UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІнститут президента України: становлення, стан і перспективи розвитку (реферат)
Автор
РозділДержавне регулювання економіки, інвестиції
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось15096
Скачало658
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

иклад, Голови Вищого

Господарського суду України); 3) Міністра юстиції України [17].

 

Президент України має право призначення на посаду професійного судді

вперше строком на п'ять років. Рекомендації особі, що претендує на

посаду, надає кваліфікаційна комісія суддів Вищій раді юстиції, яка у

свою чергу виходить з рекомендацією про призначення до Президента

України. Суддя може бути звільнений з посади Президентом Україні,

відповідно до ч. 5 ст. 126 Конституції України у разі: закінчення строку

на який його було призначено, досягнення суддею 65-річного віку,

неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я, порушення

суддею вимог щодо несумісності, порушення суддею присяги та за іншими

підставами. Пропозицію про звільнення з посади судді Президенту України

вносить Вища рада юстиції за пропозицією кваліфікаційної комісії суддів.

Президент України призначає до Вищої ради юстиції 3 членів шляхом

видання указу про призначення. Він також вирішує питання про припинення

їх повноважень. Посвідчення Суддям Верховного Суду України, Голові

Верховного Суду, його заступникам, Голові, заступникам Голови та суддям

Вищого Господарського Суду України ті інших вищих судів видаються за

підписом Президента України.

 

11. 3. Допоміжні інституції Президента України

 

Президент України для реалізації наданих йому державою функцій,

виражених у його компетенції, утворює свій апарат (Секретаріат,

консультативні і дорадчі органи та служби). Однак не всі ці органи

можуть бути охарактеризовані як органи державної влади. Більшість з них

за своїм статусом є допоміжними органами при главі держави. Такий

висновок можна зробити, виходячи з того, що орган державної влади –

виступає від імені держави і представляє державу, він наділяється

відповідними державно-владними повноваженнями і приймає у межах цих

повноважень рішення, обов'язкові до виконання. У той же час допоміжні

органи при Президентові України лише забезпечують виконання главою

держави його повноважень.

 

Статус допоміжних органів при главі держави і їх кількість визначається

формою державного правління, оскільки саме з нею пов'язані межі

компетенції самого глави держави і відповідно функції, які на нього

покладаються. У структурі допоміжних органів при главі держави,

незалежно від форми державного правління, виділяють три основні групи:

 

органи, які мають забезпечити персональний статус глави держави (в

Україні – Секретаріат Президента);

 

органи, які координують діяльність інших державних структур (Рада

Національної безпеки і оборони України, Представники Президента в

Конституційному Суді, Верховній Раді та Кабінеті Міністрів України,

комісії, ради та інші консультативно-дорадчі органи);

 

органи, які представляють главу держави назовні, тобто формують імідж

глави держави (прес-секретарі, патронатна служба).

 

На сьогодні існує дві моделі організації главами держав свого оточення

[15, с. 97]:

 

1. «кругова». При круговій моделі декілька помічників мають право

доповідати безпосередньо президенту. Її недоліками є жорстка

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] 9 [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ