UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВітчизняні соціокультурні процеси XVII – кінця XVIIІ ст., їх вплив на національну свідомість (реферат)
Автор
РозділСоціологія, соціальна робота
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2388
Скачало282
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Вітчизняні соціокультурні процеси XVII – кінця XVIIІ ст., їх вплив на

національну свідомість

 

1. Нові тенденції у вітчизняному історико-культурному процесі.

 

2. Конституція Пилипа Орлика як показник розвитку національної

свідомості.

 

3. Становлення української літературної мови і соціологічної

проблематики

 

1. Протягом вивчення даного курсу ми бачимо, що культура, релігійна

ідеологія і наука України зберігають спадкоємність концептуальних ознак.

 

 

Високий освітньо-науковий, культурно-духовний рівень і потенціал, певна

етнокультурна відкритість, здатність інтеґрувати ідейно близькі

культурні досягнення інших народів, швидко утворювати зрілі демократичні

суспільні інститути, еліту є загальними характерними рисами українського

соціуму, які простежуються з часів Київської Русі. Крім цього,

традиційним і усталеним ідеологічним тлом життя українців з Києворуської

доби була православна релігія, яка мала якість потужного інституту

консолідації народу, організації його на спротив зовнішній культурній

експансії.

 

Саме завдяки цим особливостям українська культура виявилася

життєздатною, збереглася і прогресувала впродовж багатьох століть

всупереч суворим умовам існування.

 

Розвиток національної свідомості відбувався у прямій залежності від

гніту зовнішньоекономічного, політичного, релігійного характеру, який,

починаючи з XVІI ст. не слабнув, а збільшувався. Якщо ж суб’єкт репресій

- індивідуального, колективного чи державного рівня - був представником

іншого етносу, конфесії (а так, як правило, і було), то це посилювало

динаміку національних почуттів.

 

Новою важливою тенденцією соціокультурного життя в Україні XVIІ – XVIIІ

ст. є активний розвиток особливої світської верстви населення, яка мала

змогу активно опікуватися духовним виробництвом.

 

Це призводить до того, що крім різноманітних релігійно-просвітницьких,

фольклорних, етико-філософських граней вітчизняної культури,

розвиваються нові –гуманітарно-наукові. Вчені, виховані колегіумами,

Києво-Могилянською, Острозькою академією, навчальними закладами Європи

прагнули проаналізувати історичне минуле нашого народу, чим

започатковували новий напрям науки - історіографію.

 

Спроби такого аналізу втілилися у історико-публіцистичних,

історико-політичних та історико-етнографічних працях: літописах

(Київський, Острозький, Межигірський, Львівський, Добромильський,

Густинський та ін.), у тому числі так званих „козацько-старшинських”, а

також хронікальних оглядах, мемуарах, щоденниках. У цих документах

загалом спостерігається перехід до науково виваженої історіографії –

зосередженого і детального змалювання конкретних подій – початків

козацтва, уній, дипломатичних відносин, угод, окремих військових акцій,

свят тощо.

 

З урахуванням вищевказаних тогочасних соціокультурних і міжнародних

реалій, знання власної історії було надзвичайно важливим для

обґрунтування і захисту інтересів українства. Тому серед найбільш

інтелектуальних верств народу існував високий попит на такого роду

дослідження. Розглянемо деякі з них, а також їх авторів докладніше.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ