Матросов Володимир Миколайович ,
вчитель фізики Жовнинського навчально-виховного комплексу
« Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів»
Чорнобаївської районної ради Черкаської області
с. Жовнино
Телефон: 8(04739)52640
Використання ІКТ на уроках фізики
Пріоритетом розвитку освітньої галузі є впровадження сучасних
інформаційно – комунікаційних технологій, які забезпечують подальше
вдосконалення навчально – виховного процесу, підготовку молодого
покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві.
Умови реформування загальної середньої освіти ставлять перед учителем
нові вимоги щодо організації та внесення коректив до цілей, завдань і
змісту навчально – виховного процесу. У зв’язку з цим викладання фізики
пов’язане з оновленням підходів до формування в учня наукового мислення
і поглядів на природні явища. Впровадження інноваційних технологій є
одним з основних напрямків такої діяльності. І тут значну допомогу
вчителю може надати використання на уроках комп’ютера. Звісно, кабінети
фізики ще не мають достатнього матеріально – технічного забезпечення,
але наявність хоча б одного комп’ютера дає змогу зовсім по – новому
планувати зміст і структуру уроку. Зараз усе більше з’являється програм
комп’ютерної підтримки навчальних занять, для яких потрібна сучасна
техніка.
Найпростішим і найпоширенішим варіантом застосування комп’ютера є
організація тестування учнів як під час проведення заліку, так і
звичайного уроку (опитування з перевірки домашнього завдання,
розв’язування задач тощо). Учень запрошується до комп’ютера і самостійно
працює з ним.
Після вибору відповіді, учень натискує на клавішу з цифрою, що
відповідає, на його думку, номеру відповіді. На екрані з’явиться
наступне запитання. Після розв’язування задачі комп’ютер підсумовує
загальну кількість помилок, допущених учнем, і виставляє оцінку.
Критерії на оцінку в програмі встановлюються залежно від складності
задачі та кількості помилок. Ось приклад одного із тестів:
1. Як називається взаємодія між провідниками із струмом?
А. Електричною. Б. Гравітаційною. В. Магнітною. Г. Слабкою. Д.
Сильною.
2. Як відбувається взаємодія між провідниками із струмом?
А. Через електричне поле. Б. Через магнітне поле. В. Через гравітаційне
поле. Г. Через сільськогосподарське поле. Д. Правильної відповіді не
має..
3. Що існує навколо рухомого електрона?
А. Заряд. Б. Електричне поле. В. Магнітне поле. Г. Гравітаційне поле. Д.
Напруга. 4. Що існує навколо нерухомого електрона?
А. Заряд. Б. Електричне поле. В. Магнітне поле. Г. Гравітаційне поле. Д.
Напруга. 5. Що існує навколо будь – якого провідника зі струмом?
А. Заряд. Б. Електричне поле. В. Магнітне поле. Г. Гравітаційне поле. Д.
Напруга. 6. Що є силовою характеристикою магнітного поля?
А. Магнітна індукція. Б. Сила струму. В. Напруженість. Г. Напруга. Д.
Швидкість.
7. Як взаємодіють між собою два провідника зі струмом, якщо напрям
струму однаковий?
А. Притягуються. Б. Відштовхуються. В. Не взаємодіють. Г. Правильної
відповіді не має.
8. Як визначити напрям вектора магнітної індукції магнітного поля
струму?
А. За правилом лівої руки. Б. За правилом правої руки. В. За правилом
буравчика. Г. Такого правила немає.
9. Чому заряджена частинка в магнітному полі починає рухатися по колу?
А. Бо діє сила Ампера. Б. Бо діє сила Архімеда. В. Бо діє сила Лоренца.
Г. Бо діє сила тяжіння.
10. Як визначити напрям сили, що діє на провідник із струмом у
магнітному полі?
А. За правилом лівої руки. Б. За правилом правої руки. В. За правилом
буравчика. Г. Такого правила немає.
11. Як визначити напрям сили, що діє на рухому заряджену частинку з боку
магнітного поля?
А. За правилом лівої руки. Б. За правилом правої руки. В. За правилом
буравчика. Г. Такого правила немає.
12. Що є одиницею вимірювання магнітної індукції?
А. Ампер. Б. Тесла. В.Ньютон. Г. Вебер.
13. Що є одиницею вимірювання магнітного потоку?
А. Ампер. Б. Тесла. В.Ньютон. Г. Вебер.
14. Що є одиницею вимірювання сили струму?
А. Ампер. Б. Тесла. В.Ньютон. Г. Вебер.
15. Що є одиницею вимірювання сили?
А. Ампер. Б. Тесла. В.Ньютон. Г. Вебер.
16. Яка з формул виражає силу Ампера?
Г. F = ma.
17. Яка з формул виражає силу Лоренца?
Г. F = ma.
18. Яка з формул виражає доцентрову силу?
Г. F = ma.
Така форма роботи тренує учня, відпрацьовується алгоритм розв’язування
задач, звертається увага на виправлення помилок та контролюються знання
учня.
В практиці своїх уроків використовую як готові тести, так і власноруч
створені. Особливо ефективними вони є під час проведення узагальнюючих
уроків, де протягом короткого проміжку часу (3 – 5 хв) можна перевірити
та оцінити рівень знань учнів з цілої теми. Я, наприклад, створив тести
для перевірки знань учнів з тем «Основи кінематики», «Основи динаміки»,
«Магнітне поле», «Електромагнітна індукція», «Хвильова оптика» тощо.
В умовах, коли матеріальна база кабінетів фізики майже не поповнюється,
ефективним є використання програмних засобів для підтримки навчання
фізики. В своїй роботі я використовую такі програмні засоби, як
«Бібліотека електронних наочностей», «Жива фізика» тощо. На уроці фізики
в 10 класі з теми «Графічне зображення електричних полів» діти не просто
спостерігають, а залучаються до дослідницької роботи. Вони досліджують
електричні поля одного, двох електричних зарядів, як змінюється вигляд
електричних полів від знаку зарядів, величини зарядів, розподіл
електричного поля в просторі, вигляд еквіпотенціальних поверхонь тощо.
До дослідницької роботи залучаються також учні 11 класу. Так, під час
вивчення теми «Закони фотоефекту», учні мають можливість дослідити явище
фотоефекту самостійно. Це сприяє більш свідомому засвоєнню матеріалу,
його розуміння і здатності застосувати під час розв’язування задач.
В своїй практиці ефективними засобами розвитку учнів вважаю залучення їх
до вивчення історії фізики, вкладу вчених різних країн у розвиток
фізики. Учні залучаються до випуску фізичної газети «Квант», створенню
та захисту презентацій. Презентації дають можливість зробити урок більш
наочним, цікавим, насиченим. Нами були створені такі презентації:
«Цікаве про Ньютона», «Закони Ньютона», «Історія вивчення магнітних
явищ», «Наш Ампер» тощо.
Комп’ютерні лабораторні роботи
Це особливий вид робіт, який я проводжу до виконання лабораторних робіт
та робіт фізичного практикуму, оскільки комп’ютерна лабораторна робота
дозволяє учням змоделювати на комп’ютері той експеримент, частину якого
вони будуть виконувати реально, розглянути поведінку системи за різних
початкових умов, підтвердити або спростувати висунуті гіпотези,
подивитися, як складається досить складна установка, а потім перенести
отримані знання на реальну роботу. Процес моделювання дозволяє
впевнитись, як буде відбуватись експеримент за умов, які ми ніколи не
зможемо створити в шкільній лабораторії, оскільки ми не можемо
використовувати в навчальному процесі певні речовини або створити такі
умови, для існування яких потрібні наукові лабораторії. Таке моделювання
дозволяє провести дуже велику частину дослідів на комп’ютері, а на
практиці провести лише ті з них, які дійсно потрібні для встановлення чи
підтвердження певного закону чи фізичної теорії.
Комп’ютерна лабораторна робота дозволяє учню попередньо підготуватися до
виконання реальної роботи фізичного чи лабораторного практикумів,
потренуватися складати схеми та установки, перевірити знання теорії,
зрозуміти сутність того експерименту, який буде проводитись реально,
вивчити необхідний метод розрахунків результатів та похибок вимірювання.
Це дозволяє економити час при виконанні реальних дослідницьких робіт.
На уроках я використовую інформацію про сучасні досягнення науки та
техніки, яку отримую завдяки всесвітній мережі Інтернет.
Уроки з використанням сучасних інформаційних технологій проводяться як в
комп’ютерному класі, що дозволяє проводити дослідження та роботу за
комп’ютером кожній дитині, так і показуючи демонстрації на екрані.
Використання сучасних інтерактивних технологій
На сучасному етапі розвитку освіти неможливо уявити жоден урок фізики,
на якому не використовувалися б сучасні інтерактивні технології. Це
дозволяє зробити урок цікавим та динамічним, наочним та індивідуальним.
Результати навчання залежать від безпосередньої організації навчальної
діяльності школярів, раціонального поєднання колективної, групової та
індивідуальної роботи.
Комплектування груп відбувається з урахуванням навчальних можливостей
учнів. Кожний утворений мікроколектив узгоджено працює над вивченням,
систематизацією та узагальненням навчального матеріалу як в урочний, так
і в позаурочний час. Слабкі учні збагачуються новою інформацією, мають
можливість отримати додаткове пояснення. Завдяки контролю сильних учнів
вони роблять менше помилок, можуть проговорити навчальний матеріал
уголос. Середні учні в умовах групової роботи оперативно з’ясовують
незрозумілі питання, опановують ефективні способи розв’язування задач.
Корисна групова робота і для сильних учнів. Допомагаючи товаришам
засвоювати навчальний матеріал, вони перевіряють і зміцнюють свої
знання.
a
Fc1/43/4ae
`„!a$gd%i
$
??????????i???
??????????i?зання. Спочатку учні вивчали матеріал за підручником, потім
обговорювали його в своїх групах і давали відповідь на запитання. Потім
учні поділялися на інші групи, які формувалися так, щоб в групу
потрапляли лише члени з інших груп. І саме в цих групах відбувалася
активна робота кожного учня. Кожна дитина повинна була не лише
прослухати інших членів групи, але й самій проговорити свій матеріал,
пам’ятаючи, що отримані знання потрібно буде донести до своїх товаришів.
Після цього учні знову повертаються в свої попередні групи і діляться
отриманою інформацією. Кожна дитина проговорює матеріал декілька разів,
що сприяє його повному засвоєнню. Застосування цієї форми роботи сприяє
залученню до активної роботи усіх учнів класу, сприяє вихованню в них
відповідальності за свою діяльність.
Отже, під час групової роботи більше можливостей для реалізації
індивідуального підходу до навчання, ніж при колективній, оскільки
створюються сприятливіші умови діяти відповідно до індивідуальних
здібностей кожного учня . Вона, задовольняє природну потребу людини
спілкуватися з іншими людьми.
Досліджуючи групову навчальну діяльність учнів, я дійшов висновку, що
вона сприяє підвищенню продуктивної діяльності на уроці. Так при цій
роботі слабкі учні виконують на 20—30 % більший обсяг вправ, ніж при
фронтальній формі. Групова форма роботи сприяє також організації більш
ритмічної діяльності кожного учня. Вона дає змогу peaлізувати виховну
функцію уроку не лише через зміст, а й через організацію навчальної
діяльності. Взаємний контакт учнів під час виконання завдань сприяє
встановленню дружніх стосунків, формує почуття обов’язку і
відповідальності за спільну працю, що матиме велике значення в майбутній
трудовій діяльності випускників школи. Групова робота привчає
вислуховувати думку товариша, доводити правильність власних відповідей,
приймати колективні рішення, вболівати за успіх спільної справи.
Ефективність навчально-виховного процесу підвищується за рахунок
комплексного використання різноманітних засобів навчання для досягнення
не тільки навчальної, а й виховної мети уроку, а також для розвитку
мислення, волі, емоцій, пізнавальних інтересів учнів. Одним із таких
засобів є використання навчальних фізичних парадоксів. Досвід роботи
показує, що завдання, сформульоване в формі парадокса, загострює увагу
учнів на питанні, що вивчається, викликає у них почуття здивування
незвичайністю фактів, їхньою очевидною невідповідністю життєвому
досвіду, загадковими особливостями, неминуче породжує бажання
розібратися в їхній фізичній суті. Парадокси мають велике навчальне
значення. Вони демонструють учням відносність їхніх знань, руйнують
стереотипи, Сприяють формуванню діалектичного способу мислення — основи
пізнавальних інтересів особистості. Використання парадоксів дає мені
можливість поєднувати фронтальні й індивідуальні форми навчання,
організовувати різні види самостійної роботи, застосовуючи проблемну
розповідь, евристичну бесіду, роботу з підручником, експериментальну
перевірку гіпотез. Разом з тим парадокси є прекрасним засобом не тільки
закріплення вивченого матеріалу, перевірки глибини його засвоєння, а й
повторення і корекції здобутих знань.
Парадокси — це творчі задачі. Для їх розв’язування, крім логічних
міркувань, потрібні ще й здогадка і фантазія.
Ось деякі парадокси, які я використовую в навчальній практиці. Під час
вивчення теми „Тиск рідин і газів. Закон Паскаля” у 8 класі розглядаємо
гідростатичний парадокс, „Тертя. Сила тертя. Коефіцієнт тертя ковзання.”
у 8 класі із відомого, що сила тертя кочення менше, ніж тертя ковзання,
постає питання, чому ж узимку під час сильних морозів можна іноді
спостерігати, що колеса підводи не котяться, а ковзають по снігу?, в 11
класі під час вивчення будови атомного ядра: „Відомо, що до складу ядра
входить Z протонів і А – Z нейтронів. Але чого ж тоді маса ізотопів не є
цілим числом?”, під час вивчення явища фотоефекту: „Чому в явищі
зовнішнього фотоефекту швидкість вивільнених електронів не залежить від
інтенсивності падаючого світла. А залежить лише від частоти?”
Для розв’язування парадокса дуже важливим є його аналіз, під час якого
визначається предметна область завдання, з’ясовуються всі його елементи,
виявляється і встановлюється характер кожного з них (постійний чи
змінний, якщо змінний, то яка область його змін; відомий чи невідомий,
якщо невідомий, то який—той, який шукають чи допоміжний). Тут же
з’ясовуються усі відомі зв’язки між елементами предметної області,
характер цих зв’язків. Тут не можна нехтувати ніякими, навіть, здавалось
би, незначними на перший погляд фактами, тому що ключ до зняття
парадоксальності переважної більшості парадоксів лежить якраз в області
„слабких” властивостей об’єктів та явищ і одразу не привертає увагу
особистості, яка розв’язує завдання. Зрозуміло, що якість аналізу, його
глибина залежать від знань того, хто аналізує, його інтересу до
проблеми. Треба підвищувати цей інтерес, актуалізувати знання учнів. Це
дуже важливий момент у розв’язуванні навчальних парадоксів. Показавши
учням, що вони з цього питання володіють уже деякими знаннями, ми робимо
парадокс зрозумілішим, а, значить і цікавішим. Аналіз триває доти, доки
не з’явиться ідея розв’язку парадокса.
В своїй роботі використовую таку ефективну технологію як „Мікрофон”.
Вона дає можливість учням висловити свою думку як на початку так і в
кінці уроку. В 11 класі урок з теми „Дисперсія світла” розпочинаю із
розгляду проблемного запитання „Чи приходилося вам чути вислів „
Дивитися через рожеві окуляри”? Як ви думаєте, що він означає?” Учні,
які отримують символічний „мікрофон”, висловлюють свої припущення. В
кінці уроку вони діляться враженнями від уроку, відмічаючи, що
сподобалося, а що не вдалося виконати. Можна запропонувати висловити
свою думку за планом:
„Мікрофон”.
Що ми робили на уроці?
Чи досягли очікуваних результатів ви особисто, клас у цілому? Чому ви
так вважаєте?
Що могло б бути організовано краще, корисніше?
Над якими навичками, вміннями ще треба працювати?
Зразок різнорівневих завдань з теми „Основи динаміки”
Картка № 1
Початковий рівень
1. Чому не можна перебігати вулицю перед транспортом, що близько
рухається? У чому причина того, що водій не може відразу зупинити
автомашину?
2. Чому падіння з певної висоти на мерзлу землю є небезпечнішим, ніж на
пухкий сніг?
3. Що можна сказати про модулі сил, які виникають під час взаємодії двох
тіл? Обґрунтуйте свою відповідь.
Середній рівень
1. Парашутист спускається, рухаючись рівномірно і прямолінійно. Дія яких
сил компенсується? Зробіть креслення.
2. Визначте масу футбольного м’яча, якщо після удару він набрав
прискорення 500 м/с2, а сила удару дорівнювала 420 Н. (
3. В3. Чи розірветься мотузка, що може витримати силу натягу 150 Н,
якщо двоє чоловіків тягнуть за мотузку в різні боки із силою по 120 Н?
Достатній рівень
1. За допомогою двох однакових повітряних куль підіймають зі стану
спокою різні тіла. За якою ознакою можна з’ясувати, яке з цих тіл має
більшу масу?
2. Лижник масою 60 кг, який має наприкінці спуску з гори швидкість
10 м/с, зупинився через 40 с після закінчення спуску. Визначте модуль
сили опору рухові.
3. У якому випадку натяг каната буде більшим: 1) дві людини тягнуть
канат за кінці із силами F, однаковими за модулем, але протилежними за
напрямом; 2) один кінець каната прикріплено до стіни, а другий кінець
людина тягне із силою 2 F?
Високий рівень
1. Система відліку суворо зв’язана з ліфтом. У яких із наведених нижче
випадків систему відліку можна вважати інерціальною? Ліфт: 1) вільно
падає; 2) рухається рівномірно вгору; 3) рухається прискорено вгору; 4)
рухається сповільнено вгору; 5) рухається рівномірно вниз.
2. На тіло масою 100 г протягом 2 с діяла сила 5 Н. Визначте модуль
переміщення, якщо рух прямолінійний. (
3. Через нерухомий блок перекинуто мотузку. На одному кінці мотузки,
тримаючись руками, висить людина, а на другому — тягар. Вага тягаря
дорівнює вазі людини. Що буде, якщо людина почне на руках підтягуватися
вгору по мотузці?
Картка № 2
Початковий рівень
1. Назвіть тіла, дія яких компенсується в таких випадках: 1) айсберг
пливе в океані; 2) камінь лежить на дні струмка; 3) підводний човен
рівномірно і прямолінійно дрейфує в товщі води.
2. Як рухається тіло, коли векторна сума сил, що діють на нього,
дорівнює нулю?
3. Об вітрове скло автомобіля, що рухається, вдарився комар. Порівняйте
сили, що діють на комара й автомобіль під час удару.
Середній рівень
1. Кулька висить на нитці. Які сили діють на кульку? Чому вона є
нерухомою? Зобразіть сили графічно.
2. З яким прискоренням рухається під час розбігу реактивний літак масою
60 т, якщо сила тяги двигунів 90 кН? (
3. Двоє хлопчиків розтягують динамометр. Кожен прикладає силу 80 Н. Що
покаже динамометр?
Достатній рівень
1. На книгу, що лежить на столі, поставили праску. Книга зберігає
стан спокою, незважаючи на те, що на неї діє вага праски. Чи немає
тут суперечності з першим законом Ньютона?
2. Водій автомобіля почав гальмувати, коли машина була на відстані 200 м
від заправної станції і рухалася до неї зі швидкістю 20 м/с. Якою має
бути сила опору рухові, щоб автомобіль масою 1000 кг зупинився біля
станції? (Відпов
3. Теплохід, зіткнувшись із човном, може потопити його без жодних для
себе пошкоджень. Як це узгоджується з рівністю модулів сил взаємодії?
Високий рівень
1. Якщо закон інерції виконується в певній системі відліку, чи буде він
виконуватися в іншій системі відліку, що рухається відносно першої
поступально, прямолінійно і рівномірно?
2. Кулька масою 500 г скочувалася з похилої площини довжиною 80 см,
маючи початкову швидкість 2 м/с. Визначте, яку швидкість мала кулька
наприкінці похилої площини, якщо рівнодійна всіх сил, що діють на
кульку, дорівнює 10 Н.
3. Лебідь, Рак і Щука в байці тягнуть віз із однаковими за модулем
силами. Результат відомий. Як були напрямлені ці сили?
PAGE
PAGE 11
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
