.

Тупчій В.В. Морально – етичне виховання молодших школярів.

Язык: украинский
Формат: материал
Тип документа: Word Doc
327 7026
Скачать документ

Тупчій В.В.,

вчитель початкових класів,

Уманська загальноосвітня

школи І-ІІІ ступенів №11

ім.М.П.Бажана

Морально – етичне виховання молодших школярів

Етика – не результат мертвого дотримання правил, але –
результат натхнення, що прагне до досконалості: “Натхнення не є стан
навіженства, блаженства чи конкуренції. Це – стан горіння, відчуття
творчих мук і самовідданості” (Ш. Амонашвілі)

В молодшому шкільному віці необхідно прищепити дітям прості норми
моральності. Без таких рис, як працелюбність, добросовісне ставлення до
своїх обов’язків, повага і чуйність до оточуючих, чесність, скромність,
ввічливість не може бути й мови про вироблення складніших моральних норм
і якостей людини. Учителю початкової школи дуже важливо придивитись до
всіх можливих проявів моральних якостей кожної дитини і визначити методи
впливу на їх формування. Особливу увагу треба звернути на виховання в
дітей любові і шани до своїх батьків, рідних, любові до рідного краю,
Батьківщини.

   Складність морального розвитку полягає в тому, що виховні впливи на
учнів здійснює не лише школа. Не можна передбачити ефективності всієї
роботи в цьому плані без досконалого знання індивідуальних особливостей
школяра, його потреб, інтересів, позицій, мікросередовища.   З приходом
учня до школи від нього вимагається більше самостійності, в нього більше
коло обов’язків. Тому часто буває, що в перші дні перебування дитини в
школі їй страшно. І вчитель повинен зняти цю напругу своєю привітністю,
увагою до кожного, створенням повсякденного радісного життя. Лише за
таких умов зникне страх перед школою.   У моральному вихованні
взаємодіють такі соціально-психологічні фактори, як моральне середовище,
усвідомлення учнем моральних відносин (моральна свідомість) і моральна
діяльність. Школа для молодшого школяра повинна бути високоморальним
середовищем, в якому він пізнає моральні норми і яка залучає його в
реальні моральні відносини, коректує їх. Це середовище складається з
традицій, які має школа, і вправ, що стимулюють поведінку. Традиційні
ранкові вітання, розпорядок дня, форми поведінки на уроках і перервах,
чергування по школі, порядок і дисципліна – це і є основою морального
середовища, в яке попадає школяр. Уважність, великодушність, турбота,
товариська підтримка повинні стати в школі природними нормами
взаємовідносин між дітьми. Передусім, носієм цих відносин виступає
вчитель. Тому педагогічний колектив повинен приділяти особливу увагу
особистій поведінці кожного вчителя, розглядаючи її як один із чинників
морального вдосконалення школярів.

     Великі можливості для морального впливу на молодших школярів має
навчальний процес, зокрема зміст матеріалу, що вивчається. Треба
пам’ятати, що для морального виховання немає головних і другорядних
предметів. Важливо, щоб дитина на якомусь уроці зуміла краще зробити
щось, щоб могла бути в числі перших, відчула власну гідність. Навчальний
успіх необхідний для морального виховання кожного учня. Його не можна
замінити ніяким іншим.

   Моральний вплив на молодших школярів виявляє спілкування з
прекрасним, яке формує в дітей добрі гуманні почуття, адже одержані
враження від прекрасного входять у той духовний фонд, який робить душу
дитини чутливішою, ніжнішою, добрішою. Прекрасне завжди здатне пробудити
в дитини добре, переплавити грубість у гуманність, жорстокість у
чуйність і турботу про інших. В.О. Сухомлинський підкреслював, що
виховувати в дітей любов до всього живого – це означає посіяти зерна
гуманізму, людяності, моральної краси. Спілкування учнів з мистецтвом
дуже допомагає в їх моральному вихованні. Народна педагогіка стверджує:
якщо дитина тримає в руках скрипку, вона не здатна на злочин, поганий
вчинок.

   Велике значення для морального виховання молодших школярів має
систематична моральна освіта, озброєння їх знаннями моральних норм і
правил, адже це є важливою передумовою здійснення правильних дій,
формування високих мотивів поведінки. В шкільній практиці повідомлення і
роз’яснення моральних норм і правил проходить у процесі навчання,
повсякденному житті та діяльності дітей і в спеціально запланованих
бесідах. Етичні бесіди необхідні для молодших школярів, тому що в цей
період розвитку діти особливо вразливі, найбільш сприйнятливі до
зовнішніх впливів, вірять у непохитність моральних норм.

   Треба виховувати дітей своєю любов’ю, вірити їм, допомагати стати
добрими і великодушними. Ні в якому разі не зневажати, не пригнічувати,
а, навпаки, підносити власну гідність кожного. Не потрібно боятися бути
добрим, ніжним, ласкавим. Часто, не бажаючи поступитися, ми
протиставляємо свою волю волі учня і тим самим втрачаємо духовний
зв’язок з ним. Багато ситуацій можна вирішити за допомогою ласки, жарту,
казки. Без ласкавих слів дитині все одно, що без сонячного світла. А
звідси і погані вчинки – “в темряві”. Людське ставлення до дитини – це
усвідомлена, цілеспрямована праця, що виключає жорстокість, праця з
надією на формування найкращих рис і якостей. Потрібно любити дітей
такими, якими вони є, бережно ставитися до кожного з них, спиратися лише
на позитивне і вести боротьбу зі слабкостями. А головне, щоб діти були
завжди далеко від полюса зла. Нехай зрозуміють, що любов, доброта,
великодушність сильніше від усього недоброго, злого.

У системі роботи учителя велике значення має і роз’яснення дітям етичних
норм, зв’язаних із правилами культурної поведінки. Методи роз’яснення
різні: розповідь учителя, етична бесіда, обговорення фактів шкільного
життя, бесіда по прочитаній розповіді, стенди по культурі поведінки.
Головна задача етичної освіти — формувати моральні уявлення і поняття
про доброзичливість, справедливість, гуманність, дружбу, товариськість
та ін.

Основна робота з нагромадження досвіду правильної поведінки проходить у
повсякденному житті молодших школярів; на уроках, під час перерв, у
роздягальні, по дорозі додому, під час відвідувань театру, кіно, на
прогулянках, екскурсіях, у спілкуванні один з одним і дорослими. Тому
увага вчителя спрямована на таку організацію життя дітей, що давала б
можливість для вправляння їх у правильному поводженні. Якщо учні добре
знають, які вимоги до них ставляться, кожна з них навчає, як слід
поводитися в тому чи іншому випадку, то контроль за поведінкою йде з
боку не тільки вчителя, але і дитячого колективу.

@

B

D

. B

D

I

???????????????з класом є головним завданням вчителя. Разом з тим
проводиться й індивідуальна робота з окремими учнями в залежності від
рівня їхньої вихованості та умов життя в родині. Індивідуальна робота
проводиться в тісному контакті з батьками.

Оскільки діти молодшого шкільного віку ще не розрізняють відтінків у
поведінці й вчинках інших педагоги повинні постійно спрямовувати їхню
увагу на усвідомлення позитивного і негативного. Найбільше впливає на
них все те, що пов`язане з життям таких хлопчиків і дівчаток, як вони
самі. Тому особливе місце в моральному вихованні школярів відводиться
дитячій книжці. Діти їй довіряють, сприймають усе написане, як свої
власні думки, власні почуття. Емоційне ставлення до прочитаного
пояснюється відповідністю змісту твору особистим переконанням дітей,
ціннісним орієнтаціям, смакам. Дитина здатна повністю ототожнювати себе
з героєм твору, сприймати, як власні, його переживання, турботи, манери,
зовнішність, що часом призводить навіть до втрати нею власного ”я” .
”Близькі” теми, сюжети, ситуації, що викликають сильні емоції, учні
молодших класів оцінюють дуже високо. Вони вірять образам справжніх,
хороших людей: їм потрібен приклад того, як вирости сильним і сміливим.
Сила прикладу –одна з головних сил, що визначають розвиток і формування
дитини. Наслідуючи улюбленого героя в повсякденному житті, молодші
школярі утверджують у собі вірність переконанням, виявляють співчуття,
чуйність. Твори для дітей можна порівняти із сердечним словом педагога.
Доступне й ясне, воно розкриває школяреві смисл вчинків і значення
адресованих йому вимог. Бадьоре і впевнене слово мобілізує сили учня,
надихає його вірою в самого себе. Змістовне й образне –розширює дитячий
світогляд, учить школярів відкривати нове в предметах, явищах, людях.
Гнівне і палке –викликає сором і каяття, гаряче бажання спокутувати свою
провину. Дотепне і влучне –активізує дитячу думку. Сердечне і чуйне
слово примушує вихованців довірливо відкривати свою душу, ділитися
почуттями і думками. Твори художньої літератури розкривають перед
дитиною систему моральних понять через стосунки героїв з іншими людьми.
Завдяки художньому слову учні вчаться розуміти внутрішній світ
літературного героя, його почуття, вчинки, ставлення до інших людей і
природи.

Особливого значення для формування моральних якостей особистості
набувають твори, які розкривають етичні норми поведінки. На їхньому
матеріалі школярі вчаться оцінювати вчинки героїв, а через них вчинки
товаришів і власну поведінку.

Серед творів, які мають особливий вплив на дітей, можна виділити вірші,
казки, прислів`я.

У віршах поетичне слово розкриває найтонші емоційні відтінки рідної
мови. Завдання вчителя –донести до учнів думку і почуття художнього
твору, використати його в справі виховання.

Прислів`я і приказка –це переважно віршована мініатюра. Кінцевою метою
прислів`я з давніх часів було виховання. Прислів`я проголошують, з
одного боку, педагогічну ідею, а з другого –здійснюють педагогічний
вплив. У прислів`ї –готовий висновок, але це не завершення роздумів, це
поштовх до них. Наприклад: ”Книга вчить, як на світі жить” , ”Лінивому
все ніколи” .

Пояснюючи прислів`я, діти прилучаються до народної мудрості.

Прислів`я і приказки –це своєрідний кодекс моральної поведінки, в них
можна знайти пораду, підтримку, осуд. ( ”Любиш кататися, люби й саночки
возити”, ”Колос повний до землі гнеться, а пустий угору дереться”,
”Бджола жалить жалом, а чоловік – словом”).

Молодших школярів прислів`я приваблюють яскравою грою слів, співзвуччям,
ритмікою. Поезія тут виступає формою збереження і поширення народної
мудрості, досвіду пізнавальної діяльності, свідомості, засобом впливу на
думку і вчинки людей. Як твердив К. Д. Ушинський, пояснення прислів`я –
це завжди розв`язування розумової задачі.

Казки – один з найбільш популярних серед дітей жанрів народної
творчості. У них – міцна соціальна основа, життєствердний оптимізм.
Герої казок, яким властиві високі моральні якості, завжди ведуть
боротьбу з темними силами, що символізують соціальне зло й
несправедливість.

Образи позитивних казкових персонажів давно стали для дітей втіленням
кращих якостей людини. Молодший школяр уважно стежить за розвитком
казкового сюжету, відверто реагує на вчинки героїв, проникається
своєрідністю їхніх стосунків, думок і почуттів, віддає свої симпатії
позитивним, засуджує негативних, Казка знаходить вірний шлях до серця
школяра, впливає на розвиток світогляду, ставлення дитини до навчання,
товаришів, рідних, учить бути правдивим, чесним, відвертим, зневажати
неправду, боротися з грубістю, лінню, байдужістю, одне слово, розкриває
кращі душевні якості. Для школяра казкові персонажі й стосунки – мірило
власної поведінки і поведінки товаришів. Казка стає першим пізнанням
життя, його моральних основ, соціальних взаємовідносин. Те, що учень
виявляє симпатію до одних персонажів і антипатію до інших, свідчить про
становлення його власного ”Я” . Особливою любов`ю дітей користуються
казки героїчного плану, в яких розкривається тема мужності, відваги,
відданості батьківщині.

Казкових персонажів і ситуації для роздумів та обговорень дитина
приміряє до себе і робить висновки на основі конкретних випадків,
конкретної добре знайомої обстановки,

Особливо цінні в моральному вихованні молодших школярів казки В.О.
Сухомлинського. Насичені глибоким етичним змістом, вони наштовхують
учнів на роздуми, примушують аналізувати власну поведінку, робити
висновки.

Педагогічне значення літератури для дітей очевидне, і все – таки не слід
чекати від неї моментального впливу на юного читача . Шлях цей дуже
складний. Потрібен час і тонкий педагогічний вплив, щоб діти подолали
межу між моральним знанням і моральним вчинком.

Велике значення у вихованні молодших школярів має гра. Ще К. Д.
Ушинський писав про те, що в грі задовольняються фізичні і духовні
потреби дитини, формуються розум, воля і серце, а також суспільні
відносини та організаторські здібності.

Дітям 6 -10 років властиве активне ставлення до життя, до доброго і
поганого, правильного і неправильного; їхня емоційна пам`ять фіксує
прояви добра і зла, щирості і лицемірства, правди і брехні, вірності і
зрадливості тощо.

Використана література:

myklass.com.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=140&Itemid=93 –
67k –

studentam.net.ua/content/view/3390/97/ – 39k

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020