UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРадянська та пострадянська вітчизняна соціологія. (реферат)
Автор
РозділСоціологія, соціальна робота
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3888
Скачало338
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Радянська та пострадянська вітчизняна соціологія

 

1. Загальний стан радянської соціології до 1930-х років.

 

2. Рання українська радянська соціологія.

 

3. «Відлига» у вітчизняній соціології 1950 - 60 років.

 

4. Пізній радянський і пострадянський період розвитку вітчизняної

соціології

 

1. Як справедливо вказують сучасні дослідники історії вітчизняної науки,

концептуальний рух української радянської соціології практично повністю

підкорюється рухові радянської соціології і радянської гуманітарної

науки загалом. Іншими словами, існують певні труднощі у визначенні

специфіки вітчизняної науки цього періоду. Радянська влада і,

відповідно, наука надто швидко стала позбавлятися від оригінальних,

“ідеологічно нетипових” досліджень - тому ми можемо умовно виділити

українську соціологію з загальної радянської почасти лише за

територіальною ознакою. Разом з тим це не повинно стати перепоною для

нашої дисципліни – історія вітчизняної соціології все одно має бути

досліджена.

 

У працях сучасних дослідників загалом виділяється два періоди розвитку

радянської соціології - соціологія 1920-1930 років і період після

1950-1960 років. Розглянемо їх докладніше.

 

На момент створення Радянський Союз багато у чому успадкував доволі

потужний інтелектуальний потенціал царської Росії, який після 1917 року

був представлений двома напрямками – немарксистським і марксистським.

 

Немарксистський охоплював загалом позитивізм та неопозитивізм,

представники яких опікувалися переважно теоретико-прикладними

дослідженнями, а також уточненням соціологічної методології. Прикладом

таких науковців є М.І.Карєєв (1850 – 1931 рр.), П.О.Сорокін (1889 – 1986

рр.), К.М.Тахтарьов (1871 – 1925 рр.) та інші вчені. Стисло про їх

соціологічні пошуки:

 

Карєєв Микола Іванович – академік АН СРСР, історик і

соціолог-позитивіст. Займався розробкою методів соціологічного пізнання,

проблемами колективної психології. У своїх соціологічних штудіях

схилявся до психологізму (зокрема біхевіоризму).

 

Тахтарьов Костянтин Михайлович – представник неопозитивізму. Висунув

оригінальну позицію щодо “соціального спілкування” як одиниці

соціологічного аналізу, займався також проблемами суспільного розвитку,

етносоціології, аналізом первісних суспільств.

 

Сорокін Питирим Олександрович – російський, згодом – великий

американський соціолог і соціальний філософ (у 1922 р. вимушений був

еміґрувати з СРСР).

 

П.Сорокін - автор теорій соціальної стратифікації і соціальної

мобільності. Зробив значний внесок у розробку предмету і структури

соціології, механізмів і шляхів суспільного розвитку, соціокультурної

динаміки та ін. проблем. Створив власний напрямок - інтеґральну

соціологію, до якої включив найкращі надбання науки свого часу.

 

Разом з цим вже цілком сформованим і потужним був марксистський напрямок

радянської соціології, прихильники якого загалом наполягали на:

 

неминучості загострення класової боротьби, антагонізмові між працею і

капіталом, глобальному падінні капіталістичного ладу. Факторами такого

протистояння вважалося існування приватної власності, класова свідомість

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ