UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТериторіальні органи центральних органів виконавчої влади: права, компетенція, функції (реферат)
Автор
РозділДержавне регулювання економіки, інвестиції
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5854
Скачало416
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Територіальні органи центральних органів виконавчої влади: права,

компетенція, функції

 

14. 1. Централізація та децентралізація у структурній організації

державного управління

 

Сучасний світ зазнає фундаментальних динамічних соціальних змін,

відбувається прискорення соціальних процесів. Формування нової культури

управління, постіндустріальної наукової парадигми дає змогу вивільнити

центральні органи влади від невластивих їм функцій та зосередити увагу

на сучасних методах управління.

 

Процеси державотворення вимагають не лише оновлення або поліпшення

елементів системи державного управління, що неналежно функціонують, а й

радикального перетворення механізмів держави, зокрема правового й

організаційного, забезпечення процесів регулювання централізації та

децентралізації, яке є важливим чинником досягнення ефективності

державного управління. Через співвідношення централізації і

децентралізації в єдиному просторово-часовому контексті можна визначити

місце, переваги і недоліки державної політики [11].

 

Формування демократичної моделі управління, становлення громадянського

суспільства можливі лише за умови оптимального співвідношення

централізації і децентралізації у сфері державного управління. Механізм

взаємодії централізації і децентралізації виступає відправною

передумовою ефективності й конструктивності управління.

 

Централізація в управлінні фактично підкреслює замкненість системи

управління, коли воно будується з єдиного центру в напрямку «зверху

вниз» з дотриманням строгих принципів єдності та чіткості

розпорядництва. Характерними рисами централізації є збільшення кількості

рівнів в управлінській ієрархії, зосередження прийняття більшості рішень

на верхніх рівнях управління, обмеження участі органів управління нижчих

рівнів у прийнятті рішень.

 

Децентралізація в управлінні, навпаки, підкреслює відкритість системи

управління для рішень «знизу». Багато локальних рішень можуть прийматись

на середніх і нижчих рівнях організаційної ієрархії без шкоди для

інтересів системи, яка функціонує як єдине ціле. Система управління, в

якій гармонійно враховані принципи централізації і децентралізації

(досягнуто оптимальної пропорції між ними), є по суті

відкрито-замкнутою.

 

Централізація в державному управлінні покликана внести організуючий

момент у функціонування органів державної влади, спрямовувати їх

діяльність у русло реалізації єдиної державної політики. Цьому

присвячено розділи VI і XI Конституції України, де конкретизуються

принципи державного управління, відповідно до яких воно має один вищий

орган у системі органів виконавчої влади – Кабінет Міністрів України,

який забезпечує загальне спрямування діяльності з організації виконання

законодавчо-нормативних актів і якому підпорядковуються всі інші органи

виконавчої влади.

 

Однак, надмірна централізація, локалізуючи прийняття рішень на вершині

державної піраміди, пригнічуючи ініціативу місцевих органів виконавчої

влади у виробленні управлінських механізмів, слабо враховуючи інтереси

окремих регіонів, територіальних громад, колективів, організацій не може

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ