.

Лисенко Катерина Дмитрівна. Книга як засіб формування етичної культури молодшого школяра.

Язык: украинский
Формат: материал
Тип документа: Word Doc
279 10076
Скачать документ

Формування життєвої компетентності через дидактичні ігри вихователь ДНЗ
«Берізка» Лисенко Т.А.

с. Старосілля, Городищенського р-ну

Черкаської обл..

Гра – це величезне світле вікно , через яке у духовний світ дитини
вливається живильний потік уявлень і понять про навколишній світ.

В. О. Сухомлинський

Задовго до того, як гра стала предметом наукових досліджень, вона
використовувалась як один із найважливіших засобів виховання дітей.
Час, коли виховання виокремлювалося в суспільну функцію, минув, також
минув час щодо використання гри, як засобу виховання.

Навчальна гра – це гра, для якої характерним є те, що ігровий процес
супроводжується засвоєнням дітьми змісту навчання. Гра –за змістом,
навчання – за формою, але вона завжди повинна залишатися грою.

Гру називають королевою дитинства, яка, ніби чарівниця, може зробити
дитяче життя цікавим, радісним, емоційно багатим, плідним, а педагогічну
роботу, за умови кваліфікованого використання гри вихователями, –
творчою, цікавою, ефективною.

Сучасна дидактика залишає за дитиною право на гру і розглядає її як один
із показників відповідності навчання віковим можливостям дітей.

Народна мудрість створила дидактичну гру , що є для дитини найбільш
сприятливою формою навчання.

Дидактичні ігри дають відмінний результат лише в тому випадку, якщо
чітко уявляєш, які завдання можуть бути вирішені в процесі їхнього
проведення й у чому особливості проведення цих ігор.

Особливістю дидактичних ігор є те, що їх з дидактичною метою спеціально
розробляють, створюють і організовують дорослі. Інша мета дидактичної
гри – суто ігрова, коли дитина бавиться самостійно, поза заняттям.
Важливо, щоб обидві методики доповнювали одна одну і забезпечували
засвоєння, накопичення дошкільниками певних знань і способів дій.

Також дидактична гра – одна з форм навчально-розвивального впливу
педагога на дитину. Вона стає у пригоді під час засвоєння дітьми
будь-яких програмових матеріалів і проводиться під час організованої
педагогом діяльності.

Дидактична гра може бути елементом різних занять, прогулянки, а також
самостійним видом діяльності.

Дидактична гра – це ігрова діяльність, у якій діти діють за певними
правилами і використовують набуті знання. Вона дає змогу створювати
умови для різнобічного застосування цих знань, активізації розумової
діяльності дітей і при цьому залишається для них цікавою і близькою
грою.

Особливе місце займають дидактичні ігри, які мають наступну структуру:

1. дидактичні завдання

2. ігрові правила

3. ігрові дії.

Методика організації і проведення ігор складається з декількох етапів:

1. Підготовка. Вона містить у собі відбір гри відповідно до віку й
програмного матеріалу. Визначення часу проведення гри (на заняттях чи у
вільний час), вибір місця (у кімнаті або на вулиці), визначення
кількості гравців. Підготовку необхідного дидактичного матеріалу
(іграшки, предмети, природний матеріал інше); підготовку вихователя
(осмислення гри, місце в грі, методи керівництва), підготовку
дітей(збагачення їх знаннями про предмети, явища, взаємозв’язки в
навколишньому середовищі, необхідні для рішення ігрових завдань).

2. Проведення гри. Цей етап містить ознайомлення дітей з умовами гри й
дидактичним матеріалом, пояснення правил і ходу гри, демонстрацію
ігрових дій, визначення ролі вихователя у грі (гравець, уболівальник,
арбітр), підбиття підсумків гри.

3. Аналіз гри, що дозволяє визначити ефективність обраних прийомів,
виявити індивідуальні особливості в поведінці і характері дітей.

Існують певні вимоги до вибору дидактичних ігор. Добираючи дидактичні
ігри потрібно обов’язково враховувати індивідуальні особливості дітей.
Адже в групі є діти з різним рівнем знань та розумових здібностей.
Серед них можуть бути новачки, не підготовлені діти. З цими дітьми
потрібно працювати індивідуально, формуючи у них відповідні уміння і
навички, які дадуть їм змогу надалі діяти самостійно. Для того, щоб гра
приносила дитині максимальну користь, необхідно дотримуватись нескладних
правил:

тривалість гри повинна відповідати віковим особливостям дітей;

не слід починати гру не задовго до сну, або перед вживанням їжі;

– заздалегідь підготуйте до гри всі необхідні матеріали;

– не намагайтесь примусити дитину засвоїти більше, ніж вона зможе.

Обравши гру, вихователь приступає до її безпосереднього проведення. Дуже
важливо не перетворити дидактичну гру на стихійні , неорганізовані дії
дітей. Важливо спонукати дітей до активності та самостійності.

Гра – завжди буде актуальною у житті дитини, вона насичує кожен день,
кожну хвилину, вільну від організованого процесу.

В ранковий час створити умови для деяких дидактичних, нескладних за
правилами, добре знайомих дітям ігор.

На заняттях пізнавального або мовленнєвого розвитку, доречними будуть
дидактичні ігри на розвиток мови, уяви, уваги.

На прогулянці доцільно проводити дидактичні ігри , які сприятимуть
зміні діяльності і стануть перепочинком. Найбільш зручний час для
використання дидактичних ігор – це час після денного сну. Саме тоді
найкраще розучувати нові дидактичні ігри, які я планую використати на
занятті.

Цінність дидактичної гри полягає в тому, що граючи дитина діє активно,
розкуто, гра захоплює її почуття, інтелект, уяву. Гра збуджує живу
думку, дає радість досягнення мети, самостійного розумового зусилля,
усвідомлення подолання труднощів. Правильно організовані дидактичні ігри
стають бажаними для дітей. Якщо гра доступна дітям і вони знають її
зміст і правила, втручання дорослого недоцільне.

Головною умовою впливу педагога на розвиток ігрової діяльності має бути
формування і розвиток самостійності дітей. Щоб забезпечити
самостійність та ініціативність дітей у грі, потрібно спостерігати
дитячі ігри і в разі необхідності спрямовувати їх , але робити це
тактовно, обережно.

Отже дидактична гра є одним із важливих факторів, який дає змогу вміло і
правильно виконувати завдання , як того вимагає Базова програма.

Працюючи з дітьми молодшого дошкільного віку, в своїй роботі я
використовую такі дидактичні ігри:

Сфера «Я сам»

Хто покликав?

Мета: учити дітей упізнавати та називати дітей групи на ім’я, а також
розрізняти, хто покликав(дитина, дорослий або лялька); розвивати
фонематичний слух, уважність.

Матеріал: лялька.

Хід гри

Одній дитині вихователь пропонує заплющити очі або повернутися спиною до
всіх. Вихователь, помічник вихователя або дитина групи кличуть дитину на
ім’я. дитина повинна відгадати хто її покликав. Для того щоб дитину
покликала «лялька», необхідно вихователеві або помічнику вихователя
змінити свій голос, наслідуючи ляльку. Грають усі діти по черзі.

Хто у світі найголовніший?

Мета: учити дітей називати членів своєї сім’ї, хто що робить; виховувати
любов та повагу до своєї сім’ї.

Матеріал: «Родинне дерево»; ілюстрації із зображенням того, що роблять
мама, тато, бабуся, дідусь, дитина .

Хід гри

Вихователь пропонує дітям по черзі назвати членів своєї родини і
назвати: хто чим займається, хто що робить у сім’ї. якщо дитині важко
відповісти: хто що робить у сім’ї , то їй у пригоді стануть ілюстрації.
Діти називають: хто найголовніший у сім’ї та чому. Наприкінці гри
вихователеві необхідно наголосити на тому, що головні у світі всі – і
діти , і дорослі.

Назви ласкаво дитину, яка поруч

Мета: учити дітей ласкаво звертатись до однолітків; виховувати
дружелюбність.

Матеріал: м’яч або м’яка подушечка.

Хід гри

Діти утворюють коло і передають одне одному подушку у вигляді сердечка,
при цьому називають ласкаво ту дитину , якій передають подушку.(Інночка,
Миколка, тощо)

Кого не стало?

Мета: розвивати зорову пам’ять дітей, уміння називати дітей групи на
ім’я.

Матеріал: стільчик, ширма.

Хід гри

Діти сідають на стільці, заплющують очі. Вихователь тихенько
виводить одну дитину і садовить на стільчик за ширмою. Діти розплющують
очі та відгадують хто відсутній.

Розкажи про себе

Мета: учити дітей описувати себе; розвивати зв’язне мовлення, увагу,
посидючість.

Матеріал: дзеркальце для кожної дитини, Капітошка.

Хід гри

Дитині, до якої підходить Капітошка, вихователь пропонує поглянути на
себе у дзеркальце та описати себе. Наприклад: «Мене звуть Даринка. Я
дівчинка, у мене світле волосся, блакитні очі, кирпатий носик, маленькі
губи, волосся заплетене у коси»

Навчимо ляльку правильно мити руки

Мета: закріплювати дії, що пов’язані з миттям рук; учити запам’ятовувати
їх послідовність; роз’яснювати значення дій умивання, витирання;
виховувати бажання утримувати руки в чистоті.

Матеріал: лялька, миска, чашка з водою, рушник, мило.

Хід гри

Вихователь (показуючи ляльку). Лялька Оленка гралася з піском і
забруднила руки. Чи можна залишатися з такими руками? Чому ні? Що
потрібно робити? Давайте навчимо Оленку мити руки. Що нам необхідно для
миття рук? (діти називають, а вихователь виставляє на стіл названі
речі).

Вихователь. У ляльки довгі рукава на сукні? Що потрібно зробити?
Навіщо закочувати рукава? Чому у ляльки не милиться мило? Що необхідно
зробити спочатку? Як правильно намилити руки? (Діти рухами показують).

Руки ляльки вимиті, чистенькі, що тепер слід зробити? Чим витирають
руки? Діти, лялька Оленка дякує вам за те, що ви навчили її мити руки!

Запросимо ведмедика у гості

Мета: закріплювати отримані знання дітей про назви посуду, його
призначення; закріплювати вміння правильно сервірувати стіл.

@

H

J

J

gd»Z‡

???????? стіл, паперова серветка, блюдце, чашка, чайна ложка, чайничок.

Хід гри

Вихователь повідомляє, що лялька Наталочка запросила ведмедика у
гості, а чим його частувати – не знає.

Вихователь. Чим би ви пригостили ведмедика? Чай із медом – це дуже
корисно, але Наталочка не вміє сервірувати стіл. Давайте її навчимо. Для
цього ми візьмемо(вихователь бере по черзі посуд, показує, а діти
називають, що це і для чого потрібно). Лялька Наталка хоче спробувати
накрити на стіл (вихователь навмисно неправильно ставить посуд: на
чашку – блюдце, ложечку – у чайник, серветку – на стільчик, а діти
виправляють помилки і правильно сервірують стіл). Лялька Наталка дякує
дітям за те, що навчили її сервірувати стіл.

Укладемо ляльку спати

Мета: закріплювати знання дітей про постільну білизну, її призначення;
виховувати бажання співати колискові.

Матеріал: лялька, ліжко, матрац, простирадло, ковдра, подушка; художнє
слово (колискова)

Хід гри

Лялька «плаче» , адже вона хоче «спати».

Вихователь. Де ми її покладемо спати? Так , у спальній кімнаті на ліжко.
Діти, котик-воркотик грався, бешкетував і все з ліжка порозкидав.
Покладемо ляльку на пусте ліжко? Що потрібно постелити спочатку?
(Матрац) Що постелемо на матрац? (Простирадло) Що покладемо на
простирадло? (Подушку) А чим ми вкриємо ляльку? (Ковдрою) Для того щоб
лялька швидше заснула, давайте заспіваємо колискову.

Ой, ходила Журавочка

Та й по комишу.

А я свою дитиноньку

Та й заколишу . А-а-а-а!

Сфера «Люди»

Давайте познайомимося

Мета: закріплювати вміння дітей знайомитись, називати своє ім’я ,
уживати у своєму мовленні ввічливі слова.

Матеріал: лялька.

Хід гри

До дітей завітала «нова» лялька. Вона бажає познайомитися.

Вихователь. Давай познайомимося, мене звуть Олена Миколаївна, а тебе?
Дуже приємно!

Діти по черзі підходять до ляльки і знайомляться. Хто познайомився з
лялькою, той може знайомитися з дітьми групи.

Назви членів своєї сім’ї

Мета: закріплювати вміння дітей чітко називати членів своєї сім’ї ;
розвивати пам’ять, зв’язне мовлення ; виховувати любов до своєї родини.

Хід гри

Діти стоять у колі та по черзі називають членів своєї сім’ї .

Наприклад: «Я живу з мамою Наталкою, татом Сашком, братиком Вадимом. У
мене є бабуся Ліда, бабуся Ніна, Дідусь Вася і дідусь Павло.

Ввічливі слова

Мета: учити дітей уживати у своєму мовленні ввічливі слова; учити
розуміти, що ввічливість – це гарна якість людини; розвивати мовлення
дітей, пам’ять; виховувати чемність і ввічливість.

Матеріал: котик, торбинка.

Хід гри

Вихователь пропонує дітям «скласти» в торбинку ввічливі слова і
подарувати котикові цю торбинку. Діти по черзі говорять у торбинку
ввічливі слова, наприклад «будь ласка», «дякую», тощо.

Клубочок чарівних слів

Мета: продовжувати вчити дітей уживати у своєму мовленні «чарівні»
слова; виховувати чемність, увічливість, доброзичливість.

Матеріал: клубочок із ниток.

Хід гри

Вихователь пропонує дітям намотати на клубочок нитку із «чарівних»
слів. Діти говорять по черзі «чарівні» слова і намотують на клубок
нитку.

Я – хлопчик, я – дівчинка

Мета: продовжувати вчити дітей розрізняти свою стать; розвивати мислення
,увагу.

Хід гри

Діти утворюють коло і по черзі називають свою стать. Наприклад: «Я –
хлопчик, тому, що у мене коротке волосся, я ношу брюки, сорочку!» Або: «
Я – дівчинка, тому що у мене є косички, я вдягнута в сукню!» тощо.

Усі професії потрібні

Мета: закріплювати знання дітей про професії дорослих; підводити до
розуміння, що всі професії потрібні та важливі; розвивати пам’ять ,
увагу, мислення.

Матеріал: картинки із професіями дорослих.

Хід гри

Вихователь пропонує розглянути картинки із професіями дорослих,
назвати професію і розповісти про її важливість, корисність. Наприкінці
гри вихователь підбиває підсумок, що всі професії потрібні та важливі.

Привітання – прощання

Мета: закріпити знання дітей про те, коли люди вітаються, прощаються;
розвивати пам’ять, уважність.

Матеріал: іграшкові ведмедик та зайчик.

Хід гри

Вихователь пропонує дітям «навчити» лісових звірят вітатися та
прощатися, а також

пояснити їм, коли саме прощаються , а коли – вітаються. Наприклад: коли
людина приходить у гості, то вона каже: «Добрий день!» тощо. Якщо діти
затрудняються назвати, коли необхідно вітатися, прощатися, то вихователь
пропоную розглянути ситуації.

Сфера «Природа»

Відгадай на смак

Мета: учити дітей розрізняти за смаком яблуко, грушу, виноград, моркву,
капусту, огірок, помідор; визначати овоч це або фрукт; розвивати
мовлення; виховувати увагу.

Матеріал: на тарілочці лежать розрізані шматочки та накриті серветкою
овочі та фрукти.

Хід гри

Вихователь пропонує дітям заплющити очі та скуштувати овоч чи фрукт.
Дитина куштує, відгадує, що це, а потім називає: це овоч або фрукт.

Де живуть вітаміни

Мета: учити дітей відбирати тільки ті картинки, на яких намальована
корисна для здоров’я їжа; розвивати уважність, пам’ять, мислення.

Матеріал: іграшковий ведмедик; предметні картинки із зображенням овочів,
фруктів, цитрусових, морозива, печива, цукерок тощо.

Хід гри

Вихователь пропонує дітям «полікувати» ведмедика Мишка не пігулками, а
вітамінами . Для цього потрібно обрати тільки ті картинки з зображенням
продуктів, у яких «живіть» вітаміни. Діти по черзі або підгрупами
підходять та вибирають картинки, називають предмет, а решта дітей
знаками показують: чи згодні вони з тим, що там «живуть» вітаміни чи ні.
Якщо завдання виконано правильно, то дитина кладе картинку біля
ведмедика.

Хто що їсть

Мета: закріплювати знання дітей про свійських тварин (що вони їдять);
розвивати

мислення, увагу, пам’ять; виховувати бажання піклуватися про свійських
тварин.

Матеріал: предметні картинки із зображенням свійських тварин та їжі для
них, фланелеграф .

Хід гри

Вихователь пропонує дітям «погодувати» тварин на подвір’ї бабусі
Одарки. Вихователь викликає дітей парами. Одна дитина називає тварину і
виставляє її на фланелеграф, а друга – шукає для неї їжу, ставить
картинку поруч із твариною.

Тварини та їх малята

Мета: учити дітей знаходити малят свійських тварин та називати їх;
розвивати пам’ять, мовлення, увагу.

Матеріал: серія картинок «Свійські тварини з малятами».

Хід гри

Вихователь пропонує дітям допомогти тваринам. Необхідно знайти малят,
які загубилися. Діти працюють парами. Одна дитина бере тварину, друга
шукає її дитинча.

Що нам осінь принесла

Мета: закріплювати з дітьми ознаки осені та її дари; розвивати пам’ять ,
мислення, мовлення.

Матеріал: різнокольорові листочки, овочі, фрукти, картина «Осінь»

Хід гри

Вихователь виставляє перед дітьми картину «Осінь», просить назвати
пору року, пригадати: які дари принесла осінь людям. Для підказки на
столі розкладені овочі, фрукти, різнокольорові листочки.

Упізнай за описом

Мета: учити дітей упізнавати дерева та кущі за описом; розвивати
уважність, пам’ять.

Хід гри

Вихователь описує дерева, кущі, а діти повинні відгадати дерево або
кущ. Наприклад: високе, струнке, усі його гілочки спрямовані за
стовбуром угору; улітку із нього летить пух тощо.

Сфера «Культура»

Хто в будиночку мешкає

Мета: учити дітей називати казкових героїв за їх пісеньками та називати
казки; розвивати пам’ять, увагу.

Матеріал: будиночок, Колобок, Курочка Ряба, Котик, Півник, Ріпка.

Хід гри

Діти в «кімнаті казок» знаходять будиночок, по черзі підходять до
нього і питають: «Хто, хто в будиночку мешкає?»

Вихователь співає пісеньку з казки або розповідає уривок, а діти
відгадують: хто це і з якої він казки.

Магазин одягу

Мета: продовжувати вчити дітей називати одяг, класифікувати одяг та
взуття; розвивати пам’ять, мовлення, увагу.

Матеріал: іграшковий одяг та взуття.

Хід гри

Вихователь-«продавець» запрошує дітей до магазину одягу. Пропонує їм
придбати одяг або взуття. Для цього необхідно назвати одяг, описати його
двома або трьома реченнями. Наприклад: «Продайте мані, будь ласка, жовту
сукню з горошком. Це одяг»

Збери картинку

Мета: учити дітей збирати розрізні картинки з 4-х частин в одну цілу,
працювати парами; розвивати зорову пам’ять, увагу; закріплювати назви
казок.

Матеріал: розрізні картинки до казок.

Хід гри

Вихователь об’єднує дітей у пари , кожній парі роздає розрізні
картинки. Діти в парах збирають картинки. Хто зібрав – піднімає руку,
показує картинку і називає до якої вона казки.

Що зайве

Мета: учити дітей визначати зайвий предмет за розміром; розвивати
логічне мислення, уважність.

Матеріал: предмети різного розміру (великі круги, квадрати та маленькі
трикутники); маленькі метелики, квіточки та велика ялинка.

Хід гри

Вихователь. Ведмедик Мишко засмучений, тому що він не може визначити
зайвий предмет. Давайте йому допоможемо!

Діти на наборному полотні розглядають предмети і визначають, що зайве
і чому, порівнюючи за розміром.

Кожній речі – своє місце

Мета: учити дітей складати свої речі в шафу на місце; розвивати пам’ять;
виховувати охайність.

Матеріал: одяг: шапка, куртка, шарф, брюки, чобітки.

Хід гри

Вихователь розповідає про те, що хлопчик Василько дуже поспішав,
повернувся з прогулянки для того, щоб погратися, тому свої речі в шафі
поскидав до купи.

Діти дістають одяг із шафи, називають його, розповідають: де його місце
в шафі, складають на місце.

Спостерігаючи за іграми дітей, їх поведінкою в процесі гри, я
переконалась, що дидактична гра є найголовнішим посібником або знаряддям
розумового розвитку в ранньому дитинстві.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020