UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСудова влада: поняття, сутність, особливості (реферат)
Автор
РозділДержавне регулювання економіки, інвестиції
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось8537
Скачало436
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ання судової системи.

 

Відсутність будь-яких орієнтирів, крім чинного законодавства, фактично

ставить суд в один ряд із органами виконавчої влади, роблячи його рівно

підпорядкованим пануванню законодавця. У часи Ш. Монтеск’є такий підхід

до судової складової державної влади був виправданий існуванням

абсолютних монархій, а тоталітарні держави «випали» з природного процесу

розвитку західної цивілізації, питання про можливість судової влади

обмежувати сваволю законодавця стало вимагати не тільки теоретичних

розвідок, але й інституційно-юридичного підґрунтя, яке можуть складати

два компоненти.

 

По-перше, це ратифікація державами міжнародних актів, які закріплюють

обов’язків мінімум прав і свобод особи, що ставить ці акти на вершину

ієрархії джерел права. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України

чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною

Радою України, є частиною національного законодавства України. При цьому

сам зміст міжнародного договору повинен відповідати двом обов’язковим

умовам – не тягти за собою обмеження прав і свобод людини і громадянина

та не суперечити основам конституційного ладу України.

 

По-друге, це прояв у судів нової, невідомої Ш. Монтеск’є і його

сучасникам функції конституційного контролю, в силу якої судова влада

здобула право фактично анулювати дію законів та інших нормативних актів,

які суперечать положенням Конституції України. Наведені положення

свідчать про практичне впровадження положень ч. 2 ст. 124 Конституції

України, відповідно до якої юрисдикція судів поширюється на

правовідносини, що виникають у державі. Отже, судова система стає

судовою складовою державної влади (судовою владою) тоді, коли вона

наділяється відповідними можливостями впливу на інші її складові,

«вмикається» в систему стримувань і противаг влади, які перешкоджають

узурпації всієї державної влади однією із її складових.

 

Зауважимо, що теорія поділу влади в науковій юридичній літературі

неодноразово була об’єктом обґрунтованої критики. Так, ревізію цієї

теорії зробив Б. Констан, за яким у конституційних монархіях повинно

існувати не три, а чотири складових влади. Останню він пропонував надати

королю з метою усунення конфліктів шляхом накладення вето на проекти

законів, скликання парламенту на надзвичайні засідання та розпуску

парламенту. Ця теорія знайшла своє застосування у Португалії в 1826 р.:

влада законодавча, врівноважуючи, виконавча і судова однак на практиці

засвідчила тільки посилення королівської влади, яка виходила за межі

конституційної монархії. У свою чергу, це призвело до терору проти

короля. Як зазначав Б. Констант, жодна теорія не принесла стільки лиха

Франції, як теорія поділу влади на три складові [25, c. 7].

 

Отже, і позитивна практика реалізації принципу поділу влади на три

складові і критичні позиції відомих філософів, соціологів та правників

заслуговують на увагу і повагу. Що ж до України, то наразі реалізація

теорії призводить до постійних політичних конфліктів і суперечок, до

періодичних криз державної влади, які тривають доти, поки одна з гілок

-----> Page:

[0] [1] [2] 3 [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ