UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСудова влада: поняття, сутність, особливості (реферат)
Автор
РозділДержавне регулювання економіки, інвестиції
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось8548
Скачало437
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

особливого значення

судовим процедурам, кількість яких збільшується із зростанням поваги до

честі, майна, життя і свободи громадян.

 

Багато ідей Ш. Монтеск’є були предметом аналізу у працях іншого

французького мислителя – Ж. – Ж. Руссо, який виступив із критикою ряду

позицій своїх попередників. За Ж. –Ж. Руссо, законодавча влада

здійснюється тільки самим народом-сувереном безпосередньо, а виконавча

влада не може належати всій масі народу як законодавцю або суверену,

тому що ця влада виражається лише в актах приватного характеру, що

взагалі не відносяться до сфери закону, а отже, до компетенції суверена,

всі акти якого тільки і можуть бути законами» [8, с. 48].

 

Якщо Ш. Монтеск’є розглядав судову владу як засіб стримування

законодавчої і виконавчої влади, то Ж. – Ж. Руссо значно повніше уявляв

спектр їхніх відносин, а отже глибоко і детально досліджував сутності

аспекти «третьої» влади, хоча і не вживав цього поняття у своїй основній

праці «Про суспільний договір….». Він вважав, що коли не можливо

установити точне співвідношення між складовими частинами держави або

усунути причини, що безупинно порушують ці відносини, тоді тоді

створюють особливу магістратуру, що не входить до загального організму,

але спрямовує кожного члена у справжні відносини: або між державою і

народом, або між державою і сувереном, або між обома сторонами

одночасно, якщо це необхідно [17, с. 574].

 

Ж. – Ж. Руссо одним із перших визначив функціональну роль суду як

гаранта недоторканності свободи людини. Він зазначав про право

арештованого на оскарження до суду застосованого до нього арешту, про

повноваження суду перевірити обґрунтованість обмеження свободи

громадянина. В цілому, необхідно вказати, що Ж. – Ж. Руссо критично

розвинув погляди Дж. Локка і Ш. Монтеск’є, в результаті чого була

створена основа теорії поділу влади в сучасній державі. Праці зазначених

мислителів у сукупності презентують концепцію поділу влади, названу

класичною. Досліджуючи праці Дж. Локка, Ш. Монтеск’є, Ж. – Ж. Руссо та

інших мислителів, можна стверджувати, що становлення судової влади

обумовлено не божественним приреченням, а кардинальними змінами в

суспільному устрої. Засновники класичної теорії поділу влади як один із

пріоритетних напрямів діяльності судової влади виділяли здійснення судом

контролю за органами виконавчої влади під час виконання ними

правозахисної функції.

 

Наразі існує думка про божественну природу судової влади, якої

дотримується, зокрема, російський учений П. М. Баренбойм. На

підтвердження своїх поглядів він наводить цілий ряд аргументів, узятих,

у тому числі, з Біблії, з різних наукових трактатів, у яких викладені

відповідні положення і висновки. Про поділ влади, вважає П. М.

Баренбойм, можна говорити тільки тоді, коли судова влада цілком, або

частково відокремлена від виконавчої і законодавчої влади і користується

достатньою незалежністю.

 

Ще одним із критеріїв поділу влади автор виокремлює «підсудність» глави

держави, керівника виконавчої влади. З цього погляду, за П.М.

Баренбоймом, автори Біблії в «Книзі Суддів» сформували найважливішу

-----> Page:

[0] 1 [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ