UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСистема органів виконавчої влади України: загальна характеристика (реферат)
Автор
РозділДержавне регулювання економіки, інвестиції
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось8809
Скачало460
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ратій свідчить, що навіть у

відносно стабільних коаліціях процес вироблення політики є менш

узгодженим, ніж в однопартійних урядах, що пов'язано з необхідністю

обговорення політичних рішень з партнерами по коаліції, які часто мають

досить відмінні погляди щодо кожного політичного питання.

 

Запобіганням урядової нестабільності є запровадження синхронізованого

виборчого циклу. Так, нормативне втручання Президента у справи, що

належать до компетенції виконавчої влади, часто пояснюється недовірою до

кабінету, який може бути сформований опозиційною політичною силою.

Гармонізація термінів призначення президентських і парламентських

виборів може зменшити політичне протистояння між президентською і

законодавчою владами, позитивно вплинути на формування заснованого на

консенсусі уряду і, як наслідок, мінімізувати конкуруючі вимоги щодо

діяльності уряду.

 

На сьогодні не врегульований законами політико-управлінський простір є

дуже великим, і на ньому змагаються президентські та урядові структури.

До недавнього часу останні програвали першим, що було можливим під час

функціонування президентсько-парламентської моделі. У рамках же

парламентсько-президентської форми правління президент є сильною фігурою

лише у разі його підтримки з боку більшості у парламенті. У разі ж

«розділеного правління» надзвичайно посилюється фігура Прем'єр-міністра

і стан речей змінюється на протилежний. Зважаючи на масштаби тіньового

нелегального лобіювання в органах виконавчої влади, відсутність чіткого

розмежування функцій підзаконного нормотворення між Президентом та

Прем’єр-міністром є неприйнятною із точки зору перспектив демократії в

Україні [2].

 

Чинна нормативно-правова база України свідчить про приматність

нормотворчості Президента щодо актів уряду, а також про наявність

прерогативи Президента вносити на розгляд парламенту власні

законопроекти як позачергові. Кабінет Міністрів так само, як і

Президент, наділений правом законодавчої ініціативи, однак останній має

у своєму владному інструментарії право вето. Так, Президент має право

призупиняти дію актів Кабінету Міністрів із мотивів невідповідності

Конституції з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо

визначення їх конституційності.

 

Слід зауважити, що даний інструмент є досить впливовим і може бути часто

застосовуваним у періоди «розділеного правління», що не сприятиме

конструктивності у роботі виконавчої влади.

 

Одним із способів реалізації компетенції Президента України є прийняття

ним власних нормотворчих актів, що є характерним для напівпрезидентських

республік. Повноваження на видання правових актів забезпечує швидке

реагування на зміну певних обставин державно-політичного життя з метою

заповнення прогалин у законодавстві, коли має місце ефект «повільного

парламенту».

 

Однак, прерогатива створення загальнообов'язкових норм належить

Верховній Раді України. З метою унеможливлення подвійного

регламентування одних і тих самих об'єктів політико-владного впливу

доцільним видається більш чітко визначити межі нормативних указів глави

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] 11 [12] [13] [14] [15] [16]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ