UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗв’язки з громадськістю в системі державного управління (реферат)
Автор
РозділДержавне регулювання економіки, інвестиції
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось11299
Скачало617
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

каналу може встановлювати певні правила, визначати так звану «редакційну

політику» (обговорювати які теми або персоналії не можуть з’являтися в

ефірі та навпаки).

 

Друковані ЗМІ, Інтернет – від 2 до 3 (редактор відділу, журналіст,

випускаючий або головний редактор). Також велика роль належить і

власнику конкретного видання.

 

Однак, даний процес носить системний характер і у значній мірі

передбачуваний. За думкою авторів, цю проблему можна вирішити, якщо

врахувати всі ключові фактори, що впливають на початковий відбір

повідомлень та їх подальше проходження через всі «фільтри».

 

Рис. 23. 3. Модель Й. Галтунга та М. Руге [13]

 

Такими ключовими факторами є:

 

Часовий інтервал. Вірогідність включення події в публікацію зростає,

якщо його час відповідає графіку виходу ЗМІ. Подія, що відбулась вранці,

може вийти у денному або вечірньому випуску новин. Або, якщо вона

розгорталася декілька годин, то може бути надрукована у щоденних

газетах. Якщо декілька днів – у щотижневих виданнях.

 

Інтенсивність. Помічають події, що мають великий суспільний резонанс або

які можуть до нього призвести.

 

Однозначність. Чим менше невизначеності або сумнівів викликає подія, тим

більша вірогідність його відбору.

 

Близькість до запитів аудиторії. Чим ближче подія до культурного рівня

та інтересів аудиторії, тим більша вірогідність її подачі.

 

Відповідність очікуванням. Подія повинна відображати потреби аудиторії в

інформації, а прес-служба повинна реагувати на запити громадськості.

 

Непередбачуваність. Серед очікуваних подій увагу приверне неочікуваний

інформаційний привід або його непередбачувані наслідки.

 

Взаємопов’язаність. Події повинні бути пов’язані у часі з іншими темами,

що викликали суспільний резонанс.

 

Композиція. Новини та події відбираються та розставляються по місцях,

щоб кінцевий продукт (газета або випуск новин) мав збалансований вигляд.

 

Цінності людей, які відбирають інформацію. Саме переконання та

уподобання (суб’єктивні фактори) разом з вищепереліченими факторами

будуть впливати на відбір новин.

 

В якості узагальнюючої моделі взаємовідносин між засобами масової

інформації та органами державної влади можна запропонувати концепцію,

яка демонструє, як інформація про реальну подію спочатку трансформується

в «офіційне повідомлення», а потім розповсюджується на аудиторію і стає

частиною «медіа-образу», проходячи через послідовність інформаційних

«фільтрів» (рис. 23. 4.).

 

Модель відображає взаємодію двох організацій – органу державної влади та

ЗМІ – як процес з двох стадій. Відповідно до цієї моделі, попередній

відбір інформаційних приводів для ЗМІ здійснюється всередині державного

органу. Цей процес відбувається у відповідності з чітко визначеним и

критеріями двох видів: технічного та ідеологічного характеру.

 

Даний процес, описаний Галтунгом та Руге здійснюється спеціальною

інформаційною службою (прес-службою) органу державної влади, до функцій

якої входять контакти зі ЗМІ та надання їм певних відомостей в якості

потенційних повідомлень для публікації. Необхідно відзначити, що нерідко

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] 9 [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ