UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗв’язки з громадськістю в системі державного управління (реферат)
Автор
РозділДержавне регулювання економіки, інвестиції
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось11347
Скачало620
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

сторін і запити аудиторії.

 

Як показує практика тривале співробітництво між прес-службою органу

державної влади найчастіше призводить до повного «узгодження позицій».

Безумовно, це можна представити як результат успішної роботи прес-служб

на фоні відносної пасивності ЗМІ. Також подібні ситуації складаються і

внаслідок сильних позицій органу влади в сфері управління доступом до

інформації, що має високу цінність, і ЗМІ або внаслідок необхідності,

або за власним вибором приймають офіційну точку зору [16]. Яскравим

прикладом такого стану речей було висвітлення першої війни США в

Перській затоці або під час теракту «Аль-Каіди» в Нью-Йорку в вересні

2001 року.

 

Також для опису взаємодії прес-служб органу влади та ЗМІ нерідко

використовується концепція цілеспрямованого відбору інформації. Вона

пов’язана з ухваленням або відхиленням сюжетів під час підготовки

наявних матеріалів до публікації. Дана концепція базується на ідеях

психолога К. Левіна, який відзначав, що інформаційний потік завжди йде

по каналах, що мають певні «фільтри», а ухвалення рішень базується або

на певних об’єктивних критеріях, або на поглядах того, хто «фільтрує»

інформацію, або залежить від того, через який канал була запущена

інформація [17, c. 149].

 

д

 

Цей підхід отримав подальшого розвитку в роботі Д.Уайта відносно до

аналізу діяльності редактора місцевої газети. Його дії з відбору

небагатьох інформаційних приводів з багатьох були охарактеризовані як

типовий випадок інформаційної «фільтрації» [18, с. 389].

 

 

Рис. 23. 2. Модель Д.Уайта

 

N – прес-служба органу державної влади («інформаційний привід»);

 

N1, N2, N3, N4 – відомості, що надходять від прес-служби;

 

N2', N3 ' – одібрані інформаційні приводи;

 

N1, N4 – відхилені інформаційні приводи;

 

М – аудиторія, громадськість.

 

Відповідно до цієї моделі існує тільки один «головний фільтр» (редактор

або випускаючий редактор), який веде себе пасивно до інформаційного

потоку. Він аналізує лише ті інформаційні приводи, про які йому відомо,

відбирає на його думку важливі та відкидає не суттєві.

 

Концепція Уайта стала основою для більш складної моделі запропонованої

Й. Галтунгом та М. Руге для аналізу цілеспрямованого відбору новин [13].

 

Їх модель описує перетворення реальних подій в «медіа-образ», що

розповсюджується ЗМІ на широку аудиторію. Дослідники виходять з того, що

остаточний відбір відомостей представляє собою результат послідовної

«фільтрації» в залежності від цінності інформаційних повідомлень або на

підставі певних критеріїв. Й. Галтунг та М. Руге вперше серед

дослідників деталізують та описують критерії, якими керується ЗМІ для

відбору. Також вони підкреслюють, що якщо критерії повністю суб’єктивні

і у кожного «фільтрувальника» свої, то передбачити кінцевий результат

відбору неможливо [13].

 

Відповідно до світової та вітчизняної практики таких фільтрів, в

залежності від ЗМІ може бути декілька:

 

Телебачення – від 3 до 5 (координатор, редактор відділу новин,

журналіст, випускаючий редактор, головний редактор). Також власник

каналу може встановлювати певні правила, визначати так звану «редакційну

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] 8 [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ