UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСистема органів виконавчої влади України: загальна характеристика (реферат)
Автор
РозділДержавне регулювання економіки, інвестиції
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось8823
Скачало462
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

БОУ стала

переговорною ареною, в період, коли головні посади посідають опоненти,

або координуючим органом – в період, коли править одна сила – парламенту

необхідно затвердити серйозні зміни до законодавства. Звичайно,

пріоритетними є закони, що регулюють діяльність самого законодавчого

органу, а також закон «Про Кабінет Міністрів», однак, варто наголосити і

на новій редакції Стратегії національної безпеки України, яка могла б

визначити основні загрози для політичного ладу країни, звузила б коло

питань для РНБОУ, та визначила б процедуру проходження рішень РНБОУ.

Надзвичайно важливим є введення інституту парламентських слухань та

опосередкованого парламентського контролю за діями РНБОУ – через

спеціальні комісії, що дозволило б тримати апарат Ради та її керівництво

в межах законодавства України.

 

Серед основних завдань Верховної Ради України особливе значення має

ефективне співробітництво між парламентом та урядом.

 

Для його здійснення необхідно забезпечення декількох основних факторів.

По-перше, створення уряду на основі реальної коаліції, а не в результаті

ситуативних домовленостей між політичними силами. Йдеться про формування

єдиної урядової команди, персоналії якої, а також їх позиції і дії,

знаходили б підтримку серед парламентської більшості. По-друге,

необхідним є вдосконалення нормативно-правової бази діяльності уряду.

Закон України «Про Кабінет Міністрів України» має закріпити статус

Кабінету Міністрів як головного виконавчо-розпорядчого органу держави.

 

Основні засади співробітництва між парламентом та урядом також

потребують нормативного врегулювання. Досвід інших країн з

парламентською системою засвідчує, що Кабінет Міністрів є основним

суб’єктом законодавчих ініціатив в державі. Для підвищення законотворчої

ролі уряду в Україні необхідно надати йому певні важелі впливу, зокрема:

 

право надавати законопроектам статусу першочергових і вимагати їх

термінового розгляду;

 

контроль за дотриманням бюджетного законодавства;

 

право блокувати проходження законопроектів, ініційованих Верховною

Радою, через звернення до Президента з пропозицією накласти вето тощо.

 

Також для підвищення рівня законотворчої співпраці між українським

урядом та парламентом доцільним є закріпити у Регламенті Верховної Ради

різні форми попереднього узгодження позицій між ними. Зокрема,

обов’язкову присутність відповідального представника від виконавчої

влади під час розгляду законопроекту, ініційованого Кабінетом Міністрів,

у відповідному комітеті Верховної Ради з метою узгодження позицій на

початковому етапі. У чинному Регламенті Верховної Ради cт. 88, пункт 4

передбачає запрошення ініціатора внесення законопроекту або його

представника на розгляд у комітеті, але ця норма має необов’язковий

характер.

 

Забезпечення ефективної роботи Верховної Ради України вимагає

унормування діяльності і забезпечення прав парламентської опозиції.

Зокрема, не врегульовано питання щодо розподілу керівних посад у

Верховній Раді. У чинному Регламенті [16] у ст. 76 закріплені норми, за

якими в парламенті здійснюється квотний розподіл посад голів комітетів,

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] 14 [15] [16]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ