Курінна Ольга Михайлівна,
вчитель початкових класів
Петропавлівський НВК
Городищенської районної ради
Інтерес як засіб інтелектуального розвитку
учнів початкових класів
Головним завданням початкової ланки сучасної загальноосвітньої школи є
забезпечення умов для формування інтелектуальної культури молодших
школярів, що реалізуються через оновлення змісту навчальних програм,
методики проведення уроку, форм організації навчально – виховного
процесу, так як молодший шкільний вік є важливим у становленні
особистості дитини, бо саме в цьому віці формуються уміння самостійно
працювати, відбувається розвиток пізнавальних інтересів, творчих
здібностей , закладаються основи інтелектуального розвитку учнів
початкової школи. Сучасні умови вимагають нового підходу до
навчального процесу. Вже з перших класів потрібно формувати в учнів
вміння самостійно поповнювати свої знання, орієнтуватися у науковій
інформації, виробляти життєву позицію, здійснювати навчання і виховання
на сучасних принципах, у тісному поєднанні із суспільно корисною
працею. Головним стимулом до навчання є інтерес. Навчити учнів
учитися, виробити ще в школі стійкий інтерес до знань і прагнення до
самостійного збагачення ними – це на сучасному етапі одна з основним
проблем педагогіки і школи.
У молодших класах в учнів формуються основні інтелектуальні уміння,
необхідні для успішного оволодіння курсом середньої школи, розвиваються
пізнавальні сили й здібності дітей, зміцнюються їхні уміння і навички
самостійно засвоювати й осмислювати навчальний матеріал. Найважливішою
умовою виховання цих якостей є підвищення пізнавальної активності
дітей, розвиток у них пізнавальних інтересів.
Інтерес є могутнім засобом успішного навчання й виховання, необхідною
умовою досягнення позитивних результатів інтелектуального розвитку
учнів початкових класів.
Інтерес емоційний, він дарує радість творчості, радість пізнання, він
міцно пов’язаний з гостротою сприймання навколишнього світу, увагою,
пам’яттю, мисленням і волею. Це не просто стан, це стан, який
рефлектується у свідомості, і разом з тим це свідомість, яка переходить
у дію, це єдність вираження внутрішньої суті суб’єкта і відображення
об’єктивного світу, сукупності матеріальних і духовних цінностей
людської культури в свідомості цього об’єкта. Стійкий пізнавальний
інтерес допомагає учням глибоко і всебічно пізнати предмет. Розрізняють
також чотири якісні етапи розвитку інтересу :
зацікавленість ,допитливість, пізнавальний інтерес, теоретичний інтерес.
Усі ці етапи розвитку інтересу змінюються, пов’язуються між собою,
співіснують у пізнанні нового. Вивчаючи пізнавальні інтереси молодших
школярів, переконалася, що дитячі захоплення різні. Багато учнів
віддають перевагу урокам фізвиховання, малювання, співам.
Навчання є основою формування пізнавального інтересу, бо в процесі
навчання, з одного боку, відбувається збагачення учнів новими
знаннями. З іншого боку, розвиваються можливості школяра, з допомогою
чого він може самостійно і творчо не лише застосовувати і
використовувати наявні знання, а й відтворювати нові, задовольняючи
свою потребу в пізнанні, розвиваючи свій інтелектуальний розвиток.
Учні оволодівають знаннями тоді, коли під керівництвом учителя активно
з – зацікавленням працюють над дидактичним матеріалом, підручником,
наочними посібниками. Результатом цього є оволодіння учнями
розумовими діями і логічними операціями, які призводять їх до
узагальнень і висновків, що розвивають розумовий розвиток учнів. Як
поєднання чуттєвого й раціонального, логічного й емоційного – всі
знання людини виступають на будь – якому рівні розвитку науки.
Розуміння дитиною змісту і значення вивченого – головна умова
формування інтересу.
Для підвищення рівня інтелектуальної культури молодших школярів
потрібно збуджувати інтерес до навчання, тобто вчити відчувати в
добре відомому питанні нове, раніше не відоме, але істотне для кращого
розуміння матеріалу; виховувати інтерес , тобто викликати в учнів
емоційний відгук, активізувати моральні, інтелектуальні та естетичні
почуття. Коли вчитель активізує пізнавальну діяльність вихованців,
ставить перед потребою знайти відповідь на певне питання, коли в
учнів проходить процес мислення, пошук відповіді на послідовне
розв’язання пізнавального завдання, тоді і проявляється пробудження
інтересу. Аналітико – синтетична діяльність в навчальному процесі ,
яка доходить до автоматизму, є зміцненням, закріпленням знань, умінь
і навичок. Для запам’ятовування логічного матеріалу , спеціальних
термінів використовують тренувальні вправи, все це підвищує
розумовий розвиток учня.
I
ресу – є сам зміст навчального матеріалу, який визначає такими
якостями, як систематизованість, цілеспрямованість, відповідність
інтересам класу, предметність. Можна викликати в учнів інтерес до будь
якого предмету , якщо вміло використовувати можливість його змісту. В
підготовці до уроків гуманітарного циклу доречно використовувати
краєзнавчий матеріал, враховуючи зацікавленість учнів, встановлювати
зв’язки нових знань з раніше набутими. Цікавим урок може бути тоді,
коли вчитель добирає нові , але разом з тим і цікаві відомості про
предмет щось змінюючи у раніше засвоєних дітьми поняттях. Це викликає
увагу. Доречно добирати такі методи і форми роботи на уроці, які б
доповнювали, або підтверджували, або спростовували навчальний предмет.
Відтворюючий характер діяльності може захопити учня у навчанні. Слід
організувати навчальний процес, створити таку атмосферу на уроках , щоб
кожен відчув, що його праця – то частка загальної праці. Чим молодший
шкільний вік, тим цікавішим повинен бути виклад навчального матеріалу,
що полегшує його засвоєння. Цікаве завдання – це те завдання , що
розвиває самодіяльність дитини, будить її думку, що призводить до
кращого запам’ятовування і підвищення інтелектуального рівня розвитку
дитини.
Основою педагогічного впливу є забезпечення оптимального
взаємозв’язку методики формування пізнавальних інтересів із загальною
методикою розумового розвитку молодшого учня. Головним є питання про
інтерес як умову і результат виховання активності й самостійності дітей
у системі роботи. Між успішністю та інтересом є тісний взаємозв’язок ,
успішність зумовлює інтерес, а інтерес впливає на успішність.
Характером розумової діяльності опосередковується інтерес. Потрібно
вміло захоплювати молодших школярів новими фактами, новими знаннями.
Це емоційне ставлення до пізнання, радість розумової праці –
дорогоцінний подарунок дитині. Отже, спільна, дружна робота вчителя з
батьками, особистий приклад батьків є необхідною умовою навчання і
виховання в дітей стійких інтересів, які є формуванням інтелектуальної
культури молодших школярів.
Засобом підвищення інтелектуального розвитку молодших школярів є
завдання з логічним навантаженням. Це такі вправи і задачі , що
потребують від учня всебічного врахування взаємозв’язків між даним і
шуканим, правильного оцінювання окремих компонентів завдання, поданого
в нестандартній формі. До таких завдань належать також вправи і задачі,
після розв’язання яких вимагається щось виділити, порівняти, так звані
ущільнені завдання, що складаються із комплексу звичайних вправ або
задач.
Система завдань, що забезпечує формування інтересів, розвиток їх
логічного мислення, збагачення мови, тільки вони забезпечуватимуть
формування інтересів і розвитку інтелекту.
В.О.Сухомлинський писав, що школа повинна бути не коморою знань , а
середовищем думки, тоді предмет , що його викладає вчитель, стає не
кінцевою метою його діяльності, а засобом розвитку дитини.
Для формування інтелектуальної культури молодших школярів позитивно
впливають такі види завдань:
Завдання з елементами дослідження. До них можна віднести вправи із
словами: «порівняйте», «виділіть головне», «покажіть», «обґрунтуйте»,
«доведіть», «узагальніть» та ін..
Завдання при виконанні яких учні відкривають нові для себе зв’язки,
закономірності.
Вправи на використання різних тверджень.
Цікаві вправи та ігри.
Самостійне складання вправ учнями (спочатку за аналогією, пізніше – за
конкретними умовами).
Такі завдання передбачають:
Живе споглядання. Конкретний кількісний і якісний аналіз
пізнавального матеріалу.
Формування тверджень, підсумки.
Узагальнення пізнавального досвіду засобами впровадження термінології.
Відродження нашого суспільства, його успішний розвиток значною мірою
залежить від творчості та активності людей, тих умов, які створюються
для розвитку кожної особистості. Саме тому головною метою навчальних
закладів всіх типів є розвиток і формування творчої особистості,
здатної до свідомого суспільного вибору та збагачення на цій основі
інтелектуального, культурного й економічного потенціалу народу.
Вирішення цієї проблеми значною мірою залежить від учителя, творча
педагогічна діяльність якого повинна бути спрямована на створення
сприятливих умов для самореалізації особистості кожного школяра в
процесі навчання. Тому останнім часом значна увага приділялась
педагогічним технологіям, які б могли створювати комфортні умови, коли
кожен учень, висловивши свою думку, відчуває свій успіх,
інтелектуальну спроможність. Це все підтверджують інтерактивні методи
навчання, які і використовую при проведенні уроків.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
