UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСистема органів виконавчої влади України: загальна характеристика (реферат)
Автор
РозділДержавне регулювання економіки, інвестиції
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось8836
Скачало462
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ти, коли одночасно існувало три варіанти –

президентський, варіант Кабінету Міністрів і варіант Верховної Ради.

 

Учасники цієї системи часто відзначають, що Президент отримує свою владу

не лише з Конституції, а й також із традиції та звички підкорятися

найвищій інстанції. Ця традиція, що глибоко вкоренилася у системі через

тривалу практику, може ускладнити й уповільнити політичну реформу.

 

Враховуючи вищевикладене, розглянемо основні конституційно-правові зміни

в контексті виконавчої влади щодо повноважень Президента України

стосовно Кабінету Міністрів.

 

По-перше, нетиповою для глави держави є визначена Законом участь

Президента у процедурі призначення Міністра оборони та Міністра

закордонних справ. Змінами до Конституції 2004 року запроваджено

внутрішньо суперечливий порядок формування Кабінету Міністрів, адже одні

члени уряду (Міністр оборони, Міністр закордонних справ) мають

призначатися Верховною Радою за поданням Президента (нарівні з

Прем’єр-міністром), а інші – за поданням Прем’єр-міністра. Звільнити цих

міністрів, як і інших членів уряду, Верховна Рада України за

Конституцією взагалі зможе без будь-якого погодження з Прем’єр-міністром

чи з Главою держави, простою більшістю від конституційного складу. Такий

підхід остаточно підриває основи діяльності уряду як «єдиної команди»,

легалізує мінімальний вплив Кабінету Міністрів на сферу оборони та

закордонних справ, і в принципі є унікальним у світовій конституційній

практиці. Адже, у будь-якій країні, зокрема й з класичною парламентською

формою правління, члени уряду отримують легітимацію (формальне

призначення на посаду або звільнення з посади відповідним правовим

актом) від глави держави.

 

Це одне з найбільш небезпечних та деструктивних положень Основного

Закону, яке суттєво послаблює Кабінет Міністрів (всупереч деклараціям

авторів реформи), особливо зважаючи на рівень політико-правової культури

нашого політикуму та лобістську діяльність окремих народних депутатів.

Загроза одноосібного звільнення (без потреби отримання згоди від іншого

політичного суб’єкта), яка раніше робила членів уряду «слухняними

слугами Президента», тепер змушуватиме членів Кабінету Міністрів бути

«лояльними» до окремих лобістських груп народних депутатів. За такого

підходу важко очікувати від міністрів принциповості у питаннях реформ.

 

Ключова роль глави уряду в ініціюванні абсолютної більшості призначень

на рівні центральних органів виконавчої влади (окрім міністрів оборони

та закордонних справ і Голови Служби безпеки України) та здійснення

формальних призначень членів уряду й частини керівників центральних

органів виконавчої влади зі спеціальним статусом Верховною Радою

України, а решти керівників – безпосередньо урядом (пп. 12 і 12-1 ч. 1

ст. 85, п. 9-2 ст. 116), руйнує монопольне становище Президента у

вирішенні кадрових питань у системі виконавчої влади, а чільну роль у їх

вирішенні починає відігравати Кабінет Міністрів.

 

По-друге, вирішення винятково урядом усіх питань, пов'язаних з

утворенням, реорганізацією й ліквідацією відповідно до закону

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] 5 [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ