UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗв’язки з громадськістю в системі державного управління (реферат)
Автор
РозділДержавне регулювання економіки, інвестиції
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось11418
Скачало624
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

но відзначити, що нерідко

ця робота є частиною більш складного процесу запланованого організацією

з метою впливу на широку аудиторію для формування певної громадської

думки або реклами.

 

В центрі моделі – взаємодія джерела інформації з кореспондентом в рамках

одного зі сценаріїв моделі Гайбера–Джонсона.

 

І на заключному етапі, перед формуванням медіа-образу (новин)

інформаційні приводи долають ще одну систему фільтрів в середині

конкретного засобу масової інформації.

 

 

Рис. 23. 4. Узагальнююча модель взаємовідносин між засобами масової

інформації та органами державної влади

 

Усвідомлюючи загальну важливість засобів масової інформації для

здійснення ефективних зв’язків державних органів з громадськістю

необхідно сформулювати та дотримуватися наступних загальних правил

взаємодії із ЗМІ.

 

Гнучкість та адаптивність до ситуації. Державний орган, що претендує на

широке позитивне висвітлення повинен мати план роботи зі ЗМІ і очікувати

від ЗМІ того ж. Проте, під час роботи з позаплановими запитами ЗМІ,

доцільно відходити від жорсткої позиції і, по-можливості, задовольняти

їх. Вирішенням проблеми некомпетентного або відверто негативного

висвітлення діяльності організації в ЗМІ є інститут акредитації ЗМІ або

персонально журналістів.

 

Надання ЗМІ одного голосу. Це дозволяє чітко та несуперечливо

сформулювати позицію організації для громадськості. Як свідчить

практика, ЗМІ бажають отримати декілька спікерів від організації, проте

це не завжди виграшно для самого державного органу. Необхідно визначити

одну, максимум дві персони, які уповноважені представляти організацію

перед ЗМІ з того чи іншого питання. І всі співробітники організації

повинні чітко це усвідомлювати.

 

Не завжди доцільно пропонувати журналістам як спікера першу особу

організації. Іноді краще підготувати і «вивести до камер»

спеціаліста-фахівця з даної проблематики або підготовану особу, яка має

досвід спілкування з пресою.

 

Не чекати доки будуть зібрані всі факти, щоб спростувати неправдиві

звинувачення, або підтвердити свою позицію. Своєчасне спростування

доведе, що організація не приймає безпідставні звинувачення.

 

Не обов’язково відповідати на всі запитання журналістів. Якщо журналіст

запитує – це не обов’язково означає, що необхідно давати відповідь.

Відповідати необхідно лише на ті запитання, відповідь на які знаєте.

 

Заперечувати, якщо позиція організації некоректно відображена публічно.

Вірогідність помилок знижується, якщо ввести практику узгодження

матеріалів в прес-службі перед запуском у друк.

 

Не тримати журналістів в залежності від себе. Їх робота – знайти

інформацію. Робота прес-служби – надати інформацію.

 

Можна розділяти інформацію та інформаційні приводи з партнерами. Всі

державні органи роблять одну справу.

 

Не боятися признавати свої помилки. Вибачення державного органу або

посадової особи за допущені прорахунки дозволяє зберегти довіру до

організації.

 

23. 3. Функції та структура сучасних прес-служб

 

органів державної влади

 

Створення і організація роботи прес-служб є обов’язковим та необхідним

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] 10 [11] [12] [13] [14] [15] [16]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ