.

Набуття прав інтелектуальної власності (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
208 3242
Скачать документ

Набуття прав інтелектуальної власності

2.3.1 Взаємозв‘язок між темпами розвитку науки, техніки та виробництва

Коли створюються нові технічні системи поряд з новими методами
виготовлення, новими матеріалами та новими технічними рішеннями
використовується накопичений роками досвід. Крім того, при створенні
нових технічних систем необхідно поліпшувати якість вже існуючих виробів
та створювати нові вироби, які повинні задовольняти нові потреби людей.

Рисунок 2.4 – Відношення в макрокосмосі

суспільство – економіка – наука та техніка

З розвитком науки з’являються нові знання, які дозволяють розробляти
нові матеріали, технічні рішення і використовувати їх для створення
нового технологічного обладнання (об’єктів техніки). Нова техніка
впроваджується у виробництво з метою підвищення його ефективності.
Звідси очевидно, що темпи розвитку науки, як правило, повинні
випереджати темпи розвитку техніки та виробництва. Співвідношення темпів
розвитку науки, техніки та виробництва показано на графіку (рис. 2.5,
а).

Математично це співвідношення можливо представити у вигляді

, (2.1)

– досягнення науки до моменту відліку,

– основа натурального логарифма,

– постійний показник,

– час.

а) класичний розвиток технічних систем;

б) розвиток за рахунок поштовху виробників.

SHAPE \* MERGEFORMAT Рисунок 2.5 – Темпи розвитку науки (Н),
техніки (Т) та виробництва (В)

Але якщо створення нового виробу затримується через неуважність до нього
вчених, то цими розробками займаються виробники і часто випереджають
наукову думку даючи поштовх розвитку нового наукового напрямку, як це
показано на графіку пунктиром (рис. 2.5, а).

В зв‘язку з прискоренням темпів розвитку технічних систем в наш час
чітка диференціація науки, техніки та виробництва, як правило,
зміщується в часі в бік виробництва. Так промислові фірми одночасно з
випуском науковоємкої продукції проводять наукові дослідження і
впроваджують їх результати в виробництво як унікальні технології майже
без часового зміщення, це показано на графіку пунктиром (рис. 2.5, б).

Так, наприклад, два століття тому люди про політ у небі тільки мріяли.
Тодішні вчені навіть не допускали такої можливості. 23 травня 1782 року
відомий астроном академік Лаланд навіть опублікував у «Паризькій газеті»
таке звернення до журналістів: «Панове! Ви так багато базікали про
літаючі човни, що складається враження, буцімто самі вірите в ці
нісенітниці. Знайте, вчені мовчать лише з презирства. Бо повну
неможливість для людини піднятися в небо остаточно доведено наукою.
Тільки невігласи можуть займатися подібними дослідами…» Та цю
«остаточно доведену наукою» заяву «про неможливість людини піднятися в
небо» було спростовано вже через рік отими самими «невігласами»!

Після того повітряні кулі стали надзвичайно популярними по всій Європі.

Та й сьогодні десятки тисяч людей у світі, як і колись, мандрують небом
за вітром на монгольф’єрах, оболонку котрих уже виготовляють не з
паперу, а зі спеціально розробленої хіміками легкої надміцної
газонепроникної синтетичної тканини. Повітряні кулі служать також і
науці. Метеорологи, наприклад, обладнують їх спеціальними приладами, які
передають дані для вивчення атмосфери. А фізики відправляють величезні
кулі ще вище в атмосферу, щоб вимірювати космічне випромінювання (рис.
2.6).

2.3.2 Закономірності розвитку об‘єктів права інтелектуальної власності

Кожна технічна система як об‘єкт інтелектуальної власності має свій
«життєвий цикл». «Життєвий цикл» технічної системи графічно можна
зобразити у вигляді ламаної кривої (рис. 2.7).

Точки перегину ?, ?, ? умовно відображають моменти переходу системи з
одного стану до іншого. Видно, що на 4 етапі починається спад. Тому
необхідна заміна на нову технічну систему. Попередня система – А. Нова
система (створення якої можливо на базі першої) – Б.

Рисунок 2.6 – Повітряна куля братів Монгольф‘є, 1783 рік

1 – примітивізм;

2 – значні удосконалення;

3 – надійність;

4 – масовий атрибут.

Рисунок 2.7 – Лінії «життєвого циклу» технічних систем А та Б

Розглянемо детальніше закономірності розвитку й удосконалення знарядь та
інструментів, що використовують люди для реалізації певних функцій і
досягнення бажаних цілей, застосовуючи графік на рис. 2.8.

По вертикальній осі графіка зазначається «досконалість» виробу – його
виробнича спроможність і корисність для людини. Горизонтальна – вісь
часу.

Рисунок 2.8 – Криві, які характеризують винахідницьку діяльність в різні
періоди «життєвого циклу» технічної системи

2.3.3 Об’єкти права інтелектуальної власності

2.3.3.1 Класифікація об’єктів права інтелектуальної власності

На рис. 2.9 наведена класифікація об’єктів права інтелектуальної
власності (ОПІВ), що визначені такими у Цивільному кодексі України.

Для зручності всі об’єкти поділені на три групи: об’єкти промислової
власності, нетрадиційні об’єкти інтелектуальної власності, об’єкти
авторського права і суміжних прав.

Рисунок 2.9 – Класифікація об’єктів права інтелектуальної власності

2.3.3.2 Об’єкти промислової власності

Винахід (корисна модель) – нове або те, що має суттєві відмінності
технологічне (технічне) вирішення задачі у будь-якій галузі народного
господарства, соціально-культурній сфері, що дає позитивний ефект.
Об’єктом винаходу може бути новий пристрій, спосіб, речовина, а також
застосування раніше відомих пристроїв, способів, речовин за новим
призначенням.

Промисловий зразок – це результат творчої діяльності людини у галузі
художнього конструювання. Об’єктом промислового зразка може бути форма,
малюнок чи розфарбування, або їх поєднання, що визначають зовнішній
вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та
ергономічних

потреб. Промислові зразки можуть бути об‘ємними (моделі), площинними
(малюнки) або комбінованими.

Під торговельною маркою (знак для товарів і послуг) розуміють
позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від
товарів і послуг інших осіб.

Об‘єктом торгівельної марки можуть бути:

словесні, у тому числі власні імена, літери, цифри;

зображувальні елементи,

кольори та комбінації кольорів,

інші позначення та їхні комбінації, що виконані в будь-якому кольорі або
кольоровому поєднані.

Географічне зазначення – це назва географічного місця, яке вживається
для позначення товару, що походить з цього географічного місця та має
певні якості, репутацію або інші характеристики, в основному зумовлені
характерними для даного географічного місця природними умовами чи
людським фактором або поєднанням цих природних умов і людського фактора.

Сутність фірмового найменування витікає з самої назви цього об’єкта.
Але, на відміну від попередніх об’єктів, поки що не існує закону, який
би охороняв права на нього.

2.3.3.3 Нетрадиційні об’єкти інтелектуальної власності

Сорт рослин – це окрема група рослин (клон, лінія, гібрид першого
покоління, популяція) в рамках нижчого з відомих ботанічних таксонів.

Під породою тварин зазвичай розуміють селекційні досягнення у
тваринництві.

Зафіксоване на матеріальному носії просторово-геометричне розміщення
сукупності елементів інтегральної мікросхеми та з’єднань між ними
визначене законом як топографія інтегральної мікросхеми.

Комерційна таємниця – це технічна, комерційна, організаційна та інша
інформація, що здатна підвищити ефективність виробництва або іншої
соціально доцільної діяльності, або забезпечити інший позитивний ефект.

Відкриттям визнається встановлення невідомих раніше закономірностей
властивостей і явищ матеріального світу.

Раціоналізаторською пропозицією є визнана юридичною особою пропозиція,
яка містить технологічне (технічне) або організаційне рішення у
будь-якій сфері діяльності.

2.3.3.4 Об’єкти авторського права і суміжних прав

Ці об’єкти права інтелектуальної власності, в свою чергу, поділяються на
дві групи – власне об’єкти авторського права: твори літератури і
мистецтва, комп’ютерні програми, компіляції даних (бази даних) і
об’єкти, суміжні з авторськими правами, до яких відносяться виконання
творів, фонограми і відеограми, програми (передачі) організацій
мовлення.

2.3.4 Суб’єкти права інтелектуальної власності

Суб’єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об’єкта
права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та
інші особи, яким належать за заповітом або за договором особисті
немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності.

2.3.5 Рівні науково-технічної творчості

Творчі задачі бувають різними і їх потрібно відрізняти за ступенем
труднощів. У відповідності з цим винахідницькі задачі поділяють
умовно на 5 рівнів. В таблиці 2.2 наведена інформація щодо
взаємозв‘язку рівня, кількості винаходів, кількості варіантів рішень і
методів вирішення задачі [23].

В історії техніки не багато великих винаходів революційного характеру:
дослідники називають всього 150-200 таких винаходів.

Таблиця 2.2 – Взаємозв‘язок рівня, кількості винаходів, кількості
варіантів рішень і методів вирішення задачі

n

?

?

°

?

?

?

?

?

?

?

 

c

¤

¦

?

?

¬

®

°

?

$

„@

yyyy`„@

^„j `„[ugd^yw

&

!

!

!

!

!

!

gd^yw

8тосовно до а. с. 820792 характеристика аналогів відображає наступне. В
основу процесу формування покладено властивість аморфних полімерів до
яких відноситься, більшість текстильних волокон, залежно від температури
знаходяться в трьох фізичних станах: склоподібному, високоеластичному і
в’язкотекучому (рис. 2.12).

Відомий спосіб надання виробу, що обробляється необхідної форми шляхом
переводу полімеру волокна з склоподібного у високоеластичний стан,
здійснюється за допомогою механічного впливу необхідної деформації і її
фіксацій шляхом переводу полімеру волокна назад – з високоеластичного в
склоподібний стан, видаливши надлишкову вологу й остудивши виріб
(рис. 2.13).

Рисунок 2.12 – Термомеханічна крива монолітного аморфного полімеру

Описаний процес формування має різні варіанти його практичної
реалізації. Наприклад, на пресовому устаткуванні об’єднання «Текстима»
(Німеччина), фірм «Мейер» (Німеччина), «Монті» (Італія) та ін.
Формування деталей одягу здійснюється шляхом нанесення клею між
деталями, наступного гарячого пресування й охолодження. Однак, цей
спосіб не забезпечує максимальної формостійкості деталей одягу в процесі
експлуатації і є енергоємним. За найближчий аналог може бути обрана
установка для надання форми деталям одягу – модель 19150 об’єднання
«Текстима» (рис. 2.14). Транспортуючий пристрій 4 оснащений двома
столами для розкладання деталей одягу. За допомогою шаблона деталей
одягу 1 і 3 з нанесеним між ними клеєм 2 розкладають таким чином, щоб їх
розташування відповідало наступним робочим ходам. Для того, щоб деталі,
що склеюються, розташовані одна на одній не переміщувалися, під
транспортуючою стрічкою розміщена вакуумна установка. Транспортуюча
стрічка забезпечує подачу деталей в зону між верхньою 5 і нижньою 7
подушками. Потім, за допомогою пневмопривода верхня подушка 5 з
електронагрівом опускається на деталі, що формуються, притискає й
притримує кромки деталей. Після блокування пресу включається основний
тиск. Протилежна верхній подушці сторона зроблена у вигляді гумової
мембрани 6. При подачі в неї стисненого повітря створює основний тиск і
притискає деталі, що склеюються (формуються), до верхньої подушки, що
має відповідну просторову форму.

а)
б)

Рисунок 2.13 – Схема процесу формування (а) і крива зміни температури
виробу в процесі циклу формування (б)

1, 3 – шаблони деталей одягу; 2 – клей, нанесений між шаблонами деталей
одягу; 4 – транспортуючий пристрій; 5 – верхня подушка; 6 – гумова
мембрана; 7 – нижня подушка.

Рисунок 2.14 – Схема процесу гарячого формування деталей одягу

Після зниження основного тиску, верхня формувальна подушка підіймається
й склеєні деталі, що мають необхідну форму за допомогою транспортуючої
стрічки, переміщуються в зону охолодження, де фіксуються шляхом
просмоктування холодного повітря.

Наприклад, при описаному вище способі формування зміни структури
волокна негативно впливають на м’якість і гриф структури тканин і
одночасно на їх експлуатаційні якості.

Суть винаходу характеризується сукупністю суттєвих ознак достатніх для
досягнення технічного результату, який забезпечує винахід.

Ознаки належать до суттєвих, якщо вони суттєво впливають на технічний
результат, якого можна досягти, тобто перебувають у
причинно-наслідковому зв‘язку із зазначеним результатом.

У цьому розділі детально розкривають технічну задачу, на вирішення якої
направлений винахід та технічний результат, якого можна досягти при
здійсненні винаходу.

Технічна задача, як правило, полягає у створенні об‘єкта, характеристики
якого відповідають заданим вимогам.

Далі приводиться короткий виклад винаходу із вказівкою всіх суттєвих
ознак і виділенням тих із них, які відрізняють запропоноване технічне
рішення від найближчого аналогу.

У цьому розділі вказується причинно-наслідковий зв’язок між технічним
результатом, що досягається і сукупністю суттєвих ознак запропонованого
технічного рішення. Наприклад, для зниження енергоємності і підвищення
формостійкості частин одягу з полімерного матеріалу, деталі з нанесеним
на них клеєм перед пресуванням нагрівають до одержання термопластичного
стану клею, а охолоджують деталі в процесі холодного пресування до
температури нижче температури застигання клею.

Перелік фігур креслення приводиться із короткою вказівкою, що зображено
на кожній з них, якщо це потрібно, наприклад, для „Пристрою…” або
„Способу…. „. „Фігура 1 – Схема процесу гарячого формування деталей
одягу” або „Фігура 2 – Схема процесу холодного формування деталей
одягу”.

Відомості, які підтверджують можливість здійснення винаходу

У цьому розділі надається опис можливості практичного здійснення
фахівцем даної галузі технічного рішення з отриманням технічного
результату при використанні всієї сукупності суттєвих ознак винаходу,
зазначеної в його формулі. Цей розділ має відмінності залежно від того,
що описується –пристрій, спосіб, речовина або застосування відомого
пристрою, способу або речовини за новими призначеннями.

Опис пристрою починають з опису його конструкції в статичному стані:
вказуються всі вузли, блоки й деталі, що становлять дану конструкцію, а
також зв’язки між ними; приводяться їхні креслення й схеми із цифровими
позначеннями по мірі їхнього згадування в порядку зростання. Потім
описується робота пристрою або спосіб його використання з обов’язковим
посиланням на позиції креслень і схем. Опис способу починають із
перерахування прийомів, операцій, які треба здійснити для досягнення
мети винаходу. Далі вказуються реальні параметри режимів (температура,
вологість, тиск і т.д.) реалізації способу, і застосовані при цьому
пристосування і речовини. Кількість конкретних прикладів виконання
способу залежить від характеристики й кількості відмінних ознак,
зазначених у формулі винаходу.

Наприклад, на рис. 2.15 представлена схема процесу холодного формування
деталей одягу. В якості верхньої деталі 1 одягу використовують матеріал,
що складається з 100%-го поліефірного шовку, а в якості нижньої деталі
4 одягу – підкладкову тканину, що містить 50% поліефірного волокна.
Перед пресуванням між деталями 1 і 4 наносять клей 3 з температурою
розм’якшення близько 120°С. Підготовлені в такий спосіб деталі 1 і 4
одягу накладають на транспортуючу стрічку 6 і подають в камеру
попереднього нагрівання 2, де деталі 1 і 4 нагрівають приблизно до
150°С. При цьому полімерні компоненти деталей 1 і 4 переходять у
термопластичний стан і клей 3 стає в`язким. Потім транспортуючою
стрічкою 6 роблять подальше транспортування нагрітих деталей 1 і 4 до
формувальної станції 5, робоча поверхня якої має негативну форму. Тут
нагріті деталі 1 і 4 з розм’якшеним між ними клеєм 3 за допомогою
стисненого повітря з тиском приблизно 6·105 Па притискаються, за
допомогою діючої в якості мембрани транспортуючої стрічки 6, до холодної
робочої поверхні формувальної станції 5. Здійснюється надання деталям,
що з’єднуються, необхідної форми і одночасно протягом декількох секунд
їх охолодження до температури нижче температури застигання клею. При
цьому клей 3 забезпечує міцне з‘єднання деталей 1 і 4. Холодна робоча
поверхня відбирає від деталей 1, 4 і клею 3 стільки тепла, скільки
необхідно, щоб виникло швидке їх охолодження, що забезпечує фіксацію
отриманої форми за мінімальний час циклу ВТО. Після цього припиняють
подачу стисненого повітря, стрічка 6, що транспортує деталі, вертається
у вихідне положення та переміщує з‘єднані й сформовані деталі 1 і 4 до
механічного укладальника. Наступні деталі, що підлягають обробці в
заданому місці накладають на транспортуючу стрічку 6 і при
транспортуванні попередньо нагрітих деталей 1 і 4 з камери 2 до
формувальної станції 5 подають на станцію 2 попереднього підігріву.
Тобто цикл волого-теплової обробки (ВТО) повторюється.

Таким чином, під час процесу формування відбувається попередня
підготовка наступних деталей одягу, тобто обидві робочі ступені працюють
паралельно, що приводить до високої ефективності способу.

1 – верхня деталь одягу; 2 – камера попереднього нагрівання; 3 – клей;
4 – нижня деталь; 5 – формувальна станція; 6 – транспортуюча стрічка

Рисунок 2.15 – Схема процесу холодного формування деталей одягу

В цьому ж розділі приводиться техніко-економічна або інша ефективність
винаходу.

Наприклад, запропонований спосіб формування деталей одягу і описаний
варіант його реалізації забезпечують підвищення продуктивності праці
завдяки відсутності втрат часу на допоміжні операції; укладання деталей
на транспортуючу стрічку і їхнє знімання здійснюються під час виконання
основних операцій – попереднього підігріву й холодного формування,
причому, основні операції (формування та охолодження) виконуються
паралельно.

Після наведеного опису винаходу складають формулу винаходу.

Формула винаходу. Формула являє собою складену за встановленими
правилами словесну характеристику, що виражає технічну сутність самого
винаходу. Як правило, характеристика винаходу виражається ознаками
об’єкта винаходу. Наприклад, в нашому випадку: «Спосіб формування
деталей одягу шляхом нанесення клею між деталями, наступного пресування
та охолодження, який відрізняється тим, що перед пресуванням деталі з
нанесеним на них клеєм нагрівають до отримання термопластичного стану
деталей і в‘язкотекучого стану клею, а охолоджують деталі в процесі
холодного пресування до температури нижче температури застигання» (а. с.
820792).

Існують деякі особливості складання формули винаходу на різні види
об’єктів. Так у формулі винаходу пристрій повинен характеризуватися
конструктивними ознаками, тобто наявністю нових для даного об’єкта
вузлів деталей і механізмів, взаємним їх розташуванням, новим
взаємозв’язком або новою формою відомих деталей, вузлів і механізмів,
матеріалом, з якого виконана деталь, вузол або сам об’єкт та ін. При
цьому формула винаходу повинна характеризувати пристрій у статичному
стані, а не в процесі роботи.

У формулі винаходу, що характеризує спосіб, вказуються виконання в
певній послідовності ряду взаємозалежних дій над матеріальним об’єктом і
за допомогою матеріальних об’єктів, зокрема використання нових операцій
або прийомів, новий порядок чергування відомих прийомів або операцій,
новий температурний, електричний, часовий або інший режим, використання
нових матеріалів, пристосувань і інструментів, необхідних для виконання
прийомів або операцій та ін., з яких складається спосіб. Ілюстрацією
сказаного є формула винаходу1: «Спосіб виготовлення взуття, який полягає
в тому, що верх взуття формують з вертикальною затяжною кромкою,
пришивають до затяжної крайки профільований рант, що має L-подібний
перетин, після чого до горизонтальної полиці ранта пришивають підошву,
що відрізняється тим, що на неходовій стороні підошви по замкнутому
контурі виконують паз для фіксації горизонтальної полиці ранта» (рис.
2.16).

Рисунок 2.16 – Спосіб виготовлення взуття

________________

1 А.с. 1227158 СССР. МКИ3 А 43 В 10/00. Способ изготовления обуви / Л.И.
Шабельская и др. Опубл. 30.04.86.

ЛІТЕРАТУРА

1 Энциклопедический словарь медицинских терминов/ Под ред. Г.В.
Петровский. – М.: Советская энциклопедия, – Т. 2.1983, 448 с.

2 Тихомиров В.В. Ошибка Эдиссона. – М., Политиздат, 1973, 126 с.

3 Мосов С. Формування інтелектуальних активів – наша опора в третьому
тисячолітті

4 Галиця І.О. Інновації у контексті економіко-екологічних процесів //
Вісник НАН України. – 2004. – № 4. – Ст. 10-21.

5 Ніколаєва Г.П., Цебренко І.О., Гаценко С.В. Нанотехнології: сучасний
стан і майбутнє // Легка промисловість. Тези доповіді конференції
молодих вчених та студентів, Київ, КНУТД. – 2005.

6 Проспекти фірми «Фрейденберг»

7 Патент 2016153 Российской Федерации, МКИ 5 D 04 H 1/60. Нетканый
термоклеевой материал / Н.П.Березненко, М.В. Цебренко, И.П.Остапчук и
др. – № 4899516/12; Заявл. 03.01.91; Опубл. 15.07.94. – 5 с.

8 Материаловедение швейного производства / Б.А. Бузов, Т.А. Модестова,
Н.Д. Алыменкова.–М.:Легпромбытиздат, 1986.–424 с.

9 Пальчевский Б.А. Научное исследование: объект, направление, метод. –
Львов:Вища школа. Издательство при Львовском университете, 1979.– 180 с.

Прогрес науки та техніки

Технічні можливості

Потреби

Задоволення потреб

Технічна система

Розробка технічної системи

Економічні можливості

Розвиток економіки

Розвиток суспільства

Мотивація

Н

Т

В

Час

Н, Т, В

При попередній організації НДР та ДКР

Сучасна організація в світі НДР та ДКР

Рівні

Н

Т

В

Час

Н, Т, В

Рівні

1

2

3

4

A

Б

?

?

?

?’

Час

Основні показники

технічної системи

«плато досконалості»

Час

Час

Час

Ефект

Кількість винаходів

Основні показники системи

?

?

?

А

Б

Б

Б

Б

А

Час

Рівень винаходів

А

А

«плато досконалості»

Об‘єкти права інтелектуальної

власності

Об‘єкти промислової власності

Нетрадиційні об‘єкти інтелектуальної власності

Об‘єкти авторського права і суміжних прав

Винаходи

Корисні моделі

Промислові зразки

Торговельні марки

(знак для товарів і послуг)

Географічні зазначення

Фірмові найменування

Сорти рослин

Породи тварин

Компонування (топографії) інтегральних мікросхем

Комерційні таємниці

Наукові відкриття

Раціоналізаторські пропозиції

Літературні твори

Художні твори

Комп‘ютерні програми

Компіляції даних

Стиль виконання

Фонограми та відеограми

Програми організацій мовлення

науково-дослідна робота

аналогія, асоціації, вибір

удосконалення, тощо

Винахідницька машина (ВМ)

ВМ – Засоби

ВМ – Стандарти

ВМ – Ефекти

ВМ – ФВА

ВМ – Заявка

База даних Засоби

База даних Стандарти

База даних ефекти

База даних

„ТЕХНОЛОГІЯ”

База даних

„ЕВРІСТИКА”

База даних

„ПАТЕНТ”

База даних

„СТАНДАРТИ”

АРМ

Технолог

Винахідницька машина

СУБД

„ПАТЕНТ”

СУБД

„СТАНДАРТ”

ПК

„ЕКСПЕРТИЗА”

Комплекс програмних засобів

СПЕЦІАЛІСТ

Принтер

Плотер

Диски

Персональний комп‘ютер

Дигітайзер

Сканер

Дисплей

Клавіатура

Введення текстової та графічної інформації

Нові рішення,

інформація, стандарти, експертиза, сертифікація

Інформація про нові винаходи, патенти, стандарти, прогресивні технології

D, %

T0, C

T1 T2

Склоподібний стан

Деформація

Температура

Область ВТО

Зона

формування

Високо-

еластичний стан

В‘язкотекучий стан

T0,C

?, c

110

100

? пресування

? відсмоктування

?ц формування

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020