Киниця Катерина Іванівна,
вчитель української мови та літератури, англійської мови
Звенигородської спеціалізованої школи І-ІІІ ст.
ім. Тараса Шевченка
Інновації на уроках української літератури: «Конференцбол» та
«Малюнки-символи»
Кожен учитель, незалежно від того, який предмет викладає, насамперед
прагне викликати зацікавлення учнів, бажання вчитися. Велика частина
успіху цієї справи залежить від професійної майстерності педагога. Нові
відкриття, неординарні завдання, творчі проекти – все це розвиває
внутрішній світ дитини, надихає її, розкриває здібності й показує
майбутні перспективи. Наше століття диктує свої умови , свої вимоги
стосовно того, якою має стати людина майбутнього. Це насамперед
особистість творча, комунікабельна, здатна втілювати в життя потрібні в
даний момент рішення. І тут на перше місце виходить вже не знання
предмету (математики, літератури, іноземної мови та ін.), а власна
харизма, здатність легко адаптовуватися, організовувати навколо себе
людей, знаходити відповідну інформацію. Розвивати цю саму харизму й
покликані вчителі сучасності.
Тому освітяни новітнього часу у своїх педагогічних концепціях все
частіше стали звертатися до інноваційних технологій. Згадувати,
вдосконалювати, винаходити і пропонувати свої ідеї.
Зародження деяких методів, зокрема проектів та інтерактивного,
відбулося ще на початку xx століття. Наше ж завдання – розвинути й
адаптувати ці техніки до вимог нашого часу.
Навчання повинно орієнтуватися на розвиток вроджених якостей дитини.
Тому в центрі розробки змісту освіти має перебувати не «обізнаний
дорослий» із заздалегідь заготовленими планами, а учень із його власними
інтересами і потребами. (2, с.5)
Суспільний прогрес руйнує традиційні стратегії поведінки, котрі
базуються на бездумному наслідуванні. Зростає роль творчості ,
ініціативності, (4, с.39), спроможності самостійно і впевнено втілювати
особисті проекти. Професійним респектом, тобто об’єктом постійного
фахового пошуку кожного учителя-словесника має стати розвиток творчих
здібностей кожного учня, навіть якщо дитина обдарована технічно, а не
гуманітарно. Якнайкраще цьому сприятимуть уроки української літератури,
розроблені не ординарно, з використанням інноваційних надбань колег та
власних винаходів. Школярі вчитимуться бути лідерами, творцями,
організаторами й ораторами, котрих так потребує наше суспільство.
У зв’язку із поставленими вище завданнями автор пропонує свої
педагогічні здобутки, які вже випробувані часом і не раз
використовувалися на уроках української літератури. Перший пов’язаний з
інтерактивними технологіями навчання, а конкретніше з роботою в групах.
Назвемо цю техніку «Конференцбол», оскільки учні не тільки виступають,
обговорюють певні ідеї та дискутують під час уроку, а й «підкидають»
одне одному провокаційні питання.
Цей метод – варіант кооперативного навчання, похідний від парної
роботи. Ефективний для розвитку навичок спілкування в групі, вмінь
переконувати та вести дискусію. Містить елементи гри. Адже методологічно
обґрунтоване й раціонально сплановане використання гри «сприяє
позитивній зміні рівнів активності учнів: від репродуктивного до
творчого». (7, с.4).
Організація роботи.
(На прикладі вивчення народних дум учнями 8 класу).
Проводити на уроці узагальнення й систематизації знань після
ознайомлення з усіма думами, запропонованими чинною програмою.
Розподілити учнів на групи по 5 осіб. Розподілити завдання чітко,
кожному учаснику групи особисто призначити роль, яку він виконуватиме
під час спільної роботи над завданням. Від цього великою мірою
залежатиме результат уроку. Сьогодні між освітянами досить поширена
думка, що в групі в основному працюють сильні учні, а слабкі просто
ховаються за їхніми спинами. Щоб цього уникнути слід створювати
рівнозначні по силі групи, з однаковою кількістю відмінників,
середняків, і слабких. Давши кожному конкретну роботу, пояснити, що
неякісне виконання будь-якої частини завдання (ролі), призведе до
руйнування всього ланцюжку групи.
Створити 4-5 груп, залежно від кількості учнів класу, по 5 осіб,
розподіливши між дітьми рольові завдання з такими назвами: Декламатор,
Головний герой, Історик, Журналіст, Спікер.
Кожній групі призначити для аналізу й подальшої дискусії одну думу («Чи
не той то Хміль», «Ой Морозе, Морозенку», «За Сибіром сонце сходить»,
«Максим козак Залізняк»).
Декламатор зачитує спочатку ключеві, ідейно-тематичні уривки народної
думи, а потім кульмінацію твору. Учень має обов’язково пояснити свій
вибір уривків, мотивуючи це літературознавчими поняттями , логічними
висновками та власними відчуттями.
Головний герой (Морозенко. Кармалюк, Богдан Хмельницький, Залізняк)
коротко розповідає про свої подвиги: за чим жалкує, що вважає правильним
у своїй боротьбі, а що – ні, чим варто пишатися, а що хотів би зробити
інакше .
Історик коротко повідомляє історичні передумови виникнення думи, її
успіх серед народу. Припускає про подальші перспективи поширення цього
народного твору в Україні та поза її межами.
Журналіст. Готує по 1 запитанню кожному учаснику групи стосовно думи,
яку запропоновано представити, а також по 1 провокаційному запитанню
всім іншим групам для створення дискусії. Журналіст може використовувати
м’ячик (повітряну кульку) для передачі запитань і призначати їх
конкретним учням. Якщо той, кому адресовано завдання самостійно зловив і
виконав його, то група отримує 12 балів, якщо не сам впіймав, а хтось із
групи, – 9 балів, якщо ж і не сам відповів – 6 балів Цю гру можна
варіювати, взявши 4 – 5 кульок (за кількістю груп) або й тільки 1, до
якої прикріпляють свої запитання Журналісти всіх груп.
Спікер. Підводить підсумки усього зробленого. Спеціально наголошує не
тому, що їхня дума найбільш відома й популярна в Україні. Доводить це
фактами.
Учитель на почату уроку пояснює суть і обов’язки кожного учня та його
ролі на Конференцболі. Особливо слід наголосити на роботі Спікера та
Журналіста, можливо, навіть підготувати відповідних учнів завчасно. Ними
безперечно мають бути творчі діти з ораторськими здібностями. Бажано
також, щоб спікер міг викликати літературний диспут між групами, кожна з
яких захищатиме свого героя, вважаючи його найрозумнішим та
найхоробрішим.
Таким чином група виробляє свої аргументи на підтримку чи заперечення
проблеми. Кожен учасник має добре знати ці аргументи і бути готовим
викласти їх під час спілкування з іншими ми групами (2. – с.28). Отже,
кожен не тільки навчається, а й учить інших. Учителеві варто стати
непомітним і обережним режисером такої «вистави», щоб розкрити творчий
потенціал кожного учня, дати можливість висловитися, проаналізувати
ситуацію.
Можна втілити цей метод і під час вивчення прози. Було б добре, якщо в
групі «з’явиться» Іноземний гість, начитаний учень, котрий добре
обізнаний із зарубіжною літературою.
Без усвідомлення проблеми літературних звя’зків і взаємодій неможливе
справжнє наукове вивчення ні світового, ні національного літературного
процесу. Як підкреслював І. Франко національні літературні розвиваються
від комплексу місцевих умов – соціальних, історичних, естетичних,
географічних тощо. (6. – с.141). Якщо учень Іноземний гість зможе
провести хоч коротку порівняльну характеристику і взяти участь у
дискусії, то всі інші діти глибше осягнуть авторську концепцію, збагнуть
ідеї і проблематику виучуваного твору. Головний герой, учень з
акторськими здібностями, дасть можливість зримо побачити усвідомити
призначення образу.
&
&
&
Другий метод інноваційних технологій. Який буде представлено в даній
статті, відносять до проектного навчання. Щоб стимулювати учнівську
творчість необхідно практикувати такі форми роботи, які викликають у
дітей ц потребу комунікативної діяльності. (5, с.7)
Метод мистецьких творчих проектів сприяє цьому. Він дає учням широке
поле для розвитку творчої і просторової уяви, креативного мислення, а
також – вміння враховувати потреби інших. Вчить спокійно приймати,
можливо, протилежну оцінку, образів художнього твору в даний момент і
життєвих ситуацій в майбутньому.
Назвемо нашу техніку мистецьких проектів «Малюнки-символи», по суті
комбінація літературної символіки художнього твору та психомалюнку.
Протягом двох останніх десятиліть метод психомалюнку стає дедалі
популярнішим і завойовує широкі кола прихильників. Якщо ж словесник
зуміє педагогічно грамотно організувати роботу, пояснити суть завдання й
особливості літературного психомалюнку, то здобуде дуже цінну інформацію
про внутрішній світ, проблеми й уподобання кожного учня зокрема і
колективу (групи, класу) в цілому.
Домінуючи аспектом проектів є вільний і нетрадиційний підхід до
виконання, оформлення та презентації результатів. Такі проекти дають
змогу максимально врахувати мистецькі інтереси учасників, розвивають
уміння триматися перед аудиторією. Використовувати засоби наочності під
час виступу, показати свій естетичний смак. (2, с.9).
Для використання техніки Малюнки-символи треба мати відповідну
підготовку. Можна пройти курси АСПО при Черкаському національному
університеті ім. Б. Хмельницького або ж постійно цікавитися літературою
з психомалюнку. Для самоосвіти й самопідготовки в цьому напрямку варто
скористатися працями таких психологів, як: Т.С.Яценко,
Н.Преображенської, С. Л. Рубінштейна, К.Юнга та інших.
В умовах постійного розширення інформаційного простору в сучасному світі
закономірно зростає інтерес до психологічного аспекту у художньому
творі. У зв’язку з цим на перший план висувається суперечливий і
багатогранний характер образу0- персонажу
Певний час ідеологією гальмувалися глибокі дослідження психологічного
пласту в літературі, тому зараз проблему художнього психологізму постає
досить гостро. (3. – с.103). Саме тому для кращого розкриття глибинної
символьної суті художнього твору, для її повного розуміння учнями і
варто скористатися запропонованою технікою.
Організація роботи.
(На прикладі вивчення роману в. Підмогильного «Місто»).
Провести розподіл учнів на 3-4 групи відповідно до психологічних
особливостей сприймання світу й відповідно розуміння роману. Для цього
використаємо психологічний тест. Бажано з ілюстраціями тому. Що в такому
випадку учень аналізує не себе, а малюнок. Таким чином відволікається й
уникає суб’єктивних оцінок себе самого та поданого запитання. Наприклад,
для організації роботи над малюнком-символом під час уроку «Кому
підкорилося місто?» (узагальнення й систематизації знань) автор
використала 7 запитань до дев’яти зовсім різних ілюстрацій . після
оцінки відповідей і підбиття кількості балів учнів було поділено на 3
групи: Суперсучасні, інопланетяни та Центристи (Хамелеони). (1,
с.26-27).
Пояснити школярам, що краса малюнку не має ніякого значення. Головне –
вираження ідей та образів у формі малюнків-символів. Наголосити, що
кожен учасник групи повинен зробити свій внесок у роботу: домалювати
хоча б якусь деталь якщо вже не конкретний образ, підписатися під
малюнком. Теми літературних психомалюнків до роману В. Підмогильного
«Місто»: «Чи вміє кохати С. Радченко» – для Інопланетян, «Кар’єра у
Києві тоді й тепер» – для Суперсучасних, «Як підкорялося місто головним
героям» – для центристів (Хамелеонів).
Бажано тестовий відбір проводити на одному уроці, а малюнки-символи на
іншому.
Призначити відповідальних за різні сторони проекту:
Художник-оформлювач відповідає за цілісність зображуваного.
Художник-декоратор відповідає за головні деталі малюнку, їх чітке
вираження та гармонію.
Ідеолог – генератор ідей, висловлених у групі стосовно художнього твору
й малюнку-символу до нього, своєрідний керівник проекту
2 захисників малюнку. Учні, що презентують проект, пояснюють значення
зображеного, їх символьне навантаження.
Захист проектів Пояснення і коментар учителя стосовно малюнку.
Див додатки №1.
Рекомендуємо також на попередніх уроках попрацювати творчо Намалювати
самому чи попросити когось із професіоналів зобразити сюжет роману в
малюнках-образах. (Див. додатки №2.) Це допоможе учням краще зрозуміти
суть самої ідеї методу. Застосування вищеописаної техніки сприятиме
розвитку образного мислення учнів. Літературний колективний малюнок
можна використовувати й на інших уроках. Наприклад, на матеріалі
вивчення поезій М. Рильського, В. Сосюри, П. Тичини у 11 класі або на
основі поеми «Енеїда» М. Котляревського у 9 класі. Див додатки №3.
Група методів і прийомів, використаних під час техніки малюнків-символів
дає змогу оцінити художній твір не тільки, як набір подій, , героїв та
їхніх пригод, як «цілісний образ». Поняття цілісного образу чітко й
послідовно розкриває у своїй науковій статті А. В. Корольова. (3. –
с102). Психоаналітична концепція розглядає художній твір як мову
символів, щр несуть розуміння підсвідомих прихованих явищ іпроцесів
людської свідомості.
Саме з цього приводу варто процитувати О Потебню: «…художній твір є
синтезом трьох моментів зовнішньої форми, внутрішньої форми і змісту),
атак рож наслідком мимовільної творчості, засобом розвитку думки і
свідомості…». (3, с. 103).
Тому саме стають провідними та інтенсивно поширюються технології
проектного та інтерактивного навчання. Провідною у XXI столітті стає
тенденція до поглибленого аналізу художнього твору та його внутрішніх
символьних і знакових структур. Завдання вчителя-словесника витягнути
на-гора образи-символи і пояснити їх учням класу в тісній співпраці х
ними ж самими. Це дасть можливість всім краще зрозуміти один одного,
виховати в собі почуття єдності. Не випадково інноваційні технології
набули розвою на зламі століть, все відбувається закономірно. Ми
переходимо від техногенних цінностей до загальнолюдських, зорієнтованих
на особистість, на її розвиток в сучасному суспільстві. На співпрацю і
взаємодопомогу для досягнення кращих результатів задуманого.
Література
Василів К. І. Кому підкорилося «Місто? // Українська мова та література.
– 2007. – №14. – с.25-27.
Інноваційні технології в початковій школі. // Початкова освіта. – 2008.
– №9. – с.5-6.
Корольова А. В. Художній твір як цілісний образ. // Знак. Символ. Образ.
Випуск п’ятий. – Черкаси, 2000. – с.102-107.
Проектні технології при вивченні іноземних мов як засіб формування
життєвих компетенцій особистості. // Автор-упорядник Вакуленко О. О.
Методичні рекомендації вчителю іноземних мов щодо організації
ефективного навчання. – Черкаси, 2008. – с.38-50.
Методика підготовки та проведення тижня української мови та літератури.
// Тиждень української мови та літератури – Х.: Видавнича група
«Основа», 2006. – с.3-8.
Удовиченко Л. М. Вивчення Християнських образів зарубіжної літератури в
загальноосвітній школі. // Соціально-педагогічне забезпечення
гуманітарної освіти спеціаліста технічного профілю. // Черкаси.:
Відлуння, 1999. – с.140-144.
Федоренко В. Інтелектуально-пізнавальні ігри української тематики як
засіб підвищення мотивації навчальної діяльності школярів. // Федоренко
В. Ігровий університет. – К.: Грамота, 2007. – с.3-6
PAGE
PAGE 3
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
