UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУкраїнський живопис XIX століття (реферат)
Автор
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось52402
Скачало1793
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

.

 

Свій внесок у національно-культурне відродження України зробили

представники архітектури, образотворчого мистецтва та музики. Так,

зокрема, художник Карл Брюллов (1799—1852) виховав багато українських

майстрів, серед яких були Іван Сошенко, Аполлон Мокрицький, Тарас

Шевченко та ін. Завдяки К. Брюллову з кріпацтва було викуплено Т.

Шевченка.

 

Першим серед художників, хто відкрив українську природу й українського

селянина, був німець за походженням Василь Штернберґ (1818-1845).

Навчаючись у Петербурзькій Академії мистецтв, він зацікавився

мальовничістю українського побуту, щорічно їздив до України, де писав

етюди. У 1838 р. В. Штернберґ познайомився і подружився з Т. Шевченком,

а 1840 р. до Шевченкового "Кобзаря" він зробив гравюру "Кобзар з

поводирем".

 

Проте найяскравішою постаттю українського образотворчого мистецтва

1840-1860 pp. був Тарас Шевченко. Вступивши 1838 р. до Петербурзької

Академії мистецтв, він закінчив її 1845 р. із срібною медаллю, одержавши

звання "вільного художника". Своїм фахом Т. Шевченко вважав саме

малярство. Відомо понад 1000 його творів образотворчого мистецтва.

Талант Т. Шевченка як художника виявився в портретному, жанровому,

пейзажному та релігійному малярстві. Він пробував себе в скульптурі,

різьбі й гравюрі. Особливе визнання мали його офорти. За них 2 вересня

1860 р. рішенням ради Академії його було обрано академіком з

гравірування на міді.

 

Т. Шевченко малював картини, пейзажі й портрети, звертаючись до історії

українського народу, його побуту. У Петербурзькій Академії мистецтв він

створив картини у романтичному стилі "Хлопчик, що ділиться хлібом із

собакою" (1840), "Циганки" (1841) та ін. Т. Шевченко водночас є

основоположником реалізму в українському малярстві. Реалізмом

відзначається його найбільший за розміром твір олійного живопису

"Катерина" (1842), який через драму української дівчини-кріпачки

розкриває трагедію самої України. Сценка з життя українського селянина

змальована в картині" Селянська родина" (1843).

 

Подорожуючи Україною і зібравши багатий матеріал, Т. Шевченко задумав

створити серію офортів під назвою "Живописна Україна". Здійснити це йому

не вдалося. Проте уявлення про зміст і характер нереалізованого задуму

дають офорти "Судна Рада", "Дари в Чигирині", "Старости", "У Києві" та

"Видубицький монастир", що відзначаються блискучою технікою, життєвою та

історичною правдою. Автор першої книги про Шевченка-художника О.

Новицький так говорив про картину "Судна Рада": "Тут саме життя, як воно

є, без усякої прикраси, чого російські малярі ще довго й пізніше не

могли дати".

 

З часом творчість Шевченка-художника здобула визнання не лише в Росії, а

й у світі. Вона стала доповненням його поетичної творчості, з якою

утворювала органічну цілісність, і свідчила про його прагнення засобами

мистецтва виховувати в суспільстві любов до України, її народу[2, c.

149-151].

 

У другій половині XIX ст. в українському образотворчому мистецтві

поширились принципи реалізму та народності, їх утвердженню та посиленню

демократичних тенденцій у живописі сприяло виникнення 1870 р. у

-----> Page:

[0] 1 [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ