UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВітчизняні соціологічні рефлексії початку – середини ХІХ ст. (реферат)
Автор
РозділСоціологія, соціальна робота
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1628
Скачало300
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Вітчизняні соціологічні рефлексії початку – середини ХІХ ст.

 

1. Вплив соціально-політичного середовища на формування специфіки

вітчизняної гуманітарної науки.

 

2. Феномен Кирило-Мефодіївського Товариства.

 

3. Протоетносоціологічні мотиви в українській гуманітарній науці.

 

1. Розвиток української суспільно-наукової думки з кінця XVIIІ ст.

значною мірою відбувався у географічному і державно-політичному просторі

Російської імперії. Разом з цим, ідеологічний вектор великого числа

досліджень вітчизняних гуманітаріїв був спрямований на пошук якісних

відмінностей автохтонних культурних процесів від “великорусских” – тут,

на нашу думку, простежується подібність наукових пошуків з апологією XVI

- XVII ст., спрямованою тоді проти польсько-католицького впливу.

 

Науковці здійснювали ретроспективний пошук причин занепаду української

культури, вбачаючи їх, в цілому, у чужому суспільному ладі, який штучно

і безапеляційно був насаджений царизмом - так, наприклад, у 1764 році

було скасовано гетьманський лад, у 1781-83 рр. ліквідовано

полково-сотенний устрій.

 

Вчені і видатні громадські діячі, погляди яких розглядатимуться нижче,

пов’язували депресивні культурні явища також з неприродністю для

вітчизняного соціуму кріпацтва (його було поширено на наших землях у

1780-90 рр.), чужого українській душі явища, яка потребує особистої

свободи.

 

Насправді кріпосна система, як підкреслюють дослідники, переживала

неминучу кризу не лише в Україні, а й у всій імперії. Це зумовило

загострення політичної та громадської боротьби як у її центрі, так і на

периферії. Характерною особливістю цієї суспільної кризи у Росії було

співпадіння відцентрових суспільно-політичних і громадських процесів.

Іншими словами, національно-визвольні, антикріпосницькі рухи відбувалися

водночас з поширенням європейських ліберально-демократичних настроїв

серед інтеліґенції.

 

Одним з яскравих прикладів цього є наукова діяльність професора

філософії Харківського університету (заснованого у 1804 р.) Іогана Шада.

З 1820-х років він був активним прихильником концепції природного права.

Намагаючись розвинути цей просвітницький напрям, а також деякі

німецько-класичні концепції, філософ ставив їх на релігійний підмурівок.

 

 

Раціональна складова людини, - вважав І.Шад, - має божественне джерело,

при цьому він допускав, що біологічна її статура виникає шляхом

еволюції. Виходячи з цього, у праці “Природне право” філософ називав

“першопочатковими правами” (природними потягами) такі:

 

на життя;

 

на свободу мислення;

 

на участь в інститутах громадянського суспільства.

 

До цих потреб, завдяки божественному дарунку (розуму), людина додатково

отримує потяг до піклування участю оточуючих.

 

Найбільшим порушенням наведених “природних прав”, за І.Шадом, є рабство

– явище, яке принципово не повинно бути присутнім при побудові

суспільних відносин і має викорінюватися як неприродне для людського

єства насилля. Таке міркування привело філософа до висновку про

правомірність людини боротися з порушеннями її свободи і гідності шляхом

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ