UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПраво(нормо) творчий процес в державному управлінні (реферат)
Автор
РозділДержавне регулювання економіки, інвестиції
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось13578
Скачало273
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Право(нормо) творчий процес в державному управлінні

 

5.1. Природа і призначення право(нормо)творчості в управлінні.

 

5.2. Підготовчі дії щодо право (нормо)проектної роботи в управлінні.

 

5.3. Прогалини в управлінському законодавстві та засоби їх подолання та

заповнення.

 

5.4. Експериментальна право(нормо)творчість в управлінні.

 

5.1. Природа і призначення правотворчості в управлінні

 

Правотворчість – один з важливих напрямків функціонування громадянського

суспільства і держави, одна з правових форм («оболонок») їх діяльності,

її слід відрізняти від правотворення.

 

Правотворення – всі форми і засоби виникнення, розвитку та зміни права,

у тому числі і правотворчість.

 

Правотворчість – поняття вужче, ніж правотворення, вона – частина

правотворення, його самостійна і вирішальна стадія (вищий рівень).

Ініціативу, пропозицію про необхідність прийняття того чи іншого закону

не можна вважати правотворчістю, хоча з ініціативи може початися

правотворчість. Обговорення проекту конституції населенням – це не

правотворчість, але може призвести до неї.

 

Правотворчість починається тоді, коли прийнято державне рішення про

підготовку проекту нормативно-правового акту, скажімо, закону. Головною

відмінністю правотворчості від правотворення є те, що творчість права

здійснюється державними органами або з їх санкції, дозволу.

 

Правотворчість --це насамперед форма владної-вольової діяльності

держави, формального нормативного закріплення міри свободи і

справедливості, яка включає дослідження, узагальнення і систематизацію

типових конкретних правовідносин, котрі виникають у громадянському

суспільстві, і спрямована на створення нормативно-правового акта.

 

Правотворення – форма виникнення і буття права в широкому правовому

полі: до правотворчості, поруч із нею, у вигляді правотворчості, після

правотворчості, у процесі реалізації права. Правотворення відбувається і

поза правотворчості держави, у рамках громадянського суспільства – у

правосвідомості, конкретних правовідносинах, правомірній поведінці,

правових теоріях, судових прецедентах і т. ін. Правотворення живить

правотворчість новими правовими ідеями, правилами поведінки, конкретними

рішеннями, угодами, котрі досліджуються, узагальнюються,

систематизуються державою, а по тому формулюються в нормах права,

зовнішньо виражених у нормативно-правових актах. Можна виділити такі

рівні правотворення:

 

1) гносеологічний – відбиває процес виникнення і розвитку права у формі

правосвідомості;

 

2) матеріальний – виражає формування права у вигляді конкретних

правовідносин, правомірної поведінки;

 

3) інституційний – відбиває існування права як системи правових норм.

 

Останній рівень правотворення є рівнем правотворчості.

 

Законотворчість – важлива складова частина правотворчості, яка

закінчується прийняттям законів. Результат правотворчості – всі

нормативно-правові акти: закони, укази, розпорядження, рішення та ін.

Вони з’являються внаслідок складної діяльності вищих державних органів,

органів місцевого самоврядування, місцевої державної адміністрації,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ