.

Демчук Лідія Степанівна. Розвивальне навчання – запорука ефективного формування інтелектуальної культури учнів.

Язык: украинский
Формат: материал
Тип документа: Word Doc
126 1300
Скачать документ

Демчук Лідія Степанівна,

вчитель початкових класів,

Монастирищенської загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступенів № 2

Розвивальне навчання – запорука ефективного формування інтелектуальної
культури учнів

Початкова освіта – це перший освітній рівень, який закладає фундамент
загальноосвітньої підготовки школярів. Тому пріоритетними завданнями
навчання у початковій школі на сучасному етапі мають бути не лише
формування в учнів певної кількості знань, загальнонавчальних умінь та
навичок, а й забезпечення подальшого становлення особистості дитини
розвиток її розумових здібностей, загальний всебічний розвиток.

Теоретичні та практичні поради К. Ушинського, В. Сухомлинського,

Ш. Амонашвілі та інших видатних педагогів переконують нас в необхідності
всебічного розвитку дитини: інтелектуального, духовного, фізичного,
трудового, естетичного; в активній діяльності, різних видах співпраці
дитини й дорослого, окремої індивідуальності й колективу. Перед сучасною
освітою постає завдання не тільки здобувати знання, а й сформувати
особистість – Людину.

Інтелектуальна культура молодшого школяра – це не сума знань з різних
предметів, а вдумливий погляд на явища і предмети, встановлення
причетно-наслідкових зв’язків, проникнення в суть проблеми, її
дослідження особистої ролі у тих змінах, що відбуваються в
навколишньому середовищі й суспільстві. Розвиваючи інтелект дитини, ми
формуємо її мислення, а через нього моральні якості, особистіть.

Отже, розвиток інтелектуальної культури – це не лише повноцінне
виховання, а в його основі знаходиться величезна сила самовиховання,
саморозвитку, самоосвіти.

Я згадую слова В.О. Сухомлинського про те, що „повноцінне навчання,
тобто навчання, яке розвиває розумові сили і здібності, було б
немислимим, якби не соціальна спрямованість, скерованість навчання-
розвивати розум, виховувати розумну людину, навіть за умови відносної
незалежності розумового розвитку творчих сил розуму від обсягу знань”.

В.О. Сухомлинський, пропонуючи методику розвивального мислення, поділив
усі загальнодидактичні методи на дві групи, які сприяють розвитку
культури інтелекту:

1. Методи, які забезпечують первинне сприймання знань і вмінь учнями.

Це – розповідь, бесіда, демонстрація та ілюстрація, а також обов’язкове
самостійне спостереження, практична робота.

2. Методи осмислення, поглиблення знань. Це – вправи, дискусії, творча
робота та вправляння.

Тому одними з найголовніших завдань учителя початкових класів вважаю
таке:

– розвивати інтелектуальні здібності дитини, її мову, мислення, пам’ять,
увагу, уяву;

? af

– навчити дітей культури спілкування.

Системне використання різних завдань в урочний і позаурочний час
допоможе розвинути в кожного учня гнучкість мислення, навчить кожну
дитину логічно розмірковувати, нестандартно розв’язувати проблеми, не
зубрити, а думати, самостійно робити висновки знаходити оригінальні
рішення. Учитель не повинен давати учневі того, що він повинен взяти
сам. Завдання учителя: створювати такі ситуації, в яких учень
переконався б у тому, що покладатися можна тільки на власні сили, на
свій розум.

Ми не можемо зробити дитину інтелектуально-розвиненою за один місяць
навчання у школі. Але для досягнення цієї мети потрібні роки. Тільки
методика розвивального навчалння дає можливість дитині бути допитливою,
висловлювати свою думку, сперечатися, запитувати.

Під час розвивального навчання ми бачимо у дитині, перш за все, розумну
істоту.

Інтелект у дитини розвивається лише тоді, коли учень зустрічає трудності
й самостійно їх долає. Чим частіше співвідноситься думка з конкретними
явищами, чим більші ці явища і факти дитини. Учні, досліджуючи
причинно-наслідкові зв’язки в процесі спостереження, поступово
оволодівають абстрактним мисленням.

Великі можливості для інтелектуального розвитку дітей забезпечують уроки
мислення, що є справжньою скарбничкою вправ на розвиток логічного
мислення. На уроках учитель повинен оперувати не стільки словами,
скільки предметами наочності. Вчитись мислити дітям допомагають
практичні дії, зв’язок із життям. Активне, самостійне здійснення
школярами розумових дій є запорукою ефективного формування
інтелектуальної культури. Педагог повинен вчити дітей правильно
спілкуватися між собою. Тому в класі ми організовуємо групову парну
роботу, створюємо ситуації, в яких дитина вчиться висловлювати свою
думку, прислухатися до думки своїх товаришів, спільно з ними робити
якісь висновки.

Стежка у світ науки проходить через урок. Але, якби учитель сподівався
виховувати любов до знань лише на уроках, він би глибоко помилявся б.
Йдеться про багатогранне інтелектуальне життя. Знання перед учнем
відкриваються лише тоді коли учитель щодня додає якусь стежину до її
інтелектуального багатства. Таким чином і відбувається формування
інтелектуальної культури молодшого школяра.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020