Мартисенко Тетяна Данилівна,
учитель початкових класів,
Жашківська спеціалізованої школи №1
з поглибленим вивченням окремих предметів,
спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії
Інтелектуальне виховання учнів початкових класів
,,Роки навчання в початкових класах – це цілий період морального,
інтелектуального, емоційного, фізичного й естетичного розвитку“, – писав
Василь Сухомлинський.
В сучасних умовах розвитку науки на передній план висувається
завдання інтелектуального розвитку, яке включає, зокрема, здібність
дитини до засвоєння нової інформації. Тому основними правилами моєї
роботи є: вчити дітей світло й радісно, без примусу, сприяти
інтелектуальному розвитку дитини. Розвиваючи інтелект дитини, я формую
її мислення, а через нього – моральні риси, особистість.
Інтелектуальний розвиток, формування культури мислення інтенсивно
здійснюється у процесі інтелектуального виховання, відбувається
формування інтелектуальної культури молодшого школяра. Із метою
формування інтелектуальної культури молодшого школяра на уроках має
домінувати творча ситуація. Її я на уроках моделюю в процесі розв’язання
комбінованих завдань та завдань із логічним навантаженням, навчальних
проблем, дискусій, критичного аналізу прочитаного, ігрових ситуацій.
Творча ситуація, на мою думку, потребує розв’язання певної
суперечності, стимулює пошукову діяльність, сприяє оволодінню новими
знаннями, вміннями, навичками. В. Сухомлинський писав: ,,Творчість – це
сума знань, а особлива спрямованість інтелекту, особливий зв’язок між
інтелектуальним життям особистості і прояви її сил в активній
діяльності“.
На своїх уроках я намагаюсь використати якомога більше тих новинок,
що зацікавлять дітей. Адже звідси все частіше виникає необхідність
ставити учня у позицію дослідника, вчити його спостерігати та
аналізувати навколишні явища та події, пробуджувати у нього цікавість до
ще нерозв’язаних завдань, з якими він може зустрітися в майбутньому.
На більшості підсумкових уроків використовую логічно – опорні схеми
за
В.Ф. Шаталовим. Це один із нестандартних методів навчання, але дуже
ефективний, оскільки стимулює активну пізнавальну діяльність учня. Також
застосовую на уроках інтерактивну модель навчання (спеціальна форма
організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачену мету
– створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчує свою
успішність, інтелектуальну спроможність). Її обов’язково пов’язують з
краєзнавством. Під час вивчення курсів ,,Я і Україна“,
,,Природознавство“ – це невід’ємна частина.
Розвиток творчих здібностей я здійснюю і на уроках образотворчого
мистецтва, трудового навчання та в позаурочний час.
Свою діяльність спрямовую на пошук наукових новинок, на створення
творчої атмосфери, модернізацію форм, методів та засобів навчання й
виховання дітей, а головне – на реалізацію принципу рівноправного
діалогу між учителем та учнем.
Відомо, що розвивати творчість можна лише творчістю. Цього принципу
я дотримуюся у своїй виховній діяльності і спрямовую її на прищеплення
дітям любові до духовних оберегів пам’яті, формування в них національної
свідомості, залучення до нетлінних скарбів народної творчості.
Систематично використовую різні форми роботи на уроках, які
допомагають розвивати в кожного учня гнучкість мислення, навчають
логічно розмірковувати, нестандартно підходити до розв’язання проблем,
думати, самостійно робити висновки.
Завдання з логічним навантаженням допомагають учням оволодіти такими
прийомами, як аналіз і синтез, порівняння, узагальнення, аналогія;
розвивають пізнавальні процеси (пам’ять, увагу, уяву, мислення);
сприяють мовному розвитку.
Розвиток логічного мислення вносить свій вклад в естетичне виховання
учнів: сприйняття краси і витонченості математичних суджень; чітке,
вичерпне, лаконічне висловлювання думок; впевненість у судженнях;
формування вмінь абстрагуватись від конкретного змісту і зосереджуватися
на структурі своєї думки, розвиток інтуїції. Більшість логічних задач
розв’язується за допомогою нестандартних оригінальних методів, а
здібність долати внутрішні бар’єри мислення і знаходити нові способи
розв’язання – одна із найважливіших особливостей творчого мислення.
Тому, під час розв’язування логічних задач, навчаю учнів мислити
самостійно, творчо, нестандартно.
Зважаючи на вікові та психологічні особливості молодших школярів,
застосовую навчальні ігри як метод пізнання. Навчальна гра, на мій
погляд, забезпечує максимальну емоційність і зацікавленість учнів
матеріалом, що вивчається. Вона є дієвим засобом формування єдності
інтелектуальних, емоційних та вольових компонентів особистості. У грі
задовольняються фізичні, духовні потреби дитини, формується її мислення,
почуття, воля.
Так, на уроках математики, починаючи з першого класу, використовую
різні форми ігрової діяльності. Діти активно беруть участь у виборі
сюжету гри, ролей та ігрового матеріалу, намічають і розвивають зміст
гри, а також різні лічилки, задачі – загадки, задачі – ребуси, віршовані
загадки, жартівливі вправи, шаради, анаграми. Це викликає в дітей
захват, здивування і робить математику доступною та цікавою.
Ефективність розвивально – виховного впливу інтелектуальних ігор
залежить від методики педагогічного керівництва ними. Передумовою
ефективності розвивально – виховного впливу інтелектуальних ігор є
постановка педагогом мети організації гри. Саме постановкою мети
здійснюється інтеграція діяльності, чим забезпечується підсилення
останньої.
Так, відповідно до педагогічної мети, кросворди можуть містити
різноманітні пізнавальні завдання, наприклад:
– знайти за малюнком слово, яке відповідає на питання хто?;
– вибрати серед поданих слів (герой, лікар, комар, мотор) те, яке
відповідає на питання що?;
– серед групи слів школа, учень, ручка вибрати одне, яке відповідає
запропонованій звуковій схемі [ – – 0 | – 0 ] ;
– знайти споріднене слово до записаного (сердечність – серце);
– до слова із ненаголошеним голосним дібрати правильне слово (плечистий
– плече);
– знайти слова за загадками та ін.
Саме перебуваючи в умовах гри, як зазначав Л. Виготський, молодший
школяр діє ,,вище від своїх можливостей“.
Розгортання на уроці творчої ситуації, застосування евристичних
методів робить процес навчання ненав’язливим, майже непомітним. Освіта
стає переважно самоосвітою, виховання – самовихованням, розвиток –
саморозвитком.
Кожна дитина – особистість. А кожна особистість потребує творчого
підходу, великого терпіння й любові від учителя. Лише з таким підходом
до справи є шанс розкрити й розвинути всі кращі сторони чутливої дитячої
душі, творчого потенціалу дитини.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
