживає людина, є небезпечною. У відкритих водоймах та неочищеній воді можуть знаходитися збудники таких інфекційних захворювань, як дизентерія, гепатит, холера. Список рекомендованої літератури: Амосов М.М. Роздуми про здоров’я. – К.: Здоров’я, 1990. Вернадский В. И. Биосфера. - Л.: 1926. Гардашук Т. Екологічна політика та екологічний рух: сучасний контекст. - К.: 2000. Голубець М. А. Від біосфери до соціосфери. -Львів: 1997. Захаренко О.А Суперечливі думки // Освіта. - 2001. - 28 лист. - 5 груд. (№ 69 – 70). – С.2 – 3. Захаренко О.А Загальнолюдські лінійки. – С.Сахнівка, 2002. – С. 104. Захаренко О.А. Школа и жизнь // Слово лектора. – 1988. - № 3. – С. 17-25. Канак Ф. Г. Сковорода про єдність з природою як прикмету людського Буття // Григорій Сковорода: образ мислителя. - К.:1997. Карпенко З.С. Аксіопсихологія особистості. – К., 1997. Кисельов М. Екологічна свідомість українців: традиція та сьогодення. // Вісник НАН України. - 1998. - № 7-8. Крисаченко В. С. Людина і біосфера. - К.: 1998. Мороз С. А. Історія біосфери Землі. У 2-х кн. - К.: 1996 Програма «Основні орієнтири виховання учнів 1 – 12 класів загальноосвітніх навчальних закладів»/ http://oipopp.ed-sp.net/metod/487/487_1.doc СидоренкоЛ. 1. Сучасна екологія: філософські та етичні аспекти // Філософія. Антропологія. Екологія. Альманах. - 2000. - Вип. 1. Ягодинський В.М. Учням про шкідливість нікотину і алкоголю. – К.: 1986. Дитина як суб’єкт діяльності у формуванні навичок ЗСЖ Сприятлива дія фітонцидів завдяки великій кількості туй, посаджених на території школи Заняття у спортивних секціях, хореографічних гуртках Посильна продуктивна праця Вживання «сахнівського чаю» як засіб поповнення організму вітамінами Ранкова зарядка на свіжому повітрі Сприятливі психологічні умови навчання Вирощування лікарських рослин Проведення уроків та годин спілкування у «зеленому класі» Робота над створенням «Живої аптеки» Відвідування літнього та зимового басейнів Задоволення духовних потреб завдяки втіленню в життя грандіозних проектів спільно з однокласниками, учителями, батьками Можливість ефективної комунікації Приклад батьків та вчителів як зразок для наслідування у формуванні здорового способу життя Родинне оточення Дитина Головне управління освіти і науки, ЧОІПОПП: лабораторія виховної роботи; кафедра фізичного виховання та основ здоров’я; лабораторія початкового та дошкільного виховання; центр практичної психології Районні та міські методичні кабінети Регіональна мережа Шкіл сприяння здоров’ю Обласна Ліга старшокласників Обласна Рада батьків Організації, установи, фонди, з якими співпрацює ЧОІПОПП у питаннях збереження здоров’я учнівської молоді

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020