UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЦентральні органи виконавчої влади: права, компетенція, функції (реферат)
Автор
РозділДержавне регулювання економіки, інвестиції
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6095
Скачало377
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ії, коли вирішення однакових питань покладається на кількох

міністрів, що призводить не лише до дублювання і паралелізму, а й до

суперечок та конфлікту інтересів.

 

Серед основних напрямів вдосконалення структури міністерств найважливіше

місце належить концентрації та спеціалізації лінійного управління,

поліпшенню механізмів міжвідомчої координації, подальшому розвитку

демократичних начал, зокрема структурній інтеграції державних і

громадських, підвищенню самостійності місцевих органів, розширенню

виборності, колегіальності [3].

 

13. 4. Державний комітет у системі органів виконавчої влади

 

Як відомо, за чинним законодавством до центрального рівня управління

виконавчої влади, разом з деякими іншими органами, належать державні

комітети. Неефективність та суперечливість їх діяльності породжені,

поряд з іншими причинами, недостатньо чітким її нормативно-правовим

регулюванням. Так, укази Президента України хоча і закріплюють поділ

системи центральних органів виконавчої влади на окремі види, але,

водночас, майже не встановлюють різниці між ними, що призводить до

відповідної невизначеності їх місця в цій системі. Разом з тим,

регулювання правового статусу державних комітетів як центральних органів

виконавчої влади нормами Конституції України є недостатнім, закон про

них поки що відсутній. Це зумовлює нестабільність системи центральних

органів виконавчої влади, зокрема державних комітетів, неадекватність

правового регулювання їх функціонування. У зв’язку з цим, державні

комітети без достатніх на те підстав нерідко перетворюються у

міністерства і навпаки. Фактично їх роль, як і деяких інших органів, не

завжди відповідає продекларованому статусу. Крім того, вирішення

Президентом України питань щодо організації, системи повноважень і

порядку діяльності державних комітетів, як і інших центральних органів

виконавчої влади, певною мірою суперечить ст. 120 Конституції України,

згідно з якою названі питання визначаються Конституцією та законами

України.

 

Варто також зауважити, що у свій час метою утворення державних комітетів

як державних органів, було здійснення координації і забезпечення єдності

діяльності інших центральних органів, а також підприємств і установ, які

їм безпосередньо не підпорядковані, з питань, що мали значення для всіх

або ряду галузей. Що стосується міністерств, то вони, на відміну від

державних комітетів, були органами галузевого управління, що здійснювали

державне управління, як правило, певною системою підпорядкованих

органів, підприємствами та установами, безпосередньо впливаючи на їх

діяльність. Однак, на сучасному етапі відбулося невиправдане звуження

обсягу міжгалузевих повноважень державних комітетів і водночас

розширення його щодо міністерств. Це призвело до певної дестабілізації

роботи ряду державних комітетів і невизначеності їх ролі в системі

органів виконавчої влади, а також до послаблення їх впливу на певні

міжгалузеві сфери державного управління [6].

 

Існують і інші недоліки, які, поряд з вказаними, повинні бути усунуті в

процесі здійснення адміністративної реформи. Проте, практичні заходи

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] 13 [14] [15] [16]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ